Экономика предприятия

За галузевою ознакою  вони діляться на основні засоби промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і т. д. У свою чергу, в сільському господарстві розрізняють основні засоби рослинників, тваринництва та загального призначення.

Основні засоби в якості майна їх власників поділяються  на рухомі (машини і обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, інструменти, робочий і продуктивна худоба) і нерухомі будівлі, споруди, передавальні пристрої, багаторічні насадження).

За правовим статусом основні засоби поділяються на власні та орендовані.

Співвідношення активної і пасивної частин виробничих основних фондів називається їх виробничою структурою. Чим більше цей показник, тим більш прогресивною і ефективною стає структура.

Види вартісної оцінки ОФ:

1) Первісна - це вартість  ОФ на момент введення в  дію.

де Спр. - Вартість придбання  основних фондів; Сдост - вартість доставки основних фондів; Смонт - вартість монтажу; СДР - інші і витрати, пов'язані з  придбанням основних фондів (митні  збори, комісійні посередники та ін.)

2) Відновлювальна (переоцінена) вартість основних фондів - це вартість їх відтворення в умовах і цінах, які склалися. Вона враховує сучасними цінами. Відновну вартість визначають на основі інвентаризації.

де i - індекс переоцінки, який визначають діленням справедливої ​​вартості об'єкта на його залишкову вартість.

За первісною, або відновною, вартістю основні фонди зараховуються  на баланс підприємства і знаходяться  там протягом усього періоду їх експлуатації.

3) Залишкова вартість  основних фондів виникає в процесі їх експлуатації і характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість готової продукції.

де Сиз - вартість зносу (амортизаційні відрахування), На - норма  амортизації на повне відновлення,% Т - термін використання ОФ, років.

4) Ліквідаційною називають  вартість основних фондів після  завершення терміну їх експлуатації.

де Ср - ринкова ціна об'єкта, Зл - витрати, пов'язані з  ліквідацією об'єкта ОФ.

5) Справедлива - сума, за якою може бути здійснений обмін активів.

 

2. Знос і  амортизація основних фондів

 

У процесі виробництва  ОФ піддаються фізичному і моральному зносу.

Під фізичним зносом розуміють  втрату основними фондами їх споживчої  вартості (зниження продуктивності, втрата частин функцій).

Ступень фізичного зносу залежить: від конструкції і якості матеріалів, типу виробництва, кваліфікації працівників.

Моральний знос 1 роду - ОФ з подібними  споживчими властивостями (продуктивністю, функціями) з'являються на ринку з більш низькою ціною. Тобто виробництво машин, які раніше випускалися, здійснюється з меншими витратами, і вони стають більш дешевими.

Моральний знос 2 роду - за тією ж ціною  на ринку з'являються ОФ з більш  високими споживчими властивостями (вища продуктивність праці, менше енергоємність)

Для усунення зносу застосовують різні  форми відтворення основних фондів: ремонт, модернізацію тощо. Розрізняють  два види ремонтів - поточний і капітальний.

Грошове відшкодування фізичного  зносу ОФ відбувається шляхом амортизації, яка є джерелом простого відтворення ОФ.

Амортизація - це процес перенесення  вартості основних фондів на вартість готової продукції частинами  з метою їх повного відшкодування.

Амортизація основних фондів виконує  такі функції:

- характеризує в узагальненій формі ступінь зносу основних засобів;

- забезпечує заміну зношених основних засобів;

- визначає рівень витрат виробництва сільськогосподарської продукції.

Грошовий вираз розміру амортизації  називають амортизаційні відрахування.

Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається діленням повної суми амортизаційних відрахувань на нормативний термін служби основних фондів:

Суми амортизаційних відрахувань на підприємстві визначаються за допомогою річних норм амортизації. Річна норма амортизації - це процентна частка вартості ОФ, яка повинна бути перенесена на готову продукцію протягом року.

Згідно Закону України "Про оподаткування  прибутку підприємств" від 01.01.2004 р. норми амортизація встановлена  ​​для чотирьох груп ОФ:

• Група 1 - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої; 2% в квартал від балансової вартості;

• Група 2 - транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові прибори, інструменти; 10%;

• Група 3 - інші основні фонди, що не ввійшли в групу 1, 2 і 4, включаючи с.-г. машини, худобу і насадження; 6%;

• Група 4 - ЕОМ, програмне забезпечення, будь машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи; 15%.

Відповідно до П (С) БО № 7 "Основні  засоби" суб'єктам господарювання рекомендує нараховувати амортизацію в бухгалтерському обліку такими методами:

• прямолінійним;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення  залишкової вартості;

• кумулятивний;

• виробничим.

 

 

3. Показники  ефективності використання основних  фондів

 

Показники забезпеченості ОФ:

1) Фондообеспеченность  - відношення середньорічної вартості ОФ і площі с.-г. угідь;

2) Фондоозброєність - відношення  середньорічної вартості ОФ і  чисельності працівників.

Показники ефективності використання ОФ:

1) Фондовіддача - це відношення  обсягу виробленої продукції  підприємства до середньорічної вартості ОФ.

2) Фондомісткість - це  показник, зворотний до фондовіддачі.

3) Рентабельність ОФ - це відношення чистого прибутку  до середньорічної вартості ОФ.

Розширене відтворення  основних фондів передбачає збільшення обсягів виробництва і відбувається так:

• технічним переозброєнням діючого підприємства (впровадження нової техніки, технології, механізація  і автоматизація виробництва, модернізація та заміна застарілого обладнання);

• реконструкцією діючого  підприємства (повне або часткове переобладнання виробництва, можливе спорудження нових або розширення існуючих допоміжних і обслуговуючих об'єктів);

• розширенням діючого  підприємства (спорудження другої і  наступних його черг, додаткових виробничих комплексів, нових цехів або розширення існуючих);

• новобудовою (спорудження на нових майданчиках окремих виробничих об'єктів або підприємств).

Шляхи поліпшення використання основних засобів залежать від конкретних умов, що склалися на підприємстві за той  чи інший період. Підприємство може досягти поліпшення використання основних засобів таким способом:

• позбутися зайвого  устаткування, машин, інших основних фондів або здати їх в оренду;

• своєчасно і якісно здійснювати планово-попереджувальні  та капітальні ремонти;

• купувати високоякісні основні фонди;

• працювати над підвищенням кваліфікації обслуговуючого персоналу;

• поліпшувати якість підготовки сировини і матеріалів для  процесу виробництва;

• підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва;

• впроваджувати нову техніку і прогресивну технологію, яка є безвідходної і енерго-і палівозберігаючею;

• удосконалювати організацію  виробництва і праці з метою  скорочення втрат робочого часу через  простої устаткування.

4. Методика нарахування амортизації різними способами. Види ремонту

 

В даний час існують різні методи нарахування амортизації лінійний (рівномірний), кумулятивний, регресивний, списання вартості пропорційно обсягу отриманої продукції.

1) При лінійному методі річна сума амортизації нараховується рівномірно по роках і визначається, виходячи з первісної вартості основних фондів. Даний метод застосовується в Республіці Білорусь. Він простий, зручний і враховує процес рівномірного зносу. Недолік лінійного методу в тому, що активна частина фондів в реальному виробництві зношується нерівномірно (простої, поломки і т.д.). Цей метод доцільно застосовувати як для активної, так і для пасивної частин основних фондів. 

2) У країнах з розвиненою ринковою економікою застосовуються методи прискореного нарахування амортизації. Вони поширюються тільки на активну частину основних фондів. 

Прискорена амортизація  дозволяє: 

- прискорити процес оновлення активної частини основних виробничих фондів на підприємстві; 

- накопичити достатні кошти (амортизаційні відрахування) для технічного переозброєння і реконструкції виробництва; 

- зменшити податок на прибуток; 

- уникнути морального і фізичного зносу активної частини основних виробничих фондів, тобто підтримувати їх на високому технічному рівні.

3) Кумулятивний метод полягає в тому, що річну суму амортизаційних відрахувань визначають, виходячи з кумулятивного числа (сума чисел терміну корисного використання), початкової (відновлювальної) вартості об'єкта основних засобів і річного співвідношення числа років, що залишаються до кінця служби об'єкта, та кумулятивного числа. Сума амортизаційних відрахувань визначається за цим методом за формулою

 

Ао = Пс.ф * t /Sr

 

де Пс.ф-первісна (відновна) вартість об'єкта основних засобів, р.;  

t - строк корисного  використання об'єкта (термін амортизації), років; 

Sr - кумулятивне число  інвентарного об'єкта основних засобів з t-му терміном служби. 

Даний метод амортизаційних нарахувань доцільно застосовувати  для активної частини основних засобів (машини та обладнання) підприємств, які  в перші роки експлуатації інтенсивно використовуються у виробництві  і, отже, більш інтенсивно зношуються.

4) Для активної частини основних фондів агропромислових підприємств можна застосовувати регресивний метод, або метод зменшуваного залишку.

Даний метод полягає  в тому, що річну суму амортизаційних відрахувань визначають, виходячи із залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та амортизації. Остання встановлюється в залежності від строку корисного використання, зазвичай збільшеного у 2 рази.

5) Метод списання вартості пропорційно обсягу виробленої продукції (робіт і послуг) придатний для всіх груп активної частини основних фондів (транспортні засоби, машинно-тракторний парк, верстати та ін). Нарахування амортизації в цьому випадку здійснюється, виходячи з натурального показника обсягу продукції (робіт, послуг) у звітному році та стану первісної вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції (робіт, послуг) за весь строк корисного використання цього об'єкта.  

Формула розрахунку обсягу нарахованої амортизації по об'єкту основних фондів наступна:

Ао= Vфакт * Пс.ф / Vрасч.,

де Vфакт - фактичний обсяг  продукції (робіт, послуг) у натуральному виразі за звітний період; 

 Пс.ф - первісна (відновна) вартість основних засобів, грн.;  

Vрасч. - Розрахунковий  обсяг продукції (робіт, послуг) за весь термін служби об'єкта основних засобів.

При розрахунку амортизаційних відрахувань нелінійними методами виникає залишкова величина, або  ліквідаційна вартість. Віднесення недоамортізованной вартості об'єкта основних засобів  в останній період їх використання до витрат виробництва та обігу однозначно погіршило фінансові результати підприємства.

 

5. Відтворення  основних фондів

 

В умовах ринкових відносин політика в області відтворення  основних фондів має виключно важливе  значення, так як вона визначає кількісний і якісний стан основних засобів Головне її завдання на макрорівні полягає в створенні для всіх господарських суб'єктів сприятливих умов для простого і розширеного відтворення, придбання нової техніки, реконструкції і технічного переозброєння виробництва. Це завдання вирішується шляхом здійснення відповідної амортизаційної, інвестиційної та податкової політики.

Відтворення основних фондів - безперервний процес їх оновлення  шляхом придбання нових, реконструкції, технічного переозброєння, модернізації та капітального ремонту.

Основна мета відтворення  основних фондів - забезпечення підприємств  основними фондами в їх кількісному  і якісному складі, підтримання їх в робочому стані.