Стратегія ТНК в умовах глобалізації світової економіки

2.1.  Порівняльні переваги транснаціональних корпорацій над іншими суб’єктами господарювання 

     Особливості ТНК передбачають визначення їх відповідних переваг. Такі переваги ТНК можна охарактеризувати як в сфері безпосередньо форми організації виробництва, так і в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Особливості ролі та місця ТНК на сучасному етапі глобалізації світової економіки та в загальній системі міжнародних економічних відносин дозволяють визначити не лише їх безпосередні переваги, а й охарактеризувати можливості використання таких переваг.

     Як  вважає вітчизняний фахівець з проблем інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій С.Якубовський, ТНК – це підприємства, що володіють або контролюють виробничі активи в двох і більше країнах. На його думку, контроль здійснюється через прямі закордонні інвестиції, однак ТНК можуть також брати участь в зарубіжному виробництві внаслідок утворення стратегічного альянсу з іноземною фірмою. Більшість економічних досліджень, присвячених аналізу діяльності ТНК, досліджують тільки зарубіжні виробництва, що контролюються через прямі зарубіжні інвестиції ТНК, саме тому є доречним акцентувати увагу саме на цій формі зарубіжної активності ТНК.

     Питання порівняльних переваг ТНК можна  розглядати виходячи з підходів до фірми, як економічного агента. Фірма розуміється як підприємство – економічний агент, що є споживачем факторів виробництва на ринках факторів, виробником продукції та її продавцем на ринках товарів і послуг; головна мета діяльності фірми – максимізація прибутку як різниці між виручкою та вартістю виробництва.

     Однією  з головних економічних особливостей корпоративної форми є те, що вона виступає закінченою формою відособлення власності від управління і економічно, і юридично відособлена по відношенню до її засновників і учасників. Це в корені відрізняє її від одноосібних підприємців і партнерств. Відособлення власності від управління забезпечило корпорації ті незаперечні переваги, які і обумовили її провідну роль в економіці:

• обмеження майнової відповідальності, що дозволяє залучити до інвестування широкі верстви населення, забезпечуючи досить швидку за часом і значну по об'ємах централізацію капіталу.
• відособлення функції управління від функції власності обумовлює надзвичайну стійкість корпорації як господарського утворення, існуючого незалежно від її засновників і учасників. Це створює умови для стабільного, орієнтованого на перспективу розвитку і висуває на перший план задачі реалізації довгострокових стратегічних цілей, що при здатності корпоративної форми централізувати значні капітали, дає їй необмежені можливості для зростання.
• безперешкодне, в умовах розвинутого ринку цінних паперів, переміщення пайової участі через купівлю-продаж акцій дає ще одну істотну перевагу - ліквідність, тобто можливість звернути інвестовані кошти в грошову форму, що є надзвичайно привабливим для широкої маси потенційних інвесторів. зростання.

     Як  і будь-яка форма підприємництва, корпорація не позбавлена відповідних  недоліків. В першу чергу, це організаційні труднощі, що виникають при оформленні і реєстрації даної форми, подолання яких вимагає значних зусиль і коштів. Істотним недоліком корпоративної форми організації є надмірний податковий тягар, що виникає в зв'язку з подвійним оподаткуванням - спочатку прибутків корпорації, а потім дивідендів, що виплачуються акціонерам. Вимоги відкритості у вигляді обов'язкової публікації щорічних звітів про фінансове становище не тільки роблять корпорацію більш вразливою для конкурентів, але і орієнтують керівників на досягнення короткострокових цілей, щоб задовольнити вимоги акціонерів і залучити інвесторів.

       Деякі особливості корпорацій на порівняння з іншими формами організації  підприємництва подані в Таблиці 2.1.

         Ця таблиця характеризує також  особливості одноосібних підприємств  та партнерства з багатьох  позицій, характеризуючи як позитиви, так і негативи таких форм організації підприємництв.

Таблиця 2.1.

Характеристики  організаційних форм підприємництва

Джерело: Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В.Рокоча, О.Плотніков  та ін. – К.: Таксон, 2001. – С.24.

     У процесі функціонування корпорації як однієї з організаційних форм господарювання велике значення має саме формування корпоративного середовища [ххііі; 13-15]. У корпоративне середовище входять різні соціально-економічні суб'єкти. Тому керівництво корпорації в процесі прийняття рішень повинно враховувати інтереси економічних складових суспільства. Ілюстративно це подано на Рисунку 2.1. 

Рис. 2.1. Корпоративне середовище 

Джерело: Бандурин А.В. Деятельность корпораций. – М.: БУКВИЦА, 2004. – С.13. 

     Враховуючи  особливості корпоративного середовища, є можливим застосування саме такого підходу до ТНК. У своїй діяльності уряди конкретних країн керуються цілями, що збігаються або конфліктують із задачами ТНК. В свою чергу, ТНК для кожної конкретної держави є представником світового господарства і має обмежену різними правилами автономію. Зокрема, вона може розробляти глобальну стратегію і створювати центри по прийняттю глобальних рішень. В той же час, оскільки держави – основні політичні елементи міжнародної системи, усі компанії повинні діяти в обумовлених ними юридичних і інституційних рамках. Природно, що в силу транснаціонального характеру їм доводиться здійснювати свою корпоративну стратегію в різному культурному середовищі, одночасно в декількох юридичних і політичних системах. Специфіка структури ТНК, їхньої продукції і послуг повинна відповідати ринкам і юрисдикції країн, у яких вони діють .

     Одночасно корпорації виступають як головний інвестор в сучасному господарстві. Що стосується безпосередньо ТНК, то тут є цікавою думка Ф.Рута та А.Філіпенка, які розглядають багатонаціональні корпорації. На їх думку, багатонаціональні компанії виступають головним засобом здійснення закордонних прямих інвестицій. На відміну від портфельних інвестицій, які є тільки чистим переказом капіталу, закордонні прямі інвестиції — це передача цілого набору послуг, які в сукупності репрезентують розширення бізнесу за національні кордони. Рішення про прямі інвестиції за кордоном приймаються керівництвом багатонаціональних компаній. У функціональному плані закордонні прямі інвестиції охоплюють всю діяльність цих корпорацій щодо заснування та керівництва своїми філіями у різних країнах.

     Виходячи  з цього положення, діяльність ТНК, спричинена прямими інвестиціями, ініціює рух цілого набору товарів і послуг у межах системи, розташованої в багатьох країнах, маючи за мету розширення їх у майбутньому. Жодна дія стосовно прямих інвестицій, жоден товар або переміщення ресурсів не може бути зрозумілим без розгляду їх як окремих частин усієї системи. Зокрема будь-яка оцінка економічної ефективності ТНК повинна брати до уваги функціонування всієї системи.

     Визначення  конкурентних переваг корпорацій над  іншими суб’єктами господарювання передбачає й домінування корпорацій за показниками ринкової капіталізації. Причому саме ринкова капіталізація виступає головним показником корпорацій як форм організації підприємництва та відрізняє корпорації від одноосібних підприємств та партнерств. Окрім рейтингу газети Financial Times 500, про який мова йшла раніше, можна навести й рейтинг журналу BusinessWeek за 2009 рік Global 1000.

     У першій двадцятці Global 1000, 14 позицій належать американським компаніям. Разом з тим, у всьому списку, так само як і в аналогічному рейтингу британської газети Financial Times 500,  домінують американські компанії. Перше місце в списку найбільших компаній BusinessWeek займає корпорація General Electric, що оцінюється в 286,1 млрд. доларів. На другому місці — Microsoft (263,9 млрд. доларів), на третьому — Exxon Mobil (244,9 млрд. доларів).  

     Більш докладно про показники основних компаній свідчать дані Таблиці 2.2. 

     Таблиця 2.2.

Десять найдорожчих компаній світу за версією BusinessWeek, 2009 рік  

Джерело: BusinessWeek; Американские компании устояли // Эксперт. – 2009. – № 26. – С.5. 

     Проблеми  визначення корпорацій як форми організації підприємництва дозволяють здійснювати аналіз безпосередньо можливостей інвестиційної діяльності ТНК.

     З точки зору специфіки приймаючої сторони, в діяльності ТНК є можливість здійснювати селективне регулювання інвестиційної діяльності. Сам селективний підхід дозволяє спрямувати інвестиційну діяльність ТНК у необхідному руслі. Серед інших факторів, що обумовлюють необхідність такого підходу, слід відзначити :

• вичерпність потенціалу преференційного режиму зарубіжних ПІІ та іноземних інвесторів в цілому, відсутність кореляції між посиленням стимулюючих заходів та масштабами, і особливо результативністю іноземної інвестиційної діяльності;
• негативний вплив на мотивацію іноземних інвесторів практики 
  багаторазових змін у загальному нормативно-правовому регулюванні;
• необхідність більш ефективного використання вже залученого  
  іноземного підприємницького капіталу;
• наявність обґрунтованих національних пріоритетів реалізації іноземних інвестицій, елементів диференційованого підходу до їх 
  залучення та регулювання не тільки у теорії, а й у практиці господарювання.

     Таким чином, визначення порівняльних переваг корпорацій над іншими суб’єктами господарювання дозволяє визначити безпосередні переваги ТНК:

1. ТНК виступає як більш зріла форма організації виробництва в порівнянні з міжнародною діяльністю одноосібного підприємства чи  партнерства. Зокрема, це підтверджується тим, що основні рейтинги провідних компаній світу складаються за принципом ринкової капіталізації, що є невід’ємною складовою частиною саме корпорацій як форм організації підприємництва. Крім цього, жодні одноосібні підприємства та партнерства не мають таких обсягів міжнародної діяльності, як корпорації, які діють у вигляді ТНК.
2. Корпоративна форма організації підприємництва дозволяє акумулювати величезний обсяг капіталу. В свою чергу, завдяки цій перевазі, ТНК виступають як найважливіша дійова особа в світових процесах іноземного інвестування.
3. Той обсяг недоліків, який притаманний корпораціям як формам організації підприємництва, не може переважити їх безумовні переваги над одноосібним підприємством та партнерством. Особливо це проявляється на рівні ТНК, як більш розвинутому рівні діяльності корпорацій.