Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2013 в 14:01, курсовая работа
Земельна реформа, яка передбачає здійснення змін (перетворень) земельних відносин, включаючи володіння, користування і розпорядження земельними ділянками з метою підвищення економічної ефективності й екологічної безпеки використання суспільством земельних ресурсів, з одного боку, та забезпечення захисту прав кожного землевласника і землекористувача – з іншого, є невід'ємною складовою частиною економічної та аграрної реформ.
Вступ………………………………………………………………………3
Розділ 1.
Історичні передумови формування земельних відносин……...5
Теоретичні основи реформування земельних відносини…..5
Трансформація форм власності на землю………………..…..11
Проведення земельної реформи та її наслідки……………...19
Розділ 2.
Рівень розвитку виробництва в підприємстві………………......24
2.1. Розміщення, спеціалізація і забезпеченість виробничими ресурсами………………………………………………………………………...24
2.2. Ефективність використання земельних ресурсів у господарстві……………………………………………………………………...33
2.3. Економічна та грошова оцінка земель……………………….44
Розділ 3.
Удосконалення земельних відносин в аграрній сфері…………50
3.1. Удосконалення законодавчої бази регулювання земельних відносин у сфері функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення……………………………………………………………………...50
3.2. Раціональне та екологобезпечне використання земельних ділянок…………………………………………………………………………..61
3.3. Іпотечне кредитування аграрного товаровиробника під заставу земель…………………………………………………………………..64
Висновки………………………………………………………..........68
Список використаної літератури……………………………………71
Додатки……………………………………………………………….76
В таблиці 2.3.1. розглянемо результати від реалізації продукції і на основі цього визначимо рівень рентабельності по деяким видам продукції.
Таблиця 2.3.1
Результати від реалізації продукції
Галузі та види продукції |
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис.грн |
Повна собівартість,тис.грн |
Прибуток(збиток), тис.грн |
Рівень рентабельності,% | ||||||||
2008р. |
2009р. |
2010р. |
2008р. |
2009 р. |
2010р |
2008р. |
2009р. |
2010р. |
2008р. |
2009р. |
2010р. | |
Зернові та бобові – всього |
2834,7 |
4258,7 |
2774,6 |
2954,9 |
5450,1 |
3467,3 |
-120,2 |
-1191,4 |
-692,7 |
-4,1 |
-21,9 |
-19,9 |
Соняшник |
1225,3 |
1133,6 |
1774,1 |
775,8 |
1183,6 |
2025,6 |
449,5 |
-50,0 |
-251,5 |
57,9 |
-4,2 |
-12,4 |
Соя |
149,7 |
76,4 |
124,0 |
264,7 |
168,1 |
121,8 |
-115,0 |
-91,7 |
2,2 |
-43,4 |
-54,6 |
1,8 |
Інша продукція |
22,3 |
21,8 |
17,1 |
26,7 |
20,2 |
25,0 |
-4,4 |
1,6 |
-7,9 |
-16,5 |
7,9 |
-31,6 |
Разом по рослинництву |
4232,0 |
5490,5 |
4689,8 |
4022,1 |
6822,0 |
5639,7 |
209,9 |
-1331,5 |
-949,9 |
5,2 |
-19,5 |
-16,8 |
Мед |
4,0 |
- |
1,0 |
25,6 |
- |
1,0 |
-21,6 |
- |
0 |
-84,4 |
- |
0 |
Разом по тваринництву |
4,0 |
- |
1,0 |
25,6 |
- |
1,0 |
-21,6 |
- |
0 |
84,4 |
- |
0 |
Усього по підприємству |
4388,0 |
5562,5 |
4690,8 |
4079,0 |
6889,1 |
5640,7 |
309,0 |
-1326,6 |
-949,9 |
0,76 |
-19,3 |
-16,8 |
З таблиці 2.3.1. видно, що виручка від реалізації зернових та зернобобових зменшилась у 2010 р. – 2774,6 тис. грн., порівняно з 2008 р. – 2834,7 тис. грн., насіння соняшнику та сої у 2010 р. значно зросла порівняно з 2009 р. , а саме насіння сої з 76,4 тис. грн до 124,0 тис. грн. У зв’язку з цим можна побачити як зріс рівень рентабельності по сої у 2009 р. він склав по сої -54,6 % але, вже у 2010 р. рівень рентабельності підвищився до 1,8%. Зернові та зернобобові і соняшник вийшли з мінусом, а це означає, що ці культур не рентабельні для даного підприємства. Слід відмітити, що на 2010 рік, рентабельним, з усіх видів продукції які виробляються у ДП ДГ «Елітне» є виробництво сої.
