Методологічні засади інвестиційного аналізу

 

Віднесення грошових потоків до інвестиційного проекту. Усе ще багато нових інвестиційних проектів переобтяжені сторонніми витратами, які значно ускладнюють бачення того, варто чи ні реалізовувати інвестиційний проект. Наприклад, за здійснення аналізу не варто враховувати в інвестиціях частку накладних витрат. Така практика призводить до відхилення потенційно прибуткових інвестиційних проектів, тому що компанія сама по собі має дуже велику корпоративну структуру або ж забагато напрямів діяльності.

Альтернативна вартість. Аналіз інвестиційних проектів, загалом, полягає в порівнянні одного інвестиційного проекту з іншим. Помилковим є припущення, що за розгляду нового проекту слід порівнювати за категоріями «перед» і «після», а не за категорією «або-або». Наприклад, за розв’язання проблеми будівництва нового цеху на ділянці землі альтернативним буде питання продажу ділянки, яка, за попереднім планом, відводиться під забудову. Ринкова вартість ділянки уособлює альтернативну вартість інвестування. Для визначення альтернативної вартості активів слід, де це можливо, використовувати ринкову вартість.

Урахування  матеріальних і нематеріальних грошових потоків. За оцінки інвестицій ураховуються нематеріальні втрати й вигоди, які можуть вплинути на діяльність підприємства. Аналіз затрат і вигод, з іншого боку, забезпечує детальніший аналіз, ніж більшість інвестиційних оцінок, і спрямований на встановлення затрат і вигод для суспільства в цілому, для всіх акціонерів, а не тільки для підприємства. Нематеріальні затрати й блага охоплюють питання безпеки, покращання якості, зростання моралі робітників та іміджу підприємства. Ці нематеріальні затрати й блага можна розділити на дві категорії — ті, які за певних міркувань можуть бути конвертовані в грошовий еквівалент (підвищення якості спричиняє зниження собівартості, зменшується кількість відходів та браку, обсяг робіт з переробки, зменшення потреби гарантійного обслуговування) і ті, з якими це зробити неможливо з огляду на їхню якісну природу (природоохоронні заходи, покращання життєвого середовища робітників – додаткові кафе, магазини, спортивні споруди та ін.).

 

6. Особливості аналізу грошових потоків інвестиційного проекту

Аналіз грошових потоків — це сукупність методів формування і обробки даних про грошові потоки, які дають об’єктивні оцінки стану, тенденцій розвитку, виявлення резервів підвищення ефективності використання грошових коштів та шляхів їх реалізації. Аналізу руху грошових потоків підприємства може складатися з етапів, відображених на рис. 2. Відсутність грошових коштів на рахунку підприємства свідчить про послаблення фінансової стійкості підприємства, оскільки є доказом значного дефіциту грошових коштів і може призвести до банкрутства підприємства. Розбалансування структури грошового потоку також свідчить про погіршення фінансової стійкості підприємства. Зростання негативного потоку від операційної діяльності впродовж тривалого періоду, як правило, призводить до різкого погіршення платоспроможності підприємства.

Аналізуючи грошові потоки будь-якого  підприємства з використанням звіту про рух грошових коштів, структурованого за різними видами діяльності, необхідно мати на увазі наступне:

1. Темп приросту грошового потоку  від операційної діяльності характеризує  масштаби зростання фінансового  потенціалу підприємства та рівень доходності, досягнутий за минулі звітні періоди. З іншого боку, грошовий потік від операційної діяльності є індикатором ділової активності підприємства та його здатності погашати свої зобов’язання. Позитивне сальдо, тобто чисте надходження грошових коштів у результаті операційної діяльності, забезпечує стабільність існування підприємства у довгостроковій перспективі. Негативний грошовий потік у результаті операційної діяльності покривають за рахунок скорочення інвестиційних вкладень та/або джерел зовнішнього фінансування. Якщо підприємство має задовільні значення коефіцієнтів ліквідності і негативну величину грошового потоку від операційної діяльності, це означає, що результатом операційної діяльності є витрачання грошових коштів, а приріст коштів за період забезпечується за рахунок фінансової або інвестиційної діяльності. Подібна ситуація у довгостроковому періоді може призвести до того, що підприємство буде не в змозі погашати свої зобов’язання, оскільки основним стабільним джерелом їх погашення є надходження грошових коштів від операційної діяльності.

2. Аналіз грошового потоку від  інвестиційної діяльності дозволяє  прослідкувати інвестиційну політику  підприємства, і виявити обсяг  тих інвестицій, які в майбутньому  викличуть надходження або витрачання грошових коштів. Крім того, визначається надходження ліквідних коштів за рахунок скорочення інвестицій, вивільнення фінансових коштів, заморожених в окремих видах майна.

