Естетичне виховання старшокласників на уроках української літератури під час вивчення лірики

Естетичне виховання старшокласника може здійснюватися й у некерованому потоці випадкових стосунків у структурі  навчального закладу, однак естетична особистість повніше й ефективніше формується в спеціально створеній системі,  під якою розуміємо “сукупність послідовних, взаємозалежних, керованими учителем естетичних впливів на учнів як засобами мистецтва, так і самим життям, що сприяють формуванню естетичних потреб, почуттів, художніх смаків і поглядів” (В.Шацька). Структурні частини розробленої системи естетичного виховання старшокласника засобами літератури введені на рівні багатоаспектних зв'язків, реалізованих у таких умовах: інтеграція мистецтва у всі форми роботи з набуття мовленнєвих компетенцій; дотримання принципів діалогу культур; створення багатогранного художньо-естетичного середовища, “естетичної логосфери”  у процесі вивчення української літератури; реалізація системи поетапного естетичного виховання старшокласника на уроках української літератури під час вивчення лірики.

Ключовими позиціями для  поетапного естетичного виховання  вважаємо такі: осмислення і формування потреб у старшокласників в одержанні знань про ліричний твір як засіб розвитку естетичної свідомості особистості; формування потреб у набутті навичок впровадження естетичного і мистецтвознавчого компонента в процес вивчення української літератури як навчального предмета; усвідомлення значущості естетичної діяльності  та, як наслідок – інтелектуально-емоційний розвиток особистості старшокласника; розуміння особливостей ретрансляції своїх естетичних позицій в процесі формування мовленнєвих компетенцій. Названі параметри естетичного виховання старшокласників певною мірою умовні. Це своєрідна естетико-педагогічна модель, що допомагає вчителеві-словеснику усвідомити логічну послідовність усього процесу естетичного виховання на уроках української літератури під час вивчення лірики:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропонуючи систему естетичного виховання на уроці української літератури під час вивчення лірики, наголосимо, що основу її становлять принципи. методи, прийоми та засоби естетичного виховання.

Основними принципами успішного здійснення процесу естетичного виховання вважаємо: 1) принцип художності; 2) принцип полікультурології; 3) принцип взаємодії мистецтв;  4) принцип креативної діяльності учнів; 5) принцип комплексного розвитку всіх сфер особистості учня.

Принцип художності.

Естетичні особливості ситуацій, у яких можлива організація читацької діяльності, випливають із закономірностей читацької діяльності та закономірностей творення естетичного образу, що реалізуються в ході вивчення української літератури через принцип художності (“єдності афекту й інтелекту”, “цілісного погляду на художній твір”).

Для реалізації принципу художності в навчально-виховному процесі важливою є емоційна регуляція навчально-пізнавальної діяльності (С.Д.Максименко, А.К.Маркова, В.М.Ямницький та ін.), що передбачає активне залучення почуттів учнів  до процесу засвоєння знань з метою створення емоційної атмосфери під час сприйняття художнього твору й організацію внутрішніх дій учнів за допомогою певних методичних прийомів.

Єдність емоційної  та інтелектуальної сфер в процесі  естетичного виховання відбиває загальнокультурну спрямованість  особистості та сприяє формуванню естетичного  ставлення до лірики як виду мистецтва.  

Дотримання принципу культурології  здійснюється у двох аспектах. Перший аспект передбачає розгляд художнього тексту як культурно-історичного явища, оскільки твір мистецтва, ”не можна зрозуміти поза цілісним контекстом усієї культури даної епохи” (М.Бахтін), а його виховні можливості грунтуються на  безпосередньому взаємозв’язку історизму та естетичній природи твору, що виявляється в історичній обумовленості художньої свідомості автора твору. Осягнення культурно-історичних особливостей епохи через художній текст поглиблює й уточнює її сприйняття, що допомагає більш глибоко й емоційно відчути проблеми минулого.

Виховні можливості цього аспекту полягають у розвитку емоційно-чуттєвої сфери особистості, її комунікативної культури. Вступаючи в діалог із ровесниками, вчителем, автором твору та його героями, особистість навчається поважно ставитися до різних поглядів, позицій, думок і в такому соціально-психологічному розмаїтті усвідомлює себе як індивідуальність зі своїм вибором і ставленням.