Визначимо беззбитковий обсяг виробництва у ДП ДГ «Елітне» на прикладі таблиці 2.3.2.
Таблиця 2.3.2
Визначення беззбиткового обсягу виробництва
Показники |
Умовні позначен-ня |
Види продукції | ||
соя |
зернові |
соняшник | ||
1.Кількість виробленої |
К |
486,0 |
11537,0 |
1134,0 |
2.Виробничі витрати, тис.грн. |
Ва |
333,8 |
3096,0 |
662,1 |
в т.ч.:а)постійні |
Вп |
94,13 |
873,1 |
173,5 |
б)змінні |
Вз |
239,7 |
2222,9 |
488,6 |
3.Питома вага постійних |
ПВп |
28,2 |
28,2 |
26,2 |
4.Виробнича собівартість 1 ц продукції, грн. |
Св |
686,8 |
268,35 |
583,86 |
5.Постійні витрати з |
Пв |
0,19 |
75,68 |
153,00 |
6.Ціна реалізації 1 ц продукції, грн. |
Ц |
700,0 |
160,4 |
1325,03 |
7.Повна собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. |
Сп |
688,1 |
211,06 |
1513,90 |
8.Змінні витрати у повній
собівартості одиниці |
Зн |
687,9 |
135,38 |
1360,90 |
9.Маржинальний дохід від |
МД |
12,1 |
25,02 |
-34,97 |
10.Беззбитковий обсяг |
Об |
1139,0 |
34,90 |
-4,96 |
11.Виручка при беззбитковому обсязі виробництва, тис. грн. |
Нб |
1839,0 |
5598,0 |
-6576,61 |
12.Виручка від реалізації |
Вф |
124,0 |
2290,5 |
1774,1 |
13.Зона економічної безпеки, % |
Зб |
-1383,1 |
-114,4 |
470,7 |
Аналізуючи дані таблиці слід сказати,
що кількість виробленої продукції
найбільше складає зернові
Грошова оцінка земель колективних
сільськогосподарських
Гоз + Рздн * Ц * Тк, де
Гоз – грошова оцінка гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножаттями, пасовищами по підприємству, грн.;
Рздн – загальний рентний дохід на орних землях під багаторічними насадженнями, природними сіножаттями і пасовищами по Україні, ц;
Ц – ціна центнера зерна, грн., на час розрахунку – 125 грн (ц);
Тк – термін капіталізації ретного доходу (в роках), який дорівнює 33 рокам.
Диференціальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножаттями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах обчислюється за формулою:
РДН(П) = РДН(р) * (РД(П) : РД(р)), де
Р ДН(П) – диференціальний рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножаттями і пасовищами в сільськогосподарському підприємстві, ц;
Р ДН(р) – диференціальний рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженями, природними сіножаттями і пасовищами по адміністративному району, ц;
Р Д(П) – диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зернових культур на орних землях, землі під багаторічними насадженнями, природними сіножаттями і пасовищами за оцінкою цих угідь сільськогосподарському підприємстві, крб.;
Р Д(р) – диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зернових культур на орних землях, землі під багаторічними насадженнями, природними сіножаттями і пасовищами за оцінкою по адміністративному району, крб.
Загальний рентний дохід (Рздн) обчислюється як сума диференціального рентного доходу з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножаттями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах (РДН(П)) та абсолютного рентного доходу.
Загальна грошова оцінка земель сільськогосподарського підприємства обчислюється виходячи з грошової оцінки одного гектара відповідних угідь і їх площ у межах його землекористування [28].
Визначаємо грошову оцінку земель за таблицею 2.3.3.