3. Окремий розгляд показників  фінансової діяльності дозволяє  не тільки проаналізувати фінансову політику та фінансові можливості підприємства, але й спрогнозувати майбутні дивіденди власників капіталу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 7. Урахування ризику та невизненості інвестиційних проектів

1. Сутність ризиків інвестиційних  проектів

2. Класифікація інвестиційних проектів

3. Аналіз ризиків інвестиційних  проектів 

4. Урахування фактора ризику в процесі управління інвестиційною діяльністю

5. Управління ризиками

 

1. Сутність ризиків інвестиційних проектів. За оцінювання інвестиційних проектів передбачається, що всі вихідні величини, зокрема величини грошових потоків, відомі або можуть бути точно визначені. Фактично, параметри, які визначають величину грошових потоків, можуть набувати значень, які суттєво відхиляються від очікуваних. Передбачити усі різноманітні причинно-наслідкові взаємозв’язки, що супроводять функціонування інвестиційного проекту, з високою точністю практично неможливо. Отже, рішення щодо проекту приймаються за умов невизначеності. Невизначеність – стан неоднозначності розвитку конкретних подій у майбутньому, ступінь нашого незнання і неможливості точного передбачення основних величин і показників діяльності підприємства, у тому числі щодо реалізації інвестиційного проекту. Це об’єктивне явище. Ступінь невизначеності в різних ситуаціях може бути відмінним, а отже, неоднаковим буде й ризик.

Існує, принаймні два підходи  до визначення ризику – на основі втрат і збитків та непевності. За першим, ризик визначається як імовірність того, що збитки перевищать певне значення. Існує також визначення ризику як математичного очікування втрат чи збитків. Однак, в інвестиційному та фінансовому менеджменті найчастіше під ризиком розуміють міру невизначеності в одержанні очікуваного рівня дохідності від заданих інвестицій, при реалізації даного проекту.

Інвестиційний ризик – вагома складова сукупних господарських ризиків підприємства, що виникає у процесі його інвестиційної діяльності та зростає зі збільшенням обсягу та диверсифікації останньої, прагненням збільшити дохідність та освоєнням нових технологій та інструментів в інвестуванні. Під ризиком у проектному аналізі розуміють ймовірність визначеного рівня втрат фірмою частини своїх ресурсів або недоотримання доходів, або появу додаткових витрат при реалізації проекту. Це постійний фактор, врахування якого полягає в об’єктивній оцінці його рівня для забезпечення необхідного рівня дохідності інвестиційних операцій та розробки системи заходів, що мінімізують негативні фінансові наслідки для інвестиційної діяльності підприємства. Ризик існує незалежно від того, якими будуть наслідки: не-визначеними чи невідомими. Деякі види діяльності прийнято, вважати більш ризикованими, ніж інші. Вкладник часто усвідомлює, що, роблячи вклади, він наражається на ризик отримати невеликий прибуток або зазнати збитків, або рух ліквідності виявиться меншим за очікуваний і розцінюватиметься як відносно "ризиковане". З іншого боку, якщо інвестор впевнений у результаті проекту, то він може передбачити, чи є ризик, чи його взагалі немає.

Граничними значеннями ймовірності  ризику фінансових втрат при інвестуванні, за оцінкою експертів є:

1.для інвестицій з рівнем  припустимого ризику – 0,1.

2. для інвестицій з рівнем  критичного ризику – 0,01.

3.для інвестицій з рівнем  катастрофічного ризику – 0,001.

Це означає, що аналізований інвестиційний проект повинен бути відхилений, якщо в одному випадку із 10 по ньому може бути загублено весь прибуток, або в одному випадку зі 100 – загублено весь валовий дохід; або в одному випадку з 1000 – загублені все активи у результаті банкрутства

2. Класифікація інвестиційних проектів. За причинами виникнення розрізняють такі види проектних ризиків:

• ризик, пов’язаний з нестабільністю законодавства і наявної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку;
• ризик несприятливих політичних змін у країні чи регіоні;
• зовнішньоекономічний ризик (можливість запровадження обмежень на торгівлю й поставки, закриття кордонів тощо);
• ризик неповноти й неточності інформації проекту;
• ризик мінливості ринкової кон’юнктури;
• ризик природних катаклізмів;
• виробничо-технологічний ризик (аварії, вихід з ладу устаткування, виробничий брак тощо);
• ризик непередбачуваності дій учасників проекту.

Проектні ризики бувають зовнішні (непередбачувані та передбачувані) та внутрішні. Зовнішні непередбачувані ризики зумовлені:

• зміною політичної ситуації та непередбачуваними державними заходами регулювання у сферах землекористування, оподаткування, ціноутворення, експорту-імпорту, охорони довкілля тощо;
• природними катастрофами (повенями, землетрусами, кліматичними змінами і т. п.);
• злочинами та несподіваним зовнішнім екологічним і соціальним впливом;
• зривами у створенні необхідної інфраструктури, банкрутствами, затримками у фінансуванні, помилками у визначенні цілей проекту.

