Звіт по науково-педагогічній практиці

">    За  матеріалами заступника директора  ІБіФ доцента, к.е.н. Корженівської Н. Л.  («Звіт про наукову роботу за 2011 рік»). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

10. Проведення  наукових нарад.

    Нарада — це форма реалізації управлінських рішень, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінської діяльності.  У зв’язку з цим раціональна організація проведення нарад має велике значення для піднесення ефективності праці керівника.

    Багато  нарад бувають невдалими ще до їх початку. Перш за все потрібна підготовка, на яку не слід шкодувати часу. Нарада буде ефективною лише тоді, коли керівник переконаний в необхідності обміну інформацією, аналізу складної ситуації або проблеми, яка вимагає прийняття  комплексного рішення.

    Підготовка складається з наступного алгоритму дій:

    • прийняття рішення  про проведення наради. Іншими словами, скласти чіткий розклад “внесок — результат”. Потрібно пам'ятати, що нарада не може замінити інших форм керівництва: особистих контактів із колегами і підлеглими, безпосереднього вирішення найважливіших питань самим керівником, розподілу службових доручень, інформації за допомогою письмових джерел (наказів, розпоряджень, інструкцій тощо). Якщо суспільно-корисна віддача від наради під сумнівом, від неї слід відмовитись.

    • визначення теми, мети наради, порядку денного. Тему наради необхідно визначити чітко й однозначно. Якщо вона сформульована розпливчасте, то після наради залишається лише почуття незадоволення. Окрім того, слід чітко визначити для себе мету наради, тобто якого результату Ви хочете досягти: прийняти рішення ,з того чи іншого питання чи виробити опорні рекомендації для прийняття такого рішення.

    Як  правило, місцем проведення значної  частини (більше ніж 70 %) нарад є кабінет  керівника. Однак засідання краще  скликати в спеціально обладнаних для  цієї мети приміщеннях. В основному  запрошені на нараду сідають за стіл, що має прямокутну форму. Це вкрай  незручно і керівникові, і учасникам  наради. Відома інша, більш зручна форма  столу — трапецієподібна (рис. 1)

    

    Рис.1 Схема розміщення учасників наради

    Наприкінці  наради керівнику слід підбити підсумки, пояснити, що, кому і в який термін необхідно виконати для реалізації прийнятих рішень.

    Наради  потрібно закінчувати у визначений час. Це створює репутацію вмілого  організатора, дисциплінує учасників. Завершувати нараду варто на позитивній ноті, наприклад, подякувати учасникам  за ефективну роботу. По її закінченні необхідно забезпечити оформлення документальних матеріалів: протокол, рішення тощо.

    Оптимальна  тривалість спільної розумової діяльності великої кількості людей складає  всього 40—45 хвилин. Через 40—60 хвилин після  початку наради в його учасників  послаблюється увага: починається  галас, зайві рухи, розмови. Якщо й  далі продовжувати нараду без перерви, то в більшості учасників настає втома (див. рис.2).

    

    Рис. 2 Залежність стану учасників наради від її тривалості

    Керівник  зобов'язаний контролювати виконання  рішень, звернень, особистих прохань, що приймались на нараді, з тим, щоб  інформувати про виконання, заслухати  відповідальних працівників, які не впорались із виконанням, на наступній  нараді.

    Під час проходження навчально-педагогічної практики в ПДАТУ, а саме на кафедрі менеджменту організацій та адміністрування студенти-практиканти двічі брали участь у засіданнях Інституту бізнесу і фінансів .

    Засідання деканату розпочинається о 11.10 в кабінеті директора Інституту бізнесу  і фінансів Рудика В. К. На якому були присутні  усі завідувачі кафедр інституту. Розглядали не закриті питання минулого навчального року. Також Рудик В.К. наголосив на участі у студентських конференціях, які відбудуться в березні, квітні та травні.

    Після закінчення засідання деканату кожен завідувач кафедри проводить окреме засідання з усіма викладачами кафедри. Засідання розпочинається близько 11.40 дня в аудиторії.  Засідання проводив завідувач кафедри Доманчук Д.П. На якому він доніс до відома співробітників питання, які розглядалися на засіданні деканату. А також обговорювалися питання , які безпосередньо стосувались наукової діяльності кафедри. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

11. Технічні  та програмні засоби забезпечення проведення наукових досліджень.

    На  сучасному етапі розвитку суспільства  обсяг та складність інформаційних  потоків з кожним роком збільшується. Тому традиційна система навчання у  вищих закладах освіти потребує постійного удосконалення на основі сучасних досягнень  науки та техніки, що пов'язано з  поліпшенням методики організації  та проведення навчального процесу. Важливим напрямом інтенсифікації навчально-пізнавального  процесу є використання технічних  засобів навчання (ТЗН), в тому числі  комп'ютерної техніки.

