Актуальні проблеми туризму

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2013 в 12:00, контрольная работа

Описание

сторичні передумови виникнення та розвитку туризму в світі.
Основними групами чинників виникнення подорожей, а загалом і туризму в суспільстві були наступні:
- соціальні (демографічні та міграційні процеси, розвиток суспільних відносин);
- економічні (розвиток економіки);

Работа состоит из  1 файл

vidpovidi_na_ispit_z_predmetu_Aktualni_problem.doc

— 1,022.00 Кб (Скачать документ)

При проектуванні туру і  туристичних послуг слід уважно вивчити  всі можливі чинники ризику та їх джерела, дослідити можливість і  ймовірність його виявлення на небезпечному для людині рівні, схильність людини до впливу джерел небезпеки і передбачити комплекс заходів для захисту здоров'я і життя туриста та його майна.

Шкідливі чинники (чинники  ризику) у туризмі можна класифікувати  наступним чином:

- небезпека травмування;

- вплив довкілля;

- пожежонебезпека;

- біологічні впливи;

- психофізіологічні навантаження;

- небезпека випромінювань;

- хімічні впливи;

- етап перевезення;

- підвищена запиленість  і загазованість;

- специфічні чинники  ризику;

- інші чинники.

Різні несприятливі чинники  мають різну ймовірність настання та інтенсивність впливу і важкість наслідків. Розглянемо деякі з них.

 

6.  Ваучери на туристичне та екскурсійне обслуговування.

Ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне  обслуговування, яка може використовуватися  відповідно до цього Закону. 
У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані: 
- найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса; 
- прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці прізвища, імена (по батькові) членів групи); 
- строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість; 
- назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування; 
- розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування; 
- інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо; 
- дата видачі ваучера. 
Ваучер є документом суворого обліку. 
Порядок оформлення ваучера та його використання затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі туризму. 

Договір з клієнтами  може укладатися шляхом видачі ваучера.

Ваучер — форма  письмового договору на туристичне або  на екску-рсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до За-кону [1] (ст. 23).

У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом ви-дачі ваучера, повинні міститися такі дані:

найменування та місцезнаходження суб’єкта туристичної діяльнос-ті, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса;

прізвище, ім’я (по батькові) туриста (при груповій поїздці —  прі-звища, імена (по батькові) членів групи);

строки надання і  види туристичних послуг, їх загальна вартість;

назва, адреса та номер телефону об’єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування;

розмір фінансового  забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб’єкта туристичної діяльності за договором агентування;

інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо;

дата видачі ваучера.

Інформація про кількість  реалізованих ваучерів і напрями  пересу-вання туристів відповідно до таких ваучерів надається суб’єктами ту-ристичної діяльності разом із поданням, статистичної звітності за фо-рмою № 1-ТУР (річна), за формою № 1-ТУР (к) (за півріччя і 9 місяців), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 04.03.98 р. № 96.

 

7.  Вимоги до обслуговування туристів в закладах розміщення.

До готелів усіх категорій однаковими є такі вимоги:

o готель повинен мати  зручні шляхи під'їзду з відповідними  дорожніми знаками, майданчик  з твердим покриттям для тимчасового  паркування автотранспорту, вивіску  з назвою установи та зазначеною  категорією, якщо є окремий вхід  до ресторану - вивіску з його назвою;

o готель має бути  розташований у сприятливих екологічних  умовах;

o у готелі має гарантуватися  безпека життя, здоров'я та  особистого майна;

o готель має бути  оснащений інженерними системами  та різноманітним обладнанням.

Будівлі готелів поділяють на головні та допоміжні. До головних належать корпуси для проживання, пункти харчування, обслуговування, спортивні комплекси та ін.

До допоміжні належать: котельні, пральні, складські приміщення, гаражі та ін.

До готельного комплексу належать і такі споруди: підстанції, насосні станції, артезіанські свердловини, резервуари, каналізаційні колектори та інші комунальні споруди.

Приміщення готелю поділяють  на житлові, службові, обслуговувальні  та допоміжні.

