Ректор був виборною посадовою
особою. Він повинен бути ознайомленим
з усіма статутами, мав за вимогою
студентів зачитувати в класах статути
відповідного змісту, перейматися зручністю
і своєчасністю дзвінків, робити оголошення,
слідкувати за оплатою викладачів,
брати участь у зборах.
Нації, як специфічні організації,
були необхідними і мали реальні
функції тільки у французьких
і італійських університетах. Їх
можна визначити як представництва
певних національностей в університеті.
Нація захищала майнові права
своїх членів, відстоювала їхні інтереси,
якщо їм заважали вчасно отримати ступінь,
зайняти чергову університетську
посаду або бути включеним у ротули.
Нація влаштовувала свої свята, шанувала
святого патрона, допомагала хворим
товаришам, хоронила померлих, мало чим
відрізняючись у цьому від
інших середньовічних братств. Нації
також контролювали викладання вільних
мистецтв, відали майновими питаннями.
Болонський університет поділявся
на дві нації: «цитрамонтанську», куди
входили жителі Італії, і «ультрамонтанську»,
яка об’єднувала інших європейців,
а Паризький – на чотири: французьку,
норманську, пікардійську й німецьку.
Поділ на факультети відображав
спрямування навчання. Функції факультету
полягали в організації лекцій, влаштуванні
диспутів і присудженні вчених ступенів.
У Паризькому університеті
після школи юнак принаймні два
роки слухав лекції на підготовчому факультеті.
Опісля ще два роки навчався, потім
міг пройти випробування на ступінь магістра
мистецтв. Мінімум два роки він мусив викладати
на факультеті. Для викладання вільних
мистецтв потрібно було мати вік не менше
21 року й шість років навчання в університеті,
для викладання теології – вік не менше
35 років і вісім років навчання. Хто витримав
випробування на факультеті мистецтв,
міг продовжити навчання також на юридичному,
медичному чи теологічному факультеті.
Самі свободи університету,
головні його привілегії, отримані
ними від римської курії, дійсні, оскільки
університет знаходиться в рамках
церкви. Церква опікує університети й
прямо, через канцлерів, і посередньо.
Католицька церква сприяла організації
системи освіти, яка, будучи сама по
собі релігійно нейтральною, рано чи
пізно повинна була знайти свої прагнення
до автономії і в кінці кінців
відокремитись від церкви.
Навчальний процес в середньовічному
університеті чітко визначавсь у статутах
відповідних університетів і регулювавсь
ними. Учбові заняття були розраховані
на цілий учбовий рік, поняття поділу на
семестри з’являється лише в ХIVст. в німецьких
університетах, але нинішнього значення
вони не мали.
Навчальний курс був розрахований
на довгий термін, наприклад ступінь
магістра, як зазначається в статутах
студень міг отримати провчившись
не менше 7 років. Найдовшим навчання
було на теологічному факультеті 12-15років.
Зміст навчального курсу
складали "вільні мистецтва": граматика,
діалектика, риторика, музика, арифметика,
геометрія й астрономія. Основних
форм викладання було три: лекції, які являли собою читання
студентам книги, під час якого професор
супроводжував латинський текст власними
роз’ясненнями та коментарями, що полегшували
розуміння того чи іншого важкого місця.
Розрізняли ординарні (обов’язкові) та
екстраординарні (необов’язкові) лекції;
репетиції – докладне пояснення певного
окремого тексту з різних сторін з врахуванням
всіх сумнівів та заперечень; диспути
– найрозповсюдженіша з форм викладання,
саме вони повинні були навчити студентів
мистецтву спору, захисту набутих знань.
Існувало декілька методів проведення
диспутів.
По закінченні навчання студент
витримував екзамен, який приймала група
магістрів від кожної нації на
чолі з деканом. З успішною витримкою
усіх випробувань екзамену студент
отримував певний ступінь, в залежності
від років навчання – починаючи
з ступеню бакалавра, ліценціата
до магістра.
