Удосконалення системи управління якістю продукції

ВСТУП

        Сучасні складні економічні та політичні процеси в Україні не дозволяють вітчизняним підприємствам у повній мірі боротися за розширення внутрішнього та зовнішнього ринку збуту і одною з причин такого становища є недостатньо висока якість продукції.

        Основою конкурентоспроможності підприємств в Україні в умовах переходу до ринкових відносин все більше виступає якість продукції, тому правильно обрана стратегія управління якістю продукції дозволить забезпечити ефективний розвиток підприємства і підвищення його конкурентоспроможності.

         Мета роботи - вдосконалення системи управління якістю продукції на підприємстві і на цій базі підвищення його конкурентоспроможності. А також розробка рекомендацій з удосконалення питань управління якістю продукції, огляд наукових даних з управлінню якістю продукції з наступним аналізом системи якості конкретного підприємства.

         Об’єкт дослідження – управління якістю на ПАТ „Харцизький трубний завод”.

Предметом дослідження  є теоретичні і практичні аспекти управління якістю продукції.

Завдання роботи:

• вивчити теоретичні основи управління якістю продукції;
• провести оцінку організації системи управління якістю продукції на підприємстві;
• провести на прикладі підприємства контроль і аналіз процесу управління якістю продукції;
• розробити рекомендації з удосконалення системи управління якістю продукції.

 

 

         Підвищення якості — одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін. Саме в умовах відкритої ринкової економіки немислимої без гострої конкуренції, проявляються фактори, які роблять якість продукції 

            Як удосконалення системи управління якістю продукції пропонуються такі методи як запровадження плану підвищення якості, проведення конкурсів профмайстерності, метод Lean Management.

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ  ЯКІСТЮ

1.1 Основні категорії і поняття управління якістю

 

           Якість є однією з основних категорій, що визначають спосіб життя, соціальну і економічну основу для успішного розвитку людини і суспільства.

Також якість – це ступінь  відповідності властивих характеристик  вимогам. Якість можна визначити і як – сукупність характеристик об'єкта, що ставляться до його здатності задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.

Під об'єктом у цьому визначенні розуміється все, що може бути індивідуально описане і розглянуте, тобто товар, послуга, процес, система, організація або окрема особа. Кожна потреба виражається рядом вимог (рис. 1.1), які беруть участь у формуванні відносин придатності об'єкта для цілей споживача, служать для оцінки відповідності об'єкта його призначенню, а отже, окреслюють границю якості об'єкта.

		Економічність				Функціональність
		Загальні вимоги споживача  до об’екту (засобу задоволення)
Безпека				Естетичність				Зручність

Рис. 1.1 Основні узагальнені вимоги

Вимоги до якості можна визначити як вираження певних потреб або їхній переклад у набір кількісно або якісно встановлених вимог до характеристик об'єкта з метою їхнього майбутнього втілення в об'єкті.

При проведенні технічних  оцінок термін «якість» застосовується в наступних ситуаціях:

• при порівнянні об'єктів з метою виявлення ступеня переваги тобто відносна якість;
• при кількісній статистичній оцінці – рівень якості;
• при проведенні точної технічної оцінки – міра якості.

Термін «об'єкт» звичайно можна замінити терміном «продукція».

Продукція являє собою  результат процесу або якої-небудь діяльності. Вона може бути як матеріальною – вироби, так і нематеріальною – послуги.

Послуги виробничого  характеру називають роботами.

На кожному етапі  розвитку суспільного виробництва  існують специфічні вимоги до якості продукції. На ранніх стадіях становлення промисловості основними вимогами до якості були точність і міцність. Масштаби виробництва дозволяли проводити перевірку кожного виробу.

У міру розвитку промислового виробництва продукція ставала усе більше складною, тобто вимога до якості постійно росла. Почала складатися система контролю якості продукції, суть якої полягала у виявленні дефектної продукції і вилученні її з виробничого процесу.

Ріст ступеня насичення  ринку товарами і послугами, посилення конкуренції викликали до життя поняття конкурентноздатності.

Конкурентноздатність  – це здатність продукції відповідати:

• у певний період часу сформованим або передбачуваним вимогам ринку;
• бути успішно реалізованої при наявності пропозиції інших аналогічних товарів.

Для перемоги в конкурентній боротьбі однієї системи контролю якості було недостатньо. З'явилася необхідність у виявленні і аналізі причин дефектів, а також розробці заходів  щодо запобігання браку в майбутньому. Утворилася нова концепція – управління якістю. Увага при цьому приділялася кожному етапу створення продукту, а не зосереджувалася лише на загальному результаті виробничої діяльності.

Контроль відіграє істотну  роль і  розглядається в одному ряді з такими процесами, як аналіз, планування і прогнозування якості. Головною метою системи є забезпечення і удосконалення якості протягом усього процесу створення продукції як засобу задоволення конкретних потреб.

Забезпечення якості – складова управління якістю, зосереджена на створенні упевненості в тому, що вимоги щодо якості буде виконано.     

