Організація та управління

 

 

 

 

1.2. Суть економічної ефективності, її показники та методика їх визначення.

Становлення України  на шлях ринкових відносин докорінно  змінює мету і завдання сільськогосподарського виробництва. Якщо в умовах планової економіки основною метою виробництва було виконання плану, то у ринковій — одержання максимального прибутку. основою виробництва стає приорітет споживачів і кон’юнктура ринку. Тому виробництво продукції орієнтується на ринок – на задоволення потреб споживачів та одержання максимального прибутку.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат  від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних  результатів і витрат виробничих ресурсів. У сільському господарстві - це одержання максимального обсягу продукції з 1га землі з найменшими витратами засобів і предметів праці. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.

Економічна ефективність визначається відношенням результату до понесених витрат на його досягнення і характеризується системою натуральних та вартісних показників.

Для обґрунтування напрямів та виявлення резервів підвищення ефективності виробництва зерна необхідно  здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Але на основі одного критерію цього зробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності виробництва.

В ефективності виробництва  відображається вплив комплексу  взаємопов'язаних факторів, що формують її рівень і визначають тенденції  розвитку. Для оцінки економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємопов'язаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва  визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, що повинні бути органічно взаємопов'язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності, окремих галузей і видів продукції, агротехнічних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

При оцінці економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва на підприємствах необхідно  правильно визначити систему  взаємопов'язаних показників, які повинні  більш ефективно відбивати її рівень. Для цього широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники.

Натуральні показники  виходу продукції з урахуванням  її якості є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В умовах вільної підприємницької  діяльності і ринкових відносин підвищується роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарно-грошових відносин і сприяють зміцненню товарної форми економічних зв'язків та господарського розрахунку.

Розвиток зернового  господарства відбуваються на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників :

· урожайність;

· затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна  в розрахунку на 1 люд.-год. ;

· собівартість 1 ц зерна;

· ціна реалізації 1 ц  зерна;

· прибуток в розрахунку на 1 ц зерна; на 1 люд.-год.; на 1 га посівної площі;

· рівень рентабельності.

 

Таблиця 1.2

Основні економічні показники  господарської діяльності

 

Види продукції	роки			2011 р. в % до 2009
	2009	2010	2011
Вироблено валової продукції (в порівняльних цінах 2005 р., тис.грн.)	407,09	151,42	551,81	136
100 га с/г угідь, тис.га	59,1	29,4	57,02	96
Валовий доход, всього, тис.грн.	93,0	70,8	130,0	140
Грошова виручка від  реалізації продукції, тис.грн.	837,6	527,3	1537,8	184
Прибуток (збиток), всього, тис.грн.	232,6	158,7	386,3	166
Рівень рентабельності, %	38,4	43,1	33,5	87
Фондовіддача, коп..на 1 грн.	1,11	0,41	1,10	99
Оплата праці 1 середньорічного  працівника, грн..	6100	3340	8454,5	139

 

Аналізуючи показники  розвитку виробництва, з'ясовуємо, що КТ «Сільгосптехніка ОКіК» є середнім господарством, про що свідчать дані про величину виробленої валової продукції, яка в середньому за 3 роки складає 370,12 тис. грн.; грошової виручки від реалізації, яка в середньому складає 967,6 тис грн. На підприємстві зайнято в середньому 12 працівників.

У 2011 році спостерігається зростання валової продукції в порівняних цінах 2005 року на 400,4 тис. грн. порівняно з попереднім роком. Грошова виручка від реалізації зростає з 837,6 тис грн. у 2009 р. до 1537,8 тис грн. у 2011 р. Середньорічна чисельність працівників у 2010 році була найбільшою і складала 15 чол.

За кількісним співвідношенням  валового збору зерна до витрат на його виробництво або урожайність  до витрат на 1 га посіву визначають рівень економічної ефективності виробництва  зерна. Слід відзначити, що різні зернові  культури потребують неоднакових матеріально-грошових і трудових витрат, що в кінцевому рахунку разом з їх урожайністю визначає рівень економічної ефективності виробництва.

Для визначення економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно не лише обчислити  одержаний при цьому результат, а й співставити його з витратами засобів виробництва і живої праці. Виробництво продукції супроводжується затратами живої і уречевленої праці. Продуктивність праці вимірюється лише затратами живої праці. Продуктивність праці розраховується як співвідношення виробленої продукції до затрат праці, що вимірюється в людино-годинах, людино-днях або середньорічних працівниках.

У сільському господарстві широко застосовують також і зворотний  показник продуктивності праці - трудомісткість одиниці продукції, який характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції. Зниження трудомісткості свідчить про підвищення продуктивності праці.

Важливим показником економічної ефективності виробництва  зерна є собівартість продукції. Вона відображає якість роботи господарств і значною мірою визначає рівень його доходності. Протягом останніх років собівартість 1 ц зерна постійно зростає.

Ціна - важлива категорія  ринкової економіки. У сільському господарстві вона є основою визначення таких  економічних показників, як обсяг валової продукції, продуктивність праці, валовий і чистий доходи, прибуток, рентабельність, окупність затрат і самофінансування виробництва. Ціна реалізації зерна залежить від якості зернової культури. Так, щодо пшениці, ціни реалізації встановлені з урахуванням вмісту білка і клейковини.

Прибуток господарств - це реалізована частина їхнього  чистого доходу. Тому маса прибутку сільськогосподарських підприємств  не повністю відображає їх вклад у  створення чистого доходу суспільства. У сільському господарстві величина прибутку підприємства залужить вад кількості і якості реалізованої продукції, її структури, рівня собівартості і фактичних цін реалізації. Прибуток на 1 ц зерна визначається як різниця виручки реалізації 1 ц зерна і собівартості 1 ц реалізованої продукції.

В умовах ринкової економіки  кожний суб'єкт підприєм-ницької  діяльності намагається максимізувати  прибуток, найбільш ефективно використати  всі виробничі ресурси й домогтися  найвищої рентабельності. Рентабельність - найважливіша економічна категорія, якої намагаються досягти всі, хто займається підприємництвом.

Рентабельний - це той, що дає прибуток, доход, доціль-ний з погляду господарювання.

Отже, рентабельність у  буквальному розумінні цього  слова означає прибутковість. Як уже згадувалося, в процесі підприємницької діяльності підприємства мають відшкодувати свої витрати виручкою від реалізації продукції й одержати прибуток. Тому рентабельність являє собою важливий показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що підприємство від своєї діяльності одержує прибуток.

Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей і господарств в цілому не достатньо визначити величину прибутку. Необхідно співставити  її з виробничими витратами за допомогою таких показників, як рівень рентабельності і норма прибутку.

Рівень рентабельності визначається відношенням прибутку до повної собівартості реалізованої продукції і виражається у  відсотках. Він показує величину прибутку на 1 грн. витрат виробництва і характеризує ефективність їх використання у поточному році.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.                                                                                                                                                                      Стан організації та економічної ефективності виробництва зерна в                                                                        КТ «Сільгосптехніка ОКіК».                                                                                                                      

 

2.1. Природно-економічна  характеристика                                                                                       КТ «Сільгосптехніка ОКіК».

 

Командитне товариство «Сільгосптехніка ОКіК» знаходиться в                  смт. Червоноармійськ, Червоноармійського району Житомирської області.               Дане господарство розташоване недалеко від залізничної станції, на відстані 22 км від обласного центру міста Житомир – 50 км. Шляхова мережа на територію землекористування товариства розвинута добре, що забезпечує зручний під`їзд до двору на перевезення вантажів. При складанні схеми чергування культур в сівозмінах враховується народногосподарське значення культури, її біологічні особливості, вимога грунтів та її агротехніка. Господарство розташоване в зоні Полісся, клімат помірно-континентальний.

Середньорічна температура  повітря  6-8°С, кількість опадів 660-690 мм. Тривалість зберігання снігового  покриву 100-110 днів, що є задовільним для вирощування озимих культур, оскільки відсутність снігового покриву призводить до загибелі озимих  на значних територіях. Безморозний період триває 160-170 днів, останні морози спостерігаються у кінці квітня, що не створює загрози вимирання ярих культур. Такий безморозний період дозволяє вирощувати культури довгих періодів вегетації. Поля розміщені на грунтах де вміст гумусу складає від 2,5% до 3,5%. Клімат  м'який, помірно-континентальний і залежить від повітряних мас, що йдуть з Атлантичного океану, Континентальної Азії і Арктики.

Зима не холодна, літо не жарке, різниця середньої температури  січня і липня невелика ( січень - 5,5 -5,6 ° ; липня + 17,6 +18,4 ° ).

Вегетаційний період досить довгий,, але шкідливо впливають  на розвиток рослин приморозки, що бувають у квітні, часом у травні, а також рано восени - вересень-жовтень.

Рельєф території полів  являє собою хвилясту рівнину  із значною кількістю блюдце подібних западин і має нахил 0-1°  на південь. Для кращого використання земельних угідь в господарстві передбачається меліорація земель. В господарстві організовано одну польову сівозміну . Кількість полів у сівозмінах встановлюється в залежності від структури посівних площ, раціонального розміщення посівів у сівозмінному масиві. Також враховують грунти, шляхову мережу, рівно великість полів, та інші межі контурів угідь. А в центрі польової сівозміни знаходиться тракторний стан, на якому розміщується сільськогосподарська техніка. Він розташований на підвищеному місці. Розглянемо землекористування товариства.

  Ґрунти переважно  дерново - слабопідзолисті піщані, середньо підзолисті супіщані  і глинисто-піщані. Природна родючість  їх невисока, вони бідні на  органічні речовини і легко  втрачають їх, мають мало вапна,  їм властива підвищена кислотність.

 

Таблиця 2.1

Склад і структура  земельних угідь

 

Показники	2010 р.		2011р.			2011 р. до 2010р.
	га	%	га	структура в %		+/-	%
				до загальної  площі	до с./г  угідь
Загальна  земельна площа	515	100	950	100	100	+435	184
в т.ч.с./г угіддя	515	100	950	100	100	+435	184
з них : рілля	515	100	950	100	100	+435	184
сінокоси	-	-	-	-	-	-	-
пасовища	-	-	-	-	-	-	-
Багаторічні насадження, всього	-	-	-	-	-	-	-
хмільники	-	-	-	-	-	-	-
Площа лісу	-	-	-	-	-	-	-
Ставки та водоймища	-	-	-	-	-	-	-