Соціально-психологічний клімат в колективі

2. У колективі  відсутні норми справедливості  і рівності у взаєминах, він  помітно розділяється на «привілейованих»  і «нехтують», тут зневажливо  ставляться до слабких, нерідко висміюють їх, новачки відчувають себе зайвими, чужими, до них часто виявляють ворожість.

3. Принциповість,  чесність, працьовитість, безкорисливість,  не в пошані.

4. Члени колективу  інертні, пасивні, деякі прагнуть  відокремитися від інших, колектив  неможливо підняти на спільну справу.

5. Успіхи чи  невдачі одного залишають байдужими  інших членів колективу, а іноді  викликають нездорову заздрість  або зловтіху.

6. У колективі  виникають конфлікти між собою  угруповання, що відмовляються  від участі в спільній діяльності.

Отже соціально-психологічний клімат - це стан групової психіки, сукупність відношення членів колективу до умов і характеру сумісної діяльності, до колег по роботі, до керівника колективу.

Соціально-психологічний  клімат - це якісна сторона міжособистісних відносин, яка проявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають спільній продуктивній діяльності і всестороньому розвитку особистості в групі.[19]

Найважливіші  ознаки сприятливого соціально-психологічного клімату:

Суб’єктивні:

довір’я та висока вимогливість членів групи один до одного;

сприятлива  та ділова критика;

вільне висловлення  своєї думки при обговоренні  питань, які стосуються всього колективу;

відсутність тиску  керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення;

достатня проінформованість  членів колективу про його задачі і стан справ;

задоволеність принадлежністю до колективу;

високий ступінь  емоційної включеності і взаємодопомоги в ситуаціях, які викликають фрустрацію у когось з членів колективу;

взяття на себе відповідальності за стан справ в  групі кожним з її членів, та ін.

Об’єктивні:

високі показники  результатів діяльності;

низька плинність  кадрів;

високий рівень трудової дисципліни;

відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо.

Характер соціально-психологічного клімату в цілому залежить від  рівня групового розвитку. Між  станом клімату розвинутого колективу  і ефективністю спільної діяльності її членів, згуртованістю існує позитивний зв’язок. Оптимальне управління діяльністю і кліматом в любому колективі потребує спеціальних знань та вмінь від керуючого складу.

Як спеціальні міри застосовуються:

науково обгрунтований  підбір, навчання та періодична атестація  керуючого складу;

комплектування  первинних колективів з врахуванням психологічної сумісності;

застосування  соціально-психологічних методів, сприяючих  виробленню у членів колективу навичок  ефективного взаєморозуміння і  взаємодії.

Соціально-психологічний  клімат залежить від стилю керівництва. В своїй діяльності по його оптимізації керівнику слід опиратися на найбільш активних, свідомих і авторитетних членів колективу.[14, ст.44]

 

         1.3.Фактори впливу на соціально- психологічний клімат колективу.

 

На формування соціально-психологічного клімату  впливає ряд факторів макро-, та мікросередовища.

Фактори макросередовища - це той суспільний фон, на якому  будуються і розвиваються відносини  людей. До цих факторів відносяться: суспільно-політична ситуація в  країні, економічна ситуація в суспільстві, рівень життя населення, організація життя населення, соціально-демографічні фактори, регіональні фактори та етнічні чинники.

Фактори мікросередовища - це матеріальне і духовне оточення особистості в трудовому колективі. До мікрофакторів відносяться:

1. об'єктивні  - комплекс технічних, санітарно-гігієнічних, а також організаційних елементів.

2. суб'єктивні  - характер офіційних та організаційних  зв'язків між членами колективу,  наявність товариських контактів,  співробітництво, взаємодопомогу, стиль  керівництва

Говорячи про фактори макросередовища, які впливають на психологічний клімат ззовні, необхідно враховувати те, що жодна група не може існувати, а тим більше розвиватися ізольовано від навколишнього світу. До таких факторів належать:

• соціально-психологічні тенденції науково-технічного прогресу;

• особливості  суспільно-економічної формації на конкретному етапі розвитку суспільства;

• особливості  діяльності органів управління, вищих  за рівнем;

• соціально-психологічні особливості територіального району, в якому функціонує організація, тощо.