Навчальних приміщень
– аудиторій довгий час як таких
не існувало, лекції читались у винайнятих
приміщеннях або у викладацькому
будинку. Головне було щоб слухачі
згуртувались в одному місці, а заняття
могли прходити просто неба, сидячи
на соломі.
Досить гостро у повсякденному
житті середньовічних студентів
та викладачів стоїть житлове питання.
Зазвичай університетська людність
винаймала будинок чи кімнату
в ньому. Відомому викладачу міська
влада забезпечувала місце проживання.Студенти-бідняки
наймали для житла кімнати, перебивалися
випадковими заробітками, уроками,
жебракували, мандрували.
Міською владою застосовувались
добровільно-примусові вимоги від
громадян надавати притулок студентам
та магістрам. Створювались спеціальні
комісії які оцінювали умови
для існування і встановлювали
розмір плати.
Покращило ситуацію створення
перших гуртожитків - колегій і бурс,
які надавали спальне місце, харчування
і утримання бідним школярам. З
часом у колегіях почали жити не лише бідняки,
а й усі школярі. Той, хто наймав житло
десь на стороні, вважався таким, що не
належить до студентської громади. В колегіях
та бурсах панувало, принаймні зовнішнім
чином, суворе монастирське життя, що зв’язувало
в одну громаду професорів та учнів. Кожен
крок членів цієї громади був найточнішим
чином регламентований.
Серед студентів зустрічалися
різні люди, різного віку. Різними
були і ставлення до навчання, і
майновий статус.
Костюм певного фасону
та кольору був символом соціального
статусу людини і визначав її приналежність
до університетської корпорації, кожен
член мав свої чітко визначені
особливості в одязі.
Навчання було безоплатним
в більшій мірі згідно з традиціями
церковних шкіл, міська влада брала
на себе плату викладачам за навчання.
Однак траплялись випадки, коли викладачі
вимагали оплати від самих студентів,
в силу чого складався двохсторонній
договір. Що стосується студентів, то вони
могли розраховувати на допомогу
з дому, отримання стипендій та
можливість підробітку.
Внутрішнє життя студентів
не було спокійним і зразковим, адже
багато з них не були байдужими
до п’янок і гулянок в міських
тавернах. Ці гуляння супроводжувались
плачевними наслідками для міських
жителів, що супроводжувались численними
сутичками.
Виникає таке явище як мандрівні
студенти, які переходили від одного
викладача до іншого, або ходили
за найбільш відомими викладачами. Нерідко
вони просто були волоцюгами, які прагнули
отримати певне прикриття завдяки
статусу студентів. Поступово склалася
ціла група студентів, яких стали
називати вагантами.
Університети подібно
церкві вимагали обов’язкову безшлюбність,
так як вважали шлюб несумісним з
наукою, як і приналежність жінки
до науки категорично несприймалась.
Шкільна поезія, переважно пісні
вагантів, так само як і оповіді сучасників,
малюють багато темних сторін середньовічного
студентського життя.
Список використаних джерел
та літератури
Джерела
- Абеляр П. История моих бедствий. – М.:Наука, 1959.
- Булла
папи Григорія ІХ Паризькому університету
(13.04.1231р.)// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн.
М. О. Рудь. – К., 2005. - С.615-617.
- Грамота
Фрідріха І Барбаросси учням і вчителям
Болонських шкіл (1158 р.)// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн.
М. О. Рудь. – К., 2005. - С.612-613.
- Дозвіл
дофіна Карла закрити вулицю Соломи(1358р.)//
Історія західноєвропейського середньовіччя.
Хрестоматія/ Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005.
– С.644-645.
- Жалоба
Парижского университета (начало XIV в.)//
Документы по истории университетов Европы
ХІІ-ХV вв. / Под ред. А.Е. Москаленко.– Воронеж,
1973. – С.106-107.
- Зразки
студенських листів// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн.
М. О. Рудь. – К., 2005. – С.645-646.
- Из болонских статутов Организация
учебного процесса (1405)// Документы по истории
университетов Европы ХІІ-ХV вв. / Под ред.
А.Е. Москаленко.– Воронеж, 1973. – С.74-76.
