Методологічні підходи до самоменеджменту

відповісти на приведені питання  –  це важливо для усвідомлення своїх цілей.

Для того, щоб визначити свої сильні та слабкі сторони, треба скласти  баланс

успіхів і невдач.

Для цього необхідно виявити ваші успіхи в роботі й особистому житті, а

також ті здібності, знання, досвід, що були необхідні для досягнення цих 

успіхів.

Які наприклад?

1.  Спеціальні знання:

-  професійні знання;

-  знання менеджменту, самоменеджменту;

-  спеціальні виробничо-економічні знання;

-  ерудиція;

-  контакти і зв'язки.

2.  Особисті якості:

-  фізичні дані, конституція;

-  уміння тримати себе, бути  завжди у формі, активність;

-  витримка, комунікабельність;

-  уміння слухати, інтуїція, пристосованість,  готовність прийти на

допомогу, сприйнятливість до критики, самокритика.

3.  Здатності керівника:

-  пробивна сила;

-  уміння переконувати;

-  уміння розподіляти обов'язки;

-  уміння стимулювати і мотивувати  працю окремих людей і колективу.

4.  Інтелектуальні здібності:

-  творчий потенціал, логічне мислення.

5.  Робочі прийоми

-  методика роботи, організація  праці

-  техніка ведення дискусій, переговорів і т.д.

У такий спосіб ви складаєте баланс особистих успіхів, у якому вказуєте

свої найбільші успіхи і досягнення і ті ваші здібності, що були для цього

необхідні;

27

Наступним кроком слід скласти особистий  негативний баланс, у якому 

вказуєте, відповідно ваші найбільші  невдачі, а також ті здібності, яких вам 

бракувало, і як ви їх подолали?

Ви повинні ясно уявити свої слабини, щоб ужити заходів до подолання

своїх недоліків.

Відомий афоризм говорить: “ Знати  свої слабкі сторони  –  значить 

зміцнювати свої сильні сторони”, тому що як тільки ви перебороли свою

слабість, вона відразу перетворилася  у Вашу сильну сторону.

Для виявлення сильних і слабких сторін треба згрупувати Ваші

достоїнства і недоліки і виділити 2-3 найважливіші сильні і слабкі сторони.

Таке визначення особистих якостей  є передумовою для планування подальших 

заходів для досягнення цілей.

У процесі аналізу “ціль  –  засіб” необхідні для досягнення бажаних цілей

засоби (особисті, фінансові, часові) порівнюються з реальною ситуацією. Для 

професійних цілей у графі “засоби” треба вказувати необхідну для  їхнього 

досягнення  кваліфікацію і ставити  конкретні реалістичні цілі для надбання

досвіду і здібностей, яких вам  ще не вистачає.

Остання фаза постановки цілей:

4.Формулювання цілей.

Ми з вами вже визначили, що зміст  установлення цілей полягає в  тому,

щоб сконцентрувати свою увагу на бажаних результатах.

Добре визначена ціль характеризується як “дещо, пов'язане з часом та

вимірюване ” (таке визначення мети дають Майк Вудкок і Дейв Френсіс).

Формулювання цілей передбачає фіксацію термінів їх виконання і 

очікуваних результатів.

Тобто, кожна мета має сенс тільки тоді, коли встановлені терміни її

втілення і сформульовані бажані результати.

Формулювати мету* треба:

-  конкретно;

-  с прив'язкою до термінів;

-  так, щоб вона мала одиницю  вимірювання.

Приклади:

1. Припустимо, керівник повернувся  з відпустки, він добре відпочив і

поставив собі мету: „бути завжди у формі, не дозволяти собі втомлюватися і 

втрачати працездатність.”

Добре він сформулював мету?

Таке формулювання мети під впливом  неминучих організаційних

ускладнень в житті менеджера, імовірніше всього, не дозволить досягти

бажаного.

Щоб така ціль була досягнута, треба  уявити собі ряд конкретних цілей.

Наприклад:

-  З наступного дня кинути  курити.

-  Двічі на тиждень грати  в теніс. 

28

-  Двічі на тиждень плавати.

-  Двадцять хвилин на день  займатися йогою.

-  Протягом місяця ретельно  стежити за використанням свого  часу.

2. “До Різдва знизити свою  вагу на 5 кг”.

-  ця мета добре сформульована,  але вона теж потребує конкретизації, 

розробки плану дій.

3. А от таке формулювання мети, як, наприклад: “Бути щасливим у роботі”

–  швидше за все так і залишиться благим наміром, якщо її не конкретизувати,

наприклад, так:

1)  До кінця року визначити  свою головну мету в професійній  діяльності 

і найближчі цілі для її здійснення.

