Статистичні методи вивчення взаємозв’язків

    Варіант - 12

    Проектне  завдання з статистики

    студента 3 курсу 3 групи

    факультету  ком’ютерних наук і 

    економічної кібернетики

    Казимірчика Павла Миколайовича

    

    Статистичне вивчення виробництва  цукрових буряків (фабричних) 
 
 
 

 

    Зміст

    Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

    Розділ 1. Предмет, завдання та система показників статистики

    рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

    1.1. Предмет, методи, завдання статистики  рослинництва. . . . . . . . . . . . .6

    1.2. Система показників статистики  рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . .  9

    Розділ 2. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу. . . . . . 14

    2.1. Характеристика центру розподілу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

    2.2. Статистичне вивчення варіації та форми розподілу . . . . . . . . . . . . . 31

2.3. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність             фактичного розподілу нормальному. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

Розділ 3. Статистичні  методи вивчення взаємозв’язків. . . . . . . . . . . . . . .47

3.1. Аналітичне  групування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

3.2. Проста  кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

3.3. Множинна  кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

3.4. Непараметричні  показники щільності зв’язку. . . . . . . . . . . . . . . . . . .67

Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73

Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74

 

Вступ 

    Статистика  як суспільна наука вивчає стан і  розвиток людського суспільства, включаючи  матеріальні умови його життя, тобто  суспільне виробництво. Але суспільство  і суспільне виробництво є об'єктом вивчення багатьох наук: історичного матеріалізму, політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, права, економіки галузей народного господарства і інші. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв'язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст і свої методи.

      Сільське господарство нашої  країни - це складний різноманітний  об'єкт, який вивчається сукупністю  природних, технічних і загальних  наук.

    Однією  з основних галузей сільського господарства є рослинництво. Складовою частиною галузі рослинництва є буряківництво.

    В Україні цукрові буряки є найважливішою  технічною культурою. Коренеплоди  культивованих сортів та гібриди  цукрових буряків містять 17-18% цукру, а за сприятливих умов його нагромаджується  до 20%. При переробці на цукрових заводах вихід цукру із коренеплодів становить 12-15%. Таким чином, при врожайності цукрових буряків 350-400 ц/га можна одержати по 50-60 ц цукру з 1 га.

    При вирощуванні цукрових буряків одержують  побічну продукцію – гичку, а  при переробці коренеплодів на цукрових заводах – жом, мелясу, що є цінним кормом для тварин, особливо для великої рогатої худоби.

    В України основними областями з вирощування цукрових буряків є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Тернопільська, Київська, Харківська та Сумська, які забезпечують близько 70% валового виробництва цукрових буряків.

    Цукрові буряки відзначаються порівняно  високою потенційною врожайністю. За рахунок збільшення врожайності  цукрових буряків можна значно скоротити  посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення буряківництва і оптимізувати сировинні зони цукрових заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.

    Метою даної курсової роботи є статистичне вивчення виробництва цукрових буряків (фабричних), а саме дослідження взаємозв’язку між урожайністю цукрових буряків, середньорічною оплатою праці одного працівника зайнятого в с-г та питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

    Головними завданнями статистики рослинництва є  надання найбільш точної інформації про виробництво, а також прогнозування  майбутніх результатів. Саме для  того, щоб навчитися отримувати цю інформацію і ознайомитися з різноманітними статистичними методами і призначена ця робота.

          Маючи лише дані про  урожайність цукрових буряків, середньорічну оплату праці одного працівника зайнятого в с-г та питому вагу цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва по 25 господарствам дослідити основні фактори, що формують урожайність цукрових буряків.

 

    Розділ 1. Предмет, завдання та система показників статистики рослинництва 

    1.1. Предмет, методи, завдання статистики  рослинництва

    Як  окрема галузь науки статистика виникла з практичних потреб людей. Об’єктом її вивчення соціальні, економічні, політичні та культурні явища і процеси суспільного життя.

    Статистика  – багатогалузева наука, яка включає  загальну теорію статистики, соціально-економічну статистику і галузеві статистики. Галузеві статистики (промислова, сільськогосподарська, транспортна) вивчають стан і розвиток окремих галузей народногосподарського комплексу. Так, сільськогосподарська статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ, які відбуваються у сільському господарстві, у нерозривному зв’язку з їх кількісною стороною. Вона розглядає систему об’єктивних показників, що характеризують умови, процеси і результати сільськогосподарського виробництва, виявляє і аналізує закономірності розвитку цієї галузі.

    Рослинництво  – одна з основних галузей сільського господарства, що пов’язана з обробкою землі і вирощуванням сільськогосподарських  рослин. Воно забезпечує населення  продуктами харчування, тваринництво –кормами, легку, харчову і переробну  промисловість – сировиною. Питома вага продукції рослинництва у валовій продукції сільського господарства України становить близько 45%. Рослинництво є комплексною галуззю, яка поділяється на рільництво, овочівництво, луківництво, плодівництво, тощо. Всередині кожної з цих галузей виділяють групи однорідних культур і окремі культури.

    В успішному розвитку рослинництва важливу  роль відіграє і статистика. Завдання статистики рослинництва такі:

• всебічна характеристика стану і розвитку рослинництва;
• дослідження масових процесів та явищ, які відбуваються в цій галузі;
• контроль за збереженням і раціональним використанням земельних ресурсів;
• дослідження впливу природних і економічних факторів на результати виробництва;
• розробка і вивчення економічної ефективності виробництва галузі рослинництва;
• виявлення невикористаних резервів;
• вивчення передового досвіду, тощо.

    Статистика  рослинництва в аналізі використовує ті самі методи, що економічна статистика.

    Загальним методом для статистики рослинництва є діалектика. Згідно з її принципами статистика будь-яке суспільне явище розглядає не ізольовано, а у взаємозв'язку з іншими, виявляє чинники, що спричиняють варіацію значень ознак у межах сукупності, оцінює ефекти впливу факторів і тісноту зв'язку.

    Суспільні явища динамічні, тому статистика вивчає їх у розвитку, оцінюючи тенденції та циклічні коливання, інтенсивність динаміки та структурних зрушень.

    Статистична рослинництва використовує методи аналізу  і синтезу. Розглядаючи сукупність елементів, статистика, з одного боку, вивчає в них схожі риси і відмінності, об'єднує елементи в групи, виділяючи при цьому різні типи й форми явищ, а з другого — узагальнює інформацію як за окремими групами (типами), так і за сукупністю в цілому.

    Статистика  рослинництва вивчає розміри та розподіл земельних угідь, розміщення посівних площ сільськогосподарських культур і площ багаторічних насаджень, обсяг, строки і якість проведення різних агротехнічних заходів, загальні розміри врожаю і урожайність сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Статистика вивчає стан і розвиток рослинництва по категоріям господарств (колективні сільськогосподарські підприємства, держгоспи, міжгосподарські та інші виробничі сільськогосподарські підприємства, селянські та підсобні господарства населення),  адміністративних підрозділах (районах, областях), сільськогосподарських зонах і підзонах. Всередині окремих категорій господарств, залежно від спеціалізації, виділяють виробничі типи підприємств (зернові, овочеві, зерново-бурякові і т. д.).

    Основним  джерелом відомостей про стан рослинництва є статистична відомість. В зв’язку з тим, що в рослинництві виробничі процеси (сівба, догляд за посівами, збирання) виконуються за короткі періоди, то широко застосовують оперативну звітність, яку подають в органи статистики двічі за місяць – 1 і 15 числа. Після завершення основних виробничих процесів подають заключну звітність. Для стійких явищ звітність подають один раз на рік, або два рази у п’ять років, а частину явищ досліджують проводячи переписи або спеціальні спостереження.

    Статистичне спостереження у рослинництві здійснюють органи державної статистики разом з керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств, складаючи і збираючи періодичну і річну звітність, проводячи переписи і спеціальні обстеження. Статистичне спостереження – це, планомірне, науково організоване збирання масових даних про явища і процеси суспільного життя за допомогою реєстрації їх суттєвих ознак. Матеріали спостереження – це первинна статистична інформація, яка є основою для одержання узагальнюючих характеристик, перша стадія статистичного дослідження. На цій стадії завданням статистики є облік кожної одиниці сукупності та індивідуальних значень властивих їй ознак. Характерним для неї є метод масового спостереження. Тільки масове спостереження дає змогу виявитися загальним умовам, які характерні для усієї сукупності, і уникнути впливу випадкових причин, що діють на окремі елементи сукупності.