Актуальні проблеми туризму

Потенційні джерела  фінансування можна поділити на чотири групи:

- власні засоби;

- позичкові засоби;

- цільове бюджетне фінансування;

- інші джерела (зарубіжні  фонди, благодійні кошти та  ін.). Структура джерел фінансування  зображена на рис. 10.2. Уряд України  передбачив цільове інвестування  різних програм у рамках підтримання малого підприємництва. Однак одержати такі пільги непросто. Для цього слід підготувати бізнес-план та отримати відповідні висновки експертів. Потім ці матеріали подають на конкурс інвестиційних проектів з пільговим кредитуванням. Аналогічні дії слід виконати, щоб взяти участь у зарубіжних інвестиційних конкурсах.

Найбільш надійним джерелом фінансування є власні кошти. Утім, як показує досвід, капіталомісткі проекти реалізуються переважно  на базі позичкових коштів.

 

Найкращим капіталом  для інвестицій є безвідсотковий кредит. Ця форма фінансування може бути реалізована тільки за рахунок  позичкових коштів, що належать засновникам.

 

Однією з форм залучення  інвестора є передача йому частки у статутному фонді (товариство з обмеженою відповідальністю) або пакета акцій туристичного підприємства (акціонерне товариство), що відповідає розміру його інвестиційного вкладу.

 

Залучення інвестора  може бути реалізовано і на інших  умовах, задекларованих в інвестиційному договорі:

- частки власності  після реалізації проекту;

- відсотка від майбутнього  прибутку;

- квоти місць (при  будівництві об'єктів розміщення  туристів);

- пільгове надання  туристичних послуг та ін.

Особливо жорсткими  умовами фінансування інвестиційного проекту є банківські кредити, у тому числі кредит під заставу майна, обладнання тощо. Часто, наприклад, купуючи обладнання, слід використовувати форму лізингу.

Уряду України варто  розглянути також можливість надання  підприємствам податкових інвестиційних  кредитів у вигляді відтермінування за сплатою податків, обов'язкових платежів і зборів.

Використання інвестицій для технологічних нововведень  суттєво вплинуло на ефективність туристичного бізнесу. Туризм виявився одним із секторів економіки, де сучасні комп'ютерні технології почали приносити значний прибутку. Це системи бронювання і резервування місць у готелях, авіаквитків, квитків на інші транспортні засоби, круїзи тощо. Сьогодні такі системи, як "Amadeus", "Gabriel", "Sabre" та інші, мають свої представництва в Інтернеті. Вони дають можливість бронювати місця в готелях всього світу, отримувати свіжу інформацію про умови бронювання, ціни, знижки, не виходячи з офісу. Колись на це витрачали значно більше часу і коштів.

Одним із прикладів є  система "ABC Travel Centre", яка дозволяє бронювати місця в готелях всього світу, володіє інформацією про авіакомпанії, віртуальні агентства з продажу квитків, графіки поїздів і схеми метро, а також оренду машин, круїзи і багато іншого. Досить часто в подібних системах можна купити путівку або авіаквиток на 10-15 відсотків дешевше.

Тепер навіть великі, стійкі й успішні організації вносять  суттєві зміни у філософію  довготермінового планування. Відбуваються інтенсивна структуризація ринку туристичних  послуг, зумовлена новою технологічною хвилею. Різко знизилася вартість звернення. Це дає можливість агентству з 2-3 осіб користуватися послугами, які раніше були для них недосяжні. А це означає, що невеликі турагентства можуть скласти серйозну конкуренцію крупним організаціям. Яскравим прикладом є німецька фірма "TISS". У 1997 році дві особи, які торгували авіаквитками, забезпечили обіг в І40 млн. німецьких марок. За прогнозами (дані "Herbald Tribun"), у наступні роки 90 відсотків квитків реалізуватимуть посередники на кшталт "TISS" і такі ж internet-компанії.

Реалізація інвестиційного проекту в Україні пов'язана  зі значним ризиком. Для отримання  будь-якого (тим більше пільгового) кредиту, залучення інвестора, а  також власної впевненості у  правильності вибраної стратегії необхідно  зробити розрахунки комерційного виконання проекту або його техніко-економічного обґрунтування.

Оцінка ефективності інвестиційного проекту - це математична  задача пошуку оптимального розв'язання в умовах більшої кількості невизначеностей, до яких належать:

- політична, соціальна і економічна нестабільність;

- високий рівень інфляції;

- недостатній правовий  захист інтересів інвестора та  його капіталу;

- непередбачувані зміни  нормативно-правової бази та ін.

За цих умовах реалізувати  інвестиційний проект слід у мінімальний термін окупності, який би мінімізував ризик інвестора.

