2. Дослідження питань охорони праці

 

     Персональний  комп'ютер є електричним пристроєм, що працює від мережі однофазного перемінного струму, напругою 220 В і частотою 50 Гц.

     Найбільш  ефективними мірами захисту від  поразки електричним струмом  є заземлення і занулення. Захисне  занулення уявляє собою приєднання до неодноразово заземленого дроту  мережі, що живить, корпуса та інші конструктивні металічні частини електрообладнання, які звичайно не знаходяться під напругою, але в разі пошкодження ізоляції можуть опинитися під напругою.

     Задача  занулення - усунення небезпечного ураження людей струмом при пробої на корпус. Вирішується ця задача автоматичним відключенням пошкодженої установки від мережі. Принцип дії занулення – попередження пробою на корпус у однофазне коротке замикання з метою утворення струму, здатного забезпечити спрацювання захисту та тим самим автоматично відключити пошкоджене обладнання від мережі.

     На  рис.4.1 представлена принципова схема захисного занулення.

     1. Вибір електроприймач, для якого  потрібно перевірка занулення  на здатність відключення.

     Електроприймач - ПК.

     2. Вибір типу мережі і виду  прокладки.

     Тип мережі - магістральна.

     Вид прокладки - провід. 

       
 
 
 
 
 
 
 

     Рис.4.1. Принципова схема захисного занулення

     1 - корпус ПК;

     2 - фазний провід;

     3 - нульовий провід;

     4 – плавкі вставки чи запобіжник автомат;

     Ікз - струм короткого замикання.

     3. Вибір способу прокладки і марки проводу .

     По  класифікації уточнюємо клас середовища (приміщення), у якій прокладено проводку і визначають марку проводів і спосіб прокладки.

     4.Визначення сили робочого струму трансформатора :

     

       (4.1)

     де  Рн - номінальна потужність ПК, Вт; Рн = 200 Вт;

     Uн  - номінальна лінійна напруга  ПК, В, Uн = 220 В;

     cos jn - номінальний коефіцієнт потужності ПК;

     Ккд – Коефіцієнт корисної дії персонального комп’ютера.

       Якщо номінальний коефіцієнт потужності і ККД не відомі, то припустимо прийняти cos jн = 0.91, Ккд = 0.94.

     Ip = 200 / (220 * 0.91 * 0.94 ) = 1.06 @ 1.06 A.

     Сила  робочого струму інших ПК :

     

        (4.2)

Якщо  номінальний коефіцієнт потужності не відомий, припустимо прийняти

     cos jн = 0,8...1,0.

     Ip = 200 / (220 * 0.9 ) = 1.01 A.

     5.Вибір апарата захисту і його установок.

     Для розрахунку установок запобіжників і автоматів необхідно знати  максимальну силу короткочасного (пікового) струму ПК :

     

         (4.3)

     де Кп - кратність пікового струму розрахунковому, яку можна прийняти рівною 1 (для імпульсних блоків живлення).

     Іпнк = 1.06 * 1 = 1.06 A.

     Сила  розрахункового струму спрацьовування електромагнітного чи комбінованого розщеплювач автомата :

     Іспр.ел.розщ. = 1.3 * Іпнк,

     де коефіцієнт, рівний 1.3, враховує неточність у визначенні сили пікового струму і розкид характеристик розщеплювачей автоматів.

     Іспр.ел.розщ. = 1.3 * 1.06 = 1.378 A.

     На  практиці не раціонально ставити автомат на одну ПК, тому будемо робити розрахунок для декількох споживачів, наприклад для 5 :

     Іспр.ел.розщ. = 5 * 1.378 = 6.89 A.

     Сила  розрахункового струму плавкої вставки запобіжника :

     

         (4.4)

     де Ko - коефіцієнт відбудування, що забезпечує неспрацьовування плавкої вставки при нормальних для ПК поштовхах струму (пусковий струм).

     Коефіцієнт припустимо прийняти рівним 2.5 (для електроустановок з легкими умовами пуску).

     Івст.розщ = 1.06 / 2.5 = 0.424 A.

     6.Визначення  площі перетину і повного опору фазного проводу.

     При прокладці мережі проводів площа перетину алюмінієвої жили з урахуванням сили розрахункового струму ПК Iр, способу прокладки (у трубі) і числа жил у трубі ( 3 - у сталевий ) дорівнює Sж = 2.5 мм².

     Активний  опір фазного проводу з алюмінію :

     Rф  = 0.028 * L / S,

     де 0.028 - питомий електричний опір алюмінію, Ом*мм²/м;

     L - довжина проводу, м, L = 30 м;

     S - площа перетину проводу, Sж = 2.5 мм² .

     Внутрішній  індуктивний опір алюмінієвого проводу порівняно невеликий ( близько 0.0156 Ом/км ) і їм можна зневажити. Отже, припустимо визначати повний опір фазного проводу Zф :

     Zф  = Rф = 0.028 * L / S,

     Zф  = 0.028 * 30/2.5 = 0.336 Ом.