2)  До початку нового року  розробити довгострокові і короткострокові

плани для здійснення професійних  цілей.

3)  Протягом місяця зробити  інвентаризацію своїх видів діяльності  і 

проаналізувати використання часу.

4)  Протягом наступного тижня  за допомогою спеціальних тестів 

зробити аналіз своїх сильних і слабких сторін (щодо особистих і професійних

якостей).

5)  Постійно працювати над  собою для виправлення своїх  слабких 

сторін і зміцнення сильних  сторін.

6)  Визначити осіб з мого  найближчого оточення, що можуть  допомогти 

мені в досягненні цілей.

Розробка мети Вашої кар'єри.

Ви повинні враховувати наступне:

Навіть у рухливій і мінливій обстановці існують можливості для  розвитку

кар'єри й особистих досягнень.

Періодично потрібно аналізувати  і переглядати цілі вашої кар'єри. Це

особливо важливо, коли одні галузі виявляються в занепаді , а інші навпаки  –

процвітають. У наступні 10-років  може виникнути новий спектр

менеджерських посад, а деякі з  існуючих стануть непотрібними.

Для аналізу цілей своєї кар'єри  треба відповісти на деякі ключові питання:

-  Якого рівня доходу я  хочу домогтися?

-  Де я хотів би працювати?

-  Наскільки важлива для мене  могутність організації?

-  Якої посади (положення) я  хочу домогтися?

-  Наскільки важливу роль  грають творчий підхід і інновації  в моїй 

роботі?

-  Якими будуть ймовірні долі моєї галузі в наступні 10-20 років?

-  Якби я був підприємцем,  організацію якого рівня я  б вибрав?

-   Чи хотів би я, щоб  мене пам'ятали в майбутньому,  і якщо так, то за 

що?

Процес постановки цілей завершується складанням Вашого особистого

життєвого плану (чи плану життя  і кар'єри), у якому Ви (з урахуванням  усього,

про що ми сьогодні з вами говорили) записуєте Ваші найважливіші особисті

29

цілі і цілі кар'єри, а також  проміжні цілі для досягнення головних життєвих

цілей і терміни їхнього виконання.

Для планування кар'єри важливо  знати наступне:

“Малий крок, що починається відразу, дає часом більше ефекту, чим 

великі, стратегічні задуми, з яких випливають затяжні дії”.

При формулюванні своїх цілей Ви повинні пам’ятати про такі аспекти як

фізичний стан, здоров’я, оскільки вони є неодмінною умовою активного  життя,

успішного самоменеджменту і кар’єри.

Для цього треба передбачати  у своїх планах (річних, місячних, тижневих,

денних) спортивні заходи: гімнастику, плавання, лижні пробіги, заняття йогою і

інш.

Не слід забувати, також, про самоосвіту, підвищення кваліфікації, про 

свою культурну освіту.

Не беріть на себе занадто багато, тому що нереальні задачі мають мало

шансів бути виконаними.

Встановлювати собі конкретні короткострокові цілі, погоджені з вашими

довгостроковими, глобальними цілями, необхідно тому, що на шляху до

виконання довгострокових цілей іноді  ми стикаємося зі зміною зовнішніх  умов.

Тому, поряд із загальними цілями, важливо, з погляду психологічної  мотивації,

ставити перед собою і короткострокові  досяжні проміжні цілі і домагатися

проміжних успіхів.

Ваші особисті цілі з часом можуть змінюватися. Тому треба регулярно 

переглядати свої цілі, перевіряти, чи зберегли вони свою актуальність для  Вас 

на сучасний момент.

Переоцінка Ваших цілей може відбутися в зв'язку зі зміною

навколишнього оточення під впливом  ряду факторів, наприклад таких:

-  зміна якості життя;

-  фінансові й економічні  кризи;

-  безробіття, що поширюється;

-  зміна екологічної обстановки;

-  природні катаклізми, стихійні  лиха;

-   вартість енергоресурсів, що змінюється;

-  і інш.

Переоцінка Ваших цілей може відбутися також у зв'язку зі зміною Вашої 

внутрішньої особистої системи  цінностей.

Перевіряти, чи зберегли актуальність Ваші цілі, треба систематично,

щорічно!

Висновки.

1.  Постановка цілей в самоменеджменті  здійснюється шляхом:

-  знаходження цілей, тобто  аналізу – чого я хочу;

-  ситуаційного аналізу, тобто  –  що я можу;

-  визначення своїх сильних  і слабких сторін;

-  вироблення цільових стратегій і методів досягнення цілей;

-  формулювання цілей: - до чого  я конкретно прагну.

2.  Для постановки цілей треба: 

30

1)  забезпечити ясність цілей   –  чого Ви конкретно хочете  досягти  –

розробити життєві цілі;

2)  зробити “інвентарний опис” цілей, тобто звести воєдино Ваші

особисті і професійні орієнтири;

3)  ситуаційний аналіз – це  аналіз Ваших особистих ресурсів (чи засобів) 

для досягнення цілей – він дозволяє виявити Ваші сильні і слабкі сторони;

4)  наступний крок  –  аналіз  “мета-засіб”  –  необхідні для досягнення

цілей засоби порівнюються з реальною ситуацією;

5)  з визначених Вами в ході  аналізу мір, необхідних для  досягнення 

мети, випливають конкретні практичні  цілі (або задачі). Формулювання цілей 

передбачає фіксацію терміну виконання і конкретних результатів.

6)  Проміжні практичні цілі  фіксуються в плані життя і  кар'єри, що 

повинний регулярно перевірятися, переглядатися, доповнюватися.

Щодня, виконуючи свою роботу, задавайте  собі питання:

-  “ Чи наближає мене те, що я в даний момент роблю, до досягнення

відповідної моєї мети?”

При вивченні теми “Постановка цілей” студенти повинні знати сутність

поняття “цілі”, значення вміння правильно  поставити цілі. Слід зрозуміти, що

“мислити цілями”  –  це означає  знання того, в якому напрямку слід іти при

виконанні роботи та який має бути кінцевий результат.

Процес постановки цілей складається  з 3-х фаз:

1) знаходження цілей;

2) ситуаційний аналіз;

3) формулювання цілі.

Студенти повинні добре знати  етапи знаходження особистих  цілей,

зробити ситуаційний аналіз, правильно  сформулювати цілі,  розробити план

життя і кар’єри. Слід усвідомити, що правильне формулювання цілей 

передбачає фіксацію строків та конкретних результатів.

31

Тема 4. Самомотивація менеджера

План:

1.  Основи планування робочого часу.

2.  Принципи і правила планування  робочого часу.

3.  Система планування робочого  часу.

4.  Методи планування робочого  часу.

Нове покоління менеджерів і  бізнесменів приділяє дуже велику увагу 

плануванню й ефективній організації  своєї праці, більш раціональному

використанню робочого часу, тому що невпорядкованість дня створює 

непродуктивний стиль і приводить  до нераціонального використання часу у 

всіх сферах діяльності.

Планування як складова частина  задач і правил самоменеджменту  означає:

-  підготовку до реалізації  поставлених цілей;

-  упорядкування часу.

Головна  перевага планування полягає  в тому, що планування часу

приносить виграш у часі.

Практичний досвід свідчить, що збільшення витрат часу на планування

приводить до скорочення часу на виконання і, у кінцевому рахунку, до економії

часу в цілому.

Очевидно, що процес планування не може бути розтягнутий довільно до

нескінченності, тому що на виконання  запланованого не залишиться часу.

Тобто, існує оптимальний термін планування.

Загальне правило таке :

«Хто регулярно протягом 10 хвилин підготовляє свій робочий день, той 

щодня заощаджує 2 години, а також  більш успішно справляється з  важливими 

справами».

Від загального планового періоду (рік, місяць, тиждень, день) треба 

максимально 1% часу витрачати на планування. Наприклад, для розробки плану

дня потрібно 5 – 10 хвилин.

На жаль, багато хто під плануванням  мають на увазі простий запис 

поточних справ наступного дня. При цьому, у кращому випадку  обмежуються 

спробою об'єктивно оцінити обсяг майбутньої роботи без аналізу бюджету

часу, маючи тільки перелік робіт. Щоб навчатися планувати, розглянемо

основні принципи і правила планування.

2.Принципи і правила планування  робочого часу 

32

Розглянемо принципи і правила  планування ефективного використання

робочого часу й особистої роботи. Розривати ці елементи не можна.

Аналізувати  і планувати треба  тільки разом, тобто треба чітко  визначати і види

робіт і час на їх виконання.

1.Основним принципом планування  є дотримання співвідношення 60:40.

Це означає, що складати план треба  лише на визначену частину свого  робочого

часу, як показує досвід, найкраще на 60%.

Події, що важко передбачити, моменти  що відволікають («поглиначі

часу»), а також події особистого плану не можуть бути заплановані цілком.

Відповідно, свій час треба розподілити  між 3-ма блоками.

Основне правило планування часу:

60 % - запланований час;

20 % - непередбачений час (резерви  часу на неплановані дії);

20 % - спонтанна активність (управлінська  діяльність, творчість).

У залежності від виду Вашої діяльності ці величини можуть відхилятися в