Особености учета и аудитана

Фінансовий стан «Четвертої Черкаської міської поліклініки» Черкаської міської ради є надзвичайно важким. Основною причиною такого становища  є наявність постійного дефіциту бюджету, що призводить до жорсткого режиму економії коштів.

Синтетичний та аналітичний  облік касових операцій в національній валюті у «Четвертій Черкаській міській поліклініці» Черкаської міської ради ведуть відповідно до Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установах, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 року № 242.

Для обліку касових операцій Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачено рахунок 30 «Каса».

Аналітичний облік касових  операцій в «Четвертій Черкаській міській поліклініці» Черкаської міської ради ведеться у Картці аналітичного обліку готівкових операцій, яка призначена для відображення операцій з готівкою в касі бюджетної установи в розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду).

Найпоширенішими серед  перелічених платіжних документів у використання в «Четвертій Черкаській міській поліклініці» Черкаської міської ради є платіжні доручення.

Формою ведення бухгалтерського обліку «Четвертої Черкаської міської поліклініки» Черкаської міської ради є меморіально-ордерна форма обліку.

Щодо поліпшення ведення  обліку грошових коштів в установі запропоновано наступне: в обліковій політиці установи, необхідно передбачити механізм створення і запровадження в практику внутрішнього аудиту в цілому по установі, і щодо планування і використання грошових коштів, зокрема.

Також важливим є те «Четверта  Черкаська міська поліклініка» ЧМР може використовувати бюджетним установам нову програму «1С:Бухгатерія» для бюджетних установ. Вона піш орієнтована на всі зміни в законодавстві та обліку, що дозволить ефективно вести облік в установі.

 

 

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКА АНАЛІЗУ  КОШТІВ ТА ГРОШОВИХ ПОТОКІВ В ЧЕТВЕРТІЙ ЧЕРКАСЬКІЙ МІСЬКІЙ ПОЛІКЛІНІЦІ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 

 

3.1 Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу коштів та грошових потоків

 

Рух грошових коштів як на підприємстві так і в бюджетній установі є безперервним процесом. У фінансовому менеджменті управління грошовим потоком є одним із найважливіших завдань. У проектному аналізі методи аналізу та прогнозування грошових потоків використовуються під час обґрунтування ефективності проекту та розрахунків забезпечення проекту коштами, що є центральною проблемою.

Кожна господарська операція супроводжується надходженням чи витрачанням  коштів. Кошти обслуговують практично  всі аспекти будь-якої з видів  діяльності.

Безперервний процес руху коштів у часі являє собою  грошовий потік, що забезпечує життяздатність установи чи підприємства. Від повноти і вчасності забезпечення процесу діяльності грошовими ресурсами залежить результат виконання основної діяльності в установі, ступінь її фінансової стабільності і платоспроможності, необхідні для надання нею необхідних послуг.

Тому важливе місце  у процесі ведення бухгалтерського  обліку посідає аналіз грошових потоків.

Аналіз – це метод  наукового дослідження явищ, предметів  і процесів через розкладання  їх на складові[23].

Економічний аналіз досліджує дію економічних законів і набуває змістц в процесі розкриття економічної природи явищ, які проявляються в процесі ведення господарської діяльності. Він дає можливість дослідити всі функції управління і в кінцевому рахунку сприяє вдосконаленню і підвищенню рівня управління(рис.3.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.1. Економічний аналіз у системі управління бюджетною установою[60]

Аналіз – невідємна  частина процесу прийняття рішень у системі управління в «Четвертій Черкаській міській поліклініці» Черкаської міської ради.

Спираючись на облікову, статистичну та оперативну інформацію, економічни аналіз загалом і грошових коштів зокрема, уможливлює одержання  кількісної та якісної оцінки змін, які відбуваються в бюджетній  установі, згідно їз заданою стратегічною програмою дій.

Даним об’єктом економічного аналізу є грошові кошти та рух грошових потоків в «Четвертій Черкаській міській поліклініці» Черкаської міської ради

Для забезпечення ефективного  управління грошовими потоками доцільно здійснювати їхню класифікацію за різними ознаками, які зазначені на рисунку 3.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.2. Основні види грошових потоків[2]

Аналіз грошових потоків  на базі фінансових показників може бути використаний як при  оперативному так і при стратегічному плануванні. Кщо в рамках короткострокового періоду порівняно легко спрогнозувати та спланувати надходження і виплати грошових коштів, то при плануванні у середньостроковому та довгостроковому періодах виходять з певних співвідношень пов’язаних з наданими асигнуваннями та проведеними видатками, а також заборгованостіми, якщо мова йде про бюджетну установу.

Інформацію, що являється  джерелом проведення аналізу грошових коштів та грошових потоків поділяють  на планово-нормативну, звітну, облікову, поза облікову та конструкторсько-технологічну, дані особистих спостережень аналітика; внутрішню та зовнішню[37].

Планово-нормативна інформація – це система норм і нормативів, які лежать в основі всіх показників. Вона включає господарські договори, плани соціально-економічного та організаційно-господарського розвитку, бізнес-лани, нормативні документи, плани-графіки виконання окремих робіт, технологічні карти, норми виробітку, тарифні ставки, розцінки, положення про складання і ведення обліку, розпорядження тощо.

Звітна документація фіксує результати виконання планів на певну дату. Її поділяють на бухгалтерську та статистичну.

Бухгалтерська звітність  включає перелік форм і пояснювальну записку, докладно висвітлює сторони  господарської діяльності.

Статистична – об’єднує бухгалтерську та оперативно-технічну інформацію. Використовується для вивчення показників виробничо-господарської діяльності у динаміці.

Облікова інформація використовується для аналізу роботи окремих виробничих підрозділів, дільниць, працівників. Позаоблікова – відбиває всі сторони господарської діяльності. Дає можливість доповнити, деталізувати аналіз.

Конструкторсько-технологічна інформація несе систематизовану науково-технічну та економічну інформацію. Застосовується на стадії планування розвитку науки та техніки, виконання науково-дослідницьких робіт тощо.

Дані особистих спостережень аналітика містять хронометраж робочого часу, роботи обладнання та опитування працівників.

Аналітична інформація подається  у формі таблиць, графіків та тексту. Текстова інформація є найменш  формалізованою і не зафіксована на машинних носіях[4].

Основним джерелом інформації для проведення аналізу грошових коштів є Довідка про рух грошових коштів, Кошторис бюджетної установи та інші первинні документи та відомості, що ведуться бюджетною установою, саме:

• видаткові та прибуткові касові ордери;
• касові та товарні чеки;
• платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення;
• розрахункові чеки, векселі;
• проїзні документи;
• розрахунки-фактури;
• акти закупівлі товарів;
• договори, угоди, контракти тощо.

Зведений облік руху грошових коштів проводить в більшості меморіальних ордерів, але насамперед у таких:

• меморіальний ордер №1 «Накопичувальна відомість за касовими операціями» - форма №380 (бюджет);
• меморіальний ордер №2 «Накопичувана відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України» - форма №381(бюджет)
• меморіальний ордер №3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України» - форма №382(бюджет) та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.3 Необхідність аналізу грошових потоків[60]

Основною метою аналізу  руху грошових коштів, з якої виходять і основні завдання (рис.3.3) є виявлення рівня достатності формування грошових потоків в установі, їх ефективності, а також збалансованості позитивного та негативного грошових потоків за обсягом і в часі. Надходження грошових коштів (асигнування з місцевих бюджетів) являється позитивним грошовим потоком, а вибуття – негативним. Різниця між позитивним і негативним грошовими потоками вцілому називається чистим грошовим потоком[44].

Можна виділити декілька визначень поняття «грошовий потік»:

• на статичному рівні – це кількісне вираження грошових коштів, які є в розпорядженні суб’єкта господарювання у данний конкретний момент часу;
• для інвестора – це очікуваний у майбутньому дохід від інвестицій;
• з точки зору керівництва на динамічному рівні, грошовий потік – це план майбутнього руху грошових потоків в часі або зведення даних про їх рух у попередніх періодах.

Також «грошовий потік» визначається як:

• рух ліквідних грошових коштів. Тобто їх надходження та витрачання в процесі господарської діяльності;
• надходження та вибуття грошових коштів та еквівалентів.

У будь-якому випадку  грошовий потік означає фактичний  рух фінансових коштів. Проведення аналізу руху грошових потоків може складатися з декількох етапів(рис.3.4)

Відсутність достатньої кількості грошових коштів на рахунках в банку чи на розрахункових рахунках установи свідчить про послаблення  фінансової стійкості установи та достатності  її фінансування з бюджету, що може призвести до неспроможності виконання свого основного виду діяльності – надання послуг.

Доцільно в процесі  аналізу оперувати показниками  виключно грошових коштів, тобто коштів у касі та на рахунках у банку. Саме вони визначаються «Четвертій Черкаській міській поліклініці» Черкаської міської ради в податковому звіті, оскільки доходи та видатки згідно з методикою підготовки звіту обліковуються за касовим методом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.4 Послідовність проведення аналізу руху грошових потоків[46]

У процесі аналізу вивчаються операції, які безпосередньо зумовлюють рух коштів(рис.3.4). Для «Четвертій Черкаській міській поліклініці» Черкаської міської ради надходження забезпечують попередньо затверджені кошторисом видатки. Тому особливої уваги потребують операції списання грошових активів, які реєструються на рахунках бухгалтерського обліку згідно з чинною Інструкцією про застосування Плану рахунків бюджетних організацій та установ.

 

 

 

 

3.2.Аналіз структури  і динаміки грошових потоків в установі

 

У вітчизняній практиці існують кілька способів визначення фінансової потреби, один з яких – визначення мінімальної суми грошових коштів. За цим методом мінімальна сума грошових коштів розраховується як відношення операційних витрат за рік до обертання грошових коштів.

Для проведення аналізу грошових потоків підприємства застосовують такий підхід як ретроспективний аналіз - оцінку обєкта в минулих періодах, його структури та динаміки. Метою проведення ретроспективного аналізу грошових потоків на підприємстві є оцінка інформації про рух коштів у минулих періодах, результати якої дають змогу розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання грошових ресурсів, виявлення резервів внутрішніх джерел фінансування діяльності підприємства, поліпшення структури балансу з позиції ліквідності та фінансової стійкості.

Для аналізу вхідних  грошових потоків використовують таку річну звітність як звіт про рух  грошових коштів, за допомогою якого  можна встановити рівень фінансування діяльності підприємства за рахунок  власних джерел, його залежність від зовнішніх субєктів, здійснювану дивідендну політику, реальний фінансовий стан і платоспроможність. Для цього необхідно оцінити динаміку і структуру вхідних грошових потоків, їх достатність для покриття витрат підприємства, ефективність їх розподілу [46].

Важлим є також аналіз структурних зрушень в грошових надходженнях, що вказують на наявні в  діяльності підприємства тенденції  в розвитку, також на негативні  наслідки, до яких вони можуть приводити  і які необхідно враховувати  при розробці стратегії і тактики управління грошовими надходженнями підприємства.