- Из болонских статутов.Организация
учебного процесса// Документы по истории
университетов Европы XII-XVвв./ Под ред.
Г.И. Липатниковой. Воронеж. 1973.С. 90-92
- Культурне
життя Парижа на початку ХІІІ ст. //Історія
західноєвропейського середньовіччя.
Хрестоматія/Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005.
– С.608-609.
- Лист лікаря з Валенсії Педро Фагароли синам, студентам Тулузького університету (1315 р.)// Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005. – С.646-647.
- О ДИСПУТАХ// Документы по истории
университетов Европы ХІІ-ХV вв. / Под ред.
А.Е. Москаленко.– Воронеж, 1973. – С.95
- Організація
навчального процесу за Болонськими статутами
(1405р.)// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн.
М. О. Рудь. – К., 2005. – С.633-634.
- Основание Пражского университета (Грамота чешского короля Карла I (IV) (7 апреля 1348 г.)// Документы по истории университетов Европы ХІІ-ХV вв. / Под ред. А.Е. Москаленко.– Воронеж, 1973. – С.46-47.
- Отрывки
из метрики Пражского университета юристов//
Документы по истории университетов Европы
XII-XVвв./ Под ред. Г.И. Липатниковой. Воронеж.
1973.С. 56-59
- Письмо магистров Тулузы магистрам и студентам других школ
(1229) //Документы по истории университетов Европы XII-XVвв./ Под ред. Г.И. Липатниковой. Воронеж. 1973. - С.39-41
- Положения,
осужденные Этьеном, епископом Парижа.
// Документы по истории университетов
Европы XII-XVвв./ Под ред. Г.И. Липатниковой.
Воронеж. 1973.С.105
- Порядок
диспутов в Сорбонне. // Документы по истории
университетов Европы XII-XVвв./ Под ред.
Г.И. Липатниковой. Воронеж. 1973. - С.109
- Постанова
папського легата Роберта де Курсона про
студентів і магістрів паризьких шкіл
// Історія західноєвропейського середньовіччя.
Хрестоматія/Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005.
– С.626-628.
- Постанова
про метод читання лекцій на факультеті
«вільних мистецтв» у Парижі (1355 р.)// Історія
західноєвропейського середньовіччя.
Хрестоматія/ Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005.
– С.631-632.
- Постанова
про порядок проведення диспутів у Сорбонні
(1344 р.)// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн.
М. О. Рудь. – К., 2005. – С.630-631.
- Постанова
факультету «вільних мистецтв» Паризького
університету (1271 р.)// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн.
М. О. Рудь. – К., 2005. – С.639-630.
- Постановление об изучении
«свободных искусств» в Парижском университете//
Документы по истории университетов Европы
XII-XVвв./ Под ред. Г.И. Липатниковой. Воронеж.
1973.С. 95-98
- Постановление папского легата
Робера де Курсон о студентах и магистрах
парижских школ (1215)// Документы по истории
университетов Европы ХІІ-ХV вв. / Под ред.
А.Е. Москаленко.– Воронеж, 1973. – С.29-31.
- Постановление Парижского
церковного собора об осуждении амальрикан
и запрещении изучения трудов Давида Динэ
и Аристотеля (1210) //Документы по истории
университетов Европы XII-XVвв./ Под ред.
Г.И. Липатниковой. Воронеж. 1973. - С.36-37
- Поэзия
вагантов / Изд. подгот. М.Л. Гаспаров. –
М., 1975. – 606 с.
- Привилегия
папы Александра IV университету в Саламанке.
// Документы по истории университетов
Европы XII-XVвв./ Под ред. Г.И. Липатниковой.
Воронеж. 1973. - С. 53-54
- Привілей короля Франції Філіппа ІІ Августа паризьким школярам» (1200 р.)// Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005.
- С.614-615.
- Привілей папи Миколи ІV студентам Паризького університету (1292)// Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005. – С.618.
- Привілей папи Олександра ІV університету в Саламанці (1255р.)// Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005. - С.617-618.
- Про
шкільну науку (ХІІІ ст.)// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн.
М. О. Рудь. – К., 2005. – С.637-640.
- Раннее
свидетельство об интересе к римскому
праву в Болонье (Начало XII в.)// Документы
по истории университетов Европы ХІІ-ХV
вв. / Под ред. А.Е. Москаленко.– Воронеж,
1973. – С.18.
- Ранние статуты Сорбонны (До
1274 г.)// Документы по истории университетов
Европы ХІІ-ХV вв. / Под ред. А.Е. Москаленко.–
Воронеж, 1973. – С.102-105.
- Ранні
статути Соборни(до 1274р.)// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/Упорядн. М.
О. Рудь. – К., 2005. – С.640-642.
- Свидетельство современника
о сожжении книг Аристотеля (Начало XIII
в.) //Документы по истории университетов
Европы XII-XVвв./ Под ред. Г.И. Липатниковой.
Воронеж. 1973. - С.35
- Статути всіх факультетів Паризького університету (1366 р.)// Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005. – С.632-633.
- Статути
німецької «нації» Болонського університету(1447р.)//
Історія західноєвропейського середньовіччя.
Хрестоматія/ Упорядн. М. О. Рудь. – К., 2005.
– С.620-622.
- Статути
університету юристів у Болоньї про обов’язки
ректора(1317-1347рр.)// Історія західноєвропейського
середньовіччя. Хрестоматія/ Упорядн.
М. О. Рудь. – К., 2005. – С.619.
- Статуты
Болонского университета о найме квартир//
Документы по истории университетов Европы
ХІІ-ХV вв. / Под ред. А.Е. Москаленко.– Воронеж,
1973. – С.102.
- Традиции
образования и воспитания в Европе XI-XVII
веков / Под ред. Ревякиной Н.В. – Иваново,
1995. – 206 с.
- Учебная
программа по свободным искусствам и медицине
в Болонском университете // Документы
по истории университетов Европы XII-XVвв./
Под ред. Г.И. Липатниковой. Воронеж. 1973.С.
84-89
- Постановление
факультета «свободных искусств» против
членов факультета, которые выступают
по теологическим вопросам// Документы
по истории университетов Европы XII-XVвв./
Под ред. Г.И. Липатниковой. Воронеж. 1973.С.92-94
- Объявление официала епископского
суда Парижа о клириках и школярах (11 января
1269 г.)// Документы по истории университетов
Европы XII-XVвв./ Под ред. Г.И. Липатниковой.
Воронеж. 1973.С.109-111
- Жалоба Парижского университета
(начало XIV в.)// Документы по истории университетов
Европы XII-XVвв./ Под ред. Г.И. Липатниковой.
Воронеж. 1973.С.112
Література
- Coban,
Alan B. The Medieval Universities: Their Development and Organization.
London: Methuen, 1975.264с. [Електронний ресурс].
Режим доступу:http://www.worldcat.org/medieval-universities/oclc/164685027
- Rashdall,
Hastings, The Universities of Europe in the Middle Ages, new ed.,
Powicke-Emden, Oxford University Press, 1936, 3 vol. – 398с.
- Бахтин
В. Школьная жизнь в Париже XII века // Средневековый
быт.– Л., 1925. – С. 206-232.
- Боришанская
М.М. Ведущие тенденции развития школы
в странах Западной Европы // Западноевропейская
школа и педагогическая мысль (исследования
и материалы): Сб. науч. тр. М., 1989. Вып. 1 ч.
1
- Боришанская
М.М. Педагогические идеи в культуре Западной
Европы XIII-XIV вв. // Гуманистическая
мысль, школа и педагогика эпохи средневековья
и начала нового времени. М., 1990.
- Верже
Ж. Средневековый университет: учителя
// Alma mater. – М., 1997. - №5.– С. 36-40.
- Гайденко
В.П., Смирнов Г.А. Западноевропейская наука
в средние века.– М., 1989.– 351с.
- Даркевич
В.П.Аргонавты средневековья. - М.,1976-325с.
