Методологічні підходи до самоменеджменту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Апреля 2013 в 14:12, реферат

Описание

1. Сутність поняття “самоменеджмент”.
2. Концепції самоменеджменту.
3. Основна мета та переваги самоменеджменту.
4. Функції самоменеджменту.

Работа состоит из  1 файл

ТЕМА 1 Методологічні підходи до самоменеджменту.doc

— 534.50 Кб (Скачать документ)

 

ТЕМА 1 Методологічні підходи до самоменеджменту

План:

1.  Сутність поняття “самоменеджмент”.

2.  Концепції самоменеджменту.

3.  Основна мета та переваги  самоменеджменту.

4.  Функції самоменеджменту.

Самоменеджмент  –  це мистецтво  керувати собою, своїм часом, своїм

життям, свідомо робити свою кар'єру  через самооцінку, самовизначення,

саморозвиток.

Самоменеджмент  –  це один з  підрозділів менеджменту (як і стратегічний

менеджмент, операційний менеджмент, інформаційний менеджмент).

Родоначальником самоменеджменту як науки вважають Сполучені Штати

Америки.

Самоменеджмент, як новий напрямок у сучасному менеджменті, створено

відносно недавно, але розвивається дуже інтенсивно.

Причини виникнення самоменеджменту  –  це ті істотні зміни, що

відбуваються в управлінській ситуації у світі.

Які це зміни?:

-  По-перше,  -  це конкуренція,  зросли масштаби і динамізм  змін у 

підприємництві і бізнесі. А  це вимагає від менеджерів освоєння нових навичок 

керування, боротьби з можливістю власного відставання.

-  По-друге, зростає погроза частих стресів через ту напруженість, що має

місце в більшості організацій  і фірм. Щоб їх позбутися, менеджерові  необхідно 

вміти керувати собою.

-  По-третє, (і це, мабуть, основне)  творчий потенціал працівника  в даний 

час перетворився в самий коштовний капітал організації. І тому збереження і

розвиток цього потенціалу, у  тому числі і самими працівниками, є однією з 

найважливіших умов для існування  ділової кар'єри.

Треба відзначити, що на Україні, як і  в інших країнах колишнього

Радянського Союзу, ситуація ускладнюється кризовим станом економіки.

У цих умовах саморозвиток персоналу  є передумовою виживання на ринку 

праці.

Німецькі дослідники проблем практичного  самоменеджменту і ділової 

кар'єри Бербель і Хайнц Швальбе  затверджували, що «для того, щоб домогтися

успіху, потрібно вміти керувати собою».

У США практично у всіх вищих  навчальних закладах вивчають

«Самоменеджмент» і один з напрямків  самоменеджменту  –  Time management

(або управління часом).

В Україні не всі вузи  включають дисципліну «Самоменеджмент» у свої

навчальні плани – це дисципліни – на вибір навчального закладу.

Разом з тим, практично усі вузи випускають фахівців економічного і 

фінансового профілю.

1

Тому, щоб зробити наших випускників, конкурентноздатними на  ринку

праці фахівцями, у нашому вузі введено  дисципліну «Самоменеджмент», яка,

сподіваємося, допоможе Вам одержати переваги перед іншими фахівцями,

допоможе Вам у досягненні особистих  і професійних цілей, допоможе

самореалізуватися і побудувати кар'єру.

Але головна причина, чому треба  вивчити самоменеджмент  –  це те, що у 

кваліфікаційній характеристиці записано в переліку вимог до фахівців

фінансового профілю, що вони „повинні вміти працювати в умовах жорстокого

дефіциту часу”.

Для цього потрібно вивчити випробувані на практиці технічні прийоми і

методи самоменеджменту, опанувати  їх і вміти використовувати на практиці у 

своїй повсякденній роботі.

Це і є наша з Вами основна  задача.

***

Таким чином, самоменеджмент  –  це новий напрямок у традиційному

менеджменті.

Він виник внаслідок потреби  в більш повному використанні творчого

потенціалу працівника.

2. Теоретичні концепції самоменеджменту

Самоменеджмент  –  це послідовне и цілеспрямоване використання

ефективних методів, прийомів і  технологій самореалізації і саморозвитку свого

творчого потенціалу.

Описані в літературі концепції  самоменеджменту будуються на визначеній

ідеї, навколо якої формується система  методик і прийомів роботи над  собою 

для реалізації цієї ідеї.

1.  У концепції Лотара Зайверта – це ідея економії свого часу.

2.  У концепції М.Вудкока і  Д.Френсіса  –  ідея подолання  власних 

обмежень.

3.  У концепції В.А. Андрєєва  – ідея саморозвитку творчої  особистості.

4.  У концепції А.Т. Хроленко  –  підвищення особистої культури  ділового 

життя.

5.  У концепції Бербеля і  Хайнца  Швальбе –  ідея  досягнення особистого 

ділового успіху.

Розглянемо коротко характеристику зазначених концептуальних підходів.

Відповідно до  концепції М.Вудкока  і Д.Френсіса, самоменеджмент  –  це

всебічний спосіб перевірки своїх власних можливостей і обмежень і пошуку

реальних шляхів розвитку особистісних і ділових якостей.

[ ] 1

Можливості:

-  здатність керувати собою;

-  розумні особисті цінності;

-  чіткі особисті цілі;

-  постійне підвищення особистого  професійного рівня;

-  розвиток навичок рішення  проблем; 

2

-  винахідливість і здатність  до інновацій;

-  здатність впливати на оточуючих  людей;

-  знання управлінських підходів;

-  уміння керувати колективом;

-  уміння навчати і розвивати  підлеглих;

-  здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи.

Обмеження  –  це фактори, що стримують  потенціал і результати роботи

окремого менеджера чи групи (організації) у цілому.

Ввідповідно, це такі обмеження:

-  нездатність керувати собою;

-  розмиті особисті цінності;

-  неясні особисті цілі;

-  зупинений саморозвиток;

-  недостатність навичок вирішувати  проблеми;

-  відсутність творчого підходу;

-  невміння впливати на людей;

-  недостатнє розуміння суті  управлінської праці;

-  слабкі навички керівництва;

-  невміння навчати;

-  низька здатність формувати  колектив.

Наприклад:

1. Невміння керувати собою виявляється  в тому, що керівники ризикують 

своїм здоров'ям, дозволяючи хвилюванням  і робочим турботам поглинати  їхню

енергію. Вони не вміють правильно  розряджатися, не вміють повністю

використовувати свій час, енергію  і навички,  нездатні справитися зі стресами.

Тобто, можна сказати, що вони обмежені нездатністю керувати собою.

2. Неясні особисті цілі властиві  менеджерам, які не здатні визначити  свою 

мету, прагнуть до недосяжних цілей; вони недооцінюють альтернативні

варіанти і  тому витрачають свої сили і час на незначні питання, а  дійсно

важливі задачі лишаються не вирішеними.

3. Зупинений саморозвиток зустрічається  в тих менеджерів, що не можуть 

перебороти свої слабості і працювати над власним розвитком. У результаті

вони дозволяють своїм схованим здібностям так і залишитися нерозвиненими;

ділове життя їх перетворюється в рутину. Такі менеджери обмежені зупиненим 

саморозвитком.

І так далі…

Сутність методики самоменеджменту по обмеженнях складається в

дослідженні з використанням  тестів своїх особистих обмежені розробці заходів 

щодо їх усунення.

Наприклад, для обмеження «Невміння  керувати собою» це:

-  підтримка фізичного здоров'я;

-  раціональний розподіл сил;

-  подолання труднощів;

-  вихід зі стресів;

-  раціональний розподіл часу;

3

-  максимальне використання  часу і можливостей.

Відповідно до  концепції В.А. Андрєєва, самоменеджмент  –  це

психологічний механізм саморозвитку творчої особистості, здатної до

безупинного саморозвитку і самореалізації в одному чи декількох видах 

професійної діяльності.

Він включає:

-  самопізнання;

-  самовизначення;

-  самоврядування;

-  самовдосконалення;

-  самоконтроль;

-  самостворення;

-  самооздоровлення.

Вихідною позицією для саморозвитку є визначення свого типу творчої

особистості, виходячи з 18-ти характеристик  різних типів творчих особистостей

менеджерів, що показані на слайді.

Знання своїх індивідуальних особливостей і здібностей дуже важливо,

тому що це, по суті, знання своїх достоїнств і недоліків.

Визначення свого типу творчої  особистості дозволяє побудувати «профіль

творчої  особистості», визначити  її сильні і слабкі сторони. Далі пропонується

ряд тестів і методик для оцінки і розвитку необхідних якостей особистості

менеджера і методичні поради щодо розробки програм самоосвіти і 

саморозвитку.

Концепція А.Т.Хроленко заснована  на ідеї культури ділового життя.

Відповідно до цієї концепції, самоменеджмент  –  це практикум 

підвищення свого ділового потенціалу шляхом підвищення рівня ділової

культури в різних її аспектах, а саме:

-  культури взаємовідносин між  людьми;

-  мистецтва ділової бесіди;

-  організації ділової наради;

-  культури ділового письма;

-  мистецтва підготування доповіді  і публічного виступу;

-  техніки особистої роботи;

-  стилю життя менеджера.

Розширення професійних можливостей  особистості в результаті роботи по

підвищенню своєї ділової кваліфікації створює основу для службового росту.

Відповідно до  концепції Бербеля  і Хайнца Швальбе, самоменеджмент  –

це досягнення особистого ділового успіху (ділової кар'єри) через самопізнання і 

самовдосконалення своїх ділових  якостей.

Автори  пропонують практичні поради щодо саморозвитку своїх ділових 

якостей для досягнення успіху, для  організації своєї справи в складних

ринкових умовах.

У той же час, бракує універсальних  методик і тестів самооцінки,

саморозвитку для роботи над  собою.

4

Кожний з розглянутих концептуальних підходів разом з методиками їхньої

реалізації може використовуватися для самооцінки і саморозвитку ділових

якостей, для підвищення свого ділового потенціалу.

У той же час, ці концепції мають  недоліки:

-  вони досить трудомісткі,  займають багато часу;

-  результат роботи над собою  по пропонованих рекомендаціях  залежить 

від Вашого індивідуального підходу, оскільки немає універсальних методик для

використання в повсякденній роботі.

Існує ще одна концепція самоменеджменту  –  концепція Лотара

Зайверта, яка заснована на ідеї керування своїм часом. Ця концепція, на наш 

погляд, найбільш раціональна й універсальна, тому що вона містить у собі

найбільш важливі моменти з  інших концепцій і одночасно  Зайверт дає 

відпрацьовані і багаторазово випробувані  методи роботи над собою, які не

вимагають особливих мудрувань, багаторазового тестування і придатні для

використання в повсякденній практиці.

Тому ми з Вами вивчаємо самоменеджмент за концепцією Зайверта.

Відповідно до визначення Зайверта,

Самоменеджмент  являє собою  послідовне і цілеспрямоване

використання випробуваних методів  роботи в повсякденній практиці для

того, щоб оптимально і зі змістом  використовувати свій час, тобто  по своїй 

суті це time management.

3. Основна мета самоменеджменту  полягає в тому, щоб:

-  максимально використовувати  власні можливості;

-  свідомо керувати своїм життям (тобто, самовизначатися);

-  переборювати зовнішні обставини  як на роботі, так і в особистому 

житті.

Переваги самоменеджменту:

-  виконання роботи з меншими  витратами;

-  краще результати праці;

-  краща організація праці;

-  менше поспіху і стресу;

-  більше задоволення від  роботи;

-  велика мотивація праці;

-  ріст кваліфікації;

-  менше завантаженість роботою;

-  менше помилок;

-  досягнення професійних і  особистих цілей найкоротшим  шляхом.

Головною перевагою менеджменту  за концепцією Зайверта є

раціональне використання і заощадження  самого дефіцитного і важливого 

особистого ресурсу – власного часу.

Самоменджмент має ряд функцій.

4. Функції самоменеджменту 

5

Функції самоменеджменту (за концепцією Зайверта) графічно можна 

відобразити як своєрідне „коло правил”. За допомогою цих функцій щоденно

вирішується безліч завдань і проблем  менеджера.

Мал. Коло правил: функції самоменеджменту.

Функції знаходяться у визначеній залежності між собою і здійснюються у 

визначеній послідовності.

В зовнішнім колі позначені наступні 5 функцій:

1)  Постановка цілей. – Аналіз  формулювання особистих цілей.

2)  Планування.  –  Розробка  планів і альтернативних варіантів  своєї 

діяльності.

3)  Прийняття рішень. – по  завданням, що виконуються.

4)  Реалізація організація діяльності менеджера  –  Складання розкладу

особистої праці.

5)  Контроль  –  Самоконтроль  і контроль підсумків. Якщо  необхідно  –

корегування цілей.

6)  Ще одна додаткова функція:  “Інформація   і  комунікації   –   вона 

розміщена у внутрішньому колі. Навколо неї, начебто, обертаються

всі інші функції, тому що пошук та обмін інформацією 

здійснюються на всіх етапах процесу  самоменеджменту. Для 

кожної функції самоменеджменту  розроблені робочі прийоми і 

методи їхньої реалізації, а також  очікуваний результат у виді

виграшу в часі, що складають техніку  самоменеджменту.

Скориставшись рекомендованими джерелами, законспектуйте основні 

терміни і поняття. Підготуйтесь до обговорення питання про сутність поняття 

“самоменеджмент”, основну його мету та переваги.

Розберіться з концепціями самоменеджменту, визначте основну мету,

переваги і недоліки кожної концепції.

Інформація 

і комунікація

6

1

2

3

4

5

6

Запишіть функції самоменеджменту  за концепцією Лотара Зайверта.

Информация о работе Методологічні підходи до самоменеджменту