Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2011 в 19:25, дипломная работа
Систематичні перевантаження і відповідні їм стани психологічного напруження стають для керівника все більш звичними. Сучасна управлінська діяльність – найяскравіший приклад перенапруженого ритму життя. Як правило, в своїй повсякденній діяльності керівник зосереджений на рішенні багатьох задач різного ступеня складності.
XXI століття визначило актуальність проблеми здоров'я у всіх її аспектах. Цьому сприяють:
стрімкий темп науково-технічного прогресу;
високий ритм життя;
інформаційні і емоційні перевантаження;
екологічна занедбаність і багато інших чинників сучасного життя.
ВСТУП..............................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. Соціально-психологічні особливості діяльності
керівника і проблема побудови фунціональної моделі
його особистості...................................................................................................9
1.1. Особистість керівника та її психологічні особливості…………………………..9
1.2. Підходи до теорії особистості керівника............................................................. 10
РОЗДІЛ 2. Стрес як психологічна проблема.............................................17
2.1. Загальна концепція стресу......................................................................................17
2.2. Психофізіологічний і психологічний підходи до вивчення стресу....................23
2.3. Стресори службової діяльності і адміністративний стрес……………..............30
2.4. Стресори позаслужбової діяльності…………………………………….……….37
РОЗДІЛ 3. Емпіричне дослідження особистісного розвитку керівників як
засобу боротьби зі стресом............................................................................................44
ВИСНОВКИ....................................................................................................................74
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................................79
7. Нами виявлений значущо більший рівень емоційної напруженості керівників – жінок у порівнянні з чоловічою вибіркою керівників, що підтверджує обґрунтованість попереднього висновку.
8. У нашому дослідженні ми не використовували антистресові заходи томалогії і не проводили додаткову діагностику динаміки змін у досліджуваних, оскільки ця задача вимагає тривалої роботи. Тому ми не пропонуємо впровадження нового методу психокорекції і не оцінюємо ефект від такого впровадження. Дані про успішність використання методу в доступній літературі відсутні. Ми лише констатуємо підвищений інтерес досліджуваних до названого методу, знайдений нами в ході групового обговорення проблеми: з 12 учасників дослідження всі усвідомили актуальну необхідність або самостійного освоєння методу, або в співдружності з практичним психологом, що свідчить про «запуск» механізмів усвідомлення проблеми адміністративного стресу на поведінковому рівні і ії вирішення у напрямку особистісного розвитку керівників.
9. Емпіричні дані, представлені в діаграмах, ясно свідчать про те, що керівники можуть відновлювати свої сили, навіть дуже напружено працюючи. Ми інтерпретуємо це як бажання втекти від проблеми адміністративного стресу. Більше 30 % респондентів за наслідками опитування відносно локалізації стресу потрапили в коридор відповідей від 160 до 280 балів. Це говорить про те, що життя в такому напруженому режимі робить їх шанси на збереження хорошого здоров'я невисокими. Керівникам була дана рекомендація про те, що потрібно міняти свої шкідливі навики і звички, а головне – відношення до проблеми.
10. Стосовно показників здоров'я керівників. Дані показують, що стреси у них виникають або час від часу, або дуже часто, що підтверджується також на рівні індивідуальних бесід. Відносно особистих контактів вибірка досліджуваних характеризуються високим ступенем закритості. В способі їх життя висока частка випадковості, недетермінованості. 40% випробовуваних відчувають проблеми внутрішнього занепокоєння, 30% – побутові проблеми, 90% – проблеми професійного життя при достатньо високому рівні стресостійкості.
11. Після виявлення індивідуальних тенденцій з кожним з випробовуваних проводилися індивідуальні бесіди з акцентом на особливості особистих проблем, пов'язаних з адміністративним стресом. Ці бесіди булі нерегламентованими, хоча містили настановчий компонент, орієнтований на надання психологічної допомоги відносно індивідуальної проблеми конкретного керівника. Теми індивідуальних бесід : «Увага до себе», «Особисті контакти», «Про здоровий спосіб життя», « Про внутрішній спокій», «Про проблеми побуту», «Про професійне життя керівника», « Про проблему адміністративного стресу». Остання тема виявилася найактуальнішою і викликала необхідність додаткового етапу досліджень у вигляді групової дискусії про ставлення самих досліджуваних до концепції особистісного розвитку керівника в контексті боротьби з адміністративним стресом з урахуванням можливостей томалогії. З учасниками досліджень була проведена дискусія про можливості нового перспективного напряму прикладної експериментальної практичної психології – томалогії і її основоположного методу безоцінкового усвідомленого самоспостереження (БОС), що вимагає лонгитюда і значного часу на засвоєння. Висновком дискусії було отримання позитивного зворотного зв'язку і подолання скептичного ставлення керівників в частині перспективних форм профілактики адміністративного стресу за підсумками проведених емпіричних досліджень. В ході дискусії керівники висловлювалися відносно власної позиції і бажання освоювати методи томалогії як науки про самопізнання особистості людини, про потенціал розвитку її свідомості. Вона всебічно вивчає механізми роботи людського розуму, як свідомої, так і підсвідомої його частини в рамках концепції особистісного розвитку керівника. Суть особистісного полягає в прийнятті керівником самого себе, тобто, психолог навчає його приймати всі свої сторони. Якщо є прийняття – є розрізнення, є розуміння, є чутливість, є знання, що керівнику потрібно від моменту до моменту, тому що він уважний до себе («Увага до себе» – початкова тема індивідуальних бесід з кожним керівником, тобто початок освоєння методу все ж таки відбувся, що і вплинуло кінець кінцем на відношення до концепції особистісного розвитку). Якщо людина уважна до себе, вона уважна і до іншого, а значить, вона зможе бути з іншим, у неї ніколи не виникне страху перед іншим. Якщо вона розуміє себе, то вона розуміє і іншого – інша така ж людина, як і вона (загальний висновок учасників дискусії).
В результаті виконаної роботи ми можемо відзначити наступні рекомендації.
1. Керівникам були надані індивідуальні рекомендації про те, що потрібно міняти свої шкідливі навички і звички, а головне – ставлення до проблеми подолання стресу шляхом особистісного розвитку. Ми вважаємо, що теми індивідуальних бесід : «Увага до себе», «Особисті контакти», «Про здоровий спосіб життя», « Про внутрішній спокій», «Про проблеми побуту», «Про професійне життя керівника», «Про проблему адміністративного стресу» потребують подальшою розробки із залученням як самих керівників, так і провідних фахівців в галузі томалогії.
2. Ми рекомендуємо впроваджувати і в подальшому варіанти групових дискусій про ставлення самих керівників до концепції особистісного розвитку в контексті боротьби з адміністративним стресом з урахуванням можливостей томалогії. З учасниками слід дискутувати про можливості впровадження нового перспективного напряму прикладної експериментальної практичної психології – томалогії і її основоположного методу безоцінкового усвідомленого самоспостереження (БОС) на державному рівні, що вимагає лонгитюдних спостережень і значного часу на засвоєння.
3. Ми рекомендуємо також на державному рівні створювати і впроваджувати систему психологічного (у тому числі безстресового) забезпечення процесів, умов та засобів трудової діяльності, що сприятиме професійному довголіттю та збереженню психічного і фізичного здоров’я як керівників, так і персоналу сучасних організацій.
Список
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Особистісний розвиток керівника як засіб боротьби зі стресом