- Денисенко
Н.П. Испанские университеты в XIII-XIVвв.
// Университеты Западной Европы. Средние
века. Возрождение. Просвещение. Межвуз.
сб. науч. трудов. Иваново, 1990.
- Добиаш-Рождественская
О.А. К преданию поэзии голиардов // Средневековье
в рукописях Публичной библиотеки. – Л.,
1925. – Вып. I. – С. 7-48.
- Добиаш-Рождественская
О.А. Коллизии во французском обществе
XII – XIII вв. – по студенческой сатире этой
эпохи // Исторические записки. – М., 1937.
– Т.I. – С. 149-174.
- Западноевропейская
средневековая школа и педагогическая
мысль. – М., 1990.- 143с.
- Игнатович
В. История английских университетов в
средние века. – СПб., 1861. -164с.
- Из
истории университетов Европы ХІІІ-ХVвеков.
– Воронеж.,1984. – 98с.
- Квастель
С. Болонский университет в средние века
// Средневековье в эпизодах и лицах. –
М., 1941. – С. 107-118.
- Козьменко
И. Парижский университет и его студенчество
в XII-XIII веках // Средневековье в эпизодах
и лицах. – М., 1941. – С. 25-39.
- Ле
Гофф Ж. Интеллектуалы в Средние века.
– СПб., 2003. – 155 с.
- Марчукова
С.М. Естественнонаучные представления
в средневековой Европе. – СПб.,1999. – 378с.
- Матерова Е.В. Университеты и школярская жизнь в средние века. // Преподаватель XXI век – 2006 №3.
- Митькова Н.Д. Некоторые аспекты системы средневекового университетского образования по трактату «De disciplina scolarum» (О школьной науке). // Университеты Западной Европы. Средние века. Возрождение. Просвещение. Межвуз. сб. науч. тр. Иваново, 1990.
- От
глиняной таблички к университету. Образовательные
системы Востока и Запада в эпоху Древности
и Средневековья. – М., 1998.- С.587
- Панютина М.Н. К вопросу о становлении университета Оксфорда. // Человек в культуре античности, средних веков и Возрождения. Сб. науч. тр. под ред. В.М. Тюленева. Иваново, 2006.
- Роуг
В. Университеты как явление средневековой
культуры // Вестник высшей школы. – М.,
1991. - №8. – С. 97-109.
- Роулинг
М. Европа в седние века.-М.,-2000.-458с.
- Рутенбург В.И. Итальянский город от раннего средневековья до Возрождения. Л., 1987.
- Рутенбург В.И. Университеты итальянских коммун. // Городская культура и начало нового времени. Л., 1986.
- Сидорова
Н. Очерки по истории ранней городской
культуры во Франции. – М., 1953. – 470с.
- Словарь
средневековой культуры / Под ред. А.Я.
Гуревича. – М., 2003.– 679с.
- Сорочан
С.Б. Средневековый школяр: Штрихи университетского
быта // Universitates = Университеты. – Харьков,
2001. - №2.С-62-79, № 4.С.-46-55; Харков., 2002. - №1.
– С. 54-61.
- Сперанский
Н. Очерки по истории народной школы в
Западной Европе. – М.,1896. – 268с.
- Средневековая
Европа глазами современников и историков
/ Под ред.
А.Л. Ястребицкой: В 5 ч. – М., 1995. – Ч.2. –
С. 359-377.
- Суворов
Н.С. Средневековые университеты. – М.,
1898.-245с.
- Уваров П. Ю. Интеллектуалы и интеллектуальный труд в средние века. // Город в средневековой цивилизации Западной Европы. Т.2 М., 2001.
- Уваров П.Ю. Парижский университет и общественная жизнь средневекового города (по франкоязычным произведениям XIII-нач.XIV вв.). М., 1982.
- Уваров П.Ю. Университет и идея европейской общности. // Европейский альманах. История. Традиция. Культура. М., 1993.
- Уваров П.Ю. Парижский университет и местные интересы (конец XIV-первая половина XV вв.) // Средние века. № 54.