Урахувати зовнішні непередбачувані  ризики практично неможливо.

До зовнішніх передбачуваних ризиків належать:

• ринковий ризик через погіршання можливостей одержання сировини, підвищення на неї цін, зміну вимог споживачів продукції, посилення конкуренції тощо;
• операційний ризик, пов’язаний з відхиленням від цілей проекту та неможливістю підтримання управління проектом;
• ризик шкідливого екологічного впливу;
• ризик негативних соціальних наслідків;
• ризик зміни валютних курсів;
• ризик непрогнозованої інфляції;
• ризик податкового тиску.

Аналізуючи проект, зовнішні передбачувані ризики можна врахувати.

Внутрішні ризики поділяються на планово-фінансові, пов’язані зі зривом планів робіт і перевитратою коштів, та технічні, пов’язані зі зміною технології, погіршанням якості продукції, помилками в проектно-технічній документації тощо.

У процесі аналізу ризиків важливо  виділити групу ризиків, які можуть бути застраховані (інвестор має підстави сподіватися на відшкодування втрат, викликаних цим ризиком) :

• прямі майнові збитки, пов’язані з перевезеннями, роботою обладнання, поставкою матеріалів;
• непрямі збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, повторним установленням обладнання, неодержанням орендної плати;
• ризики, що підлягають обов’язковому страхуванню (від нещасних випадків на виробництві, від захворювань, від пошкодження майна, від викрадення транспортних засобів).

У зв'язку з підготовкою і реалізацією  проекту розрізняють систематичний  і несистематичний ризик. Систематичний  ризик належить до зовнішніх факторів, пов'язаних з проектом, таких як стан економіки в цілому, і перебуває поза загальним контролем над проектом. Прикладами систематичного ризику є політична нестабільність, зміни умов оподаткування, фактори, пов'язані з діями держави. Інші види систематичного ризику відображають вплив факторів конкурентного середовища, у тому числі загального ринкового попиту, рівня конкуренції і цін на сировину і робочу силу в галузі. Несистематичним ризиком є ризик, що безпосередньо стосується проекту. Рівень рентабельності виробництва, період початку будівництва і сам процес будівництва, вартість основного капіталу і продуктивність. Інші види включають зовнішні фактори, які можна контролювати або на які можна впливати у межах проекту (заробітна плата персоналу проекту, ціни збуту продукції проекту, ціни постачальників на сировину і навіть урядові податки, такі як мито та акцизний збір).

Рис.1. Систематичні і несистематичні ризики.

 

За тривалістю дії ризики можуть бути короткостроковими, тобто пов'язаними  з фінансовими інвестиціями, що впливають на ліквідні позиції фірми, або довгостроковими, що виникають при виборі напряму інвестування.

За мірою впливу на фінансовий стан фірми розрізняють ризики допустимі (пов'язані із загрозою певної втрати прибутку), критичні (пов'язані з  можливою втратою очікуваної виручки) і катастрофічні (що виникають при втраті всього капіталу фірми і супроводжуються банкрутством).

За можливістю усунення ризики поділяють  на недиверсифіковані, що не підлягають усуненню, і диверсифіковані, для  яких існують можливі шляхи подолання.

За мірою впливу на зміну реальних активів фірми можна виділити: динамічні ризики непередбачених змін вартості основного капіталу, що відбуваються внаслідок прийняття відповідних  управлінських рішень, ринкових або  політичних обставин, які можуть призвести як до втрат, так і до збільшення прибутків; статичні ризики - це втрати реальних активів внаслідок заподіяння збитків власності через некомпетентність керівництва.

 

3. Аналіз ризиків інвестиційних  проектів здійснюється з метою оцінення всіх видів ризиків проекту, а також визначення: ступеня доцільності реалізації проекту за наявного рівня ризику та можливих способів його зниження. Головною метою є аналітична інформація для прийняття рішення щодо доцільності участі у проекті та формування заходів захисту від можливих фінансових втрат.

Аналіз проектних ризиків передбачає вирішення таких завдань: виявлення та оцінювання ризиків проекту; визначення факторів, що впливають на ризик; пошук шляхів скорочення ризику; урахування ризику за оцінювання доцільності реалізації проекту та способу його фінансування.

Аналіз ризиків інвестиційного проекту повинен здійснюватися  в такій послідовності:

• готується модель, здатні прогнозувати майбутню реальність;
• відбираються ключові змінні ризику;
• визначаються обмеження значень можливих змінних;
• імовірності ваги розміщуються за граничним значенням;
• встановлюються відношення кореляційних перемінних;
• генеруються випадкові сценарії, основані на допущеннях;
• проводиться статистичний аналіз результатів імітацій.

Розрізняють такі види аналізу ризику: