Экономика предприятия

1. Що таке підприємство?

2. Назвіть основні  риси підприємства.

3. Різниця між метою та місією підприємства.

4. Основні напрямки  діяльності підприємства.

5. Від яких факторів  залежить вибір організаційно-правової форми підприємства?

6. Функції підприємства.

7. Якими факторами  визначаеється структура підприємства?

8. Назвіть елементи  внутрішнього та зовнішнього середовища.

9. З яких виробничих процесів складається процес виготовлення продукції?

10. Що таке господарські  обєднання? І які їх основні  риси?

 

 

Література:

1.Господарський кодекс України  від 16 січня 2003 р. №436 – ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №18. - Ст. 144.

2.Закон України "Про фіксований  сільськогосподарський податок"  від 17.12.98 р. №320-ХІV // Урядовий  кур’єр. - 1999. - 30 березня. - №18.

1. Указ Президента України “Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки” від 30.05.01 р. №372/01 // Сільський час. – 8 червня   2001 р. - №23.
2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про методику грошової оцінки земель с.-г. призначення та населених пунктів” 23.03.1995.
3. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств” №132 від 18.05.01р. //Всё о бухгалтерском учёте. - 2001. - 20 августа - № 77 (623). - С. 2-18.
4. Програма розвитку земельних відносин у Луганській області на 2001-2005 роки. – Луганськ, 2001. – 20 с.
5. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 355 с.
7. Покропивний С.Ф. «Економіка підприємства», 2000.
8. Мельник Л.Г., Каринцева А.И. Экономика предприятия Конспект лекций. –Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 400 с.
9. Саблук П.Т. реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва. – К.: ІАЕ УААН, 1999.
10. Харів П.С. Економіка підприємства – Збірник задач та тестів, Київ,2002.
11. Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки України. Наукова доповідь / За ред. І.І. Лукінова та П.Т.Саблука // Економіка АПК. - 2000. - №8. - С. 3-36.

12. Ціноутворення в процесі реформування агропромислового комплексу України (1990-2001 рр.) / За ред. О.М. Шпичака. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 499 с.

 

 

 

ТЕМА 2

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

 

ПЛАН:

1. Характеристика земельних ресурсів і земельна реформа в Україні.

2. Земельний кадастр і грошова оцінка землі

3. Показники інтенсивності і ефективності використання земельних ресурсів

4. Шляхи підвищення ефективності використання землі

5. Орендна плата.

 

Мета: озброїти майбутніх спеціалістів узагальненими спеціалізованими знаннями з питань земельних ресурсів і ефективності їх використання 

 

Завдання: формування у студентів знань щодо сучасного стану земельних ресурсів і земельної реформи в Україні, розгляд земеьного кадастру й грошової оцінки землі; визначення інтенсивності та ефективності використання земельних ресурсів; знаходження шляхів підвищення ефективності використання землі та розгляд питань орендної плати

 

1. Характеристика земельних ресурсів та земельна реформа в Україні

 

Земельні ресурси необхідні  всім галузям н6ародного господарства, однак їх роль у різних сферах суспільного  виробництва не однакова. Якщо в  промисловості, крім добувної, земля  є лише базисом, то в сільському господарстві вона - головний засіб виробництва. Роль землі в с.-г. визначається тим, що їй притаманна специфічна особливість - родючість.

У сільському господарстві земельні угіддя виступають предметом  і засобом праці. 

Як предмет праці земля виступає під час обробки верхнього грунтового горизонту знаряддями праці Людина використовує механічні, фізичні, хімічні та інші властивості землі і впливає на культурні рослини, забезпечуючи необхідні умови для їх росту і розвитку. У цьому прояві земля виступає як засіб праці.

Особливості землі як головного засобу виробництва полягають  у наступному: 

-земля не створена працею людини, а є продукт природи; 

-земля незамінна іншими засобами виробництва;  

-земля просторово обмежена; 

-використання землі як засобу виробництва пов'язане сталістю місця її розміщення Сільськогосподарське виробництво доводиться вести там, де є придатні грунту, при тих погодно-кліматичних умовах, які характерні для даної місцевості; 

-земельні ділянки неоднорідні за якістю Вони розрізняються не тільки за змістом поживних речовин у грунті, але і по рельєфу, іншими ознаками. 

Ці відмінності об'єктивно  впливають на результативність виробництва. Всі інші засоби виробництва в  процесі користування зношуються фізично, відбувається їх моральний знос. На відміну від них земля при правильному використанні зношується, не погіршується, а, навпаки, постійно поліпшується, підвищується її родючість.

Види родючості:

1) природне - характеризується  здатністю грунту забезпечувати  рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;

2) штучне - створене в  процесі виробництва матеріальних  благ, коли людина, не задоволений  потенційними можливостями землі, сформованими під впливом природних факторів, своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні особливості грунту;

3) економічне - це наслідок  органічного поєднання природного  і штучного родючості;

4) абсолютна - визначається  врожайністю культур з гектара посіву;

5) відносна - кількісне  співвідношення врожаю з виробничими  витратами на нього.

Процентне відношення окремих  видів с.-г. угідь до загальної  площі визначає структуру с.-г. угідь.

З приходом незалежності в Україні відбувається земельна реформа.

Земельна реформа - це комплекс заходів - правових, соціально-економічних, технічних і організаційних, - направлених  на перебудову земельних відносин через  роздержавлення земель, утвердження  різних форм власності на неї і  розвиток нових організаційних форм господарювання, які функціонують на приватній власності.

Земельного кодексу  України - це основний документ земельного законодавства, яким регулюється земельні відносини з метою створення  необхідних умов для раціонального  використання та охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю та форм господарювання.

ЗК був прийнятий  в жовтні 2001 р. Він складається  з 10 розділів, 37 глав і 213 статей.

Відповідно до ЗК земельні відносини - це суспільні відносини  щодо володіння, користування і розподілу землі.

Відповідно до ЗК існує  три форми власності на землю: приватна, комунальна і державна.

ЗК передбачено право  земельного сервітуту - право власника або землекористувача земельної  ділянки на обмежене платне або безкоштовне  користування чужим земельною ділянкою.

Моніторинг земель - система  спостереження за станом земель з  метою своєчасного виявлення  змін, їх оцінки, повернення та ліквідації негативних процесів, а також державного земельного кадастру.

Головне завдання моніторингу  земель полягає в отриманні об'єктивної та повної інформації про зміну їх стану в регіональному та локальному масштабах як єдиної основи для прийняття рішень щодо захисту земельних угідь від небажаних впливів. 

Основною територіальною одиницею моніторингу є тип (клас) земель. В рамках територіальної одиниці і всієї системи моніторингу земель здійснюються узагальнення первинної інформації, оцінка їх стану, розробляються нормативи і рекомендації по їх використанню і охороні.

Структура земельного фонду:

У відповідності з цільовим призначенням єдиний земельний фонд поділяється на шість основних категорій:  

1) землі сільськогосподарського  призначення; 

2) землі населених  пунктів; 

З) землі промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення; 

4) землі лісового фонду;  

5) землі водного фонду;  

6) землі державного  запасу. 

Крім того, по кожному  землекористувачу проводиться облік  земель за характером їх господарського використання (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, ліси, землі під водою та ін.)

Земельні фонди враховуються такжe і по адміністративно-територіальним поділом (по областях і районах). 

У складі земельного фонду  АПК розрізняють: загальну земельну площу і площу сільськогосподарських  угідь. 

До загальної земельної площі відносяться вся територія, закріплена за землекористувачем, а до сільськогосподарських угідь землі, придатні і систематично використовуються для ведення сільськогосподарського виробництва (рілля, багаторічні угіддя, сіножаті і пасовища). 

Структура сільськогосподарських угідь може змінюватися. Перехід одного виду території в інший називається трансформацією сільськогосподарських угідь.

 

2. Земельний  кадастр і грошова оцінка землі

 

Земельний кадастр - це система  необхідних інформації та документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх розташування між власниками землі і землекористувачами за категоріями земель, про їх оцінки, класифікацію, кількісну та якісну характеристику народногосподарську цінність.

Складові частини ЗК:

• кадастрове зонування,

• кадастрові зйомки;

• держ. реєстрація зем. ділянок;

• облік кількості  та якості земель, їх бонітування,

• економічна оцінка та грошова оцінка зем. ділянок.

Види оцінки землі:

1. Бонітування або  якісна оцінка землі - здійснюється за даними обліку якості землі. Мета - на підставі найбільш важливих природних особливостей грунту виділити грунтові особливості, класи та агровиробничі групи грунту, систематизувати їх по природному якістю та господарської цінності для вирощування певних культур.

2. Економічна оцінка - характеризує продуктивну здатність  землі як засобу виробництва.  Відмінність її від бонітування  полягає в тому, що земля оцінюється  не як природне тіло, а як  засіб виробництва. Тобто однакові  за своїм генезисом і природним особливостям землі (бонітету) можуть мати різну економічну оцінку через умови господарювання.

3. Нормативна - здійснюється  для визначення розміру земельного  податку, орендної плати, витрат  с.-г. і лісогосподарських виробництв, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

4. Експертна - здійснюється  при проведенні цивільно-правових  угод щодо земельних ділянок.

5. Грошова оцінка землі здійснюється згідно з «Методикою грошової оцінки землі с.-г. призначення та населених пунктів »від 23.03.1985 р.:

ДО = (ДРД + Ард) * Тк * Ц,

де Ард - абсолютний рентний  дохід (1,6 ц / га);

Тк - термін капіталізації  рентного доходу (33 роки);

Ц - поточна ціна 1 ц  зерна, грн. або дол США;

ДРД - диференціальний  рентний дохід:

ДРД = ((У * Ц - 3) - (З * Кр)): Ц, де

У - урожайність зернових з 1 га, ц;

3 - виробничі витрати  на 1 га, грн.

Кр - коефіцієнт рентабельності (0,35)

 

3. Показники  інтенсивності та ефективності  використання земельних ресурсів

 

Рівень інтенсивності  використання земельних ресурсів:

• ступінь господарського використання земель = площа с.-г. угідь / вся земельна площа господарства;

• ступінь розорених = площа ріллі + багаторічних насаджень / площа с.-г. угідь

• ступінь меліорованих = площа меліорованних земель / площа  с.-г. угідь

• питома вага інтенсивних культур у загальній посівній площі.

 

Показники економічної  ефективності:

1. Натуральні:

1.1. Урожайність с.-г.  культур

1.2. Виробництво продукції  скотарства і вівчарства на 100 га відповідних с.-х.угодій,

1.3. Виробництво продукції  свинарства на 100 га ріллі;

1.4. Виробництво продукції  птахівництва на 100 га зернових

2. Вартісні:

2.1. Виробництво валової  продукції, товарної продукції,  чистої продукції і прибутку  в розрахунку на 1 га с.-г. угідь.

3. Землеотдача - відношення  валової продукції, отриманої з 1 га угідь, до грошової оцінки цих угідь

 

4. Шляхи підвищення  ефективності використання землі