Існують два різновиди  забезпечення якості: внутрішнє і  зовнішнє. Внутрішнє забезпечення якості створює впевненість у належній якості продукції у керівництва організації, зовнішнє — у споживачів.

Процес «створення якості»  можна розглядати як здійснення наступних  етапів:

1. Усвідомлення потреби.
2. Інтерпретація потреби, виявлення вимог до якості.
3. Втілення вимог до якості в зразку продукції.
4. Реалізація вимоги до якості продукції підприємства тощо.
5. Реалізація вимог до якості в товарі.
6. Задоволення потреб (оцінка якості споживачем).

Сертифікацією продукції  називається відповідність продукції  встановленим вимогам (стандартам).

До дій з забезпечення якості належать:

• аналіз актуальних і потенційних усвідомлених споживачами потреб; при наявності на ринку товарів-аналогів – аналіз рівня якості цих товарів;
• прогнозування;
• проектування якості в процесі розробки нової продукції;
• планування якості;
• розробка стандартів;
• контроль якості сировини/матеріалів і комплектуючих;
• контроль у процесі виробництва;
• контроль готової продукції;
• контроль реалізації;
• після продажний контроль (в умовах експлуатації);
• зворотний зв'язок зі споживачами (аналіз відкликань, побажань і рекламацій).

При цьому всі перераховані вище дії є складними і являють собою сукупність більш простих операцій, кожна з яких має власну мету, критерії контролю і методи корекції якості у випадку невідповідності рівня якості стандартам.

Поняття якості можна  поширити також на категорії діяльності організації в цілому. Концепція загального управління якістю (TQM) вважається сьогодні найбільш прогресивною і має на увазі активну участь кожного співробітника в удосконаленні якості продукції і процесу її виробництва.

Побудова спеціальної  системи для управління якістю називається системою якості (системою управління якістю) і являє собою сукупність організаційної структури, розподілу повноважень і відповідальності, методів, процедур і ресурсів, необхідних для встановлення, підтримки і удосконалення якості продукції.

Система якості реалізує політику організації в області якості. Політика в галузі якості офіційно визначає основні цілі і завдання організації в галузі якості. Вона є важливим елементом загальної політики фірми і затверджується її керівництвом.

В організації формується ієрархія якості. Ієрархія якості є підставою так званої піраміди якості, що відображає вплив якості на суспільство в цілому (рис. 1.2).

Для ефективного управління процесами забезпечення і підвищення якості продукції і продуктивності праці існує система управління якістю.

Управління якістю охоплює  частину функцій управління, спрямованих  на досягнення цілей в області  якості. Цілі в області якості припускають  створення на підприємстві умов, у  яких можливо контролювати, регулювати якість, забезпечувати відповідність прийнятим вимогам і гнучко змінювати встановлені вимоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Управління якістю — аспекти виконання функції управління, які визначають політику, цілі і відповідальність в області якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості і поліпшення якості в рамках системи якості.

У поняття "управління якістю" входять наступні аспекти:

1. Загальні аспекти:

• планування на рівні вищого керівництва;
• систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій тощо;
• залучення всіх виробничих ресурсів і всього персоналу;
• широке використання стандартизації, у тому числі і міжнародних стандартів з управління якістю;
• регулярні перевірки, вивчення зворотного зв'язку і корегування дій;
• безперервне навчання персоналу прийомам і методам управління якістю.

2. Технічні аспекти:

• використання у виробництві останніх світових стандартів або стандартів, що перевищують рівень світових;
• контроль продукції на кожному етапі процесу виробництва з використанням необхідних засобів контролю;
• діагностика устаткування;
• забезпечення керованості всіма процесами і простежування кожної одиниці продукції;
• регулярний перегляд технологій.

3. Економічні аспекти:

• управління економікою якості;
• планування капіталовкладень у якість (витрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, вивчення ринку, контроль, діагностику, переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів, особисті премії персоналу).

4. Управлінські аспекти:

• визначення політики в області якості і конкретний розподіл обов'язків і повноважень кожного співробітника;
• розробка формалізованої методології управління якістю з використанням різних методів і прийомів управління якістю і контроль виконання методик;
• планування необхідного кошторису капіталовкладень у якість у річному бюджетному плані;
• орієнтація виробництва на використання останніх науково-технічних розробок і вимог;
• контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.

При побудові системи управління якістю переслідується мета організаційного об'єднання всіх управлінських функцій, від реалізації яких залежать забезпечення і підвищення якості. Також це дозволяє створювати організаційні умови для об'єднання зусиль усього персоналу, спрямованих на підвищення економічних і виробничих показників діяльності всієї компанії.

Система якості – сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Система якості за формою — це система документації, у якій установлені загальні принципи забезпечення якості, вимоги до діяльності і відповідальності кожного співробітника в області якості; умови дотримання заданих параметрів кожного процесу і характеристик кожного об'єкта; методики контролю, обробки і аналізу інформації про якість; програми навчання персоналу в області якості тощо.

Система якості містить  у собі також систематичну діяльність відповідно до встановлених вимог, виявлення  недоліків і постійний пошук  шляхів поліпшення.