До житлових приміщень  належать номери, голи, вітальні, куточки відпочинку, коридори. До службових приміщень - ті приміщення, де розташовані адміністративні служби.

Обслуговувальні приміщення це:

o служби зв'язку;

o кіноконцертна зала;

o перукарня;

o хімчистка;

o конференц-зал;

o ресторан, кафе, бар,  їдальні;

o торгові підприємства;

o приміщення для спортивних, медичних, оздоровлювальних послуг;

o туристичний кабінет. Допоміжні приміщення:

o склади;

o пральні;

o кімнати для білизни  та для прасування;

o ремонтні майстерні  тощо.

Для ділового клієнта  повинен надаватися номер класу "кабінет" збільшеного розміру  з максимальною звукоізоляцією, з  можливістю приймати бізнес-партнерів.

Специфічні вимоги поставлені до оснащення номерів для гостей з дітьми, для сімейних клієнтів, інвалідів, туристів з тваринами  тощо.

У курортному готелі зазвичай передбачено спальне місце як у номері, так і в лоджії.

У деяких готелях передбачені  номери, що трансформуються залежно від умов розсувними перегородками (номер "дубль").

За функціональним призначенням у готелі виокремлюють такі приміщення:

o групи приміщень вестибюлю;

o житлову частину;

o приміщення для харчування  гостей;

o приміщення торгово-побутового обслуговування;

o приміщення для розваг;

o приміщення для занять  спортом;

o службові приміщення;

o побутові приміщення;

o технічні приміщення.

Група приміщень вестибулю - одна із найвідповідальніших частин готелю, адже й у ній зустрічають  і випроводжають гостей.

У ресторанах, барах, кафе та інших підприємствах харчування люди можуть також розважитися та поспілкуватися.

Великий склад приміщень  розважального призначення - кіноконцертні, банкетні, танцювальні зали. Спортивні  споруди представлені басейном, спортзалами, боулінгом тощо. Приміщення для ділових зустрічей - це конференц-зали, зали для ділових та банківських операцій, виставкові.

До групи приміщень  торгово-побутового обслуговування, які  надають послуги клієнтам, належать торгові підприємства, перукарня, хімчистка, фотографія, ательє тощо.

Службові та побутові приміщення готелю забезпечують умови  роботи, побуту, харчування персоналу.

У технічних приміщеннях  розташовані служби, які контролюють  роботу техніки кондиціонування, централізованого прибирання, зв'язку, сигналізації та інших систем життєзабезпечення готелю.

Функціональною зоною  є територія поблизу готельної  будівлі. Вона забезпечує ізоляцію клієнтів та персоналу від довкілля (шум, загазованість  та ін.), доступність для приїжджих.

Біля готелю передбачено місце для відпочинку гостей, паркування транспортних засобів, стоянку. Перспективним є також використання підземного простору території готелю.

Вимоги до обслуги  готелів

Вимоги до обслуги  готелів можна умовно поділити на такі групи.

Кваліфікація (до всіх категорій готелю)

Увесь персонал обслуги  повинен пройти професійне навчання. Ступінь підготовки має відповідати  рівню тих послуг, які вони надають. Один співробітник мусить бути добре  підготовленим щодо гарантування безпеки  мешканців у готелі, інший - щодо питань безпеки у сфері громадського харчування.

Знання іноземної  мови

У готелях категорії  одна зірка (*) працівникам служб  приймання-розміщення достатньо знати  одну іноземну мову, як і в готелях  категорії дві зірки (**). У готелях  категорій три зірки (***) увесь персонал мусить знати мінімум дві мови, для чотирьох зірок (****) так само, але на вищому рівні. А в готелях категорії п'ять зірок (*****) усі працівники, які контактують з відвідувачами, мають знати три іноземні мови.

Поведінка

Персонал усіх категорій  готелів повинен уміти створювати на підприємстві атмосферу гостинності, бути готовим добросовісно виконувати побажання мешканців, бути уважним, ввічливим, толерантним і терплячим.

