Статистичні методи вивчення взаємозв’язків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2011 в 22:21, курсовая работа

Описание

Цукрові буряки відзначаються порівняно високою потенційною врожайністю. За рахунок збільшення врожайності цукрових буряків можна значно скоротити посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення буряківництва і оптимізувати сировинні зони цукрових заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.
Метою даної курсової роботи є статистичне вивчення виробництва цукрових буряків (фабричних), а саме дослідження взаємозв’язку між урожайністю цукрових буряків, середньорічною оплатою праці одного працівника зайнятого в с-г та питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

Содержание

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ 1. Предмет, завдання та система показників статистики
рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
1.1. Предмет, методи, завдання статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . .6
1.2. Система показників статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Розділ 2. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу. . . . . . 14
2.1. Характеристика центру розподілу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
2.2. Статистичне вивчення варіації та форми розподілу . . . . . . . . . . . . . 31
2.3. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність фактичного розподілу нормальному. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Розділ 3. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків. . . . . . . . . . . . . . .47
3.1. Аналітичне групування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
3.2. Проста кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
3.3. Множинна кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
3.4. Непараметричні показники щільності зв’язку. . . . . . . . . . . . . . . . . . .67
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73
Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . .

Скачать (444.29 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа состоит из  1 файл

розрахунки.doc

— 1.81 Мб (Скачать документ)

     Критерій  Колмогорова для однієї вибірки  дозволяє визначити, чи відрізняється розподіл від нормального. Суть методу полягає у порівнянні розподілу накопичених частот вибірки із теоретичним (очікуваним) нормальним розподілом.

Узагальнений  критерій Стьюдента

     Сприятливими  умовами для застосування цього  критерію є підпорядкування даних нормального закону розподілу та однаковість дисперсій кожного з об’єктів:

      ;

      ;

      ;

      ;

      .

     У випадку застосування критерію Стьюдента, як звичайно, аномальними  вважають об’єкти з високим середнім значенням деякого параметра. Це випливає з відмінностей у методі визначення міри незбіжності середнього в головній сукупності: в критерії Стьюдента – це модуль різниці середніх значень. З погляду прикладних досліджень, прийнятнішим є критерій Стьюдента - часто відділення об’єктів з високим середнім значенням є свідченням, наприклад, наявності корисних копалин. 
 

     Таблиця 2.11 Перевірка відповідності емпіричного ряду розподілу господарств за урожайністю цукрових буряків від нормального за критерієм Пірсона:

х n x xn
Ф(t)
73-132,2 8 102,6 820,8 48851,88 -0,98 0,1635 6 0,7
132,2-191,4 9 161,8 1456,2 3229,88 -0,24 0,4052 7 0,6
191,4-250,6 4 221 884 6482,18 0,50 0,3085 6 0,7
250,6-309,8 0 280,2 0 0,00 1,25 0,1056 3 3,0
309,8-369 4 339,4 1357,6 100686,91 1,99 0,0233 3 0,3
 25 x 4518,6 159250,842 x х 25 5,2
  1. Но: емпіричний ряд розподілу не суттєво відрізняється від нормального.
  2. Перевірка гіпотези буде здійснюватися за допомогою -критерія Пірсона

  1. Вибираємо рівень ймовірності: Р=0,95;  
  2. Розраховуємо число ступенів вільності:
  3. Знаходимо критичну точку
  4. Обчислюємо фактичне значення критерію

    t=

    ;

     Так, як фактичне значення критерій не перевищує критичну точку при рівні ймовірності 0,95, то приймається, тобто емпіричний ряд розподілу не суттєво відрізняється від нормального.

     Перевірити  відповідність побудованого ряду розподілу  середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві нормальному за використанням критерію Пірсона: 

     Таблиця 2.12 Перевірка відповідності емпіричного ряду розподілу господарств за середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві від нормального за критерієм Пірсона:

х n x xn
Ф(t)
764-1045,2 4 904,6 3618,4 850703,70 -1,27 0,102 4 0,0
1045,2-1326,4 11 1185,8 13044 356273,29 -0,50 0,3085 7 2,3
1326,4-1607,6 4 1467 5868 40991,67 0,28 0,3897 7 1,3
1607,6-1888,8 2 1748,2 3496,4 292508,47 1,05 0,1469 5 1,8
1888,8-2170 4 2029,4 8117,6 1761629,73 1,83 0,0336 2 2,0
 		25 x 34144 3302106,854 x х 25 7,4

    1. Но: емпіричний ряд розподілу не суттєво відрізняється від нормального.

    2. Перевірка гіпотези буде здійснюватися за допомогою -критерія Пірсона

  1. Вибираємо рівень ймовірності: Р=0,95;  
  2. Розраховуємо число ступенів вільності:
  3. Знаходимо критичну точку
  4. Обчислюємо фактичне значення критерію

    t=

    ;

     Так, як фактичне значення критерій перевищує критичну точку при рівні ймовірності 0,95, то не приймається, тобто емпіричний ряд розподілу суттєво відрізняється від нормального. 

     перевірити  відповідність побудованого ряду розподілу питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва нормальному за використанням критерія Пірсона: 

     Таблиця 2.13 Перевірка відповідності емпіричного ряду розподілу господарств за питомої ваги цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва від нормального за критерієм Пірсона:

х n x xn
Ф(t)
15-26 2 20 40 1171,28 -1,89 0,0294 2 0,0
26-37 5 31 155 871,20 -1,03 0,1515 5 0,0
37-48 8 42 336 38,72 -0,17 0,4325 8 0,0
48-59 6 53 318 464,64 0,69 0,2451 7 0,1
59-69 4 64 256 1568,16 1,54 0,0618 3 0,3
25 x 1105 4114 x х 25 0,5
  1. Но: емпіричний ряд розподілу не суттєво відрізняється від нормального.
  2. Перевірка гіпотези буде здійснюватися за допомогою -критерія Пірсона

  1. Вибираємо рівень ймовірності: Р=0,95;  
  2. Розраховуємо число ступенів вільності:
  3. Знаходимо критичну точку
  4. Обчислюємо фактичне значення критерію

    t=

    ;

     Так, як фактичне значення критерій не перевищує критичну точку при рівні ймовірності 0,95, то приймається, тобто емпіричний ряд розподілу не суттєво відрізняється від нормального. 

     Таблиця 2.14. Перевірка відповідності емпіричного ряду розподілу господарств за урожайністю цукрових буряків від нормального за критерієм Колмогорова:

Групи за урожайністю цукрових буряків n x
Ф(t)
Нагромаджені  частоти D
73-132,2 8 102,6 820,8 48851,88 -0,98 0,1635 6 8 6 2
132,2-191,4 9 161,8 1456,2 3229,88 -0,24 0,4052 7 17 13 4
191,4-250,6 4 221 884 6482,18 0,50 0,3085 6 21 19 2
250,6-309,8 0 280,2 0 0,00 1,25 0,1056 3 21 22 -1
309,8-369 4 339,4 1357,6 100686,91 1,99 0,0233 3 25 25 0
 25 x 3518,6 159250,842 x х 25 х х x
 
 

       

Значення  критерія Колмогарова наближене  до 1, тому розподіл можна вважати  наближено нормальним. 

    Розділ 3. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків

          3.1. Аналітичне групування

    Аналітичне  групування – виявлення наявності  та напряму зв’язку між двома  ознаками, з яких одна представляє результат. У класичному варіанті аналітичного групування сукупність поділяється на групи за факторною ознакою, і в кожній групі визначається середній рівень результативної ознаки. За наявності зв’язку між факторною та результативною ознаками групові середні від групи до групи поступово змінюються – збільшуються або зменшуються.

    При формуванні груп постає питання про  їх кількість та межі кожної з них. Кількість груп залежить від ступеня  варіації групувальної ознаки та обсягу сукупності, у кожному окремому випадку її необхідно обґрунтувати. Якщо групувальна ознака атрибутивна, кількість груп певною мірою визначається кількістю найменувань ознаки.

    У процесі формування груп за варіативною  ознакою – неперервною або  дискретною, з широким діапазоном варіації – необхідно встановити інтервали груп та визначити межі кожного з них з такою точністю, щоб розподіл сукупності був однозначним. Інтервали бувають рівні та нерівні, відкриті та закриті.

    Рівні інтервали використовують за умови, що значення ознаки x у діапазоні варіації змінюється рівномірно. Ширина такого інтервалу визначається відношенням

 

де m – кількість груп.

    Таблиця 3.1 Залежність урожайності цукрових буряків від середньорічної оплати праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві:

Групи господарств

  середньорічної оплати  праці одного працівника, зайнятого в с/г

 Кількість господарств Середньорічної  оплати праці одного працівника, зайнятого в с/г Середня урожайність цукрового  буряку, ц/га
764-1045,2 4 942,25 109,25
1045,2-1326,4 11 1164,2 168,4
1326,4-1607,6 4 1377 195,75
1607,6-1888,8 2 1751 178
1888,8-2170 4 2058,75 300
S 25 7293,2 951,4

Информация о работе Статистичні методи вивчення взаємозв’язків