Методологічні засади інвестиційного аналізу

 

3)Балансова  норма прибутку (AAR) – середньорічні доходи від проекту за мінусом податків та амортизації, поділений на середню бухгалтерську вартість інвестицій протягом життєвого циклу проекту.

Цей метод має дві  характерні риси: по-перше, він не припускає  дисконтування показників доходу; по-друге, доход характеризується показником чистого прибутку PN (прибуток за мінусом відрахувань у бюджет). Алгоритм розрахунку винятково простий, що і визначає широке використання цього показника на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції (ARR) розраховується розподілом середньорічного прибутку PN на середню величину інвестиції (коефіцієнт береться у відсотках). Середня величина інвестиції знаходиться розподілом вихідної суми капітальних вкладень на два, якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані; якщо допускається наявність залишкової чи ліквідаційної вартості (RV), те її оцінка повинна бути виключена.

До недоліків цього методу слід віднести такі:

1. Не враховується вартість грошей у часі.

2. Ігноруються амортизаційні відрахування як джерело грошового потоку від інвестицій.

3. Використовуються балансові прибутки, а не грошові потоки.

Хоча метод легкий для розуміння й роботи, його не рекомендують застосовувати як основний для фінансового аналізу .

 

4) Чиста приведена вартість (дохід) (NPV). Цей показник базується на зіставленні величини інвестиціїі з загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, які генеруються упродовж планового терміну. Інтерпретація розрахункової величини чистого приведеного доходу може бути різною залежно від цілей інвестиційного аналізу й характеру ставки дисконтування.

У найпростішому випадку NPV характеризує абсолютну величину сумарного ефекту, що досягається при здійсненні проекту, перерахованого на момент прийняття рішення. Цей показник обчислюється так:

,

де CF_t – очікувані чисті грошові потоки у період t;

k – вартість капіталу;

I₀ – сума одноразових інвестиційних витрат на реалізацію інвестиційного проекту (початкові інвестиції).

Якщо інвестиційні витрати, пов'язані із реалізацією інвестиційного проекту, здійснюються в кілька етапів, розрахунок здійснюється за формулою:

,

де I_t – сума інвестиційних витрат за окремими інтервалами загального періоду реалізації інвестиційного проекту.

Показник NPV свідчить, чи здатний проект генерувати достатньо коштів, щоб покрити усі пов'язані з ним витрати, і якщо так, то якою мірою. Якщо NPV > 0, то проект прибутковий і його доцільно прийняти; якщо NPV < 0, то проект збитковий і його треба відхилити; якщо NPV = 0, то проект не є ні прибутковим, ні збитковим і його теж необхідно відхилити, оскільки він не дасть підприємству реального прибутку на вкладений капітал.

Поряд із перевагами (в  розрахунках використовується показник грошових потоків, а не чисті доходи; враховується фактор зміни вартості грошей у часі, якщо NPV правильно розрахований, то це приводить до вибору проектів, які максимізують капітал підприємства і його ринкову вартість) цей показник має й певні недоліки:

• складність оцінки майбутніх грошових потоків на довготривалий період;
• хибна оцінка майбутніх грошових потоків може, як наслідок, зумовити прийняття неправильного інвестиційного рішення;
• цей метод, як правило, передбачає незмінний рівень дисконтної ставки упродовж усього періоду реалізації проекту, що, в свою чергу, підвищує ризик;
• труднощі із встановленням оптимальної дисконтної ставки [10, с. 105].

 

5) Внутрішня  норма прибутковості (доходності) (IRR) – це ставка дисконту, за якою дисконтовані доходи від проекту дорівнюють інвестиційним витратам. Економічний зміст полягає в тому, що вона показує очікувану норму доходності або максимально допустимий рівень інвестицій у проект. Тобто показник вказує на рівень дохідності конкретного інвестиційного проекту, що виражений дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість чистого грошового потоку приводиться до теперішньої вартості інвестиційних затрат. Інакше кажучи, це ставка, при якій розв'язується рівняння: NPV = 0. Формула для розрахунку внутрішньої ставки дохідності така:

Якщо інвестиційний  проект має IRR вищу, ніж мінімально необхідна ставка, його доцільно реалізовувати, якщо ж IRR менша, ніж мінімально необхідна ставка, інвестиції не варто здійснювати. Чим вище значення цього показника, тим стійкіший проект.