Медичні вимоги

Персонал усіх категорій  готелів повинен періодично проходити медичний огляд, щоб одержати відповідний сертифікат.

Уніформа

Персонал усіх категорій  готелів, який контактує з мешканцями, має носити уніформу з ідентифікатором (значок, на якому зазначено посаду, ім'я та прізвище). Форма повинна бути завжди чистою та охайною.

Сьогодні готельна індустрія - це наймогутніша система господарства регіону або туристичного центру і важлива частина економіки  туризму.

 

8.  Відповідальність за порушення законодавства в галузі туризму.

Порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Порушеннями законодавства  в галузі туризму є:

  • здійснення туристичної діяльності без отримання відповідного дозволу або недодержання ліцензійних умов з надання туристичних послуг;
  • залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам та не мають відповідні дозволи на право здійснення туристичного супроводу у випадках, визначених цим Законом;
  • надання туристичних послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації, без проведення такої сертифікації в установленому порядку;
  • ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності;
  • порушення вимог стандартів, норм і правил у галузі туризму;
  • незаконне використання категорії об'єкта туристичної інфраструктури;
  • порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг;
  • невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов;
  • порушення правил щодо охорони чи використання об'єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об'єктів відвідування;
  • створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності;
  • незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності;
  • розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.

Законами може передбачатися  відповідальність і за інші порушення  у сфері туристичної діяльності.

 

9.  Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства у галузі туристичної діяльності

Суб’єкт туристичної  дiяльностi, який порушив законодавство  в галузi туристичної дiяльностi при  наданнi туристичної послуги, що завдало  шкоду, зобов’язаний вiдшкодувати туристу  збитки у повному обсязi, якщо договором  або законом не передбачено вiдшкодування у меншому або бiльшому розмiрi.

Заподiяна туристу  моральна (немайнова) шкода, якою порушенi його законнi права, вiдшкодовується  суб’єктом туристичної дiяльностi в порядку, встановленому законами України.

Суб’єктам туристичної  дiяльностi, яким заподiяна шкода юридичними чи фiзичними особами внаслiдок порушення ними законодавства в галузi туризму, збитки вiдшкодовуються вiдповiдно до законiв України.

 

10.  Вплив довкілля як чинник ризику у туризмі

Вплив довкілля зумовлений підвищенням або зниженням температури, вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску.

Показники мікроклімату в приміщеннях, де обслуговуються туристів, а також у транспортних засобах  мусять відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

Шкідливим впливам цих  чинників ризику можна запобігти  завдяки:

- вибору сприятливої  пори року, часу доби для проведення  туристського заходу;

- раціональному проектуванню  траси туристського маршруту;

- проектуванню погодних умов району;

- спорудженню на трасах  туристських маршрутів укриттів  від негоди;

- оснащенню приміщень  і транспортних засобів кондиціонерами, засобами дезодорації повітря,  опалення, автоматичного контролю  і сигналізації;

- забезпеченню відповідного  екіпірування туристів, включаючи засоби індивідуального захисту;

- своєчасному інформуванню  про реальні й прогнозовані  умови на маршруті (кліматичні, перепади  висот на маршрутах).

Особливо небезпечні чинники виявляються при переміщенні  в інший часовий пояс та кліматичні умови, що різко відрізняються від звичних. Оскільки туристична подорож короткочасна, то організм людини не завжди може швидко пристосуватися до зміни цих умов. Турист не висипається і погано почуває себе при невідповідності місцевого часу, погано сприймає інформацію на екскурсіях, існує навіть такий вислів - "червоне око". Потрапляючи у спекотний клімат, людина піддається підвищеному тепловому впливу. Якщо, наприклад, в Ізраїлі влітку не споживати достатню кількість води (до 5 літрів на день), то може настати зневоднення організму, яке матиме серйозні наслідки для здоров'я туриста. Тому програма туру завжди має бути старанно відпрацьована з урахуванням фізичного стану туриста, не бути зайво напруженою, щоб люди мали час на адаптацію до місцевих умов і відпочинку.

Информация о работе Актуальні проблеми туризму