Удосконалення системи управління якістю продукції

Стандарт може бути міжнародним, регіональним, міждержавним і національним.

Стандартизація – діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового користування стосовно розв´язання існуючих чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеню впорядкованості за таких умов. Розробка, затвердження, прийняття і видання стандартів, проводиться на наступних рівнях: підприємства – стандарт підприємства; міністерства – галузевий стандарт; національному – національний стандарт України ДСТУ; регіональному – європейський стандарт EN; міжнародному – міжнародний стандарт ISO.

Підприємство розробляє  стандарт із певною метою:

• установити і декларувати підвищені вимоги в порівнянні з вимогами, прийнятими в конкурентів;
• регламентувати внутрішні вимоги, раціоналізувати процеси і операції;
• забезпечити гарантії споживачам.

Розрізняють стандарти  обов'язкового і добровільного використання.

Стандарти обов'язкового використання містять обов'язкові вимоги, регламентовані законом. Від дотримання підприємцями обов'язкових вимог стандартів залежать здоров'я і безпека споживачів, безпека праці в процесі виробництва, охорона навколишнього середовища, сумісність продукції.

Вимоги обов'язкових  стандартів також  захищають споживачів від продукції низької якості в тих випадках, коли на ринку немає конкуруючих пропозицій. Обов'язкові вимоги стандартів підлягають безумовному виконанню органами виконавчої державної влади, всіма підприємствами, їхніми об'єднаннями, установами, організаціями і громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

До обов'язкових вимог  належать: вимоги, які забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, охорону  навколишнього середовища; вимоги, які забезпечують сумісність і взаємозамінність продукції, і вимоги до методів виміру цих показників; вимоги техніки безпеки і гігієни праці відповідно до діючих санітарних норм і правил; метрологічні норми, правила, вимоги і положення, які забезпечують вірогідність і єдність вимірів; положення, які забезпечують технічну єдність під час розробки, виготовлення, експлуатації продукції.

Рекомендовані вимоги стандартів підлягають безумовному виконанню  в таких випадках:

1. якщо виробник (постачальник) продукції зробив заяву про відповідність продукції цим стандартам;
2. якщо ці вимоги включені в договори на розробку, виготовлення і поставку продукції;
3. якщо це передбачено діючими актами законодавства.

Стандартизація виконує 3 соціально значимі функції:

1. впорядкування об'єктів (продукції, робіт, послуг, процесів), створюваних людьми в різних країнах;
2. закріплення в нормативних документах оптимальних вимог до впорядкованих об'єктів;
3. установлення правил застосування цих нормативних документів.

Основними принципами стандартизації є:

1. комплексність стандартизації;
2. випереджальний розвиток стандартизації;
3. класифікація.

В області міжнародної  стандартизації працює велика кількість  організацій, серед яких Міжнародна організація із стандартизації (ISO) є найбільш представницькою.

До основних функцій ISO належать наступні:

1. установлення міжнародних стандартів за згодою всіх членів ISO;
2. сприяння впровадженню і полегшенню застосування нових прогресивних стандартів;
3. організація обміну інформацією про роботи своїх членів і технічних комітетів;
4. співробітництво з іншими міжнародними організаціями.

Стандарти серії ISO-9000 –  це пакет документів по забезпеченню якості.

Однієї з найважливіших  рис цих стандартів є їхня універсальність, тобто принципова застосовність  до усіх без винятку видів діяльності.

Стандарти ISO серії 9000 містять вимоги загального характеру. Вони можуть бути використані будь-яким підприємством незалежно від галузевого виробничого сектору. Викладена в них загальна структура систем якості універсальна. Тому в цей час ці стандарти використовують підприємства і організації різних сфер діяльності. Побудова і сертифікація систем якості за вимогами міжнародних стандартів ISO серії 9000 становлять інтерес для споживачів, виробників і суспільства в цілому.

Наявність на підприємстві ефективної системи менеджменту  якості гарантує його здатність до підвищення якості продукції і забезпечення її стабільності відповідно до запитів ринку.

1.4 Призначення і види аудита якості

 

Аудит якості – це систематичний  і незалежний аналіз, що дозволяє визначити  відповідність діяльності і результатів в області якості запланованим заходам, а також ефективність впровадження заходів і їхня придатність для досягнення поставлених цілей.

Аудит якості буває внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішній аудит проводиться  для задоволення внутрішніх потреб організації. Перевірку виконують співробітники, або аудитори, що не є працівниками цієї організації. Принциповим у ході внутрішнього аудита є те, що аудитори виступають тут як незалежні суб'єкти. При цьому бажано, щоб вони спілкувалися з персоналом ділянки, що перевіряється. Внутрішній аудит якості спрямований не стільки на виявлення самих невідповідностей, скільки на визначення причин невідповідностей, на оцінку необхідності і можливості проведення попереджуючих і коригувальних дій. У цьому полягає значна відмінність аудиту від діяльності з нагляду або контролю, які здійснюються для виявлення невідповідностей.

Зовнішній аудит проводиться  для задоволення потреб організації  при проведенні зовнішньої діяльності. Така перевірка здійснюється незалежними  експертами, замовником або іншими особами з метою одержання доказів відповідності системи якості певним вимогам. Перевірка може проводитися перед підписанням контракту або перед видачею ліцензії на певний вид діяльності та ін.

Проведення внутрішнього аудиту системи якості може бути викликано такими причинами:

• плановим аналізом ефективності системи якості;
• потребою в удосконаленні системи якості, необхідністю визначення найбільш ефективних мір;
• оцінкою заходів, проведених з метою поліпшення якості;
• виникненням проблем з якістю продукції, необхідністю визначення слабких місць системи.

Аналіз ефективності системи якості проводиться в  плановому порядку, найчастіше раз  у рік. Аудиторська перевірка  стосується всієї системи якості. Результати такого аудиту служать підставою для офіційної оцінки вищим керівництвом ефективності системи якості, її відповідності політиці і цілям в області якості. За результатами аудиту і офіційної оцінки вищим керівництвом системи якості складається програма заходів, спрямованих на поліпшення якості, і розробляється система коригувальних і попереджуючих дій.

Заходи, що сприяють удосконалюванню  системи якості, проводяться регулярно, що відповідає принципу постійного поліпшення якості концепції ТQМ. Аудиторська  перевірка може проводитися частіше, ніж щорічний аналіз ефективності системи якості, і охоплювати не всю систему, а її окремі елементи.

Аудит, пов'язаний з оцінкою  ефективності капіталовкладень у якість або з виявленням причин невідповідностей якості, носить ініційований характер. Така перевірка може охоплювати як всю систему, так і окремі її елементи, залежно від величини збитку, викликаного невідповідністю якості або капіталовкладень у якість і масштабності вжитих заходів.

У випадку внутрішнього аудиту керівником перевірки є керівник системи якості. У ході підготовки аудиту керівництво підприємства і керівник аудиту намічають для перевірки процеси, організаційні одиниці і елементи системи якості. Тему і обсяг перевірки керівництво підприємства визначає відповідно до інформаційних вимог. Вказуються ті стандарти, елементи стандартів, нормативні документи, з якими треба зіставляти перевіряти систему якості.

Необхідність проведення зовнішнього аудиту якості може бути обумовлена такими причинами:

• підтвердженням відповідності вимогам, установленим законодавством;
• вимогою замовника до підтвердження забезпечення якості;
• потребою органа, що видав сертифікат на систему якості.

Діяльність, пов'язана  з особливими вимогами до надійності продукції, регулюється законодавством. У цьому випадку в компетенцію  виконавчої влади входять ініціювання регулярних аудиторських перевірок якості і вимога до надання акту аудиторської перевірки, виданого незалежними авторитетними експертами.

Зовнішній аудит означає, що аудит якості здійснюється замовником продукції, або організацією, який довіряє замовник. Ініціатива при цьому може виходити від обох сторін. Як правило, у контракті обмовляється, якою організацією, коли і за чий рахунок буде проводитися аудит якості.

Аудиторські перевірки  є доказом ефективності системи  якості і проводяться органом із сертифікації при видачі, продовженні, анулюванні сертифікату на систему якості.

Аудит якості належить в  основному до системи якості. У  той же час об'єктами аудиту можуть бути елементи системи якості, такі як процеси або продукція. Аудити відповідно до категорії об'єкта перевірки можна згрупувати в такий спосіб:

• аудит якості системи;
• аудит якості продукції (послуги);
• аудит якості процесу методу.

Аудит якості системи  означає перевірку всієї системи  якості і укладається в оцінці відповідності документів системи якості певним вимогам і в аналізі діяльності відповідно до приписань. Програма аудиту якості системи містить у собі два етапи (рис. 1.9).

I етап аудиту якості системи
Відповідність документації вимогам аудиторської перевірки
Документація системи якості
II етап аудиту якості системи
Відповідність діяльності підприємства розпорядженням
Діяльність підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. 9 Аудит якості системи

 

На першому етапі  провадиться перевірка відповідності  документів системи якості нормативним вимогам. Аудит системи якості може проходити не на вимогу повного нормативного документа, а по обраних елементах. Залежно від цілей аудита системи якості зіставлення документації може здійснюватися за різними напрямками:

• відповідність документації системи якості конкретним, у тому числі специфічним вимогам замовника – під час аудиту другою стороною перед висновком контракту;
• відповідність документації системи якості екологічним вимогам, вимогам по техніці безпеки і ін. – під час аудиту, проведеного службами нагляду;
• відповідність документації системи якості стандартам системи якості – під час аудиту, проведеного органами по сертифікації, внутрішніх аудитів і ін. Залежно від спрямованості аудита системи якості на першому етапі аудита перевірці можуть підлягати такі документи, як посібник з якості, обрані методики системи якості і т.д.

На другому етапі  провадиться вибіркова перевірка  відповідності приписань документації системи якості і діяльності, здійснюваної на підприємстві. Другий етап проводиться також за декількома обраними приписаннями, які спрямовані на виконання вимог, що відповідають цілям аудиторської перевірки.

Аудит якості продукції  має дві основні форми: аудит  продукції, готової до поставки споживачеві, і аудит продукції в процесі  виробництва. Розглянемо особливості кожної із цих форм.

Існує два способи  одержання інформації про якість готової продукції:

• Аналіз скарг і рекламацій споживачів.
• Вибіркова перевірка готової продукції незалежними експертами (аудит готової продукції).

Перший спосіб дає найбільш повну і комплексну інформацію про невідповідності якості, але ця інформація приходить із більшим запізненням. Інформація, отримана другим способом, не дає повної картини про якість готової продукції, на підставі цієї інформації можуть бути прийняті коригувальні і попереджуючі міри, які завдяки своїй своєчасності приносять значний економічний ефект.

Аудит якості готової  продукції проводиться, як показано на рис. 1.10, після того, як зроблена продукція  випробувана, упакована, маркірована  і готова до поставки. Завдання такого аудита - оцінити продукцію з позиції споживача. Метою аудиту готової продукції, на відміну від цілі вихідного контролю, є виявлення невідповідності процесів виробництва і контролю продукції.