Переваги: об'єктивність, незалежність від абсолютного розміру  інвестицій, оцінку відносної прибутковості  проекту, інформативність, може бути легко  пристосований для порівняння проектів з різними рівнями ризику: проекти з великим рівнем ризику повинні мати велику внутрішню норму прибутковості.

 

6) Індекс прибутковості (РІ), який дає змогу зіставити обсяг інвестиційних витрат з очікуваним чистим грошовим потоком. Розрахунок цього показника при одноразових інвестиційних витратах за реальним проектом здійснюється за формулою:

Якщо значення індексу  менше за одиницю чи дорівнює їй, інвестиційний проект доцільно відхилити, якщо ж значення більше за одиницю  — прийняти.

Цей метод є по суті наслідком методу чистої теперішньої вартості. Але на відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником. Завдяки цьому він дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV або при комплектуванні портфеля інвестицій з максимальним сумарним значенням NPV.

 

7) Співвідношення  "вигоди/витрати" є відношенням дисконтованих вигод до дисконтованих витрат. Найчастіше зустрічається просте відношення всіх приведених вигод до всіх приведених витрат без обліку знаків цих двох величин.

Відношення вигоди/витрати  або прибутку/витрати розраховується по наступній формулі і показує  приватне від розподілу дисконтованого потоку вигод на дисконтований потік  витрат:

,

де B_t — вигоди в рік t;

C_t — витрати в рік t; 

r — норма дисконту; 

t — рік здійснення  проекту.

Відношення більше одиниці  вказує на те, що проект потенційно вигідний (тому що приведені вигоди перевищують  приведені витрати, тобто NPV позитивно). Проекти, що характеризуються великим відношенням "вигоди/витрати" переважніше проектів з меншим відношенням "вигоди/витрати". 

 

  8) Критерій  Бруно – відношення суми приведених витрат в місцевій валюті, що забезпечують економію або / і заробляють іноземну валюту до суми чистих вигід в зекономленій іноземній валюті.

Критерій Бруно використовується тільки в економічному аналізі, застосовується для оцінки потенціалу проекту в заміщенні імпорту. Критерій Бруно визначає скільки заощаджує або ж заробляє країна іноземну валюту на внутрішньому виробництві експорту благ.

 

9) Дюрація (Duration). – це середньозважений термін життєвого циклу проекту. D вимірює як довго окуплюються інвестиції доходами, зведеними до поточної дати. Розраховується по наступній формулі:

 

 

 

 

де PV_t – поточна вартість доходів за n періодів до закінчення терміну дії проекту,

t – періоди надходження доходів.

 

8. Порівняння  методів NPV, РІ і IRR

При оцінці єдиного незалежного  проекту всі три методи дисконтованих грошових потоків — NPV, РІ і IRR — узгодяться між собою при визначенні його привабливості. Але при цьому мають дотримуватися дві умови:

1. повинен оцінюватися тільки один проект, чиї грошові потоки не пов’язані з іншими проектами;

2. проект повинен мати потоки інвестицій у перші роки його існування, а потім — безперервний потік грошових надходжень до кінця терміну існування проекту.

Якщо проект має позитивне  значення NPV, то він може бути схвалений за необхідною ставкою прибутковості k. IRR цього проекту повинна бути більшою або дорівнювати k для того, щоб вибрати проект за цим критерієм.

Позитивне значення NPV вказує на перевищення грошових надходжень від інвестицій над величиною первинних інвестицій. При цьому РІ буде завжди більшим за одиницю.

Тож якщо один з методів  визначає кандидатом для відбору  інвестиційний проект, що відповідає названим характеристикам, то всі інші методи підтвердять цей висновок. Коли ж будь-який з методів визначить, що проект неприйнятний, то всі три методи дадуть аналогічну оцінку.

Однак при ранжируванні альтернативних проектів можуть виникати конфлікти в залежності від того, який метод оцінки — NPV, РІ або IRR використовувався.

