Земельна реформа: етапи здійснення і шляхи подальшого розвитку

Результати від  реалізації продукції

 

 

 

 

 

Аналізуючи дані таблиці 2.1.3. слід зазначити, що рівень товарності, по зернових та зернобобових, підвищився у порівнянні з 2008 роком., на 54,1 %., по насінню соняшнику на 7,3 %. Але, рівень товарності по сої зменшився в 2010 році на 182,1 % у порівнянні з 2008 роком. Що стосується соняшника, то обсяги виробництва  значно знизились, і становили 1339,0 ц. порівняно з 2008 роком – 3806,0 ц. Внаслідок  чого знизився рівень товарності до 36,4 %.

Розглянемо коефіцієнт спеціалізації  ДП ДГ «Елітне» на прикладі таблиці 2.1.4.

Таблиця 2.1.4.

Визначення коефіцієнта  зосередження товарного виробництва  в ДП ДГ «Елітне» за  2009 – 2010 рр.

Види продукції	2 009р.					2 010р.
	Вартість товарної продукції		ранжирований ряд ( і )	2 • і - 1	р•(2•і - 1)	Вартість товарної продукйії		ранжирований ряд ( і )	2 • і - 1	р•(2•і - 1)
	тис. грн.	%				тис.грн.	%
Зернові, - всього	4258,7	76,6	1	1	76,6	2774,6	59,1	1	1	59,1
Соняшник	1133,6	20,4	2	3	61,2	1774,1	37,8	2	3	113,4
Соя	76,4	1,4	3	5	7,0	124,0	2,6	3	5	13,0
Інша продукція рослинництва	21,8	0,4	5	9	3,6	17,1	0,4	4	7	2,8
Разом по рослинництву	5490,5	98,7	Х	Х	Х	4689,8	99,9	Х	Х	Х
Мед	-	-	-	-	-	1,0	0,02	5	9	0,18
Інша продукція тваринництва	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Разом по тваринництву	-	-	Х	Х	Х	1,0	0,02	Х	Х	Х
Роботи і послуги	72,0	1,3	4	7	9,1	-	-	-	-	-
Всьго по господарству	5562,5	100	Х	Х	157,5	4689,8	100	Х	Х	188,5

 

Проведемо розрахунок рівня спеціалізації (Кс) за два останніх роки за  формулою:  , де 

Р – питома вага і-го виду продукції в структурі товарної продукції, %;

 і - порядковий номер і-го виду продукції в ранжированому ряді за питомою вагою в структурі;

 n – кількість видів продукції [13].

Кс =

Кс =

Отже, підприємство характеризується глибоким рівнем спеціалізації – 0,634 - 0,531. Питома вага продукції рослинництває основною у ДП ДГ «Елітне». З таблиці 2.1.4. видно, що в 2010 р. найбільш питому вагу становлять зернові – 59,1 % та соняшник – 37,8 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Ефективність  використання земельних ресурсів  у господарстві

Численні дослідження  присвячені проблемі ефективності виробництва, у тому числі і сільськогосподарського, показують, що ця категорія є досить складною. Основними складовими підвищення ефективності використання землі у сільському господарстві є: продуктивність сільськогосподарського виробництва; система землеробства; родючість земель; екологічний стан земельних ресурсів. Враховуючи вищезазначені показники впливу на продуктивність сільськогосподарських угідь, на сучасному етапі спостерігається стала тенденція до зниження обсягів сільськогосподарської продукції, отриманої з оброблюваних земель у вартісному і натуральному виразі, як на державному, так і на регіональному рівнях [15].

Економічна ефективність – це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва.

Вимірювальну систему  економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким  чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов’язані  і взаємодоповнюючі результативні  сторони діяльності аграрних підприємств  – раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі  с/г угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною  одержано цей ефект. З огляду на сказане  для оцінки ефективності діяльності аграрних підприємств слід широко використовувати  показники собівартості продукції  і продуктивності праці, фондовіддачі виробничих фондів. Проте для всебічної  оцінки ефективності виробництва та її поглибленого аналізу необхідно  також широко використовувати традиційні показники рентабельності. В них  акумулюється вплив усіх факторів –природних, економічних і організаційно-господарських. Водночас на них істотно відбивається дія зовнішнього середовища, насамперед тих його ланок, на які аграрні  підприємства не мають будь –якого впливу [16].

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається відповідно як ефективність народногосподарська, галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарського підприємств. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємопов’язані і відповідати критерію ефективності [19].

Проаналізуємо забезпеченість досліджуваного підприємства земельними ресурсами та їх структуру, виходячи з показників табл. 2.2.1. За 2008-2010 рр. ні загальна земельна площа, ні її структурні елементи з вище названих причин  не зазнали змін.

У ДП ДГ „Елітне” спостерігається  досить високий рівень сільськогосподарської  освоєності земельного фонду – 90,7 % ( 2010 р. ). Структурна характеристика земельних угідь підприємства свідчить про значний рівень їх розораності протягом останніх років. Рівень розораності сільськогосподарських угідь складає 87,1.

Таблиця 2.2.1.

Склад і структура  земельних угідь

Угіддя	2008р.		2009р.		2010р.		2010р. до 2008р.
	га	%	га	%	га	%	у %	+,-
Усього сільськогосподарських  угідь	2131,0	90,7	2131,0	90,7	2131,0	2131,0	100,0	0
Із них : рілля	1857,0	79,0	1857,0	79,0	1857,0	79,0	100,0	0
сінокоси	59,0	2,5	60,0	2,6	60,0	2,6	104,0	1
пасовища	214,0	9,1	214,0	9,1	214,0	9,1	100,0	0
Площа лісу	112,0	4,8	112,0	4,8	112,0	4,8	100,0	0
Ставки й водоймища	17,0	0,7	17,0	0,7	17,0	0,7	100,0	0
Інші	274,0	11,7	274,0	11,7	274,0	11,7	100,0	0
Загальна земельна площа	2350	100,0	2350	100,0	2350	100,0	-	0

 

Отже, аналізуючи дані таблиці  слід відмітити, що значна частина від  загальної земельної площі належить сільськогосподарським угіддям - 90,7 %. З них, у ДП ДГ «Елітне», високий  відсоток займає рілля – 79,0 %, решта  інші землі – 11,7 %. Це обумовлюється  тим, що дане господарство спеціалізується  на вирощуванні продукції рослинництва, тваринництво на початок 2007 року –  ліквідовано.

Економічна ефективність використання земельних угідь у  сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних  показників.

Натуральні характеризують рівень використання певної частини  сільськогосподарських угідь при  виробництві окремих видів продукції  рослинництва і тваринництва; вартісні – найбільш повно характеризують економічну ефективність використання землі і дають змогу порівнювати  та об’єктивно оцінювати рівність використання земельних ресурсів господарствах [18].

Розглянемо рівень економічної  ефективності використання землі у  дослідному господарстві „Елітне”  (табл. 2.2.2).

Аналіз показників інтенсифікації сільськогосподарського виробництва  ДП ДГ „Елітне” показав, що рівень інтенсивності  використання землі має тенденцію  до зниження.

У 2010р.  порівняно з 2008 р. рівень виробництва валової продукції в розрахунку на 100 га с.-г. угідь зменшився на 36,3 тис грн.. Скорочення ж рівня виробництва, підвищення собівартості вплинуло на величину прибутку. Так, у 2010 р. в розрахунку на 100 га с.-г. угідь було отримано збиток, у розмірі -44,6 тис. грн., тоді  як  у 2008 р. прибуток склав – 14,5 тис. грн. Це, у свою чергу, викликало зростання значення усієї групи показників економічної ефективності інтенсифікації використання  землі.

Розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану  матеріально-технічної бази, головною ланкою якої є основні фонди, їх якісний  склад і раціональне співвідношення. Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом  і основою розвитку продуктивних сил сільського господарства, забезпечуючи відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці.

Таблиця 2.2.2.

Економічна ефективність використання землі

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2010р. у %(+,-)до 2008р.
Вартісні
Вироблено на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.:
валової продукції, всього	96,4	71,9	32,8	34,0
у тому числі: рослин.	95,7	71,9	32,8	34,7
тварин.	0,7	-	-	-
валового доходу	261,1	205,9	220,1	84,2
прибутку	14,5	-62,3	-44,6	-237,2
Натуральні
Вироблено на 100 га c/г угідь, ц:
зерна	1715,7	1379,3	608,1	35,4
соняшнику	161,3	68,3	53,2	33,0
сої	8,6	26,0	22,8	265,1

 

Розвиток матеріально-технічної  бази сільського господарства характеризується постійним збільшенням вартості його основних засобів. Якісний склад  основних виробничих фондів сільського господарства характеризується їх структурою, тобто співвідношенням окремих  видів у їх загальній вартості. Структура і видовий  склад  основних виробничих фондів формуються відповідно до потреб сільськогосподарського виробництва. Частка окремих видів  основних фондів визначається структурою сільськогосподарських угідь господарств, їх виробничим напрямком і  рівнем спеціалізації виробництва, впровадженням  індустріальних технологій та іншими природними і економічними факторами [23]. Наявність, стан та рух основних засобів розглянемо у таблиці 2.2.3.

Аналізуючи динаміку показника  вартості основних засобів на початок  року бачимо, що їх значення в 2010 р. більше за значення в 2008 р. на 3,9%. Відбувається збільшення суми сукупного зносу на 71,2 % та річної суми амортизації на 98,1 % у 2010 році в порівнянні з 2008 р. Коефіцієнт зростання зменшився на 87,5 %, а коефіцієнт вибуття навпаки збільшився з 0,019 у 2008 році до 0,089 у 2010 р.

Таблиця 2.2.3

Наявінсть, стан і  рух основних засобів

Основні засоби	2008р.	2009р.	2010р.	2010р. у  % до 2008р.
Залишок на початок року, тис.грн.:           -первісна(переоцінена  вартість)	22358	15931,0	15584	69,7
- знос	5116	5637	6108	119,4
Надійшло за рік, тис.грн.	524,0	7,0	62,0	11,8
Вибуло за рік, тис.грн.:           - первісна(переоцінена  вартість)	418	354	1390	332,5
- знос	373	354	1390	372,7
Нараховано амортизації за рік, тис.грн.	894	825	1771	198,1
Залишок на кінець року, тис.грн.:           - первісна(переоцінена  вартість)	15931	15584	14427	90,6
- знос	5637	6108	6569	116,5
Коефіцієнт зношення основних засобів	0,229	0,354	0,392	171,2
Коефіцієнт сукупного відтворення	0,023	0,001	0,004	17,4
Коефіцієнт зростання	0,713	0,978	0,926	129,9
Коефіцієнт вибуття	0,019	0,022	0,089	468,4
Коефіцієнт оновлення	0,032	0,001	0,004	12,5