Значно більше впливають на соціально-психологічний  клімат колективу фактори мікросередовища; основні з них такі:

• особливості  матеріально-економічних, технологічних  та організаційно-управлінських умов праці в колективі та ступінь  задоволення людей цими факторами;

• особливості  формальної структури в колективі  та її співвідношення з неформальною;

• стиль керівництва  керівника колективу;

• рівень психологічної  культури керівника та співробітників тощо. [1.ст.8]

Отже, основними  факторами, які впливають на стан соціально-психологічного клімату  в колективі, є зміст праці  та ступінь задоволення людей роботою; умови праці та побуту, задоволеність ними; ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків зі співробітниками; стиль керівництва, особистість керівника, а також те, чи задоволений він співробітниками.

Під мікросередовищем розуміється соціальний простір, оточення, в межах якого знаходиться і здійснює свою діяльність та чи інша організація.

Фактори макросередовища:

Перш за все  особливості суспільно-економічного укладу країни, а конкретніше –  специфіка даного етапу розвитку, що відповідним чином виявляється в діяльності;

Особливо важливими  умовами для бізнесу є загальне економічне зростання, інфляція, відсоткові ставки та рівень безробіття. Керівництво  повинно вміти оцінити як вплинуть на операції організації загальні зміни  стану економіки. Стан економіки впливає на вартість всіх вхідних ресурсів і на здатність споживачів купляти певні товари і послуги. Якщо наприклад, прогнозується інфляція, керівництво може: збільшити запаси ресурсів, взяти позику, домовитись з робітниками про фіксовану заробітну плату.

ступінь демократизації суспільства;

соціально-психологічні тенденції науково-технічного прогресу;

Технологія. Деякі  технологічні зміни, які глибоко  зачепили організації і суспільство  – це комп’ютерна, лазерна, мікрохвильова, напівпровідникова технології, робототехніка, супутниковий зв’язок, атомна енергетика, синтетичні палива, генна інженерія. Сьогодні, щоб зберегти конкурентноздатність, всі організації повинні йти в ногу з тими розробками від яких залежить їх діяльність.

політичні умови. Від того, яка партія чи який уряд прийдуть до влади, досить часто залежать питання, які торкаються бізнесу: оподаткування прибутків підприємств, встановлення податкових пільг, законодавство по захисту споживачів, контроль цін і заробітної плати, стандарти на чистоту оточуючого середовища. Для компаній, які ведуть свої справи в інших країнах велике значення має фактор політичної стабільності. Політичні зміни можуть привести до обмеження прав власності іноземного інвестора чи навіть до націоналізації власності.

рівень безробіття в регіоні;

ймовірність банкрутства  підприємства і т.д.

рівень розвитку матеріального і духовного виробництва  і культури суспільства в цілому,

суспільна свідомість. Таким чином, члени кожної соціальної групи і організації є представниками своєї епохи, певного історичного періоду розвитку суспільства.

Міністерства  і відомства, концерни, акціонерні суспільства, в систему яких входить підприємство чи організація, мають по відношенню до них певний управлінський вплив.

партнерські зв’язки з іншими організаціями,

а також з  споживачами продукції даної  організації. В умовах ринкової економіки  вплив споживачів на клімат організації  значно зростає.

Ці і інші фактори макросередовища мають  певний вплив на всі сторони життєдіяльності  організації в сучасних умовах. [1. ст. 12]

Мікросередовище підприємства, організації – це “поле” щоденної діяльності людей, ті конкретні матеріальні і духовні  умови, в яких вони працюють.

Які ж обставини, умови щоденної життєдіяльності  формують світогляд і настрій, соціально-психологічний клімат колективу?

Можна виділити безліч впливів.

Перш за все  відмітимо фактори матеріально-речового середовища.

це і характер трудових операцій, які виконуються,

стан обладнання,

якість сировини.

Значення мають  також особливості організації праці – змінність, ритмічність, ступінь взаємозаміни робітників, рівень оперативно-господарської самостійності бригади, лабораторії.

Впливають також  санітарно-гігієнічні умови праці  – температура, вологість, освітленість, шум, вібрація і т.д.

Раціональна організація трудового процесу з врахуванням можливостей організму людини, забезпечення нормальних умов праці і відпочинку впливають позитивно на психічний стан кожного робітника і колектив в цілому. І навпаки, несправність техніки, невдосконалені технології, неритмічність праці, недосттність свіжого повітря, шум, ненормальна температура в приміщенні – фактори матеріально-речового середовища негативно впливають на клімат. Тому удосконалення соціально-психологічного клімату полягає в оптимізації вказаних вище факторів. Це завдання можна вирішити на основі розробок спеціалістів з гігієни і фізіології праці, ергономіки і інженерної психології.

Іншу, не менш важливу  групу факторів – групові явища  і процеси, які виявляються на рівні первинної робочої групи. Ці фактори заслуговують уваги в зв’язку з тим, що вони є наслідком соціально-психологічного відображення людського мікросередовища.

Будемо називати ці фактори соціально-психологічними.

Почнемо з такого фактора а) як характер офіційних  організаційних зв’язків між членами первинної групи. Ці зв’язки закріплені в формальній структурі даного підрозділу. Можливі відмінності між типами такої структури можна показати на основі “моделей спільної діяльності” що виділені Л.І. Уманським.

Спільно-індивідуальна  діяльність: кожен член групи робить свою частину спільного завдання незалежно від інших.

Спільно-послідовна діяльність: спільне завдання виконується  послідовно кожним учасником групи.

Спільно-взаємодіюча  діяльність: завдання виконується за безпосередньої та одночасної взаємодії кожного учасника з іншими.[2, ст. 11]

Експериментальні  дослідження показують пряму  залежність між цими моделями і рівнем розвитку групи як колективу. Так, “згуртованість за направленістю” (єдність ціннісних  орієнтацій, єдність мети і мотивів діяльності) в межах даної діяльності групи долсягається швидше за третьою моделлю, ніж за другою чи першою.

б) Поряд із системою офіційної взаємодії на соціально-психологічний  клімат впливає неофіційна організаційна  структура. Безумовно, товариські контакти під час праці і по закінченні її, співробітництво і взаємодопомога формують інший клімат, ніж недоброзичливі відносини, що проявляються в сварках і конфліктах.

в) Розглядаючи  фактори, що впливають на клімат групи, необхідно враховувати не лише специфіку формальної і неформальної організації, взятої окремо, але і конкретне співвідношення. Чим вища ступінь єдності цих структур, тим позитивніший вплив, що формує клімат групи.

г) Характер керівництва, що проявляється в тому чи іншому стилі  взаємовідносин між безпосереднім керівником первинної групи і іншими її членами, також впливає на соціально-психологічний клімат. Робітники, які рахують керівників цеху одинаково уважними до їх виробничих і особистих справ, більше задоволені своєю працею, ніж ті, хто заявив про неувагу до них зі сторони керівників.

д) Наступний  фактор, що впливає на клімат групи, обумовлений індивідуальними психологічними особливостями її членів. Кожна людина є унікальною і неповторною. ЇЇ психічний  склад являє собою поєднання  рис особистості і властивостей, що створюють характер в цілому. Через призму особливостей особистості виявляється весь вплив на неї зі сторони зовнішнього середовища. Відношення людини до даного впливу, що виражається в думках і настрої особистості, в поведінці, являє собою її індивідуальний “вклад” в формування клімату групи. Звичайно психіка групи це не є проста сума індивідуально-психологічних особливостей членів групи. Це якісно нове утворення.