Перш ніж приступити до оцінювання комерційної вартості інвестиційного проекту, треба дослідити  динаміку поведінки основних чинників невизначеності на вибраному часовому відрізку. Це важливо для прогнозування ситуації з урахуванням перелічених чинників. Як наслідок, методом оцінки чутливості чинників визначається одна конкретна залежність при різних варіаціях решти змінних, у даному випадку - зміни інфляції в часі. Цим можна досягнути поступового виходу зі стадії невизначеності для завдань конкретних вихідних даних і умов інвестиційної задачі.

Основні вихідні дані:

- фінансові витрати  в часі (графік кредитування проекту);

- розміри відсотків  за кредитом і графік погашення  кредиту;

- прогноз інфляції на весь період реалізації проекту;

- вибір стабільної  розрахункової грошової одиниці;

- визначення терміна  "життя проекту";

- визначення величини  обігових коштів на запровадження  проекту;

- потенційно можливі  доходи від реалізації проекту;

- сумарні витрати;

- податки, обов'язкові  платежі та збори;

- величина резерву  фінансових коштів на непередбачувані  витрати та ін.

Очікуваний результат: забезпечити максимальний прибуток при мінімальному терміні окупності  проекту.

Якщо є вихідні дані, задачу розв'язуємо класичним методом - прогнозуванням надходжень і видатків грошових коштів у часі. Для цього обраний термін реалізації проекту розбивають на етапи (місяці, квартали, роки).

Щоб оцінити визначеність розрахункових величин у часі, варто вибрати стабільну розрахункову одиницю (долар, євро). Такий вибір не означає відходу від прогнозування інфляції, тим більше, так званої, внутрішньої інфляції найбільш стабільної грошової одиниці.

Якщо обраний часовий  період розрахунку тривалий (понад  рік), то можна вносити корективи за рахунок переоцінки основних засобів. Оцінювання комерційної вартості інвестиційного проекту на вимогу інвестора або кредитора проводять комплексно:

- за ліквідністю (фінансовою  вартістю);

- за ефективністю інвестування.

Термін погашення кредиту  варто вибирати так, щоб розрахуватися з кредиторами тільки за рахунок власного майбутнього прибутку, не використовуючи нових позик. В іншому випадку зростання внутрішньої заборгованості збільшує інвестиційний ризик. Слід зазначити, що такий ризик може додатково обумовлюватися:

- вищими (порівняно з  прогнозованими) темпами інфляції;

- збільшенням періоду  обертання обігових коштів;

- нижчою, ніж прогнозувалося, рентабельністю туристичного продукту  або інших послуг;

- збільшенням тривалості  інвестиційної фази проекту (будівництва, монтажу обладнання, введення в експлуатацію тощо).

Багатоваріантні розрахунки в стабільній грошовій одиниці слід прив'язати до національної валюти в гривнях за цей же часовий  період розрахунку, тобто реалізувати "двовалютний" розрахунок. Потрібно також зробити певний запас фінансування (на рівні 5-10 %) для непередбачуваних ситуацій.

Розрахунки представити  незалежним експертам. Це збільшить  об'єктивність оцінювання і довіру до проекту.

 

18.  Життєвий цикл туристичного продукту.

Найвідоміша маркетингова концепція - це "концепція життєвого циклу продукту" (PLC), яка полягає у тому, що будь-яка політика стосовно товару (послуги) на ринку може бути модифікована під впливом існуючих ринкових умов, і виробник - не пасивний спостерігач цього процесу, а має можливість сам керувати ним. Історія існування продукту починається на стадії виникнення ідеї про майбутній товар (послугу), проходить через стадії його росту, зрілості аж до стадій насичення і зникнення товару з ринку.

Час існування певного  виду товару (послуги) - від його появи на ринку (у продажу) до зникнення з нього - і називається життєвим циклом товару (послуги). Життєвий цикл будь-якого живого організму (народження, ріст, зрілість, старість, смерть) характеризують дві передумови:

- тривалість кожної стадії має точно визначені терміни;

- послідовність будь-якої  стадії також постійна: одна стадія  йде за іншою незмінно і  невідворотно.

Графічно життєвий цикл подано на рис. 8.3. Графік показує обсяг  реалізації товару на ринку в натуральному (у кількості проданих одиниць) чи вартісному (у вигляді отриманої маси грошей за продаж) еквіваленті.

Життєвий цикл продукту має п'ять  стадій.

1. Розробки продукту починається з розроблення ідеї. Під час розробки нового продукту його продажі нульові, а інвестиції компанії зростають.

2. Впровадження - це період повільного  зростання продажів, коли продукт  вводять на ринок. Через великі  витрати на впровадження продукту на ринок прибутку на цій стадії немає.

