Маркетинговая стратегия

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………...………………………………………4

Розділ 1. Теоретичні засади стратегічного менеджменту……………….5

1.1. Сутність, особливості та функції  стратегічного менеджменту…….5

1.2. Моделі стратегічного аналізу  діяльності підприємства……………9

1.3. Класифікація стратегій ……………………………………………...12

Розділ 2. Аналіз господарської діяльності підприємства……………....16

2.1.Організаційно-економічна  характеристика підприємства…………16

2.2. Аналіз виробничого потенціалу підприємства …………………..20

2.3.Аналіз економічної ефективності господарської діяльності…………………………………………………………………………26

Розділ 3. Формування стратегії розвитку підприємства ……………….32

3.1. Діагностика внутрішнього та  зовнішнього середовищ за допомогою  матриці SWOT-аналізу…………………………………………………………..32

3.2. Побудова матриці оцінки стратегічного потенціалу підприємства ПСП «Південне» …...………………………....................................................................35

3.3.Організація служби  маркетингу на підприємстві……………………………………………………………………...43

3.4. Технологічні заходи по підвищенню економічної ефективності вирощування соняшника ……………….……………………………………....45

Висновки та пропозиції…………………………………………………..54

Список літератури………………………………………………………...56

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Стратегія – це визначення основних довгострокових цілей і завдань  підприємства й утвердження курсу  дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей.

Для того, щоб вибрати стратегію  розвитку підприємству необхідно провести дослідження зовнішнього й внутрішнього середовища організації, провести стратегічний та конкурентний аналіз, визначає можливі  варіанти стратегій, потім вибирає  один з варіантів і формулювати  власну стратегію, на останньому етапі  підготовлюється остаточний стратегічний план, виходячи з раніше проведених розробок.

На сьогоднішній день тема вибору стратегії розвитку підприємства є  дуже актуальної, тому що без конкретної стратегії підприємству буде дуже важко  вижити в сучасних ринкових умовах та втриматися на конкурентній арені.

Таким чином, метою курсової роботи є оволодіння методикою розробки стратегії розвитку підприємства, вибору та обґрунтування базової та функціональної стратегії.

Для досягнення мети в роботі поставлені такі задачі: дослідити прийоми стратегічного  планування на підприємстві, розкрити поняття стратегії розвитку підприємства, надати класифікацію стратегій розвитку підприємства та методика, за допомогою  якої кожна окрема установа може вибрати  стратегію свого розвитку в сучасних умовах; зробити економіко-фінансовий аналіз підприємства, аналіз планової діяльності, SWOT – аналіз, а також здійснемо шляхи формування стратегії розвитку ПСП «Південне».

Курсова робота виконана на 58 сторінках комп’ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, містить 23 таблиці.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

1.   Сутність, особливості та функції стратегічного менеджменту

Поява стратегічного управління зумовлена об'єктивними причинами, передусім ускладненням умов виробництва  і реалізації продукції, та є результатом  еволюційного розвитку підходів до управління організацією.

В умовах відносно стабільного  зовнішнього середовища ефективним вважали довгострокове планування, яке ґрунтувалося на використанні переважно  кількісних характеристик, жорстких правил і процедур вирішення завдань, які  часто повторювались. Відповідно застосовувалися  жорстко регламентовані системи  управління з високим рівнем централізації  та бюрократичними організаційними  структурами. управління

Беручи до уваги обставини, які сприяли виникненню стратегічного  менеджменту, його трактують як діяльність, що полягає у виборі напряму дій  для досягнення цілей організації  в умовах нестабільного зовнішнього  середовища.

Розгорнуте тлумачення стратегічного  менеджменту можна дати, звернувши  увагу на низку принципових моментів. До запровадження цієї системи управління, організації планували свою діяльність, виходячи з того, що оточення не буде суттєво змінюватись. Стратегічне  управління в конкретний момент визначає, як організація має діяти в  сучасних умовах, щоб досягти бажаної  мети в майбутньому, виходячи з того, що оточення змінюватиметься. Тобто  при стратегічному управлінні оцінюється сучасний стан, виходячи з майбутнього .

При нестратегічному управлінні розроблення програми дій починається  з аналізу внутрішніх можливостей  та ресурсів організації. При такому підході може виявитися, що організація  не в змозі досягти мети, тому що її реалізація істотно залежить від бажань і потреб клієнтів, а  також від поведінки конкурентів[9].

Отже, стратегічне управління базується на таких передумовах: чітке визначення того, що організація  хоче досягти в майбутньому; усвідомлення, що основні проблеми криються у зовнішньому  середовищі; вміння своєчасно розпізнавати проблеми та володіти механізмом їх вирішення  або зменшення негативного впливу; прийняття управлінських рішень з урахуванням відповідності  між можливостями, які перебувають  поза організацією, та її сильними сторонами; налаштування поточного управління на конкретизацію стратегічного.

Сформулювати поняття, яке  б задовольняло усі перелічені умови, доволі складно. Аналіз спеціальної  літератури свідчить, що єдино правильне  тлумачення стратегічного менеджменту  відсутнє. Існують різні визначення, в яких автори роблять акцент на певних аспектах і особливостях стратегічного  менеджменту, що призводить до невизначеності його меж. Можна констатувати, що зміст  означення "стратегічний" є звуженим і це зводить стратегічний менеджмент до одного з напрямів управлінської  діяльності, можливих і доступних  будь-якому суб'єкту господарської  діяльності. Тому доцільно простежити розвиток підходів до трактування "стратегічний менеджмент".

Загалом у науковій літературі до середини 70-х pp. XX ст. успіх організації  пов'язували з наявністю трьох  основних умов: розроблення внутрішнього несуперечливого набору цілей та функціональних політик, виявлення  сильних і слабких сторін організації  та співставлення їх зі сприятливими чи несприятливими чинниками зовнішнього  середовища; створення, нарощування  та ефективне використання ключових факторів успіху. Тобто, визнаючи необхідність розроблення стратегії, не особливо звертали увагу на її впровадження. Показово, що І. Ансофф у вступі до другого  видання своєї книги "Нова корпоративна стратегія" вказує, що термін "стратегічний менеджмент" включає три основні  компоненти: аналітичне формулювання корпоративної стратегії, розвиток управлінських здібностей та управління змінами. Отже, стратегічне планування — аналітичний процес (відповідає на запитання "що робити?"), а стратегічний менеджмент — організаційний ("як робити?" і "хто це буде робити?") [11].

Поява книги М. Портера "Стратегія  конкуренції" дала новий поштовх  для розгляду та тлумачення стратегії, яка розглядається в контексті  конкурентного середовища, тобто  будь-який досягнутий організацією результат  обумовлений вибором стратегії  для забезпечення конкурентної переваги та виконаним позиціюванням. Відповідно стратегічний менеджмент все частіше  почати розглядати як управління на основі конкурентних переваг та адекватного  реагування на зміни зовнішнього  середовища.

Рис. 1 Схема залежності між  часткою ринку та рентабельністю організації, запропонована М. Портером [29].

За визначенням голландського  вченого X. Віссеми: "Стратегічне  управління — це стиль управління (мотивований споживачами, орієнтований на майбутнє, спрямований на конкуренцію) та методи комунікації, передачі інформації, прийняття рішень і планування, за допомогою яких апарат управління й  лінійні керівники своєчасно  приймають і конкретизують рішення  щодо цілей підприємницької діяльності. Стратегічне управління передбачає стратегічну орієнтацію всіх працівників  і синхронізацію планів підрозділів, які відповідають за реалізацію цілей  компанії". Узагальнюючи розглянуті особливості стратегічного менеджменту  і наведені визначення, сформулюємо  поняття:

Стратегічний менеджмент — це діяльність, яка забезпечує створення та підтримання стратегічної відповідності між цілями організації, її потенціалом і можливостями у  зовнішньому середовищі [23].

З метою поглиблення розуміння  суті стратегічного менеджменту  його розглядають у таких перерізах:

• елементному, як сукупність елементів, взаємодія між якими забезпечує формування і досягнення цілей під час реалізації стратегії розвитку організації;
• процесному, як цикл розроблення та впровадження стратегії, націлений на досягнення стратегічної відповідності між організацією та зовнішнім середовищем;
• функціональному, як галузь наукових знань про прийоми та інструменти, методологію прийняття стратегічних рішень і способи їх практичної реалізації.

Очевидно, що між цими напрямами  існує тісний взаємозв'язок. Стратегічний менеджмент, як галузь знань, пов'язаний з практичною діяльністю та має реалізувати  досягнення інших наук. Водночас рівень розвитку цієї науки визначається досягненнями інших галузей знань, а також  вимогами практики. Існує і зворотний  зв'язок: стратегічний менеджмент може сприяти розвитку інших наук, появі  нових методів та інструментарію дослідження.

Стратегічний менеджмент передбачає реалізацію наступних функцій: а) визначення цілей фірми з урахуванням ринкової ситуації; б) визначення засобів досягнення цих цілей; в) сегментація, тобто поділ спільної мети на підцілі; г) розробка відповідних перспективних планів і програм.

Всі види менеджменту взаємопов'язані. Будь-який менеджер виконує адміністративні  функції, керує персоналом, бере участь у виборі цілейсвоєї діяльності та засобів її досягнення. Директор малого підприємства ітим більше індивідуальний підприємець сам виконуваних  всі абобільшість функцій. Лише із збільшенням  розмірів фірми з'являєтьсяможливість  закріпити їх за різними спі-ками або відділамиуправління. Однак у всіх випадках доцільно розрізняти й аналізувативиди менеджменту, оскільки для них характерни особливі засоби і методи управління, навички і прийоми.

Стратегічний менеджмент - основа управління підприємством. Встановленняцілей  розвитку та засобів їх досягнення визначає завдання всіх видів менеджменту.

 

2. Моделі стратегічного аналізу діяльності підприємства.

 

Аналіз середовища — це важливий інструмент управління підприємством. Він допомагає менеджерам різних рівнів забезпечувати баланс між  підприємством і середовищем  шляхом створення продукції та обміну її у зовнішньому середовищі на необхідні  для забезпечення життєдіяльності  підприємства ресурси. У процесі  взаємодії підприємства із зовнішнім  середовищем менеджерів цікавить насамперед те, як повинно вести себе підприємство у довгостроковій перспективі, щоб  в умовах конкурентної взаємодії  з іншими підприємствами підтримувати баланс в обміні із зовнішнім середовищем  і забезпечувати при цьому  стале функціонування підприємства. У зовнішньому середовищі відбуваються динамічні процеси змін. Одні з  цих процесів відкривають нові можливості для підприємства, створюють для  нього сприятливі умови. Інші, навпаки, створюють додаткові труднощі. Для  успішного виживання у довготерміновому періоді менеджери повинні вміти  передбачати труднощі, з якими  може зіткнутися підприємство у майбутньому, і нові можливості, які можуть відкритися для нього.

В науковій літературі пропонується багато підходів, які широко використовуються практиками сучасного маркетингу при  здійсненні стратегічного аналізу  маркетингового середовища, серед яких найбільшою популярності набувають, так  звані матричні моделі. Критичний  аналіз наукових робіт [1,6,7, 8, 12,13,15] дозволяє узагальнити існуючі матричні моделі (табл.1.1) та виділити їх основні переваги та недоліки [9].

Таблиця 1.1.

Основні характеристики матричних  моделей при здійсненні стратегічного  аналізу діяльності підприємства

Мета дослідження	Назва матриці	Призначення моделі
Аналіз зовнішнього середовища	SWOT	оцінка сильних та слабких  сторін підприємства, з метою визначення можливостей та загроз з боку зовнішнього  середовища
	TOWS	оцінка зовнішніх можливостей  та загроз, з метою визначення сильних  та слабких сторін підприємства
	PEST/STEP	оцінка макрочинників, таких  як політичних економічних, соціальних та технологічних  з метою визначення ступеня впливу кожного з чинника на діяльність підприємства
	SPACE	оцінка стратегічної позиції  підприємства у зовнішньому середовищі
	П’ять сил конкуренції за М. Портером	визначення конкурентної позиції підприємства та його стратегічної орієнтації у зовнішньому середовищі
	PIMS	оцінка відповідності  можливостей підприємства потребам ринку
	BCG	визначення напрямів діяльності підприємства на основі аналізу темпів росту та долі ринку
	Багато-критеріальні матриці: - MC-GE - Shell-DPM - Г. Дея -Д. Моніесона - Мак-Нейма -Хекса-Меджлафа	оцінка привабливості  ринку та конкурентної позиції підприємства
Аналіз внутрішнього середовища	SNW	всебічна оцінка всіх складових  внутрішнього середовища, з метою  визначення одного із стану підприємства (сильного, нейтрального чи слабкого) порівняно  з конкурентами

 

 

Головною перевагою представлених  моделей є простота їх використання. Застосування матричних моделей  не потребує глибоких математичних знань, що дозволяє використовувати їх широкому колу сучасних керівників та менеджерів. Недоліки даних моделей полягають  в тому, що при їх побудові використовується, в більшості випадках, якісна інформація, що отримана експертним шляхом. Тобто, в аналізі даних моделей присутній  суб’єктивний чинник, що може викликати  значні відхилення результатів аналізу  від реальної ситуації, яка склалась у зовнішньому середовищі. Ще одним  недоліком матричних моделей  є неможливість врахування імовірного характеру зовнішніх впливів, які  істотно впливають на результати діяльності підприємства..