Отже, з даної таблиці видно,
що в 2011 році загальна земельна площа збільшилась
на 435 га або 184 % проти минулого року.
. Динаміка посівних площ та валовий збір зернових в КТ «Сільгосптехніка ОКіК».
Посівна площа є основною формою
використання головного засобу сільськогосподарського
виробництва – землі. Від її розміру залежить
обсяг виробництва продукції рослинництва,
оскільки останній безпосередньо визначається
розмірами посівної площі і врожайності
зернових культур.
Важливо також відзначити, що багато закономірностей
розвитку сільського господарства знаходять
свій кількісний вираз у даних про посівні
площі та їх структуру. Так, ефективність
сільськогосподарського виробництва
багато в чому залежить від раціонального
територіального розміщення окремих видів
сільськогосподарських культур і спеціалізації
рослинництва по економічних районах,
природно - економічних зонах, адміністративних
і господарських одиницях з урахуванням
природно – кліматичних та економічних
умов. Пояснюється це тим, що значна розмаїтість
ґрунтово-кліматичних умов нашої країни
створює в окремих її регіонах сприятливі
умови для вирощування тільки певних сільськогосподарських
культур.
Посівною
називають площу ріллі або інших розораних угідь, яка
зайнята посівами сільськогосподарських
культур. Розміри посівних площ визначають
по окремих культурах. Вони відрізняються,
по-перше, особливостями їх господарського
призначення, по-друге, особливостями
їх вирощування. Тому в статистиці розміри
посівних площ вивчають по групах однорідних
культур, в основу відокремлення яких
покладені різні ознаки. Одна із таких
груп це зернові культури.
Зернові культури,
основна продукція яких – зерно;
при цьому серед них за видом
одержуваної продукції та її призначенням
виділяють підгрупу продовольчі
культури, у складі якої розрізняють
хлібні (пшениця, жито) і круп’яні
(гречка, просо, рис), і підгрупу фуражні,
до якої включають ячмінь, овес, кукурудзу
на зерно, а також зернобобові культури.
Розміри посівних площ по таких
культурах, як пшениця, жито і ячмінь, залежно
від біологічних особливостей, обумовлених
часом сівби, обліковують як посіви озимих
культур, які висівають восени і збирають
у наступному році, і посіви ярих культур,
які висівають навесні і збирають у тому
ж році; при цьому серед посівів ярих культур
розрізняють посіви ранніх культур (пшениця,
ячмінь, овес та інші).
За характером
вирощування сільськогосподарських культур і значення посіву
розрізняють основні і неосновні посіви.
До основних посівів сільськогосподарських
культур належать посіви таких культур,
що займають поле сівозміни більшу частину
вегетаційного періоду.
Серед неосновних посівів
розрізняють:
міжрядні посіви – посіви в міжряддях просапних культур після збирання основної культури з метою одержання двох і більше врожаїв в поточному році;
проміжні посіви – посіви культур збирання, яких проводиться до закінчення остаточного обліку посівних площ і до цього часу звільнена площа використовується під основну культуру;
посіви попередніх культур – посіви на розораних луках з метою докорінного поліпшення.
Зернові культури висівають
навесні під валовий збір поточного року
і восени під валовий збір майбутнього
року.
У статистиці
виділяють кілька облікових категорій
посівних площ.
Засіяна площа
– це вся та площа, на якій було висіяне
насіння сільськогосподарських
культур. При цьому ділянки, на яких
протягом року насіння висівають
двічі ( наприклад при пересіванні загиблих озимих, при повторних
посівах тощо ), двічі входять до складу
засіяної площі.
Розрізняють
два різновиди засіяної площі: площа,
засіяна в календарному році, і
площа, засіяна під урожай поточного
року.
Площу засіяну
під урожай поточного року, визначають для обліку витрат
виробництва, які відносять на продукцію
поточного року. До неї включають площі,
на яких проводилася сівба навесні поточного
календарного року, посіви озимих культур,
проведені восени минулого року, і посіви
багаторічних трав, проведені влітку і
восени минулого року.
Площу засіяну
в календарному році використовують
для обліку незавершеного виробництва
під урожай майбутніх років. До неї
включають усі ті площі, на яких проводилася
сівба навесні, влітку і восени поточного
року.
Весняна продуктивна площа – площа,
яка фактично зайнята під посівами до
того часу закінчення сівби ярих культур.
До складу весняної продуктивної площі
входять: озимі посіви минулого року, що
збереглися до закінчення весняної сівби;
посіви ярих культур поточного року на
самостійній площі включаючи пересів
загиблих озимих, площу багаторічних технічних
культур.
Збиральна площа
– це площа, на якій у поточному
році повинні бути організовані збиральні
роботи. Розмір збиральної площі визначається
відношенням від весняної продуктивної площі загиблих
влітку посівів, а також площ, з яких урожай
у поточному році збирають двічі.
Фактично
зібрана площа – площа , на якій
проведені збиральні роботи. Її розмір
визначається відношенням від збиральної
площі ділянок, на яких врожай залишився незібраним через
несприятливі кліматичні умови, господарсько-організаційні
на інші причини, і площ, що призначалися
до збирання, але були використані для
випасу тварин або на зелене добриво.
Сучасна статистика
посівних площ сільськогосподарських
культур вивчає розмір, склад
і динаміку посівів у розрізі економічних
законів природних зон, адміністративно-територіального
поділу і у цілому по країні стосовно соціально-економічних
категорій господарств різних форм господарювання,
окремих сільськогосподарських культур
та їх груп. Поряд вивченням розмірів посівів
на всіх землях статистика визначає розміри,
склад і динаміку посівних площ на зрошуваних
та осушених площах. Особлива увага приділяється
аналізу сортових посівів сільськогосподарських
культур, площ на яких, вирощування цих
культур здійснюється за інтенсивними
технологіями. Аналізуючи також хід сівби
як окремих сільськогосподарських культур,
так і їх груп.
Розміри посівів
статистика погоджує з обсягом урожаю,
рівнем урожайності, наявністю трудових
ресурсів, техніки розмірами
витрат праці, витрат виробництва, грошовими
доходами і прибутками.
Таким чином,
основними напрямами статистичного
аналізу посівних площ є : аналіз ходу
весняної та осінньої сівби, аналіз якості
сівби, вивчення розмірів і структури посівних площ та їх змін
у динаміці, порівняно з плановим завданням,
і факторів, які зумовили ці зміни.
Аналіз ходу
сівби необхідних для здійснення
оперативного управління посівною кампанією,
її успішністю і своєчасним розгортанням
у районі, а також для контролю за виконанням в
оптимальні терміни всіх посівних робіт,
оскільки ці терміни мають винятково важливе
значення для підвищення врожайності.
За даними Інституту зернового господарства,
найбільш високою урожайністю відзначаються
посіви озимих, в яких період від сівби
до припинення осінньої вегетації триває
50–65 днів при сумі активних температур
520–6700 С.
Аналіз ходу
сівби проводиться шляхом співставлення
фактичних розмірів посівів за визначений
період і наростаючих підсумків
з початку сівби з плановим завданням на ці періоди,
з даними за минулий рік на однойменні
дати або з даними за ряд минулих років.
При аналізі сівби обчислюють як абсолютні
так і відносні показники, що характеризують
зміну розмірів посівних площ.
Розглянемо
динаміку посівних площ зернових культур в КТ «Сільгосптехніка ОКіК» в таблиці 2.2
Таблиця 2.2
Динаміка
посівних площ зернових культур в
КТ «Сільгосптехніка
ОКіК» за 2009-2011 рр., га
Культури |
роки |
2011 р. у
% до: |
2009 |
2010 |
2011 |
2009 |
2010 |
Зернові культури,
всього: |
724 |
297 |
885 |
122 |
298 |
з них пшениця,
всього: |
200 |
10 |
125 |
63 |
1250 |
пшениця озима |
200 |
10 |
125 |
63 |
1250 |
пшениця яра |
- |
- |
- |
- |
- |
жито |
224 |
118 |
655 |
292 |
555 |
ячмінь, всього: |
33 |
30 |
50 |
152 |
167 |
ячмінь
озимий |
- |
30 |
50 |
0 |
167 |
ячмінь ярий |
33 |
- |
- |
0 |
0 |
овес |
234 |
139 |
55 |
24 |
40 |
просо |
35 |
- |
- |
0 |
0 |
Отже, динаміка посівних
площ показує нам, що в 2011 р. по відношенню
до 2009 року посівні площі зернових
культур збільшилася на 122 %; з них посівна
площа пшениці (всього) зменшилась на 63%
, ячменю(всього) збільшилася на 152 %, а просо
взагалі відсутнє, а посівна площа вівса
зменшилася на 24 %. Найбільш збільшилась
посівна площа для жита на 292 %.
По відношенню
до 2010 р. у 2011 році посівних площ
зернових культур в цілому збільшилась
на 298 %. Чітко видно збільшення посівних
площ пшениці, що зросли на 1250 %; істотно
збільшилися площі жита на 555 % та ячменю
на 167 %.
Для повноти
аналізу структури посівних площ
по господарству її потрібно
вивчати не лише в цілому по всіх культурах,
але й в розрізі окремих груп культур,
при цьому на базі порівняння (100%) доцільно
приймати загальну площу кожної групи
культур.
Великий практичний
інтерес має аналіз складу посівних
площ по окремим видам культур. Такий
аналіз, якщо він проводиться в
динаміці, дає можливість виявити
зміни у внутрішньо груповій структурі посівних
площ і дійти висновків про ступінь поширеності
окремих видів культур в цілому по господарству.
Процес розвитку, руху соціально-економічних явищ у часі
в статистиці прийнято називати динамікою.
Для відображення динаміки будують ряди
динаміки, які являють собою ряди значень,
що змінюються в часі, статистичного показника,
розташованих у хронологічному порядку.
Складовими елементами ряду динаміки є показники
рівнів ряду й періоди часу (роки, квартали,
місяці, доба) або моменти (дати) часу.
Одним з найважливіших
показників, що відображують стан сільського
господарства є вихід валової
продукції. Валова продукція може розраховуватись
на 100 га сільськогосподарських угідь,
на 1 працівника, на 1 люд.-год. Під валовою
продукцією розуміють кількість виробленої продукції у господарстві
протягом певного періоду.
Так як вихід валової
продукції здатний до коливань, тому
його треба аналізувати за 6 – 7 років.
Для цього існують такі показники:
- абсолютний приріст, ц з 1 га;
- темп зростання, %;
- темп приросту, %;
- абсолютне значення 1% приросту,
які розраховуються базисним
або ланцюговим методами.
Збільшення
виробництва продукції може бути
досягнено за рахунок розширення
посівних площ, вдосконалення їх
структури і підвищення урожайності.
Для використання впливу того чи іншого
фактора на обсяг валового збору зерна
в звітному 2011 p. в порівнянні з базовим
2010 p. проведено порівняльний аналіз. На
відхилення від базового періоду валового
виробництва по групі зернових культур
впливають: кількісний фактор - площа посіву,
якісна урожайність і структура посівної
площі (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Динаміка валового збору зернових
культур в
КТ «Сільгосптехніка
ОКіК» за 2009-2011 рр., тонн
Дані таблиці 2.3 свідчать про те, що валовий збір зерна
в звітному році в порівнянні з 2009 роком
зріс на 261 тону або приблизно 125 % більше.
Зростання обсягів виробництва зерна
у досліджуваному господарстві сталося
в основному за рахунок підвищення врожайності
зернових культур. В цілому рівень товарності
підприємства є не високим, і це означає,
що не всю вироблену продукцію підприємство
реалізує.
2.3 Організація праці та її оплата
праці
Розмір оплати праці
в рослинництві залежить від складності
і умов виконання робіт, професійно–ділових якостей робітника,результатів
його праці. Основою для нарахування оплати
праці в рослинництві є первинні документи.
До них відносять: обліковий лист тракториста
– машиніста (ф.№67), дорожній лист тракториста(ф.№68),
обліковий лист праці та виконання робіт
бригади (ф.№66) та індивідуальний (ф.№66а),
дорожній лист вантажного автомобіля
(ф.№2).
Оплата праці в рослинництві
здійснюється за виконання обсягу робіт
відповідно встановлених норм та розцінок
в господарстві, а також за відпрацьований
час. Вся виконана робота працівника фіксується
в обліковому листі тракториста – машиніста.
У ньому відображається склад агрегату,
виконана робота, розцінка за одиницю
роботи, норма виконання та оплата праці
за кожний вид роботи.