3. Зростання - це період швидкого  прийняття продукту ринком і  зростаючого прибутку.

4. Зрілість - період спаду зростання  продажів, оскільки на цей час  продукт прийняла більшість потенційних  покупців. Прибуток вирівнюється або зменшується через підвищення маркетингових витрат для захисту продукту від конкурентів.

5. Спад - період, коли і продажі,  і прибутки швидко падають.

Життєві цикли в природі та економіці  різні, хоча відбуваються паралельно. Тривалість стадій може розрізнятися від одного товару (послуги) до іншого (ї). На кожній стадії на ринку з'являються нові споживчі сегменти з різною ціновою чутливістю, яку слід враховувати в маркетинговій політиці фірми.

Побудова життєвого циклу товарів  вимагає:

1. Визначення предмета аналізу: галузь, клас товарів (послуг), товарна марка.

2. Визначення й аналіз чинників, що впливають на товар (послугу)  на різних стадіях його життєвого  циклу:

а) чинники попиту: ринковий потенціал - сума перспективних споживачів товару, їх адаптація та чутливість до різних ринкових чинників (ціна, якість, доставка і т. д.);

б) чинники пропозиції: кількість конкурентів і структура  ринку, швидкість їх появи на ринку, розмір, форма і напрями інвестицій;

в) чинники зовнішнього оточення: розвиток науки, що дає поштовх до розвитку продукту і технології, загальна структура економіки, інфраструктура, зовнішні законодавчі регулятори.

3. Визначення ролі ціни. Величина  ціни та її динаміка характеризують  становище продукту на товарному  ринку і відображають його якісні характеристики: споживчі властивості, зручність використання, технологію виробництва і т. д.

Слід пам'ятати, що різні суб'єкти ринку - споживачі, керівники, маркетологи, дослідники - використовують різні  критерії для оцінювання якості продукції.

 

19.  Завдання менеджменту

 

 

20.  Захист інтересів українських туристів за межами України.

21.  Значення інформаційних систем управління в туризмі.

22.  Значення системи харчування в туризмі.

23.  Інформаційні  послуги в туризмі. Чинники ризику в туризмі.

Інформаційні послуги  потрібні як власне туристу, так і  його організаторам.

Готуючись до подорожі, а  також під час неї, турист потребує додаткової інформації про місце  перебування, норми, правила і звичаї місцевості та країни, детальний опис пам'яток, схем і карт, схем транспортних магістралей. Варто нагадати, що перші путівники були видані понад двісті років тому.

Описи подорожей видають  у вигляді популярної та спеціальної  літератури. У сучасній індустрії  туризму велику увагу приділяють виданню яскравих буклетів, проспектів, котрі безкоштовно роздають потенційним туристам. Туристична галузь генерує в три-п'ять разів більше реклами, аніж будь-яка інша. Всі великі туристичні центри видають інформаційні CD-диски для туристів і працівників туристичної галузі.

Велике значення мають сучасні  електронні засоби інформації, наприклад, мережа Інтернет, багато тисяч сайтів якої пропонують користувачам детальний  опис туристичних центрів, туристичних  послуг, пам'яток і навіть віртуальні подорожі електронними музейними експозиціями. У мережі Інтернет можна не тільки вибрати подорож і турагентство, а й забронювати туристичну поїздку, квитки, оплатити послуги.

Організатори туризму користуються великим спектром інформаційних  послуг. Формуючи туристичний продукт, вони вивчають спеціальні професійні путівники. Всесвітній туристичний путівник "World Travel Guide", котрий кожні два роки перевидає видавництво "Columbus Press", містить детальні описи за однаковими схемами двохсот країн, туристичних центрів і територій. Видаються також різноманітні каталоги туристичних агентств і туристичних операторів, розклади руху транспорту різних країн і навіть всього світу. Такі розклади можна знайти в електронному вигляді на CD-дисках, а також у глобальних світових інформаційних системах, системах автоматизованого бронювання туристичних послуг (Amadeus, Sabre та ін.).

Велике значення мають туристичні спеціалізовані виставки, які призначені переважно для гуртового продажу  туристичного продукту. Вони зазвичай яскраві й багатолюдні і проводяться 4- 5 днів. Найбільша туристична виставка в Європі - Берлінська туристична біржа (Німеччина), - проводиться на початку березня (залучає до 60 тис. учасників, площа 160 тис. м²).

В Україні щорічно проводяться  великі міжнародні туристичні виставки, наприклад у Києві - в жовтні, у Львові - у вересні- жовтні.

Шкідливі чинники (чинники ризику) у туризмі можна класифікувати  наступним чином: