Міжнародний тероризм - одна з головних глобальних проблем людства

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП …………………………………………………………………………	3
Розділ I. Поняття, сутність і специфічні риси міжнародного тероризму …..	8
Історичний огляд світового тероризму ………………………………..	8
Глобальний тероризм: методичні підходи до вивчення ……………..	18
Розділ II. Міжнародний тероризм як глобальна проблема ……………….	35
2.1. Тероризм як фактор сучасного  громадянського життя ………………	35
2.2. Міжнародний тероризм і світовий  досвід боротьби з ним …………….	42
2.3. Аналіз проблеми терористичної  діяльності в України …………………	54
Розділ III. Найгучніші теракти XXI століття, які потрясли світ …………..	65
Розділ IV. Міжнародне співробітництво у сфері протидії тероризму ……...	75
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………	87
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….	94
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..	99

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів  влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози.

Міжнародний тероризм - здійснювані  у світовому чи регіональному  масштабі терористичними організаціями, угрупованнями, у тому числі за підтримки  державних органів окремих держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об'єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї.

Проблема боротьби з тероризмом на сьогоднішній день є однією з  найактуальніших. Підтвердженням цьому  є те, що питання боротьби з  тероризмом було винесено на порядок денний саміту ООН, який відбувся 14-17 вересня 2005 р. [4]. Підставою для такого рішення були трагічні події, що сталися 11 вересня 2001 р. в США, у жовтні 2002 р. Москві на мюзиклі “Норд-Ост”, у березні 2004 р. в Іспанії, у вересні 2004 р. у Беслані, в липні 2005 р. в лондонському метро і постійні теракти в Ізраїлі.

Аналіз основних проблем тероризму  зумовлюється необхідністю формування та реалізації концепції державної  безпеки України, а також міжнародно-правової позиції України з питань боротьби з тероризмом на міжнародній арені.

Еволюція та модифікація сучасних проявів тероризму викликала  потребу глибокого наукового  осмислення цих питань з точки  зору особливостей розвитку України. А  саме: які фактори та умови вплинули на появу хвилі тероризму 60-90-х років; які соціальні причини, соціальне середовище, психологія і спосіб життя представників сучасного тероризму; яка ідеологія тероризму; якими матеріальними і фінансовими ресурсами володіють терористичні угрупування; фактори, що впливають на існування і розширення тероризму, які перспективи розвитку терористичної діяльності та інші питання.

Актуальність теми, також, зумовлюється тим, що дослідження проблеми тероризму  активно ведеться на рівні державних, громадських організацій, наукових інститутів, спеціальних служб, воєнних відомств і органів охорони громадського порядку.

Сучасний тероризм характеризується різко підвищеною технічною оснащеністю, високим рівнем організації, наявністю  значних фінансових коштів. Його головна  відмінна риса - це розмивання меж між міжнародним і внутрішнім тероризмом. Розширюються зв’язки терористичних організацій з представниками наркобізнесу і незаконної торгівлі зброєю. Помітна динаміка зростання терористичних груп у сучасному світі.

Необхідність підвищення ефективності заходів боротьби з тероризмом робить актуальною тему роботи, оскільки вона присвячена проблемам дослідження поняття і сутності, видів і форм, причин і джерел тероризму та заходів щодо його запобігання. Усе вищевикладене пояснює актуальність і значущість вибраної теми дослідження.

Цій проблематиці присвячені роботи аналітиків Світового банку і  відомих учених, таких як С. Хантінгтон, С. Хоффман. Серед російських учених над проблемами дослідження тероризму  в умовах глобалізації працювали М. Делягін, В. Кутирьов, Г. Мірськой, І. Міхеєв, В. Хорос та ін., серед українських учених - В. Антипенко, В. Крутов, В. Ліпкан, С. Телешун та ін.

Метою дослідження є комплексний аналіз та визначення змісту сучасного тероризму як соціально-політичного явища, а також причини виникнення та тенденції розвитку тероризму. Реалізація цієї мети передбачає вирішення дослідницьких завдань:

– здійснити аналіз основних теоретичних  розробок терологів, а також  політологів, соціологів, юристів з проблематики тероризму з точки зору сучасного розвитку;

– встановити співвідношення поняття  “тероризм” з іншими суміжними  поняттями політології (війна, партизанська війна, національно-визвольна боротьба та інші), а також похідні –  антитерористична акція, антитерористична організація;

– розкрити причини і соціальні  передумови проявів тероризму у  сучасних умовах;

– розглянути соціальну базу тероризму  і особливості її сучасних змін;

– показати єдність і різноманітність  форм і течій сучасного тероризму, їхні характерні риси та особливості;

– проаналізувати сучасну ідеологію  сучасного тероризму;

– провести систематизацію практики ведення терористичної діяльності;

– проаналізувати практику боротьби з проявами тероризму і розробити  рекомендації для практичної боротьби з тероризмом.

Об`єктом дослідження є тероризм як суспільно-політичне явище.

Предметом дослідження є феномен виникнення та розвитку проявів тероризму в сучасних умовах.

Для досягнення поставленої мети використовувались  філософські, загальнонаукові методи дослідження у їх політологічному зрізі. А саме: аналіз і синтез, критико-конструктивний метод, порівняльний метод, політичний аналіз. У дисертації використані загальні підходи і принципи аналізу соціальних явищ, зокрема, системний підхід, який був адаптований для аналізу тероризму. Базуючись на аналізі основних теоретичних розробок зарубіжних і вітчизняних дослідників  тероризму, кожна з яких висвітлює лише окремі аспекти даного феномену, дисертантка реконструювала комплексне бачення проблеми тероризму. Це дозволило систематизувати різні напрямки дослідження тероризму (політологічний, правовий, соціологічний) та визначити зв`язки між окремими елементами.

За допомогою порівняльного  аналізу створена нова типологія  сучасного тероризму. Використання даного методу дало можливість визначити загальні риси тероризму при аналізі концепцій вітчизняної і зарубіжної політології і на цій підставі згрупувати їх. За допомогою контент-аналізу були опрацьовані, систематизовані періодичні видання України та Росії 1990-2000 рр., що дало змогу на основі отриманих результатів виокремити причини та особливості розвитку тероризму в країнах СНД, виявити загальні тенденції розвитку тероризму в сучасному світі.

Наукова новизна роботи зумовлюється тим, що в рамках цілісного оригінального дослідження комплексно аналізується таке соціально-політичне явище як тероризм у політологічному зрізі, і полягає в наступному:

– виявлені і зазначені політологічні  аспекти розглянутого явища;

– проаналізовані співвідношення категорії “тероризм” з іншими суміжними політологічними категоріями;

– створена авторська типологія  сучасного тероризму;

– досліджено процес активізації  нових форм тероризму в країнах  СНД і Західної Європи;

– зроблено комплексний аналіз еволюції сучасного тероризму;

– виявлено ряд новітніх ознак, що можуть скласти основу моделі цього соціально-політичного феномену.

Теоретичне і практичне значення дослідження визначається науковою новизною, що дає можливість поглибити розуміння феномену тероризму, дозволяє з`ясувати зміст і тенденції розвитку цього явища у сучасному світі. Значення дослідження полягає у тому, що воно шляхом концептуальних узагальнень заповнює прогалини у вивченні тероризму і його типів, допомагає глибокому розумінню причин виникнення і еволюції тероризму.

Робота може бути фактологічним джерелом, спрямованим на вивчення соціальної природи цього складного соціально-політичного феномену планетарного рівня, його регіональні особливості, а також особливості терористичної ситуації в Україні. Зроблені у роботі висновки, викладені концептуальні і теоретичні положення і аналітичні матеріали можуть бути використані при розробці програми національної і державної безпеки України, у науково-дослідній роботі, у навчальному процесі вищої школи, у ході підготовки та викладення курсу політології, конфліктології.

Структура роботи складається з вступу, чотирьох розділів, які об`єднують десять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи _________ сторінок, списку використаних джерел, - ______ сторінок (______ найменувань).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I.

ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ І СПЕЦИФІЧНІ РИСИ

МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ

 

1. Історичний огляд світового тероризму

 

Перший в історії випадок  свідомого та систематичного використання терористичної практики можна розглядати як зафіксований на Близькому Сході у І ст. н. е., коли групи сікаріїв фізично знищували представників єврейської знаті, які співробітничали з римською адміністрацією. У середньовіччя з¢явилася секта мусульман-ісмаїлітів під проводом Хасана-ібн-аль-Сабаха, який перетворив тероризм на головний засіб боротьби із політичною опозицією.

Розвиток тероризму - це наслідок активного  розшарування населення, його ідеологічного розмежування, оформлення політичних рухів, об¢єднань партій, які сповідували різні політичні погляди та вели боротьбу за владу.

Вже в кінці ХІХ ст. здавалося, що ніхто не застрахований від терористичного нападу. В 1894 році італійський анархіст вбив французького президента Саді Карно. В 1897 р. анархісти смертельно поранили імператрицю Єлизавету Австрійську та вбили іспанського прем¢єр-міністра Антоніо Кановаса. В 1900 р. жертвою терориста став король Італії Умберто І. А в 1901 р. був вбитий президент США Уільям Маккінлі.

В Росії в 1902-1907 рр. есерівськими та іншими терористами було здійснено  близько 5.5 тис. терористичних актів (вбивства міністрів, депутатів Державної думи, жандармів, працівників поліції та прокуратури).

Тероризм став головною проблемою  політиків. Коли в 1900 р. зустрічалися керівники  найбільш індустріально розвинених держав, то більшість з них ставили першим на порядку денному питання про тероризм. На цьому ж наполягав президент Клінтон під час зустрічі великої сімки, після того як в червні 1996 р. стався напад на американську військову базу в Дахрані, в Саудівській Аравії.

Якщо згадати це все, то сучасний підйом тероризму видається не таким вже й загрозливим, хоча кількість жертв зростає: за даними Держдепартаменту США в 1994 р. їх було 165, а в 1995 - 314 [4]. Але ці цифри майже ні про що не свідчать, так як не враховують специфіки зареєстрованих випадків, а також випадків, що залишилися без уваги.

В ХХ ст. мотиви, стратегія та зброя терористів стали дещо іншими. Міжнародний тероризм був складовою політики супердержав та їх сателітів, інструментом ідеологічної експансії, ї, зрештою, дестабілізатором системи міжнародної безпеки. При цьому країни-конкуренти завжди виховувалися у дусі розподілу сили на “справедливу” та “несправедливу”, що у свою чергу обумовлювало “подвійний стандарт” у політичній, юридичній та оперативній оцінці актів міжнародного тероризму.

Терористичні організації в  цей період часто виконували замовлення державних спецслужб. За даними часопису “U. S. News and World Report”, які були оприлюднені  у листопаді 1977 року, за період з 1961 по 1976 роки ЦРУ США було причетне до майже 900 великих таємних операцій проти окремих “небажаних” для США іноземних державних, громадських діячів та урядів.

Активна інтернаціоналізація тероризму  розпочалася у 60-70-ті роки нашого століття. Їй сприяли:

• По-перше, процеси інтернаціоналізації капіталу, структурна перебудова економічних систем, країн що розвиваються, зміна їх місця в системі капіталістичного господарювання як наслідок процесу деколонізації, що і призвело до вивільнення нагромадженого потенціалу соціальної енергії у країнах світової периферії з подальшим утворенням національно-визвольних рухів, у тому числі терористичного спрямування.
• По-друге, глобалізація політичної та економічної діяльності транснаціональних компаній (ТНК), що в окремих випадках сприяла організації терористичних груп, які, окрім іншого, спеціалізувалися на обслуговуванні інтересів монополій (наприклад, протягом 70-80-тих років в Анголі рух УНІТА здійснював таємні торговельні операції з алмазами за дорученням південноафриканської ТНК “De Bierce”).
• По-третє, нерівномірність розвитку держав світу, яка обумовлювала поділ країн на “сильних” та “слабких”, а з цим - зростання ролі націоналізму та релігійного фундаменталізму у міжнародному житті.
• По-четверте, криза ідеї суспільства ”масового споживання”, наслідки якої сприяли формуванню у країнах Західної Європи у 70-ті роки “покоління розгніваних”, представники якого були головною рушійною силою терористичних угрупувань у Західній Європі.