Особливості розробки стратегії міжнародної маркетингової діяльності з використанням тривимірної матриці БКГ

 

Розрахуємо на підставі цих  даних групові індекси конкурентоспроможності за технічними параметрами:

І_А =  1,10*0,22 + 1,00*0,28 + 1,00*0,22 + 1,00*0,28 = 1,022

І_В =  1,00*0,22 + 0,60*0,28 + 0,71*0,22 + 0,60*0,28 =

= 0,22 + 0,168 + 0,156 + 0,168 = 0,712

І_С =  1,00*0,22 + 1,00*0,28 + 1,00*0,22 + 0,90*0,28 = 0,972

Повні витрати споживача  на придбання та споживання продукції  розраховуються за формулою (3):

      (3.4)

де   - одноразові витрати на придбання,

- витрати на експлуатацію  продукції в період t, - коефіцієнт приведення.

Розрахунок групового  показника за економічними параметрами  буде здійснюватися наступним чином:

     (3.5)

де   - одноразові витрати на придбання зразка,

- витрати на зразка в період  t, - коефіцієнт приведення.

Значення  обчислюється, виходячи з норми дисконтування 0,15.

Результати розрахунків  представлено в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 Розрахунок групового індексу економічних параметрів  
конкурентоспроможності

Роки	Коефіцієнт приведення	Підприємства
		ДЗГА	160	Тамбов НІХІ (А)	185	Drager (В)	482	Miner (С)	700
1	1	3,5	3,500	3,5	3,500	3,5	3,5	4	4
2	0,8696	3,5	3,043	3,5	3,043	3,8	3,304	4,5	3,913
3	0,7561	5	3,781	3,5	2,647	4	3,025	4,5	3,403
4	0,6575	5	3,288	4,5	2,959	4,5	2,959	4,5	2,959
5	0,5718	5	2,859	5	2,859	4,5	2,573	5	2,859
6	0,4972	5	2,486	5,5	2,734			5	2,486
7	0,4323	8	3,459	8,5	3,675			9	3,891
Сума			182,42		206,417		497,361		723,51

 

На підставі цих даних  розрахуємо значення групових індексів конкурентоспроможності за економічними параметрами:

В_А = 206,417 / 182,42 = 1,132;

В_В = 497,361 / 182,42 = 2,727;

В_С = 723,51 / 182,42 = 3,966.

На основі зведених параметричних  індексів по технічних і економічних  параметрах визначається загальний  показник рівня конкурентоспроможності (К) продукції стосовно базового зразка, що відбиває розходження між ними в споживчому ефекті на одиницю витрат (6).

       (3.6)

Якщо К>1, аналізована  продукція перевершує за конкурентоспроможністю базовий зразок, якщо К<1 – поступається йому, якщо К = 1 – знаходиться на однаковому рівні. У випадку, коли К<1, розробляються організаційні параметри в обсязі, достатньому для реалізації продукції на конкретному ринку.

Результати розрахунків  індексу конкурентоспроможності наведено в табл. 3.6.

 

Таблиця 3.6 Результати розрахунків індексів конкурентоспроможності

Показник	Тамбов НІХІ (А)	Drager (В)	Miner (С)
Інтегральний індекс конкурентоспроможності	1,022 / 1,132 = 0,903	0,712 / 2,727 = 0,261	0,972 / 3,966 = 0,245

 

Структура життєвого  циклу товару описується кількома фазами.

У фазі виведення  на ринок все більше покупців звертають  свою увагу на новий товар та купують  його. У фазі росту звичайно покриваються виробничі затрати та з’являється  прибуток. Подальший підйом кривої прибутку означальне переходить до фази зрілості, коли товар переходить у розряд традиційних. Об’єм продажів збільшується, але при цьому знижуються темпи росту прибутку. У фазі насичення ріст збуту зупиняється. Подальше збільшення рівня продажів можливе лише за рахунок інтенсифікації маркетингових зусиль. У фазі спаду (дегенерації) відбувається стійке зниження попиту та зниження прибутку. Зниження прибутку не можливо зупинити навіть за рахунок інтенсифікації маркетингу.

