Практика в "Орлиному гнізді"

Адреса: Україна, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, урочище Виннички, 35

Тел.: +38 063 430 25 29

+38 068 848 43 68

Банківські  реквізити: АППБ «Аваль», рахунок № 260034595, код ЄДРПОУ 13688707, МФО 300345.

Дата заснування : 22 липня 2008 року.

Ліцензія: Серія АА № 780910 від 31.03.2009р.

Форма власності: приватне підприємство.

В пансіонаті «Орлине гніздо» працює близько 25 кваліфікованих працівників.

 

 

Оцінка, підпис:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата:

День 2.

Основні умови функціонування підприємства. Ліцензування туристичної діяльності і сертифікація туристичних послуг.

 

Основними напрямками діяльності туристського підприємства є:

Виїзний туризм (групові і індивідуальні тури на курорти Середземномор'я, в столиці Європи, на гірськолижні курорти, і по екзотичних напрямах);

Спецтури. Спортивні, релігійні, лікувальні, бізнес, подієві;

В'їзний туризм (відпочинок і екскурсійні програми по Україні, організація конференцій).

Підприємство виконує тур. операторську діяльність за ліцензією Серії АА № 780910 від 31.03.2009 р. Також може виконувати тур. агентську(посередницьку) діяльність.

Посадова інструкція – це документ, що регламентує виробничий процес кожного працівника. Зазвичай включає короткий виклад основних обов'язків, повноважень і необхідних навиків, що відносяться до конкретної посади в організації.

Згідно зі статтею 29 Кодексу законів про працю  України, до початку роботи за укладеним  трудовим договором власник або  уповноважений ним орган зобов’язаний, зокрема:

1) роз’яснити  працівникові його права й  обов’язки та проінформувати  під розписку про умови праці,  його права на пільги та  компенсації відповідно до чинного  законодавства і колективного  договору;

2) ознайомити  працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Конкретний  перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями керівників, професіоналів, фахівців, технічних  службовців, що їх розробляють і  затверджують роботодавці на основі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (враховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства). У посадовій інструкції також закріплюються права працівника та його відповідальність. Інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов’язків, повноважень і відповідальності, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни — чіткі визначення.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про  видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1)  відомості про суб'єкта господарювання - заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;

2)  вид господарської діяльності, вказаний згідно з статтею 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності  у заявника філій, інших відокремлених  підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви  про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів  господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

Стандартизація - це діяльність по встановленню норм, правил і характеристик з метою  забезпечення: а) безпеки продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя, здоров'я, майна; б) якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технології; в) єдності вимірів; г) економії усіх видів ресурсів; д) безпеки господарських об'єктів; е) обороноздатності країни. Найбільш розповсюдженим об'єктом стандартизації є продукція. Однак з 1992 р. послуги також стали об'єктом державної стандартизації. До цієї вимоги до якості послуг установлювали нормативні правові акти, відомчі і виробничі документи. Прийнятий вперше в нашій країні Закон України "Про стандартизацію" встановлює основні положення, принципи, поняття, порядок організації робіт в області стандартизації, що є єдиними й обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їхньої відомчої приналежності і форм власності. Об'єктами стандартизації в туристсько-екскурсійному обслуговуванні населення є: реалізація туристських і екскурсійних послуг, туристські подорожі, рекламно-інформаційні послуги, транспортні послуги, побутові послуги, послуги харчування, культурно-масові послуги, фізкультурно-оздоровчі і послуги проживання. У сфері туристсько-екскурсійного обслуговування використовують наступні категорії стандартів: - міждержавні стандарти (ДСТ); - національні стандарти України (ДСТ У) - національні стандарти Росії (ДСТ Р); - стандарти підприємств (СТП).

Державні стандарти  встановлюють обов'язкові загальні вимоги до туристського обслуговування, що забезпечують безпеку, охорону здоров'я і життя  населення, охорону навколишнього  середовища, комплексність, точність і своєчасність виконання, а також рекомендаційні вимоги (призначення, комфортності, эстетические й ін.) до видів послуг, включаючи умови обслуговування. Стандарти підприємств встановлюють обов'язкові вимоги на конкретні туристські послуги, включаючи умови обслуговування, до організації керування виробництвом, до технічного оснащення, технологічним процесам і методам, застосовуваним тільки на даному підприємстві. Показники, установлювані державними стандартами, повинні забезпечувати висока якість послуг і враховувати передовий вітчизняний і закордонний досвід. Сучасні готелі, що обслуговують туристів, практично стають полносервисными готелями. У сервісне обслуговування готельного господарства включається безліч різноманітних послуг. Перелік послуг постійно доповнюється, видозмінюється і диференціюється в залежності від розмірів готелю, її місця розташування, рівня комфортабельності й інших причин. Тенденція розвитку готельної індустрії спрямована на розширення спектра послуг у готелях різного призначення. Тому, щоб проконтролювати якість наданих послуг, створюються державні стандарти. Активне і раціональне застосування стандартів (у першу чергу, міжнародних) дозволяє забезпечити необхідна якість продукції і послуг, організувати налагоджений і безупинний технологічний процес, а також приводить до подолання технічних бар'єрів на зовнішніх ринках, розширенню бази виробничого співробітництва з закордонними партнерами, установленню більш високого рівня цін на продукцію і послуги і підвищує рівень конкурентноздатності російських підприємств на світовому ринку .

 Правила  обов'язкової сертифікації готельних  послуг  встановлюють вимоги до  порядку проведення обов'язкової  сертифікації готельних послуг  в Українській державній системі  сертифікації продукції - Системі сертифікації УкрСЕПРО.

