Экономика предприятия

ВСТУП

 

Об'єктом курсу «Економіка підприємства» є підприємство.

Метою вивчення даного курсу  є: підготовка кваліфікованих фахівців у галузі професійного навчання, володіють  інноваційними технологіями викладання економічних дисциплін, в тому числі економіки підприємства. Мета вивчення дисципліни; озброєння майбутніх спеціалістів узагальненими спеціалізованими знаннями з питань економіки сільського господарства в підприємствах агропромислового комплексу, економічної ефективності в галузі та за окремими продуктами.

Вивчення дисципліни сприяє набуттю  знань з економіки підприємства та про шляхи підвищення ефективності аграрного сектора економіки, а також використання одержаної інформації для більш глибокого вивчення суміжних економічних дисциплін та подальшому використанню всього цього у майбутній практичній діяльності.

Завдання курсу

• вивчення найважливіших економічних категорій і визначення напрямів їх використання.

• ознайомлення з найважливішими економічними процесами і явищами, що відбуваються у сфері економіки підприємства.

• практичне використання отриманої інформації при вирішенні проблем ефективності економіки підприємства, тобто вміння розраховувати показники економічної ефективності, рівень і ефективність використання земельних ресурсів, основних фондів, трудових ресурсів і продуктивності праці та ін;

• освоєння системного характеру управління організаціями АПК;

• формування у студентів знань щодо сучасного стану виробництва та реалізації сільськогосподарських продуктів, уміння оцінювати перспективи їх подальшого розвитку аграрних підприємств, визначення можливості використання  передового досвіду виробництва та реалізації продукції.

Суміжні науки:

- економічна теорія та макроекономіка (вивчає методологію і практику реалізації об'єктивних економічних законів на міжгалузевому рівні)

- планування і прогнозування АПК

- ціноутворення

- основи аграрного менеджменту і маркетингу

- економіка і соціологія праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 1

ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ  ГОСПОДАРЮВАННЯ

ПЛАН:

1. Поняття підприємства, його мета  і функції

2. Структура та інфраструктура  підприємств

3. Внутрішнє та зовнішнє середовище  підприємства

4. Організація виробничого процесу  на підприємстві

5. Підприємницькі права та обов'язки  підприємства

6. Економічна роль об'єднань  підприємств (ОП)

 

Мета: надання студентам знань щодо сутності підприємства, його структури і інфраструктури, виокремленням прав та обов'язків підприємства та визначенням економічної ролі об'єднань підприємств

 

1. Поняття підприємства, його мета і функції

 

Риси підприємства:

1) належність до основної ланки економіки;

2) здійснення комерційної  та некомерційної діяльності;

3) функціонує на основі  різних форм власності;

4) установчий документ - статут, установчий договір, положення  та рішення;

5) діє на базі відокремленого  майна, яке може бути закріплене за підприємством на праві:

• власності (господарські товариства, виробничі кооперативи, приватні підприємства);

• господарського відання (державні підприємства, комунальні підприємства, приватні підприємства з найманим керівником, громадські, релігійні організації);

• оперативного управління (казенні підприємства, унітарні некомерційні підприємства),

• користування (орендне  підприємство).

6) наявність фірмової  назви, печатки, ідентифікаційного  коду;

7) порядок управління (унітарне або корпоративне);

8) ступінь самостійності  підприємства залежить від правового  режиму майна підприємства.

Підприємство - це самостійний  суб'єкт господарювання, створений  компетентним органом державної  влади або органом місцевого  самоврядування для задоволення  суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, та іншої господарської діяльності.

Відмінні риси організаційно-правових форм підприємств:

1) кількість засновників  господарського суб'єкта;

2) власник капіталу;

3) межі майнової відповідальності;

4) джерела майна;

5) спосіб поділу прибутку  і збитків;

6) форма управління  суб'єктом.

Вибір організаційно-правової форми підприємства залежить від  наступних факторів:

1) відповідальності;

2) оподаткування;

3) потреби у фінансових коштах;

4) управлінських здібностей  підприємця;

5) можливості зміни  власника. 

Класифікація підприємств:

1. Залежно від форм  власності:

- приватні (ПП, КФГ);

- колективне (АТ, ТОВ,  ТДВ, ПО, КО, кооперативи);

- комунальне (комерційні  та некомерційні);

- державне (казенні та  комерційні);

- змішане.

2. В залежності від  розміру і наявність у статутному  капіталі іноземних інвестицій:

- підприємства з іноземними  інвестиціями (в статутному капіталі  іноземні інвестиції становлять  не менше 10%)

- іноземні підприємства (в статутному капіталі іноземні інвестиції становлять 100%)

3. В залежності від  кількості працівників та обсягу  валового доходу від реалізації  за рік:

- малі - працівників не  більше 50 чоловік, валовий дохід  не більше 500 тис. євро;

- великі (великі) - працівників більше 1000 чоловік, валовий дохід понад 5 млн. євро;

- середні - працівників  від 50 до 1000 чоловік, валовий дохід  від 500 тис. до 5 млн. євро.

4. Залежно від способу  утворення, формування статутного  фонду та порядку управління:

 

Характеристики	Унітарні	Корпоративні
Кількість засновників	Один	2 і більш
Майно	Виокремлюють необхідне для діяльності	Об'єднане
Управління делами	Самостійно	спільно
Розподіл доходів і ризиків	Самостійно	спільно
Приклад	Державні, комунальні, об'єднання граждан, релігіозні організації, приватні підприємства	Кооперативыи, господарські товариства

5. За критерієм залежності  від іншого суб'єкта господарської  діяльності:

- Залежне підприємства (контрольним пакетом акцій або певною частиною майна володіє інший суб'єкта господарської діяльності);

- Контролююче (підприємства, яке здійснює вирішальний вплив на інші підприємства через володіння контрольним пакетом акцій або частиною майна)

6. Залежно від правового режиму майна:

- підприємства-власники: мають максимальний розмір прав та мінімум зобов'язань

- підприємства-невласника: стратегічні питання його діяльності вирішує власник майна.

Мета підприємства - отримання підприємства і досягнення соціального ефекту.

Місія підприємства - задоволення потреб ринку.

Напрямки діяльності підприємства:

- вивчення ринку товарів (дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності і ціна на продукцію, вимог покупців);

- інноваційна діяльність (науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження нововведень);

- виробнича діяльність (обгрунтування обсягу виготовлення продукції, певної номенклатури і асортименту відповідно до потреб ринку, формування виробничої потужності);

- комерційна діяльність (реклама, організація збуту, розвиток системи товарних бірж);

- післяпродажний сервіс (гарантоване обслуговування, забезпечення запасними частинами).

Функції підприємства:

1) організаційна: забезпечення  виробництва товарів, робіт і  послуг та їх реалізація;

2) відтворювальна: інвестування  капіталу на розвиток і оновлення підприємства;

3) соціальна: задоволення  потреб споживачів у певних  сферах, отримання благ власниками  та працівниками підприємства.

 

2. Структура та інфраструктура підприємств

 

Структура підприємства - це склад і співвідношення його внутрішніх ланок: цехів, відділів, лабораторій та інших компонентів, що складають єдиний господарський об'єкт.

Структура підприємства визначається наступними основними  факторами:

1) розміром підприємства;

2) галуззю виробництва;

3) рівнем технології  і спеціалізації підприємства. Небудь стійкої стандартної структури не існує. Вона постійно коректується під впливом виробничо-економічної кон'юнктури, науково-технічного прогресу і соціально-економічних процесів.

Структура підприємства буває галузева та виробнича. Галузева приналежність майже завжди в тій чи іншій мірі впливає на структуру підприємства і його розміри. Структура підприємства безпосередньо складається під впливом галузевої технології виробництва. Чим вище складність технологічного процесу, тим більш розгалуженою і громіздкою виявляється структура підприємства (і його розміри).

Безпосередній вплив  на структуру внутрішніх підрозділів  підприємства надають його масштаби. Для виконання різноманітних  обов'язків на великих і середніх за розмірами підприємствах створюються спеціальні структурні підрозділи - відділи, цехи. На малих підприємствах зазначені обов'язки розподіляються серед персоналу по взаємній домовленістю ¬ ності.

Принципова схема структури  підприємства включає в себе:

1) цеху основного виробництва;

2) допоміжні та обслуговуючі  цехи, склади;

3) функціональні відділи  (лабораторії, інші непроиз-вальних  служби);

4) інші організації  (підсобні, побутові);

5) органи управління підприємством.

Основні цехи можуть ділитися на групи (заготівельні, обробні, складальні, оздоблювальні та ін.) Відділи і лабораторії теж безпосередньо класифікуються в залежності від конкретних завдань.

Органи управління як би пов'язують між собою всі структурні ланки підприємства.

На відміну від великих  підприємств функції структурних ланок малих підприємств не диференціюються, а навпаки, інтегруються іноді до такого ступеня, що директор одночасно може виконувати функції головного бухгалтера або майстра.

До цехам основного  виробництва відносяться цехи, в  яких не-посередньо виготовляється продукція, призначена для реалізації споживачам.

Всі інші структурні підрозділи відносяться до внутрішньої інфраструктурі (інфраструктура підприємства), так  як вони допомагають здійсненню безпосередньої діяльності підприємства.

У завдання обслуговуючих цехів входить забезпечення нормальної, безперебійної роботи основних цехів. Це цехи з виготовлення, ремонту, заточенню, налаштуванні інструменту, інвентарю та іншого, з нагляду і ремонту обладнання, машин, будівель і споруд, забезпечення електрикою і теплом, транспортуванні сировини, готової продукції та відходів, з очищення та прибирання, склади підприємства. Допоміжні цехи безпосередньо не пов'язані з виробництвом - заготівля та зберігання сировини, матеріалів, утилізація відходів і сміття. До допоміжного виробництва можуть ставитися буфети та їдальні, медпункти, бази відпочинку і т. п. Побічні цехи виробляють продукцію, яка не має прямого відношення до основного призначення підприємства, це переробка відходів основного виробництва.

Існує три види виробничої структури підприємства:

при предметній структурі  основні цехи підприємства, їх ділянки  будуються за ознакою виготовлення кожним з них або певного виробу, або який-небудь з його частин, або  групи частин. Предметна структура  спрощує і обмежує виробничі взаємозв'язку між цехами, скорочує шлях руху складових продукції, здешевлює міжцеховий і цеховий транспорт;

технологічна структура  визначає чітку технологічну відособленість. Цей тип виробничої структури  спрощує керівництво цехом, дозволяє маневрувати розстановкою людей, полегшує перебудову виробництва з одного виробу на інший. Негативні риси: складності у взаємозв'язку між цехами і маршрутними рухами, довга переналагодження обладнання;