Процес  естетичного виховання старшокласників під час вивчення лірики базується на визнанні діалогу  культур  як діалогу різних форм мислення, культурного відчуття, що ґрунтується на принциповій діалогічності самої істини (добра, краси) (М.М.Бахтін, В.С.Біблер). Заняття із старшокласниками передбачають діалогічну взаємодію з твором мистецтва, автором, персонажами художнього твору, внутрішній діалог індивіда (відповідно до ідеї Л.С.Виготського про внутрішнє мовлення особистості).

Таким чином, засвоєнню системи естетичних засад, усвідомленню естетичних почуттів та виробленню навичок естетичної діяльності сприяють: 1) планування уроків за технологією діалогу культур;

2) вмотивоване використання комплексу мистецтв;

3) особистісні форми самоконтролю, що сприяють самовідчуттю емоційних реакцій;

4) повторюваність ситуацій емоційного переживання;

5) вербалізація естетичних переживань.  

Упорядковуючи теоретичні положення  щодо виховного впливу лірики як мистецтва  слова на старшокласників, ми констатуємо  необхідність залучення шкільної молоді до творів світової художньої культури (шляхом паралельного аналізу ліричних творів української літератури та зразків світової поезії), з метою виховання в учнів-читачів естетичних почуттів, формування навичок естетичної оцінки твору, кристалізації естетичних суджень, вироблення необхідності художньої творчості.

Принцип взаємодії видів мистецтв.

Дотримання принципу взаємодії мистецтв на уроці літератури сприяє формуванню в свідомості учнів читачів цілісної картини світу, гармонійного розвитку особистості, а також глибинного естетичного осягнення ліричного твору. Твори суміжних мистецтв на уроках літератури є джерелом нових знань, вони допомагають формувати  в учнів науково-теоретичні поняття, активізувати мислення і розвивати мовлення. Полегшуючи аналіз і синтез, узагальнення і систематизацію, абстрагування і конкретизацію знань з літератури, твори суміжних мистецтв є  могутнім засобом розвитку мислення учнів, а отже, становлять значну освітню цінність. Висока результативність залучення суміжних мистецтв залежить від умов правильного, раціонального використання їх у процесі літератури. Задля підвищення ефективності процесу естетичного виховання пропонуємо перелік засобів, які впливають на формування естетичних почуттів на уроках літератури:

– застосування раціональних методів, прийомів і форм роботи на уроках літератури: демонстрування мистецьких творів (репродукцій картин, фото скульптурних, архітектурних пам’яток), слухання музичних творів та їх естетичний аналіз; перегляд театральних і телеспектаклів, кіно- і телефільмів; художнє читання уривків, які відтворюють враження від мистецьких творів; проблемні ситуації, дискусія; евристична бесіда, порівняння, зіставлення творів різних мистецтв; дослідницько-пошуковий метод;

– відповідний підбір мистецьких творів до програмового матеріалу з української літератури (живопис, музика, скульптура, архітектура, кінокартини, телефільми та театральні спектаклі) за різними видами та ознаками взаємодії.

Принцип креативної діяльності учнів.

Досліджуючи систему естетичного виховання, науковці (М. Каган,      Л. Божович, І. Кон) виділяють в ній складові: естетичне сприйняття, естетичне переживання, естетичний смак, естетичну оцінку, естетичну установку практичної діяльності, естетичну діяльність. Естетична діяльність – перетворення дійсності за законами краси. Тобто, естетична діяльність, по суті, - творчий акт, креативна діяльність.

“Творчою діяльністю, - за Л.С.Виготським, -  ми називаємо  таку діяльність людини, яка створює  дещо нове, все одно чи буде це  створене творчою діяльністю яким-небудь предметом  зовнішнього світу, чи розумовою конструкцією або чуттєвістю, яка живе та проявляється тільки в самій людині” [15,c.3].

Отже, естетична  діяльність, творча за своїм змістом, є одним з провідних елементів  системи естетичного виховання. Прилучення учнів до креативної діяльності, активної літературної творчості не просто стимулює вироблення мотивації до навчання, але і є важливим етапом на шляху формування естетичної особистості.

Принцип комплексного розвитку всіх сфер особистості учня.

Комплексне естетичне виховання включає в себе ряд необхідних компонентів, до яких належать: мотиваційний компонент - активізація інтересів учнів-читачів до художньо-творчої діяльності; емоційно-чуттєвий - розвиток естетичних переживань; когнітивний - усвідомлення законів розвитку мистецтва; аксіологічний - формування спроможності дітей до адекватної оцінки естетичних вражень і мистецьких діянь; комунікативний - спілкування з творами мистецтва й колективна художньо-творча діяльність; гедоністичний - одержання естетичної насолоди від сприймання художніх образів і творчості в галузі мистецтва.

Отже, для забезпечення процесу естетичного виховання на уроці української літератури під час вивчення лірики необхідним є дотримання принципів, які ми визначаємо як основоположні в процесі розвитку естетичної культури особистості учня-старшокласника.

Провідними методами в процесі естетичного виховання вважаємо методи навчання художньої діяльності, до яких належать:

• наочні методи;
• словесні методи.

Завдяки наочним методам здійснюється взаємозв’язок видів мистецтв, що найяскравіше можна продемонструвати на прикладі використання творів образотворчого мистецтва та живопису на уроках української літератури. Словесні методи є провідними на уроках української літератури, оскільки основним засобом естетичного впливу під час вивчення лірики на учнів є саме художнє слово. Для розвитку естетичної культури старшокласників на уроках української літератури пропонуємо використовувати прийоми:

• порівняння ліричного твору з музичним;
• підбір музики, на фоні якої можна читати ліричний твір;
• словесна передача кольорової гами поезії;
• створення ілюстрацій до поетичних творів;
• створення фотографій, фотоколажів, які найяскравіше передають емоції поезії чи мають спільні мотиви з поетичним твором тощо.

Засобами естетичного виховання вважаємо відібрані педагогом і спеціально організовані для досягнення виховної мети предмети і явища навколишньої дійсності. До основних з них відносимо:

• естетика навколишнього середовища;
• твори мистецтва, зокрема твори  літератури;
• самостійна творча діяльність учнів.

Отже, спираючись на визначені закономірності, риси, особливості процесу естетичного  виховання, окресливши систему принципів, методів, засобів та прийомів виховного  процесу, визначимо провідні проблеми естетичного осягнення лірики на уроці української літератури старшокласниками.  Важливою методичною проблемою є вибір навчальної моделі аналізу поетичного твору. Пропонуємо модель поетапного аналізу поезії:

1 етап. Психологічна  підготовка до сприймання поезії;

2 етап. Первинне  прочитання твору.

3 етап. Визначення  настроїв, які викликає поезія.

4 етап. Осмислення  емоційних домінант поезії.

5 етап. Вторинне  прочитання поезії.

6 етап. Власне  аналіз поезії.

7 етап. Естетична  оцінка твору.

Ефективність аналізу  поезії сприяє, в першу чергу, розвитку естетичної культури особистості, для визначення якої існують певні критерії. До критеріїв естетичної вихованості старшокласників відносимо: емоційний, інтелектуальний і мотиваційно-дiяльнісний. Емоційний критерій характеризує розвиненість чуттєвої сфери старшокласників. Основні його показники: здібність до естетичного переживання та співпереживання, емоційна забарвленість власних висловлювань з предмета вивчення, емоційне реагування на ліричні твори, що виявляється в інтонації, міміці, жестах під час їхнього виразного читання й аналізу тощо. Інтелектуальний критерій характеризує розвиненість естетичних суджень учнів старших класів. Основними його показниками є розуміння специфіки лірики як роду літератури, спроможність знаходити естетичні елементи у ліричних творах, здатність надавати естетичну оцінку поезії, наявність асоціативного мислення, вміння проаналізувати власне ставлення до твору. Мотиваційно-діяльнісний критерій характеризує розвиненість здатності старшокласників до літературно-естетичної діяльності. До основних його показників належать: наявність інтересу до ліричних творів, бажання продовжувати знайомство з поезією, систематичне спілкування з ліричними творами, активна участь у бесідах, аналізування твору, вміння відтворювати і створювати естетичні явища на ґрунті осягненої поезії. Відповідно до цих критеріїв було визначено три рівні естетичної вихованості учнів: високий, середній та низький, які істотно впливають на організацію процесу естетичного виховання в процесі вивчення лірики.

Високий рівень  вказує на наявність і повноту майже всіх критеріальних показників; середній – на прояв половини чи більше половини показників; низький – наявність менше половини чи майже повну відсутність критеріальних показників.