Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2012 в 16:32, курсовая работа
Метою курсової роботи є визначення можливостей використання тривимірної матриці БКГ для обґрунтування напрямків удосконалення маркетингового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства.
Для досягнення даної мети в роботі були розв’язані наступні задачі:
виявлено роль маркетингу у здійсненні ЗЕД та сутність міжнародного маркетингового забезпечення експортної діяльності;
визначено сутність та види міжнародних маркетингових стратегії в системі управління ЗЕД підприємства;
проаналізовано підходи до формування та реалізації міжнародних маркетингових стратегій;
ВСТУП 4
1 СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ 6
1.1 Сутність маркетингового забезпечення ЗЕД 6
1.2 Міжнародна маркетингова стратегія в системі маркетингового забезпечення ЗЕД 9
2 ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ І РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ 17
2.1 Етапи розробки та реалізації міжнародних маркетингових стратегій 17
2.2 Методи портфельного аналізу в розробці міжнародних маркетингових стратегій 19
2.3 Тривимірна матриця БКГ в системі портфельного стратегічного аналізу 24
3 РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ ТРИВИМІРНОЇ МАТРИЦІ БКГ НА ПІДПРИЄМСТВІ 30
3.1 Вибір міжнародної маркетингової стратегії підприємства 30
3.2 Оцінка ефективності заходів з реалізації міжнародної маркетингової стратегії підприємства 38
ВИСНОВКИ 47
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 50
2. Розвиток діяльності
на міжнародних ринках з
3. Відправним моментом у стратегічному плануванні є вибір базової стратегії. Вихідними даними для вибору базової стратегії служать як макроекономічні чинники, так і внутрішні можливості підприємства, що визначаються циклом його розвитку, а основне завдання, що вирішується при цьому, полягає у забезпеченні узгодженості між цілями і ресурсами. Як результат спроб досягнення такого узгодження і виникають альтернативні варіанти. Кожному з них відповідає конкретний блок методів із забезпечення обраних напрямків діяльності, удосконалення організаційної структури і системи управління, зі стимулювання, підбору, ранжування і підвищення кваліфікації кадрів, освоєння виробництва нових видів продукції, методів просування її на ринок і т.д.
4. У розробці варіантів базової стратегії широко використовується методичний прийом, пов'язаний із стратегічною сегментацією діяльності організації і виділенням стратегічних зон господарювання (СЗГ). Цей прийом є своєрідним поглядом збоку на об'єкт управління, пов'язаний з аналізом зовнішнього оточення і врахуванням окремих тенденцій, загроз і нових можливостей. Об'єктом аналізу при стратегічній сегментації стають стратегічні зони господарювання. Вони розглядаються як окремі сегменти зовнішнього середовища, на які організація має або хоче одержати вихід.
В основі портфельного аналізу лежить концепція життєвого циклу продукції, а застосування його засновано на оцінці можливостей підприємства за допомогою критеріїв розширення ринку, що вимірюється абсолютним обсягом продажу і темпами його зростання, а також розміром контрольованої частки ринку, що обчислюється у відсотках до загально-галузевого обсягу продажів. Аналіз продуктового портфеля (портфельний аналіз) заснований на побудові матриць шахового типу, у яких стратегії класифікуються за визначеними критеріями.
5. На підставі моделювання
стратегії з використанням
ринок України, ринок Чехії,
ринок Кореї – необхідно
ринок Росії, ринок Індії, ринок Польщі – необхідною є модернізація виробництва для зниження витрат та забезпечення більш явних конкурентних технічних переваг;
ринок Словенії розвивати присутність на ринку через посередника в Чехії.
В цілому розвиток маркетингового забезпечення ЗЕД підприємства має йти наступним шляхом:
вдосконалення асортиментної політики стосовно «Саморятівників ШСС-1У»,
модернізація обладнання;
інтенсифікація зусиль з позиціювання продукції підприємства;
Розрахувавши ефективність нової стратегії збуту у ЗЕД ВАТ «ДЗГА» бачимо, що в системі управління реальними інвестиціями оцінка ефективності інвестиційних проектів представляє собою один з найбільш відповідальних етапів. Всього: чистий грошовий потік за період експлуатації інвестиційного проекту дорівнює 92,7 тис.грн., а сума інвестиційних витрат на його реалізацію є 71,5 тис.грн., тобто проект є ефективним.