Особености учета и аудитана

З метою запровадження  ефективного контролю за витрачанням  бюджетних коштів установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, розроблений даний Порядок казначейського обслуговування бюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів бюджетних установ здійснюється на підставі вимог таких документів: Указу Президента України від 15.02.10 №173 «Про внесення змін до Указу Президента України від 27 квітня 2009 року 335»; Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.10 №180 «Про деякі питання діяльності державного казначейства України»; Інструкції про порядок використання і обліку бюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, затвердженої наказом Головного управління державного казначейства України від 11.08.09 №63 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11.09.09[20].

Особливості бухгалтерського обліку в бюджетних установах визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України «Про Державний бюджет України», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»[16],Планом рахунків бухгалтерського обліку та бюджетних установ і організацій і Порядком його застосування, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України, Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ[19], затвердженою наказом Державного казначейства України, та іншими нормативними документами, що містять вказівки з обліку та відображення у звітності операцій бюджетних установ.

У бюджетних установах касові та фактичні видатки планують і обліковують  за єдиною економічною класифікацією  видатків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. №604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».

Кошти спеціального фонду бюджетних установ можуть бути тимчасово залучені для здійснення видатків загального фонду у разі нестачі коштів останнього. Листом ДКУ №07-06/803-5690 від 02.08.2000 р. «Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування», визначено порядок спрямування коштів спеціального фонду на видатки загального фонду та їх подальше відшкодування.

На спеціальні реєстраційні рахунки установ в органах  Державного казначейства України зараховуються  кошти, що надходять на ім'я цих установ. Ці кошти можуть надходити як від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, так і від вищестоящих та підлеглих установ на утримання і виконання доручень. Відправник коштів у розрахункових документах (платіжних дорученнях, квитанціях тощо) в призначенні платежу вказує номер спеціального реєстраційного рахунку, на який повинні бути зараховані кошти, і перераховує їх на спеціальний рахунок органу Державного казначейства України, відкритий за певним видом бюджетних коштів[39].

Органи Державного казначейства України, в свою чергу, зараховують  кошти на спеціальні реєстраційні рахунки  установи за видами бюджетних коштів.

Всі суми бюджетних коштів, що надходять готівкою в касу установ, повинні бути внесені на спеціальний  рахунок органу Державного казначейства України за відповідним видом бюджетних коштів, із зарахуванням їх на спеціальний реєстраційний рахунок цієї установи. Використання бюджетних коштів без попереднього зарахування їх на спеціальні реєстраційні рахунки забороняється.

Оплата витрат розпорядників  бюджетних коштів органами Державного казначейства України проводиться  зі спеціальних реєстраційних рахунків як шляхом безготівкового здійснення платежів безпосередньо на користь  суб'єктів господарської діяльності, організацій і установ, що виконали роботи та/або надали послуги розпорядникам коштів, так і шляхом надання дозволу та отримання готівки в установах банків на потреби, передбачені кошторисами доходів та видатків розпорядників коштів чи нормативно-правовими актами.

Оплата рахунків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами Державного казначейства України на підставі поданих платіжних доручень, до яких додаються відповідні рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо. Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства України за встановленою Національним банком України формою у двох примірниках, на першому з яких ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб установи.

Платіжні доручення  приймаються до виконання у межах  наявності коштів за певним кодом  економічної класифікації видатків відповідного спеціального реєстраційного рахунку. Виняток складають доручення  на перерахування до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих для неприбуткових установ. Такі доручення приймаються незалежно від залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку. Облік їх ведеться в органі Державного казначейства України за окремим порядком безспірного списання коштів, визначеним Головним управлінням Державного казначейства України[39].

Видача готівки із спеціальних реєстраційних рахунків на всі потреби (заробітна плата, господарські витрати, відрядження тощо) здійснюється на підставі поданої до органу Державного казначейства України заявки. Інші документи, що підтверджують потребу отримання готівки (крім готівки на придбання продуктів харчування та господарські витрати), та довіреність на отримання грошового чека не вимагаються.

Якщо розпорядник коштів приймає рішення про придбання  продуктів харчування за готівку, він  письмово повідомляє про це орган  Державного казначейства України. Після  отримання готівки на продукти харчування та господарські витрати, до органу Державного казначейства Україниподається документ, що підтверджує здійснені видатки та взяття на облік (при потребі) матеріальних цінностей. Це може бути чек, акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість тощо.

Підтвердні документи  подаються протягом трьох днів після  придбання. При неподанні у встановлені  терміни вищенаведених документів орган Державного казначейства України  не видає чеки на отримання іншої  готівки на будь-які потреби (крім видатків за захищеними статтями)[39].

Чек на видачу готівки  виписується органом Державного казначейства України на особу, з  якою розпорядником коштів укладений  договір про повну матеріальну  відповідальність і яка має право  отримувати і видавати кошти.

При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом з заявкою подаються  платіжні доручення на перерахування  сум прибуткового податку з громадян, сум нарахувань до Фонду соціального  страхування України та сум страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Зі спеціальних реєстраційних  рахунків установ може проводитися  перерахування коштів на ім'я вищестоящих  та підвідомчих установ та організацій, не обумовлені кошторисами. Для таких  проведень не вимагаються ніякі  підтвердні документи, здійснюються вони тільки на підставі платіжних доручень.

При проведенні видатків органи Державного казначейства України не здійснюють контроль за правильністю нарахування  і термінами перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів і інших перерахувань до бюджетів та державних цільових фондів.

Органи Державного казначейства України  несуть відповідальність тільки за цільовим направленням коштів, згідно з поданими документами, що є підставою для  здійснення операцій.

Відповідальність за нецільове  та неефективне витрачання бюджетних  коштів несуть їх розпорядники.

Про всі проведені операції органи Державного казначейства України надають  виписки зі спеціальних реєстраційних  рахунків, з доданням розрахункових  документів, з відбитком штампа казначея.

Тимчасово вільні бюджетні кошти бюджетних  установ і організацій за дорученням розпорядника бюджетних коштів можуть розміщуватися на рахунках, відкритих  у комерційних банках, шляхом укладання  депозитних договорів[6].

Підставою для проведення такої операції повинен бути депозитний договір, укладений між бюджетною установою і установою комерційного банку. При цьому умови депозитного договору не повинні перешкоджати процесу виконання кошторисів видатків бюджетної установи.

Нараховані відсотки зараховуються у строки, визначені депозитними договорами, до доходів того виду бюджетних коштів, з якого вони були перераховані для розміщення коштів.

Після закінчення строку депозитного  договору суми бюджетних коштів повертаються на ті рахунки бюджетної установи, з яких вони були направлені.

Повну відповідальність за умови укладання  договорів та їх виконання несуть керівники бюджетних установ.

1.3 Концептуальні  підходи до організації та  методики обліку та аналізу  коштів та грошових потоків

На сучасному етапі грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

В літературних джерелах існують різні  підходи щодо визначення поняття «грошові кошти». Для розуміння сутності грошових коштів, проаналізуємо думки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в різних літературних джерелах(табл.1.3).

Таблиця 1.3

Огляд спеціальної літератури з обліку та аналізу грошових коштів в бюджетних установах

Продовження табл.1.3

* Джерело: складено та систематизовано на основі даних наукових джерел [4,6,7,25,28,29,39,49]

Отже, після проведеного аналізу нормативно – правової бази та спеціальної літератури, можна зробити висновок, що розробці та дослідженню питання обліку грошових коштів в бюджетних установах присвячено безліч нормативно-правових актів та документів, а також наукових праць вчених та економістів, що обумовлює актуальність даної теми дослідження курсової роботи.