Між трьома методами розрахунку дисконтованих грошових потоків існує дві основні відмінності: 1) абсолютне і відносне вимірювання привабливості проектів і 2) припущення про реінвестування грошових потоків від інвестицій. Модель NPV дає абсолютний результат цінності проекту, тобто показує суму, на яку дисконтовані грошові надходження проекту перевищують дисконтовані інвестиції. Метод РІ обчислює співвідношення названих величин, а метод IRR визначає процентну ставку.

Всі моделі дисконтованих  грошових потоків спочатку передбачають, що грошові надходження проектів реінвестуватимуться для отримання норми прибутковості інвестицій, рівної ставці дисконту. Припущення про реінвестування діє для кожного грошового надходження проекту з моменту його виникнення і до кінця терміну існування.

У моделях NPV і РІ передбачається, що грошові надходження проекту реінвестуюються за необхідною ставкою прибутковості фірми, а в моделі IRR – за внутрішньою ставкою прибутковості.

Для ілюстрації припущення про реінвестування вводиться поняття кінцевої вартості проекту (terminal value). Кінцева вартість проекту (TV) — це вартість, яка акумулюватиметься до кінця періоду функціонування проекту, якщо його грошові надходження були реінвестовані для отримання певної ставки прибутковості в період між надходженням грошових потоків від інвестицій і кінцевим терміном існування проекту.

Кінцева вартість проекту  — TV — обчислюється за формулою:

де S_t — грошові надходження проекту в кінці періоду t;

i — ставка реінвестування;

n — тривалість проекту.

Порівняння  методів NPV та IRR

Метод	Переваги	Недоліки
NPV	Має зрозуміле економічне визначення.	абсолютний показник, тому метод не дозволяє зробити вибір між проектами з різним обсягом інвестицій
	Ураховує  вартість грошей у часі.
	Ставка реінвестування, як правило, невисока, і розрахунок не приводить до великих помилок.
	Дозволяє врахувати  ту обставину, що ставки дисконтування  згодом змінюються.
IRR	Є відносним показником.	Формула розрахунку IRR  не має зрозумілого визначення.
	Зіставимо із прибутковістю  цінних паперів і банківським  відсотком.	IRR показує однакове  значення в тому випадку, коли  ми беремо кредит, і коли позичаємо.
	Ураховує вартість грошей у часі.	У проекту може існувати кілька значень IRR або їх не може бути зовсім.
	Не залежить від ставки дисконтування.	NPV і IRR можуть показувати  протилежні результати у взаємовиключних  проектах навіть при однакових  обсягах інвестицій.
		Не дозволяє врахувати  зміну в часі ставок дисконтування.
		IRR є ставкою реінвестування, то при  високій  величині IRR невелика зміна в тимчасовій структурі грошових потоків приводить до значної зміни IRR.

 

Якщо IRR має так багато недоліків, чому ж цей метод є одним з найбільш використовуваних у практиці? Оскільки, незважаючи на всі недоліки даного методу, він єдиний показує внутрішню прибутковість проекту, не залежну від ставки дисконтування й порівняну з фінансовими інструментами.

Між чистою теперішньою вартістю і внутрішньою ставкою доходності, за визначенням, має існувати взаємозв'язок виду:

коли NPV > 0, то IRR. > і;

коли NPV = 0, то IRR = і;

коли NPV < 0, то IRR < і.

Відповідно можна очікувати, що рішення відносно доцільності  реалізації інвестиційних проектів, які прийняті на ґрунті методів чистої теперішньої вартості та внутрішньої норми прибутку, не повинні суперечити між собою. Дане твердження є справедливим, якщо інвестиційні проекти, що пропонуються, незалежні, а бюджет не є фіксованим. В умовах, коли постає проблема вибору з кількох варіантів інвестиційних проектів, які є взаємовиключними, або ранжування інвестиційних проектів в умовах існування бюджетних обмежень, результати оцінки їх пріоритетності за вищевказаними методами можуть виявитися різними. При цьому протиріччя виникають тоді, коли інвестиційні проекти, що порівнюються, характеризуються різним терміном життя, масштабом, а також за інших обставин, що зумовлюють відмінності між ними у величині чистих вигід та їх розподіл у часі.