     7. Вибір конструктивного виконання  нульового захисного проводу.  Рекомендується використовувати в якості нульового захисного проводу при прокладці трьох жил у сталевій трубі - сталеву трубу.

     8.Розрахунок  повного опору нульового захисного  проводу.

     Повний  опір сталевої труби :

     

        (4.5)

     де L - довжина труби, м;

     g - питома провідність стали, звичайно g = 10.2 м/Ом*мм² ;

     Dз, Dв - відповідно зовнішній і внутрішній діаметр труби, мм.

     Dз= 26.8 мм; Dв= 21.8 мм;

     Zн = 4 * 30/ ( 10.2 * 3.14 * ( 26,8² –21,82²) = 0.015 Ом.

     Знаходимо повний реактивний опір Zп за формулою:

     

        (4.6)

     де  k - коефіцієнт (k=0.189)

     dср – середня відстань між провідниками (dср = 6 мм)

     dф – геометричний діаметр фазного проводу (dф =0.9мм )

     Zп=0.145*lg = 0.329 Ом

     Знаходимо струм короткого замикання Ік за формулою:

     

,     (4.7)

     де  Uф – напруга в фазному проводі (Uф=220 В)

     Zтр – повний опір трансформатора (Zтр=0.117 Ом)

       А

     Оберемо тип плавкої вставки 

 

      А, отже Ікз > 3*Іпл.вст.

     Так як струм короткого замикання  більш ніж в тричі перевищує номінальний струм плавкої вставки, тому при замиканні на корпус вставка перегорить за 4..6с та відключить фазу.

     Тобто умови спрацювання захисту виконуються.

Висновки  до розділу 4

 

     В сучасному складному виробництві, насиченому технікою, спостерігається  дія не одного, а цілого комплексу різноманітних шкідливих факторів, що впливають на працівників. Тому техніка безпеки на робочому місці стає актуальною проблемою сьогодення.

     В розділі розглянуті основні питання, що пов’язані з роботою за комп’ютером та досліджуються питання охорони праці. Розглядається проблема ураження працівника струмом в робочі години, та шляхи вирішення цієї проблеми. Дається математичне обґрунтування занулення на конкретному прикладі.

 

      ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 
---

     В процесі вивчення та аналізу матеріалу  було визначено, що управління кадрами - багатогранний і дуже складний процес, що має специфічні особливості і закономірності. Знання їх вкрай необхідно керівникам і фахівцям сучасного виробництва, працівникам кадрових служб і служб соціального розвитку для постійного забезпечення зростання ефективності і якості роботи. В умовах ринкової економіки управління кадрами стає все більш системним і завершеним на основі комплексного рішення кадрових проблем, впровадження нових і вдосконалення існуючих форм і методів кадрової роботи.

     Модель управління кадрами є комплексом цілей, завдань і основних напрямів діяльності, а також різних видів, форм, методів і відповідного механізму управління, направлених на забезпечення постійного зростання ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці і якості роботи.

     Суттєвою  ознакою, що забезпечує цілісне уявлення щодо складної економічної системи, є наявність в ній управління. Управління є цілеспрямований вплив  однієї системи на іншу, що має на меті змінити її поведінку відповідно до зміни умов зовнішнього середовища. Запровадження поняття управління дає можливість математично строго визначити такі важливі поняття, як: система управління, керованість системи, якість управління і т.д. Виходячи з вище сказаного, постає питання щодо інструменту за допомогою якого реалізується кадрова політика на підприємстві. Цим інструментом є основні структурні підрозділи в апараті управління, що виконують всю оперативну роботу з кадрами. Це управління кадрів і учбових закладів в міністерствах, відділи кадрів і підготовки кадрів в організаціях і на підприємствах. Підвищення ролі людського чинника в розвитку виробництва на сучасному етапі зумовило і зростання ролі кадрових служб у сфері управління.

     Службовцями є працівники, праця яких є тим або іншим різновидом розумової праці. Зміст праці службовців істотно відрізняється від праці робочих: адже праця робочих - переважно фізичний праця. Інша відмінність праці службовців полягає в тому, що його результати важко піддаються прямому кількісному вимірюванню. Причому результати праці управлінського персоналу часто стають очевидними не відразу, а тільки по закінченні певного періоду часу, іноді достатньо тривалого.

           Організації періодично оцінюють своїх співробітників з  метою підвищення ефективності їх роботи і визначення потреб професійного розвитку. Як показують дослідження, регулярна і систематична оцінка персоналу позитивно позначається на мотивації співробітників, їх професійному розвитку і зростанні. Одночасно результати оцінки є важливим елементом управління людськими ресурсами, оскільки надають можливість ухвалювати обґрунтовані рішення у відношенні винагороди, просування, звільнення співробітників, їх навчання і розвитку.