Звіт по науково-педагогічній практиці

     2) забезпечити впровадження технології  з боку викладачів, враховуючи  при цьому індивідуальні психологічні  властивості студента.

    Організацію самостійної роботи студентів як складову навчальної діяльності схематично можна представити таким чином:

    Для успішної організації самостійної роботи студентів викладач має виконати ряд заходів:

• встановити завдання стосовно самостійної роботи;
• забезпечити студентів необхідною навчальною та методичною літературою;
• розробити та довести до студентів рекомендації щодо вивчення теорії;
• надати зразки виконання практичних вправ;
• поставити контрольні питання та орієнтири для самоконтролю студентами своєї самостійної роботи.

    Самостійна  діяльність вимагає від студентів  активної розумової праці, вміння застосовувати  раніше засвоєнні знання. Найбільш поширеними видами самостійної роботи є робота з підручником, навчальними  посібниками, дидактичними матеріалами, персональним комп’ютером, розв’язування  задач, виконання вправ, написання  рефератів, самостійні спостереження, лабораторні роботи, дослідницька діяльність, конструювання, моделювання.

    За  дидактичною метою самостійну роботу можна поділити на: підготовчу, спрямовану на засвоєння нових знань, тренувальну, узагальнююче-повторювальну й контрольну. Найбільш широко самостійна робота застосовується під час закріплення і вдосконалення  знань, умінь та навичок студентів. Мають самостійний характер усі  види творчих робіт. Завдання для  самостійної роботи можуть бути фронтальними та індивідуальними. В усіх випадках завдання, які вимагають самостійної  роботи, даються студентові з урахуванням  його індивідуальних особливостей та пізнавальних можливостей.

    Вченими доведено, що темперамент людини протягом життя в основі своїй не змінюється і залежить від фізіологічних  особливостей організму. Тому визначення та врахування темпераменту студента при організації його самостійної  роботи – одне з важливих завдань  викладача. Наприклад, у сангвініка проблем з самостійною роботою  виникати не повинно, бо люди-сангвініки легко пристосовуються до будь-яких вимог, оточуючих, колективів, установ. Вони працюють достатньо швидко, але при необхідності можуть уповільнити темп і виконати роботу з особливою точністю й ретельністю.

    Меланхолік  виконує роботу повільніше за сангвініка. Тому на виконання самостійної роботи таким студентам необхідно виділити у двічі більше часу. Меланхоліка  швидко стомлює будь-яка діяльність, навіть легка і приємна. Його лякають  нові завдання і великі обсяги роботи. Тому, щоб меланхолік якісно виконав  роботу, викладачеві доцільно розподілити  завдання на частини. Саме студенти з  цим типом темпераменту в процесі  навчання потребують найчастіших консультацій з викладачем та його підтримки.

    Найскладніше  буде самостійно працювати над навчальним матеріалом холерикові. Йому складно  надовго зосередитися на одній роботі. Він швидко стомлюється від рутини, одноманітності. Як правило, все робить надзвичайно швидко і не якісно, часто не доводить справ до кінця. Завдання студентові холерикові слід, як і меланхолікові, видавати невеликими частинами. Розпорядження й інструкції холерики, переважно, не дослуховують до кінця, не вникають глибоко в суть справи, тому слід інформувати холерика стисло, небагатослівно, акцентуючи його увагу на основних аспектах. Не зайве також переварити, чи зрозумів холерик суть справи.

    Самостійно  навчальну роботу студент-флегматик  виконує сумлінно, якісно, але надзвичайно  повільно. В кожну проблему флегматик  намагається вникнути як найглибше. Флегматик – це людина, яка спочатку все ретельно продумає, прорахує, виважить, і лише потім скаже чи зробить. Студент-флегматик не здатний швидко зорієнтуватися, тому усі завдання потрібно видавати йому заздалегідь.

    Отже, вважаємо, щоб організація самостійної  роботи студентів у вищому навчальному  закладі при вивченні різних предметів  була ефективною, необхідно забезпечити  в цьому процесі врахування індивідуальних особливостей студентів.

    Загальні  рекомендації до організації  самостійної роботи:

    1.Уважно  ознайомитись із розгорнутим  змістом дисципліни, використовуючи  конспект лекцій та відповідні  підручники.

    2.Знайти  та визначити місце зазначених для самостійної роботи тем у загальній структурі курсу.

    3.Уважно  прочитати питання за кожною  темою та знайти відповіді  на них у рекомендованій літературі.

    4.Законспектувати  найважливіші теоретичні положення  кожної теми.

    5.У  ході опрацьовування теоретичного  матеріалу визначити незрозумілі  теоретичні виклади з метою  подальшої консультації з викладачем.

    6. Виконуючи самостійну роботу, завести  та постійно поповнювати словник  нових термінів.

    7. Найбільш складні теоретичні  положення рекомендується зазначити  у окремому конспекті з метою  їх засвоєння та подальшої  рекомендації з викладачем.

    8.Вивчаючи матеріал, чітко відокремлювати його теоретичну та практичну частини.

    9.Кожне питання теоретичної частини співвіднести із змістом курсу в цілому, проаналізувати його значення.

    10. Визначити ключові положення  у кожному питанні за відповідною  темою.

    11. Скласти тезисний план кожного  питання та зіставити такі  плани із загальною структурою  теми в цілому.

    12. Уважно повторити нові терміни  кожного питання, дати їм визначення.

    13. За вибором студента, окремі теоретичні  теми або питання можна оформити  у вигляді реферату.

    14. У рефераті слід вказати тему, питання, що розглядаються, літературу, що було використано.

    15. Багатопланові теоретичні питання  висвітлювати, спираючись на різні  джерела їх тлумачення, або глибоко  проаналізувати один, найбільш обґрунтований  з точки зору студента, підхід.

    16. Якщо матеріал, що самостійно  вивчається, містить практичну частину,  то вона має бути опрацьована  окремо.

    17. Практичні питання кожної теоретичної  теми винести у окремий конспект.

    18. Кожне практичне питання уважно  проаналізувати та зіставити  зі змістом його теоретичного  підґрунтя.

    19. Найбільш складні практичні питання  можна відбити, оформивши їх  у вигляді графіку або таблиці.

    20. Практична частина кожної теми  має бути проілюстрована відповідними  прикладами.

    21. Опрацьовуючи практичний матеріал, постійно звертати увагу на  його значущість та перспективи  подальшого втілення у життя.

    22. Наприкінці роботи уважно зіставити  теоретичну та практичну частини  кожної теми.

    23. Винести окремим списком питання,  що викликали труднощі або  нерозуміння, з метою подальшої  консультації з викладачем.

    24. Самостійну роботу виконувати  систематично, за відповідним планом.

    25. Представити роботу у вигляді  конспекту або реферату.

    Таким чином, організація самостійної  роботи студентів дає змогу індивідуалізувати  навчальний процес, активізувати науково-дослідницьку роботу студентів, залучити їх до участі в олімпіадах та науково-технічних  конференціях. А головне, дає студентам  впевненість в тому, що вони зможуть  розв’язати встановлені задачі і  в майбутній професійній діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

4. Форми та методи контролю знань студентів

    Студент, відповідно до затвердженої робочої  навчальної програми з дисципліни, виконує певні види навчальної роботи (лабораторні роботи, реферат, есе, розрахунково-графічну роботу тощо), передбачені в кожному  навчальному модулі, і захищає  їх результати у встановлені терміни. Причому, виконання курсової роботи або проекту здійснюється в межах  окремого навчального модуля.

      Оцінювання виконаної студентом  навчальної роботи здійснюється  в балах за багатобальною та  національною шкалою. При цьому  можуть бути передбачені як  заохочувальні так і “штрафні”  бали (наприклад, за додержання  встановлених термінів виконання  різних видів навчальної роботи  тощо).

    Виконаний вид навчальної роботи зараховується  студенту, якщо він отримав необхідну кількість балів з дисципліни.

    Сума  рейтингових оцінок, отриманих студентом  за окремі види виконаної навчальної роботи в межах даного модуля, становить  поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

    Якщо  студент успішно виконав передбачені  в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

      Модульний контроль на кафедрі менеджменту здійснюється викладачем, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин під час аудиторних занять.

    Модульні  контрольні завдання студенти отримують  безпосередньо на початку контролю, їх виконання здійснюється кожним студентом  індивідуально. Під час їх виконання  студенти можуть користуватись допоміжними, довідковими матеріалами та засобами, якщо це передбачено робочою навчальною програмою дисципліни.

    Сума  поточної та контрольної модульної  рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається  в балах та за національною шкалою.

    Контрольні  та підсумкові модульні рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення модульного контролю.

    Модуль  зараховується студенту, якщо він  успішно виконав передбачені  в даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку, а відтак, позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку.

    У випадку отримання незадовільної  контрольної модульної рейтингової  оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому  порядку.

    Сума  підсумкових модульних рейтингових  оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою.

      Якщо студент має позитивну  (за національною шкалою) підсумкову  семестрову модульну оцінку то він допускається до семестрового контролю з дисципліни, що здійснюється в формі семестрового екзамену.

      Тривалість семестрового контролю під час зимової та літньої екзаменаційних сесій становить в ПДАТУ від одного до двох тижнів.

      Студент має право не складати  семестровий екзамен і отримати  підсумкову семестрову рейтингову  оцінку із зарахуванням йому  навчального курсу з дисципліни  у даному семестрі, якщо він  виконав протягом семестру всі  види навчальної роботи без  порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль  і набрав кількість балів, яка  відповідає позитивній (за національною  шкалою) підсумковій семестровій  модульній рейтинговій оцінці.

    Семестровий екзамен здійснюється відповідно до затвердженого в установленому  порядку розкладу, з розрахунку не більше одного екзамену з передекзаменаційною  консультацією на день, шляхом виконання  студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних  годин.

      Якщо студент під час семестрового  екзамену отримав позитивну (за  національною шкалою) екзаменаційну  оцінку, то навчальний курс з  дисципліни у даному семестрі  йому зараховується.