Ці Правила  розроблено на підставі Законів України "Про туризм", "Про захист прав споживачів", основоположних стандартів Системи сертифікації УкрСЕПРО, міждержавних стандартів на туристично-екскурсійне  обслуговування. Правила є обов'язковими для виконання органами з сертифікації готельних послуг (далі - ОС ГП), що акредитовані в Системі, акредитованими випробувальними (соціологічними) лабораторіями, а також суб'єктами туристичної діяльності згідно з Законом України "Про туризм".

Обов'язкову сертифікацію готельних послуг здійснюють органи з сертифікації, акредитовані в установленому  порядку в Системі на проведення сертифікації готельних послуг. Об'єктами обов'язкової сертифікації є готельні послуги, що надаються суб'єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, туристичні бази, гірські притулки, кемпінги, оздоровчі заклади, заклади відпочинку, місця для короткотермінового проживания в інших приміщеннях), процес надання послуг.

Перелік послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації, і нормативних документів, на відповідність яким проводять сертифікацію, наведено в "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні", який затверджено наказом Держстандарту України від 27.11.96 N 499 та зареєстровано в Мін'юсті 19.12.96 за N 728/1753.

Обов'язкова сертифікація готельних послуг у Системі здійснюється на відповідність обов'язковим вимогам  нормативних документів, чинних в  Україні, щодо безпеки для життя  та здоров'я людей, захисту їхнього  майна та охорони навколишнього середовища. Добровільна сертифікація готельних послуг у Системі здійснюється на відповідність вимогам, що не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових вимог. При цьому сертифікація на відповідність усім обов'язковим вимогам виконується неодмінно.

 

 

Оцінка, підпис:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата:

Завдання 1.5. Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки.

День 1.

Права та обов’язки суб’єктів туристичної діяльності та туристів. Співробітництво на двосторонньому рівні.

   Для здійснення своєї діяльності турфірма заключає договори про співробітництво з організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, які беруть участь у формуванні і просуванні турпродукту. При організації туристської діяльності і відсутності при цьому власної матеріальної бази фірма повинна укладати письмові договори з постачальниками і підрядчиками — вітчизняними і зарубіжними партнерами, які забезпечують туристів належними умовами розміщення і харчування, засобами транспорту, організацією екскурсій та відпочинку, страхування тощо. 
               В ході заключения договорів щодо реалізації турів обов'язково визначаються обов'язки сторін стосовно оформлення документації (ваучерів, договорів з туристом, договорів про страхування). 
               У відповідності з укладеними договорами турфірми розробляють програми турів і складають калькуляції на кожну поїздку. До договорів партнери додають зразки своїх туристських ваучерів. 
               Крім того, турфірма обов'язково має здійснювати страхування туристів (медичне та від нещасного випадку). Страхування туристів турфірмою здійснюється на основі угод із страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності. 
              Таким чином, договір про співробітництво між турфірмою та іншими організаціями, які беруть участь в обслуговуванні туристів (резидентами і нерезидентами) повинен містити повну інформацію про послуги, ідо надаються, вимоги щодо забезпечення захисту і безпеки туристів, їх майна в Україні і за кордоном, визначати відповідальність сторін за якість надання послуг, сервісного забезпечення турпродукту.

Суб'єкти туристичної діяльності мають право:

• виробляти і  реалізовувати  туристичні  послуги   згідно   із законодавством;
• вносити пропозиції щодо охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, порядку використання;
• вносити пропозиції  щодо  вдосконалення  освітніх  програм  з професійного   навчання   в   галузі   туризму,  підвищення  рівня професійної підготовки працівників і фахівців у галузі туризму;
• на встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим  об'єктам,  призначеним  для  надання  послуг  з розміщення, закладам харчування,  курортним закладам  тощо),  власниками  яких вони є, відповідної категорії;
• на отримання  в установленому порядку інформації,  необхідної для здійснення їх діяльності, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
• брати в  установленому  порядку  участь  у  розробці  програм розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери;  
  визначати та  оприлюднювати  шляхом  опублікування   загальні умови   типового  (публічного)  договору  на  надання  туристичних послуг;
• визначати мінімальну  кількість  туристів  (екскурсантів)   у групі;
• на відшкодування  збитків,  заподіяних  внаслідок  незаконних рішень,  дій чи бездіяльності  органів  державної  влади,  органів місцевого   самоврядування,  їх  посадових  і  службових  осіб  чи  
  заподіяних суб'єктами туристичної діяльності.

Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані:

• проводити діяльність   у   галузі   туризму,   яка   підлягає ліцензуванню, лише за наявності ліцензій;
• надавати туристичні   послуги,   що  підлягають  обов'язковій сертифікації,  після проведення такої сертифікації в установленому порядку;
• залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам, а у випадках, визначених цим Законом, також мають відповідні дозволи на право здійснення туристичного супроводу;
• надавати туристам  необхідну  і  достовірну  інформацію   про туристичні послуги, права, обов'язки та правила поведінки туристів (екскурсантів),  умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків,  умови  відмови  від  послуг,  правила  візового  митного режиму,  перетинання  державного  кордону  та   іншу   інформацію, передбачену цим Законом;
• надавати туристичні   послуги   в   обсягах   та  в  терміни, обумовлені договором;
• виконувати вимоги закону щодо забезпечення безпеки  туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля;
• вести облікову та іншу визначену законодавством документацію, надавати в  установленому  порядку  бухгалтерську  та  статистичну звітність;
• відшкодовувати в   установленому   порядку   збитки,  завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.