- Уваров П.Ю. Парижский университет: европейский универсализм, местные интересы и идея представительства. // Город в средневековой цивилизации Западной Европы. Т.4.
- Уваров
П.Ю. Университет в средневековом городе//Культура
и искусство западноевропейского средневековья.М.-1981.-С.135-150.
- Университеты
Западной Европы. Средние века. Возрождение.
Просвещение / Под ред. Н.В. Ревякиной. –
Иваново, 1990.
- Шевкина Г.В. Сигер Брабантский и парижские аверроисты XII века. М., 1972.
- Энциклопедический
словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. —
С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907. – Режим
доступу: http: //dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/104669/Университет.
1 Игнатович
В. История английских университетов в
средние века. – СПб., 1861. -164с.
2 Сперанский
Н. Очерки по истории народной школы в
Западной Европе. – М.,1896. – 268с.
3 Суворов
Н.С. Средневековые университеты. – М.,
1898.-245с.
4Энциклопедический
словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона.—С.-Пб.:
Брокгауз-Ефрон.1890—1907. [електронний ресурс].
Режим доступу: //http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron
/104669/ Университет.
5 Добиаш-Рождественская О.А.
К преданию поэзии голиардов // Средневековье
в рукописях Публичной библиотеки. – Л.,
1925. – Вып. I. – С. 7-48.
6 Добиаш-Рождественская О.А.
Коллизии во французском обществе XII –
XIII вв. – по студенческой сатире
этой эпохи // Исторические записки. –
М., 1937. – Т.I. – С. 149-174.
7 Сидорова
Н. Очерки по истории ранней городской
культуры во Франции. – М., 1953. – С.408-430.
8 Уваров П.Ю. Университет в средневековом
городе//Культура и искусство западноевропейского
средневековья.М.-1981.-С.135-150.
9 Уваров П.Ю. Характерные черты университетской
культуры// Из истории университетов Европы
ХІІІ-ХVвеков. – Воронеж.,1984. – С.7-29
10 Гайденко В.П.,Смирнов Г.А. Западноевропейская
наука в средние века.– М.,1989.–С.59-86.
11 Coban, Alan B. The Medieval Universities: Their Development and Organization. London: Methuen, 1975.[Електронний ресурс].
Режим доступу: http://www.worldcat.org/title/medieval-universities/oclc/164685027
12 Rashdall, Hastings, The Universities of Europe in the Middle Ages,
new ed., Powicke-Emden, Oxford University Press, 1936, 3 vol.
13 Шевкина
Г.В. Сигер Брабантский и парижские аверроисты
XII века. М., 1972
14 Средневековая Европа глазами
современников и историков / Под ред. А.Л.
Ястребицкой: В 5 ч. – М., 1995. – Ч.2. – С. 359-377.
15 Верже Ж. Средневековый университет:
учителя // Alma mater. – М., 1997. - №5.– С. 36-40.
16 Роуг
В. Университеты как явление средневековой
культуры // Вестник высшей школы. – М.,
1991. - №8. – С. 97-109.
17 Ле Гофф Ж. Интеллектуалы в
Средние века. – СПб., 2003.
18 Роулинг
М. Европа в седние века.-М.,-2000.
19 Бахтин
В. Школьная жизнь в Париже XII века // Средневековый
быт.– Л., 1925. – С. 206-232.
20 Козьменко И. Парижский университет
и его студенчество в XII-XIII веках // Средневековье
в эпизодах и лицах. – М., 1941. – С. 25-39.
21 Квастель С. Болонский университет
в средние века // Средневековье в эпизодах
и лицах. – М., 1941. – С. 107-118.
22 Денисенко Н.П. Испанские университеты
в XIII-XIVвв. // Университеты Западной
Европы. Средние века. Возрождение. Просвещение.
Межвуз. сб. науч. трудов. Иваново, 1990.
23 Панютина М.Н. К вопросу о становлении
университета Оксфорда. // Человек в культуре
античности, средних веков и Возрождения.
Сб. науч. тр. под ред. В.М. Тюленева. Иваново,
2006.