Особливості міжособистісних відносин у групі однолітків молодшого шкільного віку

     Призначення методики «Що мені подобається в  школі» полягає у виявленні міжособистісних відносин у групі дітей, тобто виявляється тенденція, як часто під заданим питанням діти розуміють саме спілкування із друзями, з іншими дітьми, як часто діти малюють спільні ігри. Випробуваним пропонується намалювати те, що їм подобається в школі. При цьому необхідно згадати, що за малюнки не ставляться оцінки.

     Підведення підсумків здійснюється за наступними критеріями:

1. Невідповідність зазначеній темі;
2. Перевага інших мотивів, наприклад, навчання.
3. Прояв дитячого негативізму. Дитина відмовляється малювати на дану тему, а малює те, що йому подобається.
4. Діти малюють ігри, ігрову кімнату, іграшки.
5. Діти малюють друзів.

     Останні критерії безпосередньо стосуються нашої проблеми дослідження, показують на значимість міжособистісних відносин для групи однолітків і для кожного її члена окремо.

     Таким чином, представлені методи виявляють:

      - внутрігрупові зв'язки,

      -систему взаємин,

      -систему спілкування,

      -отже, і структуру міжособистісних відносин у групах однолітків, у тому числі в групах однолітків молодшого шкільного віку. 

     2.2 Результати дослідження  особливостей міжособистісних відносин у групі однолітків молодшого шкільного віку 

     Проведення соціометричного дослідження серед дітей Iii-Го класу, у кількості 15 людей, Вульковской середньої освітньої школи Лунинецкого району, показало наступні дані, представлені в соціометричній матриці. 

     Таблиця 2.1

     Соціометрична матриця результатів  виборів 

 

     За  даними соціометричної матриці до першої статусної групи «зірок» (З1) ставляться: 1) Маргарита В.; 2) Алена Е.; 3) Ангеліна Е.; 4) Влад Кисіль; 5) Вероніка Я..

     ДО  «, що воліються»: 1) Влад Кульгун; 2) Вероніка Н.; 3) Паша Б..

     ДО  «пренебрегаемым»: 1) Паша А.; 2) Люда Р.; 3) Виталя П.; 4) Ілля Я..

     ДО  «ізольованих»: 1) Таня Е.; 2) Алена С.; 3) Сашко Ю..

     Диференціація випробуваних по статусних групах дозволяє визначити діагностичні індивідуальні й групові показники міжособистісних відносин учнів III - го класу:

1. Коефіцієнт благополуччя відносин.

     КБО = (З1 + З2)/n,

     де  З1 – кількість «зірок»,

     З2 – кількість «, що воліються», а n – число учнів у класі.

     КБО = 5 + 3/15*100% = 50%

     Коефіцієнт благополуччя взаємин (КБО = 0,5) досліджуваного класу визначається як високий.

2. Коефіцієнт оптимальності відносин.

     КОО = (З2+ З3)/n,

     де  З2 – кількість, що воліються в ці.

     КОО = 3+3/15 = 0,4

3. Коефіцієнт «звездности».

     КЗ = З1/n = 5/15 = 0,3

4. Коефіцієнт «ізольованості».

     КИ = З4/n,

     де  З4 – кількість «ізольованих» у групі.

     КИ = 3/15 = 0,2

5. Коефіцієнт взаємності виборів обчислюється відношенням суми взаємних виборів у групі до суми всіх зроблених випробуваними виборів.

     КВ = SВВ/SВ.

     У нашім дослідженні КВ = 20/43*100% = 50%

     Коефіцієнт  взаємності виборів учнів III класу  характеризується як високий.

6. Коефіцієнт усвідомленості.

     ДО = R0/Rx*100%,

     де R0 – число, що виправдалися очікуваних виборів,

     а Rx – число очікуваних виборів.

     У нашім дослідженні ДО = 20/45*100% = 44,4%, отже, коефіцієнт усвідомленості невисокий.

     Результати взаємин можна представити графічно у вигляді социограммы (див. додаток А).

     Аналіз  статусної структури, отриманої за результатами соціометрії, показує, що вибори між учнями в класі розподіляються нерівномірно. У класі є діти всіх груп, тобто ті, хто одержав більше число виборів, - I група, і ті, хто має середню кількість виборів – II група, що й одержали 1 – 2 вибору – III група, і учні, що не одержали жодного вибору, - IV група. За даними соціометрії в досліджуваному III класі в першу групу входить 2 людини, що становить 13,3% від загальної кількості учнів у класі; друга група становить 40% від загальної кількості учнів; третя група 26,7%; четверта група 20%.

     Найменше  школярів перебувають у крайніх I і IV групах. Найбільш численні по кількості II і III групи.

     У сприятливім положенні перебуває близько 53% учнів класу. У несприятливім положенні виявилися 46% учнів.

     У якості додаткового методу дослідження  була використана методика «Що мені подобається в школі» (див. Додаток Б). За результатами дослідження було виявлено, що 60% випробуваних на задане питання намалювали саму школу; 20% дітей намалювали спортивний зал; 13% дітей - себе й друзів; 7% - себе й школу. Із цього випливає, що тільки 13% дітей зі школою асоціюють не тільки навчання, але й спілкування. Одним із критеріїв аналізу дослідження є ігрова кімната. У цьому випадку ігровою кімнатою є спортивний зал. Цей критерій припускає якусь ігрову діяльність, у якій мають місце й міжособистісні відносини. Цей критерій був відзначено 20% дітей.