Статистичні методи вивчення взаємозв’язків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2011 в 22:21, курсовая работа

Описание

Цукрові буряки відзначаються порівняно високою потенційною врожайністю. За рахунок збільшення врожайності цукрових буряків можна значно скоротити посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення буряківництва і оптимізувати сировинні зони цукрових заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.
Метою даної курсової роботи є статистичне вивчення виробництва цукрових буряків (фабричних), а саме дослідження взаємозв’язку між урожайністю цукрових буряків, середньорічною оплатою праці одного працівника зайнятого в с-г та питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва.

Содержание

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ 1. Предмет, завдання та система показників статистики
рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
1.1. Предмет, методи, завдання статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . .6
1.2. Система показників статистики рослинництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Розділ 2. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу. . . . . . 14
2.1. Характеристика центру розподілу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
2.2. Статистичне вивчення варіації та форми розподілу . . . . . . . . . . . . . 31
2.3. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність фактичного розподілу нормальному. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Розділ 3. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків. . . . . . . . . . . . . . .47
3.1. Аналітичне групування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
3.2. Проста кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
3.3. Множинна кореляція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
3.4. Непараметричні показники щільності зв’язку. . . . . . . . . . . . . . . . . . .67
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73
Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . .

Скачать (444.29 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа состоит из  1 файл

розрахунки.doc

— 1.81 Мб (Скачать документ)
  1. часткові коефіцієнти детермінації:

     

     

       

Перевірити суттєвість множинного коефіцієнта кореляції:

     Суттєвість множинного коефіцієнта кореляції (детермінації) перевіряється за допомогою F-критерія Фішера:

     

     1. Н0 – множинний коефіцієнт кореляції є несуттєвим

     2. Р=0,95

      3. , де р - кількість параметрів рівняння

     

     

     

       відхиляється, тобто множинний  коефіцієнт кореляції (детермінації) є суттєвим.

     Суттєвість  коефіцієнта регресії і перевіряється за допомогою        t-критерія:

      ;   

      : коефіцієнт регресії  і є несуттєвим.

     Р=0,95

     

     

      ;   

     

     

     

     

     

     Коефіцієнт  регресії є суттєвими, так як t1>t0,95, а не суттєвим, так як t2<t0,95 

     3.4. Непараметричні показники  щільності зв’язку

     Якщо  характер розподілу досліджуваної  сукупності є невідомим, тісноту  кореляційного зв’язку визначають за допомогою непараметричних методів.

     Особливість цих методів є те, що коефіцієнт кореляції між досліджуваними ознаками визначається не за кількісними ознаками варіантів ознак, а за допомогою порівняння їх рангів.

     Ранг – це порядковий номер відповідної одиниці сукупності у рансерованому ряді. Чим менша є розбіжність між порядковими номерами порівнюваних ознак, тим тісніший вважається зв’язок між ними.

     До  непараметричних показників тісноти зв’язку між досліджуваними ознаками належать:

  • коефіцієнт кореляції рангів
  • коефіцієнт Фехнера
  • коефіцієнт асоціації
  • коефіцієнт контингенції

     Коефіцієнт  кореляції рангів:

      , де

     d – різниця між рангами.

     Коефіцієнт  кореляції рангів може приймати значення від -1 до 0 та від 0 до +1.

     Коефіцієнт  Фехнера:

      , де

       та  - це відповідна кількість збігів знаків та кількість незбігів знаків у відхиленнях від середніх.

    Коефіцієнт  Фехнера так же, як і коефіцієнт кореляції рангів може приймати значення від -1 до 0 , та від 0 до 1. Якщо коефіцієнт має значення з знаком «-», то це означає,що зв'язок між ознаками обернений, а якщо «+» - то прямий. . Чим ближчий коефіцієнт Фехнера  до -1 або 1 , то тим тіснішим вважається зв’язок між досліджуваними ознаками .

     Таблиця 3.6. Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю картоплі і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві за допомогою коефіцієнта кореляції рангів:

№ п/п Урожайність цукрового  буряку, ц/га середньорічною  оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві  
 
  
 
  
 
d		  
 
1 369 1341 25 17 8 64
2 164 1384 12 18 -6 36
3 209 1046 18 5 13 169
4 137 1652 9 20 -11 121
5 119 1162 6 10 -4 16
6 154 2170 10 25 -15 225
7 169 1307 13 15 -2 4
8 80 1448 2 19 -17 289
9 363 2129 24 24 0 0
10 170 1335 14 16 -2 4
11 90 1020 3 3 0 0
12 73 954 1 2 -1 1
13 125 1149 7 9 -2 4
14 224 1181 21 11 10 100
15 219 1850 19 21 -2 4
16 114 1031 5 4 1 1
17 190 1080 17 7 10 100
18 131 1288 8 14 -6 36
19 181 1195 16 12 4 16
20 160 767 11 1 10 100
21 348 1926 23 22 1 1
22 335 2010 22 23 -1 1
23 223 1246 20 13 7 49
24 110 1087 4 8 -4 16
25 172 1066 15 6 9 81
x   x x x 1438
 

d=RY-RX

Висновок: між ознаками існує прямий тісний зв'язок. 

     Таблиця 3.7. Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю цукрових буряків і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві за допомогою коефіцієнта Фегнера:

№ п/п Урожайність цукрового  буряку, ц/га середньорічною  оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві
З Н
1 369 1341 183,84 -16   -
2 164 1384 -21,16 27   -
3 209 1046 23,84 -311   -
4 137 1652 -48,16 295   -
5 119 1162 -66,16 -195 +  
6 154 2170 -31,16 813   -
7 169 1307 -16,16 -50 +  
8 80 1448 -105,16 91   -
9 363 2129 177,84 772 +  
10 170 1335 -15,16 -22 +  
11 90 1020 -95,16 -337 +  
12 73 954 -112,16 -403 +  
13 125 1149 -60,16 -208 +  
14 224 1181 38,84 -176   -
15 219 1850 33,84 493 +  
16 114 1031 -71,16 -326 +  
17 190 1080 4,84 -277   -
18 131 1288 -54,16 -69 +  
19 181 1195 -4,16 -162 +  
20 160 767 -25,16 -590 +  
21 348 1926 162,84 569 +  
22 335 2010 149,84 653 +  
23 223 1246 37,84 -111   -
24 110 1087 -75,16 -270 +  
25 172 1066 -13,16 -291 +  
4629 33925 х х 16 9

     Після обчислень показників коефіцієнта Фегнера, можна зробити висновок, що зв'язок між урожайністю цукрових буряків і середньорічною оплатою праці одного працівника, зайнятого в сільському господарстві за напрямом - прямий , а за тіснотою – слабкий. 

     Таблиця 3.8 Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю картоплі і питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва за допомогою коефіцієнта кореляції рангів:

№ п/п Урожайність цукрового  буряку, ц/га Питома вага ц. б. у вартості реалізованої продукції  рослинництва, %  
 
  
 
  
 
d		  
 
1 369 64 25 22 3 9
2 164 41 12 10 2 4
3 209 67 18 24 -6 36
4 137 38 9 8 1 1
5 119 50 6 16 -12 144
6 154 54 10 18 -8 64
7 169 42 13 11 2 4
8 80 31 2 4 -2 4
9 363 48 24 14,5 9,5 90,25
10 170 46 14 13 1 1
11 90 32 3 5 -2 4
12 73 24 1 2 -1 1
13 125 33 7 6 1 1
14 224 69 21 25 -4 16
15 219 59 19 21 -2 4
16 114 44 5 12 -7 49
17 190 53 17 17 0 0
18 131 29 8 3 5 25
19 181 15 16 1 15 225
20 160 40 11 9 2 4
21 348 58 23 20 3 9
22 335 66 22 23 -1 1
23 223 57 20 19 1 1
24 110 36 4 7 -3 9
25 172 48 15 14,5 0,5 0,25
x x x x x 706,5

Висновок: між  ознаками існує прямий тісний зв'язок. 
 
 

     Таблиця 3.9. Розрахункові дані для оцінки тісноти зв’язку між урожайністю цукрових буряків і питомою вагою цукрових буряків у вартості реалізованої продукції рослинництва за допомогою коефіцієнта Фегнера:

№ п/п Урожайність цукрового  буряку, ц/га Питома вага ц. б. у вартості реалізованої продукції  рослинництва, %
З Н
1 369 64 183,84 18,3 +  
2 164 41 -21,16 -4,7 +  
3 209 67 23,84 21,3 +  
4 137 38 -48,16 -7,7 +  
5 119 50 -66,16 4,3   -
6 154 54 -31,16 8,3   -
7 169 42 -16,16 -3,7 +  
8 80 31 -105,16 -14,7 +  
9 363 48 177,84 2,3 +  
10 170 46 -15,16 0,3   -
11 90 32 -95,16 -13,7 +  
12 73 24 -112,16 -21,7 +  
13 125 33 -60,16 -12,7 +  
14 224 69 38,84 23,3 +  
15 219 59 33,84 13,3 +  
16 114 44 -71,16 -1,7 +  
17 190 53 4,84 7,3 +  
18 131 29 -54,16 -16,7 +  
19 181 15 -4,16 -30,7 +  
20 160 40 -25,16 -5,7 +  
21 348 58 162,84 12,3 +  
22 335 66 149,84 20,3 +  
23 223 57 37,84 11,3 +  
24 110 36 -75,16 -9,7 +  
25 172 48 -13,16 2,3   -
4629 1144 х х    

Информация о работе Статистичні методи вивчення взаємозв’язків