Модель життєвого  циклу товарів можливо використати  для прогнозу розвитку збуту. Для цього необхідно з’ясувати наступні питання:

1. На початку треба з’ясувати на що повинна бути спрямована модель (клас або тип товарів, марка, конкретна модель). Потім необхідно конкретизувати ринок, так як могуть існувати різні фази циклу на вітчизняному та іноземному ринку.
2. Потім необхідно підібрати підходящу математичну модель (функцію, яка найкраще характеризує цикл вивчає мого товару. Знаючи функціональну залежність , можна спрогнозувати фази циклу.
3. Крім прогнозів збуту модель життєвого циклу використовується для з’ясування базисних стратегій на різних етапах розвитку ринку.

Модель життєвого  циклу товару може бути корисною при  плануванні виробничої програми з метою виключення з її складових застарілої продукції та покращення її структури. Отримати ефективні результати планування виробничої діяльності допоможе використання методу, запропонованого американськими вченими, який має назву метод “Polly-Cook”. Цей метод базується на аналізу змін збуту у часі. Щоб викреслити вплив кон'юнктури використовується зміна збуту усіх товарів, які мають місце у цій групі.

Припустимо, що до групи входить N товарів, Ti=1,n. Позначимо  величину збуту цих товарів у  році Т через X_i1, а у році (Т +1) – через Х_і2. Тоді зміни збуту цих товарів у порівнянні з минулим роком будуть рівні , де і =1,n. Припустимо, що ці зміни розподілені за нормальним законом зі середнім m та дисперсією σ²:

;      (3.7)

      (3.8)

Тоді, товар  відноситься до фази спаду, якщо ріст його продажів, менший, ніж величина ( ). Якщо ріст збуту більше ніж ( ), то товар можна віднести до фази росту. Якщо зміни такі, що , то товар зараховується до фази зрілості або насичення.

Визначимо фази життєвого  циклу саморятувальника ШСР – 1У виробництва ВАТ «ДЗГА» на різних ринках. Вихідні дані для розрахунків наведені у табл. 3.7.

 

Таблиця 3.7 Вихідні дані для розрахунку стадії життєвого циклу товару

Ринок	Виторг у 2009 році, тис. грн.	Виторг у 2010 році, тис. грн.	Зміна   виторгу, тис. грн.
Україна	9930,92	14647,28	4716,36
Росія	6665,52	2556,5	-4109,02
Словенія	22,4	6,73	-15,67
Чехія	3537,8	6009,41	2471,61
Корея	29,8	82,1	52,3
Індія	19,5	0	-19,5
Польща	0	80,37	80,37
Всього	20205,94	23382,39	3176,45

 

Середня величина змін збуту μ, тис. грн. є:

= 453,78 тис. грн.

Середнє квадратичне відхилення σ, тис. грн. рівне:

= 2501,58 тис. грн. 

Визначимо величини:

   = 453,78 – 2501,58*0,5 =  -797,01 тис. грн. ;

= 453,78 + 2501,58*0,5 = 1704,57 тис. грн.

Таким чином, ринок Росії  знаходиться в фазі спаду, ринки  – Чехії та України – в фазі зростання, тоді як інші ринки збуту  продукції підприємства – в фазі насичення, що потребує особливих стратегій  маркетингу для окремих груп ринків.

