Конспект лекцій з дисципліни „Ціноутворення”, для спеціальності 050100 „Економіка підприємства”, та „Облік і аудит” напряму підготовки 0

   Умова ефективності у виробництві: 

   

 

   Крива виробничих можливостей - графік, що показує  ті сполучення благ, які можуть бути зроблені економічною системою виходячи з наявних факторів виробництва  й характеру використовуваної технології. 

   

2. Ефективність  у розподілі.

 

   Стан  економіки називають ефективним в обміні, якщо неможливо перерозподілити блага таким чином, щоб добробут хоча б одного зі споживачів збільшилося без зменшення добробуту інших.

   Умова ефективності в обміні: 

   

 

   Крива споживчих можливостей - сукупність крапок, що представляють оптимальні по Парето варіанти розподілу заданої кількості благ між двома споживачами. 

   

3. Ефективність  структури випуску.

 

   Стан  економіки називають ефективним у структурі випуску, якщо неможливо збільшити добробут хоча б одного індивідуума, не зменшуючи добробут інших шляхом зміни структури, що випускає продукцію.

   Ознакою такого стану є рівність: 

   

 

   Гранична  норма продуктової трансформації (МRРТ_XY) показує, яким кількістю Y варто пожертвувати заради виробництва однієї додаткової одиниці X при повнім і ефективному використанні всіх ресурсів.

   Відмови ринку - нездатність ринкового механізму  в певних умовах забезпечити досягнення ефективності по Парето.

   Загальна  теорія кращої з гірших альтернатив (теорія квазіоптимума) стверджує, що переважніше відійти від ефективності (найбільш ефективного розподілу ресурсів) в одному секторі економіки, щоб збалансувати диспропорції в інших її секторах, коли ці диспропорції інакше не можуть бути усунуті.

   Перша фундаментальна теорема економіки  добробуту.

   За  певних умов наявність загальної  конкурентної рівноваги веде до ефективного по Парето розміщенню ресурсів (тобто економіка досягне деякої крапки на кривій можливій корисності).

   Друга фундаментальна теорема економіки  добробуту, Будь-яка крапка на кривій можливій корисності досяжна шляхом перерозподілу ресурсів.

   Слідство: будь-яке Парето - ефективне розміщення ресурсів може бути досягнуте в рамках децентралізованого ринкового механізму (при відсутності «недосконалостей ринку»).

   Ринковий - такий підхід до поняття справедливості, відповідно до якого справедливість установлюється самим ринком, а ефективність розуміється як Парето - ефективність. 

3.   Зовнішні ефекти й витрати

 

   Процеси виробництва й споживання деяких видів товарів і послуг супроводжуються корисними або шкідливими ефектами, які випробовують на собі особи, що безпосередньо не беруть участь у цих процесах. Такі ефекти називаються зовнішніми витратами (негативними зовнішніми ефектами), якщо вони мають негативний характер (наприклад, хімічна компанія, що скидає в ріку відходи й не відшкодовують нанесений цим збиток), і зовнішніми ефектами (позитивними зовнішніми ефектами), якщо мова йде про позитивний вплив (наприклад, займаючись спортом, ви зміцнюєте своє здоров'я й тим самим заощаджуєте коштів держави на охорону здоров'я).

   Сукупні зовнішні витрати (ТЕС) являють собою сукупний збиток, нанесений третім особам (неухильно збільшуються зі зростанням виробництва).

   Граничні  зовнішні витрати (МЕС) — додаткові витрати, пов'язані з випуском кожної додаткової одиниці продукції, які не оплачуються виробниками, а перекладаються на третіх осіб 

   МЕС =ТЕС/Q. 

   Граничні  індивідуальні витрати (МРС) не містять  у собі граничні зовнішні витрати у випадку існування негативних зовнішніх ефектів.

   Граничні  суспільні витрати (МSС) рівні граничним індивідуальним витратам і граничним зовнішнім витратам 

   МSС = МРС + МЕС 

   Гранична  суспільна корисність (МSВ) - додаткова  корисність, одержувана при випуску ще однієї одиниці товару.

   Гранична  індивідуальна корисність (МРВ) - корисність, одержана особою, що купила додаткову одиницю товару.

   Гранична  зовнішня корисність (МЕВ) - це граничний  виграш, одержаний третіми особами, що не є ні покупцями, ні продавцями даного товару 

   МSВ = МРВ + МЕВ

   Коли  існує негативний зовнішній ефект, граничні індивідуальні витрати менше граничних суспільних (МРС < МSС). Тому результатом негативного зовнішнього ефекту є заниження ціни й надвиробництво даного товару.

   Це  веде до використання зайвих ресурсів у виробництві даного блага й, отже, неефективному розміщенню благ в економіці.

   При наявності позитивних зовнішніх  ефектів гранична суспільна корисність більше граничної індивідуальної корисності (МSВ > МРВ).

   Тому  результатом позитивного зовнішнього  ефекту є недовироблення даної продукції  й заниження ціни. Це також веде до неефективного розміщення благ в економіці. 

  

4. Проблеми  зовнішніх ефектів

 

   Сутність  проблеми зовнішніх ефектів укладається  в неефективному розміщенні й використанні ресурсів і продуктів в економіці внаслідок розбіжності приватних і суспільних витрат або приватної й суспільної корисності.

   Тому  рішення проблеми зовнішніх ефектів  укладається в досягненні рівності граничних суспільних витрат граничної суспільної корисності 

   МSС = МSВ 

   Оскільки МSС = МРС + МЕС, а МSВ = МРВ + МЕВ, то МРС +МЕС = МРВ + МЕВ

   При негативних зовнішніх ефектах МЕВ = 0 і МРВ = МSВ, тоді рішення проблеми негативних зовнішніх ефектів виглядає так: 

   МРС + МЕС = МSВ 

   При позитивних зовнішніх ефектах МЕС = 0 і МРС = МSС, тому рішення проблеми позитивних зовнішніх ефектів 

   МSС = МРВ + МЕВ 

   У приватному секторі економіки проблема зовнішніх ефектів у певних випадках може бути вирішена в ході функціонування самого ринкового механізму без стороннього втручання. Цьому можуть сприяти відповідні дії економічних суб'єктів, залучених у такі ситуації (наприклад, об'єднання виробників і одержувачів зовнішніх ефектів в одне ціле). Тим самим колишні зовнішні ефекти автоматично стають внутрішніми, і відбувається необхідне коректування обсягів і технологій виробництва відповідних товарів.

   Проблема  зовнішніх ефектів може бути також вирішена шляхом формування й дії суспільних звичаїв - позаекономічних методів рішення економічних проблем - таких як моральні норми, традиції й т. П. способи впливу на поводження економічних суб'єктів, що породжують зовнішні ефекти.

   Однією з важливих передумов рішення проблеми зовнішніх ефектів є чітке визначення прав власності. З'ясування й перерозподіл відповідних прав власності можуть відбуватися шляхом переговорів залучених у проблему зовнішніх ефектів осіб. Іноді, у випадку споровши, можуть залучатися й судові інстанції, наприклад, для визначення й захисту прав власності. Після того як права власності на відповідні ресурси й продукти з'ясовані, їхні власники можуть або самі використати їх для виробництва й споживання відповідної продукції, або продати їхнім зацікавленим особам.

   У кожному разі «невидимі» колись для  ринкового механізму блага одержують грошову оцінку й утягуються в ринковий оборот, що й приводить до перерозподілу ресурсів і продуктів і відновленню ефективного їхнього розміщення.

   Теорема Коуза говорить: при нульових трансакційних витратах і чіткому встановленні прав власності, незалежно від того, як ці права власності розподілені між економічними суб'єктами, приватні й суспільні витрати будуть рівні.

   Іншими  словами, ефективне розміщення ресурсів буде досягатися незалежно від розподілу прав власності на ці ресурси; досить тільки, щоб витрати на встановлення й захист прав власності, ведення переговорів і досягнення угоди по перерозподілу цих прав були б незначні.

   Проте багато зовнішніх ефектів існують в економіці тривалий час.  

5.   Суспільні блага

 

    Ще  одна ситуація, при якій ринковий механізм виявляється «неспроможним», пов'язана з так званими суспільними благами.

    Чисте суспільне благо — це таке благо, що споживається колективно всіма споживачами незалежно від того, платять вони за нього чи ні. Суспільні блага оплачуються за рахунок загального оподатковування, а не купуються окремими споживачами на ринку.

    Характерними  рисами чистого суспільного блага  є неперевантажність (відсутність суперництва в споживанні) і невийнятковість (неможливість перешкодити їхньому споживанню). Приклад: національна оборона.

    Виробництво чистих суспільних благ пов'язане з  появою широкого кола позитивних зовнішніх ефектів.

    Оптимальний обсяг виробництва чистих суспільних благ визначається відповідно до рівності 

    

 

де МС - граничні суспільні витрати виробництва  одиниці блага;

    МВ - сума граничної корисності, отриманої кожним зі споживачів додаткової одиниці чистого суспільного блага, обумовлена шляхом їхнього вертикального підсумовування. 

    Суспільні блага звичайно провадяться при  участі держави.

    Якнайбільше, що людина готова був би сплатити за покупку блага, - гранична корисність, що він міг би в такий спосіб одержати.

    Коли споживачі занижують оцінку вартості й свою оплату суспільного блага в надії одержати вигоду за рахунок зусиль і внесків у його оплату з боку інших споживачів, виникає проблема «зайців».

    Багато  товарів і послуги по своїх  характеристиках перебувають між  приватними й суспільними благами. У ряді випадків споживання блага невибірково тільки до деякого рівня споживання. Такі блага називаються суспільними благами, що перевантажують, яких може не вистачити на всіх споживачів. Прикладом таких благ може служити швидкісне шосе. При користуванні такими благами, починаючи з деякої кількості споживачів, поява кожного додаткового споживача приводить до зменшення корисності, одержуваної вже існуючими споживачами.

     Суспільні блага,  що виключають - це такі блага, для яких витрати операції по обмеженню доступу до них споживачів відносно низькі (легко призначити ціну за їхнє споживання). Приклад: утворення, охорона здоров'я.  

          Рекомендована література

     ,  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ЛЕКЦІЯ 9. ТЕМА 9. РОЛЬ ЦІН У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

    П Л А Н

1. Функції ціни
2. Класифікація цін
3. Знижки із ціни

 

1. Функції ціни

    Ціна  разом з іншими державними регуляторами відіграє активну роль у виконанні багатьох соціально-економічних завдань. Значення й місце цін у регулюванні економічних процесів як на мікро -, так і на макрорівні проявляється через їхні функції.

    Функції ціни:

    Функція обліку й виміру витрат суспільної праці

    Ця  функція визначається сутністю ціни як грошового вираження вартості й забезпечує еквівалентність обміну. Вона дає можливість виявити, скільки витрачене праці, сировини, матеріалів, що комплектують виробів на виробництво й реалізацію товару. Ціна визначає як величину витрат виробництва й обіги, так і розмір прибутку. В умовах ринку ціна може істотно відхилятися від витрат. Виробник зацікавлений у максимальному прибутку від продажу товару, а покупець - у мінімальній ціні покупки. Щоб протистояти конкурентам, виробник товару повинен постійно контролювати витрати, порівнювати їх з витратами конкурентів. Вистояти в конкурентній боротьбі він зможе завдяки зниженню витрат, поліпшенню якості товару. Саме тому обліково-вимірювальна функція ціни винятково важлива для розробки системи маркетингу, формування товарної й ненової політики підприємств.