Таблиця 2.3.3
Грошова оцінка земель за 2010 рік
Вид земельних угідь |
Площа, га |
Диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою земель, крб. |
Натуральна оцінка 1 га, ц зерна |
Грошова оцінка 1 га, грн. |
Загальна грошова оцінка, тис. грн. | |||
по підприємтсву |
по району |
диференціальний рентний доход |
абсолютний рентний доход |
загальний рентний доход | ||||
Орні |
1857,0 |
393,3 |
443,6 |
8,3 |
1,6 |
9,9 |
42694,5 |
79283,7 |
Багаторічні насадження |
_ |
_ |
_ |
_ |
_ |
_ |
_ |
_ |
Пасовища |
214,0 |
12,6 |
26,8 |
0,4 |
1,6 |
2,0 |
8464,0 |
1811,3 |
Сінокоси |
60,0 |
28,5 |
84,9 |
1,7 |
1,6 |
3,3 |
13672,5 |
820,4 |
Разом |
2131 |
1063,4 |
1104,1 |
10,4 |
4,8 |
15,2 |
64831 |
81915,4 |
Згідно таблиці можна зробити висновок, що багаторічних насаджень на підприємстві немає. За грошовою оцінкою 1 га найбільш вигідним є сінокоси і склали 13672,5 грн., а за загальною грошовою оцінкою орні землі склали 79283,7 тис.грн., тобто рілля вигідніша.
Розділ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В АГРАРНІЙ СФЕРІ
3.1. Раціональне та екологобезпечне використання земельних ділянок
Одним із провідних інструментів правового захисту земель, а також забезпечення їх раціонального використання та охорони, є встановлення цільового призначення земельних ділянок.
Необхідність встановлення цільового призначення земель обумовлюється їх специфікою як об'єкта земельних правовідносин – просторовою обмеженістю, незамінністю, постійністю місцезнаходження тощо. Земля належить до числа вкрай обмежених, невідновних ресурсів, а тому прагнення зберегти її корисні властивості для майбутніх поколінь вимагає чіткої диференціації антропогенного навантаження на земельні ресурси, встановлення дозволених та недозволених способів експлуатації землі, мінімізації негативного впливу на довкілля.
Раціональне використання земельної ділянки є похідним щодо її цільового призначення, адже лише оперуючи чітко встановленою метою експлуатації землі можна розробляти перелік конкретних методів її використання, визначати особливості розміщення продуктивних сил у межах ділянки, встановлювати склад земельних угідь, а також здійснювати контроль за раціональністю землекористування тощо. Таким чином, цільове призначення слід визнати головним джерелом обов'язків землекористувача, а отже – особливо важливою характеристикою земельної ділянки.
По суті, саме встановлюючи цільове призначення земель держава забезпечує особливу охорону земель як основного національного багатства, реалізуючи, таким чином, положення статті 14 Конституції України [29].
Земельна ділянка, на відміну від інших об'єктів права власності, відносно яких власник вправі здійснювати будь-які дії має використовуватися виключно відповідно до її цільового призначення, причому навіть невикористання ділянки також є правопорушенням.
Дослідження проблеми класифікації земель за цільовим призначенням належить до числа провідних завдань сучасної юридичної та землевпорядної науки, актуальність якого обумовлюється як певною незавершеністю і недосконалістю чинної нормативно-правової бази земельних відносин, так і низкою проблем щодо забезпечення раціонального використання та охорони земель в Україні на сучасному етапі земельної реформи.
У загальному розумінні, під цільовим призначенням земельної ділянки слід розуміти визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання), який забезпечує реалізацію права користування земельною ділянкою у такий спосіб, що відповідатиме суспільним інтересам та не завдаватиме шкоди навколишньому природному середовищу [32].
Цільове призначення не можна розглядати як “природну властивість” земель, адже його встановлення є, перш за все, вольовим актом держави, спрямованим на якомога повнішу реалізацію земельно-ресурсного потенціалу належної їй території. В той же час, встановлення цільового призначення земель має здійснюватися на підставі їх спроможності задовольняти потреби суспільства у основних засобах сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також просторі для розміщення житлової і виробничої забудови, транспортної інфраструктури тощо. Мають враховуватися і важливі екосистемні функції землі як середовищеформуючого базису, носія ландшафтного та біотичного різноманіття.
Информация о работе Земельна реформа: етапи здійснення і шляхи подальшого розвитку