В табл. 3.8 наведено вихідні дані для  розрахунку інтегральних показників, а в табл. 3.9 – безпосередній  розрахунок. За результатами останнього отримуємо:

 

 

Таблиця 3.8 Вихідні дані для  розрахунки оцінок R₁, R₂, R₃

Ринок	Конкурентоспроможність		Привабливість   ринку		Стадія життєвого циклу
	Фактичне значення	максимальне	Фактичне значення	максимальне	Фактичне значення	максимальне
Україна	10	10	9	10	8	10
Росія	6	10	6	10	3	10
Словенія	6	10	7	10	5	10
Чехія	8	10	7	10	7	10
Корея	8	10	7	10	5	10
Індія	7	10	5	10	5	10
Польща	7	10	6	10	6	10

 

Таблиця 3.9 Розрахунок інтегральних показників для окремих  ринків

Ринок	Конкурентоспроможність	Привабливість   ринку	Стадія життєвого циклу
Україна	100	90	80
Росія	60	60	30
Словенія	60	70	50
Чехія	80	70	70
Корея	80	70	50
Індія	70	50	50
Польща	70	60	60

 

ринок України, ринок Чехії, ринок  Кореї – стратегія 1 – для цих  ринків необхідно розширювати асортиментний  ряд товарів та підвищувати характеристики продукції, а саме – час, протягом якого саморятівник працюватиме в аварійному режимі; крім того більше уваги слід приділити позиціювання товару та рекламі на цільових ринках;

ринок Росії, ринок Індії, ринок  Польщі – стратегія 3 – необхідною є модернізація виробництва для зниження витрат та забезпечення більш явних конкурентних технічних переваг;

ринок Словенії – стратегія 4 –  розвивати присутність на ринку  через посередника в Чехії.

 

 

 

3.2 Оцінка ефективності  заходів з реалізації міжнародної  маркетингової стратегії підприємства

 

ВАТ «ДЗГА» має свій прогнозний план на потреби вугільних  підприємств в саморятівниках і регенеративних патронах на 2011 рік

ВАТ "ДЗГА" до 1 липня 2008 року постачав саморятівники на вугільні підприємства Мінтопенерго саморятівники ШСС-1У з терміном експлуатації 2,5 року з моменту закріплення за працівником і продовжував термін його придатності на 2 роки після здачі їх на ремонт в умовах заводу.

З 1 липня 2008 року на підприємства поставляються вдосконалені конструкції саморятівника ШСС-1У з терміном експлуатації 5 років без подальшої здачі для ремонту на завод.

Враховуючи вищевикладене, наші прогнозні розрахунки припускають  наступну потребу вугільних підприємств в саморятівниках ШСС-1У на 2011 рік:

Всі поставлені в 2006 році саморятівники на підприємства (101112 
шт.), зважаючи на закінчення терміну придатності повинні бути або здані на завод в ремонт або замінені на нові (передбачуване співвідношення 60% і 40%).

Всі отримані в 2006 році із заводу саморятівники ШСС-1У з ремонту (19000 шт.) підлягають заміні на нові, зважаючи на повне закінчення терміну їх придатності.

Виходячи з вищевикладеного, а також факт повної укомплектованості  працівників добувних підприємств, в т.ч. на цільових ринках  в 2010 році саморятівниками керівництво ВАТ «ДЗГА» припускає формувати план випуску саморятівників ШСС-1У в 2011 році з розрахунку:

випуску нових саморятівників в кількості 60 тис. шт.;

ремонт саморятівників ШСС-1У в кількості 60 тис. шт.

У разі не здачі в  ремонт, по яких або причинам, саморятівників в кількості 60 тис. шт., потреба в нових буде рости пропорційно.

Виходячи з укладених  договорів до кінця року на вугільні підприємства буде поставлено 2,5 тис. учбових  саморятівників ШСС-1Т, що дає можливість пройти тренування в димних камерах 15 тис. робочим (кожен учбовий саморятівник комплектується 6-у регенеративними патронами).

Враховуючи наявність  учбового саморятівника до кінця  т.г. на кожних 35-40 робочих, з урахуванням нормативу проходження кожним підземним робочим тренування в димній камері 1 раз на 2 роки, розрахункова потреба в регенеративних патронах на 2011 рік складає 110 тис. шт.