    Використання  технічних засобів навчання надає  навчально-методичній роботі з студентами та слухачами більш насичений, динамічний, творчий та інтенсивний характер. Сучасна освіта базується в основному на вербальному способі передачі знань, де переважає сприймання усної інформації, яка перевантажує роботу слухового аналізатора. При цьому візуальний канал використовується мало, виникає сенсорне голодування, що значно знижає творчий характер навчальної діяльності.

    Використання  технічних засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу, посилює засвоюваність навчального  матеріалу.

    За  переважним способом передачі інформації виділяють кілька основних груп засобів  навчання. Найпоширеніші з них  такі:

    Аудіальні — засоби для відтворення звуку  й посилення мовлення викладача. У великих лекційних аудиторіях вони дають можливість зменшити навантаження на його голос, забезпечити добру  гучність в аудиторії, коли відстань від викладача до останнього ряду перевищує 20 м.

    Візуальні — засоби для передачі інформації за допомогою зображень. Це можуть бути статичні засоби (діапроектори, епідіаскопи) і класні дошки (кодоскопи та звичайні дошки — білі або булавкові).

    Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп'ютерів:

    1) комп'ютер як об'єкт вивчення;

    2) комп'ютер як засіб навчання;

    3) комп'ютер як складова частина  системи управління народною  освітою; 

    4) комп'ютер як елемент методики  наукових досліджень.

    Враховуючи  потребу в підготовці студентів до життя та діяльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управлінських процесів, університет має забезпечити їх комп'ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування.

    За  допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ютер використовують для навчального  моделювання науково-технічних об'єктів  і процесів. Використання комп'ютера  в процесі навчання сприяє також  підвищенню інтересу й загальної  мотивації навчання завдяки новим  формам роботи і причетності до пріоритетного  напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних  форм подання інформації, змаганню студентів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

    Водночас  викладачі повинні враховувати й негативні моменти. Передусім робота з комп'ютером швидко стомлює студентів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатності студентів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги. Здебільшого інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає. Оскільки діалог з машиною синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стійкого негативізму до машини .

    На  кафедрі менеджменту організацій  та адміністрування комп'ютер використовується зазвичай як допоміжний засіб під  час традиційних форм навчальної роботи: теоретичних занять, практичних та лабораторних робіт, курсового  та  дипломного  проектування,  різних  видів  контролю.  Як необхідність він виступає в основному при  написанні курсових і дипломних  та магістерських робіт. Більше того, значні результати очікуються від комп'ютерних  технологій на шляху впровадження дистанційного  навчання і побудованої на його основі дистанційної освіти. Тому в останній час з'явилася нова технологія - технологія дистанційного навчання, яка на жаль в нашому університеті ще відсутня, але в майбутньому планується її впровадження.

    Отже, дистанційне навчання - це нова форма  організації освіти, що основана на використанні персональних комп'ютерів, електронних підручників та засобів  телекомунікацій, які становлять якісно нову технологію навчання, особливо при  використанні Інтернет та наявності  нового комп'ютерного програмного забезпечення.

    Комп'ютерні програми поділяються на три групи: системне програмне забезпечення (пакет  програм Windows у різних версіях та конфігураціях), прикладні (MS OFFICE різних модифікацій ) та інструментальні програми (різні мови програмування).

    Велику  роль в процесі навчання відіграють професійно-орієнтовані програми менеджера:

    - бази даних, програмно-апаратний комплекс і спеціалізовані прикладні програми з управління організацією і технологією виробництва, що використовуються на автоматизованому робочому місці (АРМ) менеджера;

    - розрахункові, демонстраційні, довідкові, тестові, дистанційного навчання, інформаційно-довідкові, навчальні, електронні посібники, тобто ті, які створюються для застосування в навчальній роботі і використовуються як засіб підвищення ефективності пізнавальної діяльності та підвищення кваліфікації фахівців.

    Досвід  використання технічних засобів  і програм показує, що застосування їх активізує різні методи навчання, поліпшує форми й умови передачі навчальної інформації, підсилює дієвість контролю знань та засвоєння   навчального   матеріалу,   поліпшує   умови   прищеплювання студентам  практичних навичок. Крім того, застосування технічних та програмних засобів  вимагає і проведення наукових досліджень з широким використанням різних економіко-математичних методів дослідження.

    Таким чином, з цього випливає, що застосування технічних засобів і персональних комп'ютерів є необхідним явищем на сучасному етапі розвитку освіти та науки. Адже, як відомо, за допомогою  різних програм можливе швидке вирішення  найскладніших задач, що значно спрощує  роботу як практиків, так і науковців  будь-яких сфер діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

12.   Підготовка науково-педагогічних  кадрів.

    Підготовка  науково-педагогічних та наукових кадрів у Подільському державному аграрно-технічному університеті здійснюється відповідно до нормативних документів Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України. До таких документів передусім належать: Конституція України, Закон України "Про вищу освіту", Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309 "Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів" та ін..