Формування товарної стратегії підприємства ЗАТ "Оболонь"

До джерел інформації для  аналізу політичного середовища відносять: дані опитувань громадської  думки, проведені різними інститутами  і громадськими організаціями; доповіді і виступи політичних лідерів  і урядових діячів; порядки денні  засідань Верховної Ради (парламенту); приватні інтерв'ю державних діячів; програми зустрічей і візитів  закордонних політиків і представників  державної влади провідних країн  світу та ін.

Отримана інформація дозволяє фірмі скласти загальну картину  політичної обстановки в країні, розробити  прогноз її розвитку на перспективу  і створити власні механізми пристосування  до навколишнього середовища. До останнього можна віднести формування системи  зовнішніх економічних зв'язків, страхування ризиків при укладанні  угод, розробку адекватних змінам середовища соціальних програм підтримки працівників  фірми та ін.

Економічне середовище. Зміни  стану економіки – один із найважливіших факторів, що визначають нормальне функціонування будь-якої організації. Так, стан світової економіки може сильно впливати на вартість імпортованих ресурсів і, відповідно, на спроможність організацій купувати певні товари. По суті, аналіз економічної складової макросередовища спрямований на розуміння того факту, як формуються і розподіляються ресурси. Слабка економіка держави різко зменшує можливості організацій на одержання кредиту й інших ресурсів, необхідних для нормального функціонування. Серед основних показників, що аналізуються при вивченні економіки, можна назвати такі: величина валового національного продукту, темпи інфляції, рівень зайнятості, платіжний баланс, темп економічного зростання, рівень безробіття, процентні ставки, продуктивність праці, рівні оподаткування, норми нагромадження тощо.

У процесі аналізу економічного фактора слід приділяти також  увагу таким показникам, як рівень економічного розвитку, добувні природні ресурси, рівень розвиненості конкуренції, структура населення, рівень освіченості  робочої сили, розмір заробітної плати  та ін. Аналіз економічного фактора  повинен проводитися системно і  бути спрямованим на його комплексну оцінку з метою встановлення існування  можливостей для ефективної діяльності організації.

Соціальне середовище. Організація  зацікавлена також в інформації, що стосується таких факторів, як: демографічні, соціальна захищеність населення, охорона праці і здоров'я трудящих, традиції, домінуючі життєві цінності й установки людей та ін. Одним  із важливих аспектів є демографічний, оскільки ринки складаються з  людей, і потенціал їх зростання  залежить від динаміки демографічних  показників.

У світлі стратегічної поведінки  фірми інтерес становить інформація про: динаміку народжуваності; структуру  сім'ї; тривалість життя; статевовіковий склад населення; освітній рівень; міграцію населення. Прогнозування змін указаних факторів дозволяє організації передбачати  зміни очікувань у суспільстві  в цілому чи окремих його верств або груп і почати дії щодо покращання їх обслуговування порівняно з конкурентами.

Технологічне середовище. Технологічний фактор макросередовища  займає одне з важливих місць серед  факторів розвитку суспільної кон'юнктури. Технологія є одночасно внутрішньою  змінною і зовнішнім фактором великого значення. Швидкість зміни  технології постійно збільшується. При  цьому аналіз дозволяє вчасно побачити можливості науково-технічного прогресу (НТП) для виробництва нової продукції  й удосконалювання тієї, що випускається, а також технології виготовлення продукції і застосування засобів маркетингу при збуті продукції. При цьому слід пам'ятати про два протилежних впливи НТП:

- поява нових технологій  і видів продукції стимулює  появу нових галузей, що в  остаточному підсумку веде до  зростання кількості робочих  місць і підвищення платоспроможності  попиту;

- упровадження нових технологій  приводить до зростання продуктивності  праці, вивільнення працюючих  і до збільшення рівня безробіття.

НТП є джерелом саморозвитку фірми, що виявляється в необхідності забезпечення постійних інновацій  на рівні окремих товарів, технологій і методів управління. Таким чином, основне призначення аналізу  технологічного середовища – це забезпечення організації інформацією, що дозволить їй вчасно реагувати на новинки науки і техніки.

У конкретному розумінні  за допомогою аналізу макросередовища  організація формує свій особливий  перелік ключових факторів середовища і визначається щодо методичних підходів, за допомогою яких вона буде проводити  відповідний специфічний багатофакторний  системний аналіз. PEST–аналіз підприємства приведений в таблиці 2.

Таблиця 2

PEST–аналіз ЗАТ «Оболонь»

Політичні фактори	Оцінка
Поточне законодавство на ринку	+
Антимонопольне законодавство	_
Політична стабільність	+
Громадське  невдоволення політикою уряду	_
Посилення державного контролю за діяльністю суб'єктів  бізнесу та штрафні санкції	_
Недосконалість  законодавчої бази	_
Вибори  на всіх рівнях влади	_
Економічні фактори	Оцінка
Рівень  економічного розвитку країни й умови  функціонування підприємницьких структур	_
Рівень  інфляції	_
Інвестиційний клімат в галузі	+
Підвищення  мінімального рівня зарплати	_
Загальні  проблеми оподаткування	_
Підвищення  рівня попиту на дані види послуг	+
Посилення державного контролю за ціноутворенням	_
Корупція	_
Обмінні курси валют	_
Транспорт і комунікації	+
Соціокультурні фактори	Оцінка
Демографічна ситуація	_
Структура доходів і витрат	_
Базові  цінності	+
Тенденції способу життя	+
Бренд, репутація компанії	+
Уявлення  ЗМІ	+
Реклама і зв'язки з громадськістю	+
Технічні (технологічні) фактори	Оцінка
Прискорення темпів науково-технічного прогресу	+
Необхідність  вкладання власних коштів в НДПКР	_
Розвиток  електронної комерції	+
Вплив мережі Інтернет	+

 

На основі проведеного  аналізу можна стверджувати, що корпорація більшою мірою зазнає негативного  впливу, зокрема з боку економічних  та політичних факторів. Соціокультурні та технічні фактори навпаки позитивно  впливають на підприємство.

Зокрема, з числа політичних факторів позитивний вплив має тільки фактор зовнішньої стабілізації політичної ситуації в країні та наявність діючого  законодавства, решта ж справляють виключно негативний вплив на розвиток аналізованого підприємства.

Щодо економічних факторів, то низький розвиток економічних  структур, висока інфляція та тенденції  до її зростання мають негативні  наслідки для підприємства. Проте, попит  на продукцію має зростаючий характер, що в комплексі з іншими факторами, такими як розвиток транспортних мереж, інвестиційна привабливість підприємства, призводить до благотворного впливу.

Соціокультурні фактори  мають переважно позитивний вплив, так як життєвий рівень населення  поступово зростає, а також у  світлі масового впливу ЗМІ популярність товарів, що виробляються на «Оболоні» тільки зростає.

Технологічні фактори, зокрема  прискорення і технологізація процесів виробництва, наукові новинки справляють позитивний вплив.

SWOТ-аналіз – це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації. При проведенні SWOT-аналізу необхідно визначити не тільки можливості та загрози зовнішнього середовища організа­ції, але й виявити ймовірність використання та вплив обраних можливостей та загроз на результати діяльності організації. Спочатку оцінюють ймовірність використання можливостей та їх вплив на діяльність організації, бу­дують матрицю можливостей.

Аналогічно здійснюється аналіз загроз та будується матриця  загроз. Наслідки, до яких може призвести  реалізація загроз, можуть проявитися через руйнування організації, при­ведення  організації до критичного стану, важкого  стану або легких пошкоджень. Виявлення  в процесі аналізу факторів, які  класифікуються як загрози зовнішнього  середовища, записують на полях матриці.

Наступним етапом SWOT-аналізу  є оцінка факторів внутрішнього середовища організації. Для цього викорис­товують  метод визначення профілю внутрішнього середовища. Для кожного фактора  приводиться експертна оцінка його вагомості.

Проведений аналіз факторів внутрішнього й зовнішнього середовища та ранжування їх по рівню впливу на діяльність організації дозволяє сформувати конкретний перелік слабких і  сильних сторін організації, а також  загроз і можливостей. Встановлення зв'язків між найбільш впливовими слабки­ми і сильними сторонами  організації, загрозами і можливостя­ми  зовнішнього середовища - заключний  етап процесу SWOT-аналізу. Для встановлення взаємозв'язків будується матриця SWOT-аналізу (табл. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

		Зовнішнє середовище
		Можливості 1. Підвищення якості  виробництва 2. Розширення каналів  збуту 3. Впровадження інновацій 4. Розробка та практична  реалізація  стратегічних рішень 5. Введення нової технологічної  лінії 6. Розширення товарного  асортименту 7.Підвищення рівня продуктивності праці 8. Зацікавленість іноземних  партнерів у співробітництві,  зокрема, інвестуванні проектів	Загрози 1. Низька оплата праці 2. Поява конкурентів 3. Недосконалість податкової  політики, що ускладнює роботу  через нечіткість, незрозумілість  та можливості можливих протиріч  в окремих моментах законодавства 4. Зниження попиту в  зв’язку з зниженням доходів  населення, що виявляється у  зменшенні продажів 5.Відсутність заохочення  працівників та системи їх  мотивації 6. Боротьба за сировинні  зони
Внутрішнє середовище	Сильні сторони 1.Відповідальність структури  апарату управління 2.Високий рівень кваліфікованого  персоналу 3.Технічна оснащеність 4.Перевірені та надійні  поставщики 5.Випуск високоякісної  продукції 6. Конкурентоспроможність	Заходи збільшення прибутків за рахунок збільшення обсягів продажу; розробка нових галузей діяльності компанії; науково-технічні дослідження, впровадження новітніх технологій;	Заходи 1)  пошук стратегій  протистояння можливим конкурентам; 2)  лобіювання інтересів  компанії на законодавчому рівні; 3)  більш доскональне  вивчення можливостей існуючої  законодавчої бази.
	Слабкі сторони 1. Високі затрати на  виробництво 2.Відсутність інформаційного  забезпечення всіх структурних  підрозділів	Заходи 1) впровадження новітніх технологій виробництва, що знизять собівартість продукції і підвищать її якість; 2) вдосконалення системи планування й аналізу даних.	Заходи 1)  покращення якості продукції за низької собівартості; 2) більш приваблива реклама; 3) задоволення специфічних потреб споживачів.

                                                                                                                      Матриця SWOT-аналізу ЗАТ «Оболонь»                                             Таблиця 3 
 

2.2 Формування товарного портфеля ЗАТ «Оболонь»

 

Асортиментна політика підприємства – система заходів стратегічного характеру, спрямована на формування конкурентоспроможної моделі, що забезпечує стійкі позиції підприємства на ринку і отримання необхідного прибутку.

Ця політика є центральним  елементом комерційної стратегії  підприємства на ринку. Головною її метою  в сучасних умовах господарювання є  визначення набору товарів, найкращих  для обслуговування сегмента ринку.

Сучасна асортиментна політика підприємств вимагає включення  в асортиментну модель товарів, що перебувають  на різних стадіях життєвого циклу  в певному співвідношенні. Такий  підхід дозволяє знизити комерційний  ризик, пов'язаний з неотриманням або  недоотриманням прибутку від реалізації товарів, що знаходяться на початкових стадіях життєвого циклу, а також  наявністю в асортименті зрілих і старіючих товарів в довгостроковому  періоді часу і таким чином  гарантувати підприємству відносно стійкі обсяги продажів і стабільне  положення на ринку.

Товарний асортимент – або сукупність товарів, що  випускаються фірмою, він  ділиться на асортиментні групи й асортиментні позиції. Товарний асортимент  характеризується  широтою  або кількістю сортиментних груп (в асортиментну групу входять вироби, які відрізняються  спільністю функціональних особливостей,  якістю, ціною),  а також глибиною або кількістю асортиментних позицій  у  кожній  асортиментній групі  (асортиментна  позиція – це різновид товару або марка) і структурою   або  співвідношенням  між  запропонованими асортиментними групами з погляду  спільності споживачів кінцевого  використання , каналів розподілу, ціною і т.д.

Нарощування асортименту  – розширення – збільшення числа асортиментних груп. Насичення асортименту – поглиблення – додавання нових асортиментних позицій в існуючі асортиментні групи. Перенасичення асортименту – товари "підривають " один другий.

Формуванню асортименту  передує розробка асортиментної  концепції фірми, що являє собою  спрямовану побудову оптимальної асортиментної  структури товарної пропозиції. При  цьому за основу приймається , з одного боку, споживчі вимоги певних  груп (сегментів ринку),  а з іншого боку – необхідність забезпечити найбільше ефективне використання фірмою сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів.