Аналіз стратегії ціноутворення на прикладі ВАТ «Сандора»

На підставі аналізу значень  критеріїв було сформовано 5 цінових  груп. Індикатори і Базові товари при  частки 28% в загальному числі позицій  забезпечують 67,2% доходу від продажів (таблиця 3.4). Потокові товари (44% в числі позицій) дають ще 25,6% доходу. На долю інших цінових груп доводиться всього 7,2% доходу, при тому, що по кількості найменувань їх частка дорівнює 28%.

 

Таблиця 3.4 – Співвідношення цінових груп в загальному обсязі позицій і доходу від продажу

Цінова група	Частка ЦГ в кількості позицій	Частка ЦГ в об'ємі  доходу
I	17	42,9%
B	11	24,3%
P	44	25,6%
D	17	3,7%
R	11	3,5%

 

Отримані співвідношення, де 72% позицій  дають 92,8% доходу відповідає розподілу при АВС-аналізу, де 77,7% позицій дають 94,8% доходу. Це свідчить про вірний розподіл товарів по ціновим групам.

Теоретично розподіл маржинального  доходу повинен відрізнятися від  розподілу доходу і частка доповнюючої  продукції (D, R) в маржинальному доході повинна бути вище 13% (таблиця 3.5).

 

Таблиця 3.5 – Співвідношення цінових  груп в сумарному маржинальному  доході

Цінова група	Частка ЦГ в маржинальному доході
I	40,20%
B	23,90%
P	26,80%
D	4,60%
R	4,50%
Всього	100%

 

Після проведених розрахунків маржинального доходу можна зробити висновки, що розподіл часток майже не змінився. Незначні зміни у Індикаторів з 42,9 до 40,20 відсотка, що вказує на рівень націнок нижче за середні, що компенсуються зростанням націнок на потокові товари (Р – їх частка зросла з 25,6% до 26,8%), замість доповнюючих. Частка цінових груп доповнюючого асортименту зросла з 7,2% до 9,1%. Можна зробити висновок, що націнки встановленні приблизно на одному рівні, тобто назначені невірно (таблиця 3.6).

 

Таблиця 3.6 – Значення поточних націнок для цінових груп

Цінова група	Націнка на цінову групу
I	1,24
B	1,28
P	1,277
D	1,283

 

Розглянемо як розподіляються націнки  всередині цінових груп, для наглядного зображення були побудовані графіки  розподілення поточних націнок в кожній ціновій групі. По осі Х відображена величина націнки, по осі У – кількість товару з величиною націнки Х.

 

Рисунок 3.1 – Розподіл націнок по товарам групи І

 

Отриманий графік має нормальне  розподілення. Центр розподілення – 1,24. Націнка на один товар досягає 42%, що майже вдвічі перевищує оптимальну націнку на товар даної цінової групи, що може відштовхнути потенційного клієнта.

 

Рисунок 3.2 – Розподіл націнок по товарам групи В

 

Зображений на рисунку 3.2 розброс  націнок має нормальне розподілення. Центр розподілення – 1,28. Висока націнка на базові товари (40% та 43%) також може відштовхнути клієнтів та зменшити об’єми закупок товарів цієї цінової групи.

 

Рисунок 3.3 – Розподіл націнок по товарам цінової групи Р

 

Отриманий графік (рис.3.3) націнок має нормальне розподілення. Центр розподілення – 1,277. Низька націнка на потокові товари може призвести до втрати прибутку, навіть при високих об’ємах продажу товарів цієї цінової групи.

 

Рисунок 3.4 – Розподілення націнок  по товарам групи D

 

Отриманий графік на рисунку 3.4 має  нормальне розподілення націнок  всередині цінової групи. Центр  розподілення – 1,283. У ціновій групі  доповнюючи товарах націнка у 23% мають ризик відштовхнути майбутнього  клієнта.

Якщо порівняти  центри розподілення отриманих графіків (рис. 3.2 - 3.4) можна зробити висновок, що націнки встановлені приблизно на одному рівні 1,24 – 1,28, що свідчить про неоптимальні рівні націнок по різним ціновим групам.

Високі націнки на товари Індикатори можуть відштовхнути як постійних так і майбутніх клієнтів. В свою чергу низькі націнки на цінові групи доповнюючи та поточні товари можуть призвести до зменшення прибутку.

3.2 Підвищення привабливості цінової пропозиції в широко-асортиментній компанії на прикладі ВАТ «Сандора»

Наступним етапом є оптимізація цінової політики компанії, поліпшення цін на продукцію для цільового сегменту – оптових посередників, оскільки саме вони є клієнтами компанії і з їх допомогою продукція компанії доходить до кінцевого споживача.

Мета – оптимізація цінової політики для оптових клієнтів.

На попит на ринку харчової продукції України впливають наступні фактори.

• Лояльність споживачів до продукції. Зараз попит на виготовлену продукцію, зокрема сокову продукцію, падає, оскільки серед споживачів поширюється впевненість про ненатуральність та некорисність продукції даного виду.
• Низький рівень доходу споживачів.
• Велика кількість конкурентів на ринку зі схожою продукцією.

Всі ці фактори призводять до зниження попиту на продукцію у кінцевого  споживача, що веде за собою зниження попиту на продукцію компанії ВАТ «Сандора» у оптових посередників.

Найближчими конкурентами для ВАТ  «Сандора» є «Jaffa» та «RICH». На даний момент оптові ціни на сокову продукцію наступні: «Jaffa» - 8,5 грн. за 1 л., «RICH» - 8,8 грн. за 1 л.. Середньоринкові оптові ціни на 1 л. вина в тетра-пакі – 12,5 грн. за 1 л. продукції, на чипси в герметичній упаковці 150 г. – 6 грн., на енергетичні напої – 10 грн.. У параграфі 2.2 проведений аналіз конкурентоспроможності продукції компанії ВАТ «Сандора. Вона займає лідируючи позиції в своїй ціновій нищі, однак вона має можливість, не втрачаючи іміджу, трохи знизити ціну, що в свою чергу дозволить збільшити об’єми збуту, оскільки ціни знаходяться приблизно на одному рівні з цінами конкурентів.

Оскільки на ринку є досить велика кількість конкурентів, то найефективнішим способом підвищення об’ємів збуту буде поліпшення цінової пропозиції цільовим клієнтам (оптовим посередникам).

Для того, щоб назначити нові націнки було використано аналіз поточних націнок та моніторинг цін конкурентів.

Зважаючи не те, що стратегія компанії – цінове лідерство, то ціни на товари Індикатори назначаються на 3-5% нижче  за ціни конкурентів. В результаті зміни  націнок центр розподілення у  товарів Індикаторів змістився  з 24% до 20%. Зважаючи на високу цінову еластичність попиту ринкові ціни на І-товари можуть досить швидко змінюватись, тому необхідно їх переглядати як можна часто (таблиця 3.7).

 

Таблиця 3.7 – Значення оптимальних  націнок для цінових груп

Цінова група	Націнка на цінову групу
I	1,2
B	1,28
P	1,38
D	1,4

 

По базовим товарам також  проводиться моніторинг. Для того, щоб отримати достатній прибуток, бажано встановити ціни на рівні середньоринкових. Враховуючи те, що ціни на Базові товар  знаходяться на рівні ринкових, то націнка залишається на поточному рівні.

Після коректировки націнок на базові та на товари індикатори націнка на поточні товари була збільшена до 38%.

Націнка на доповнюючи товари була збільшена  до 40%, якщо частка в сумарних відвантажень буде зростати то можливо буде збільшити націнку.

На рисунку 3.5 зображено співвідношення націнок до зміни та після того, як вони були скореговані.

 

Рисунок 3.5 Співвідношення націнок  на цінові групи до зміни та після

 

В результаті зміни націнок ціни для оптових клієнтів змінились наступним чином (використовуючи формулу 3.2).

Р_баз.І = V_oi* К_цгi = 6,8 грн.*1,2 = 8,1 грн..

Р_баз.В = V_oi* К_цгi = 6,4 грн.*1,28 = 8,22грн..

Р_баз.Р = V_oi* К_цгi = 5,6 грн.*1,38 = 7,75 грн..

Р_баз.D = V_oi* К_цгi = 6 грн.*1,4 = 8,58 грн..

Порівнявши отримані ціни для цільового сегменту за новими націнками та за старими націнками можемо зробити наступні висновки (рисунок 3.6).

 

Рисунок 3.6 – Співвідношення рівня цін в цінових групах до змін націнок та після

 

Ціни на товари цінової групи  І зменшились з 8,37 грн. до 8,1 грн., що повинно зацікавити клієнта для того, щоб він зробив закупку товарів даної групи. Ціни на товари цінової групи В залишились незмінними, оскільки націнка на них не змінилась.

Ціни на товари групи Р (поточні) та D (доповнюючи) збільшилися з 7,17 до 7,75 та з 7,87 до 8,58 відповідно. Це повинно компенсувати низькі націнки на товари групи І та В (індикатори та базові).

 

Таблиця 3.8 – Співвідношення часток цінових груп в маржинальному  доході до коректировки націнок (МД) та після (МД₂)

Цінова група	Частка ЦГ в МД	Частка ЦГ в МД2
I	40,20%	36,3%
B	23,90%	21,5%
P	26,80%	30,1%
D	4,60%	7,2%
R	4,50%	4,9%
Всього	100%	100%

 

Частка маржинального доходу по товарам цінової групи Індикаторів  знизилась з 40,2% до 36,3%. По поточним та доповнюючим  товарам (P, D) спостерігається  значне збільшення частки в маржинальному  доході.

В результаті зниження націнки на товари цінової групи І (індикатори) та товари групи В (базові товари) ціни на товари даних груп будуть більш привабливими для цільового сегменту, оптових посередників. Що в свою чергу призведе до збільшення об’ємів закупок, оскільки ці товарні групи займають найбільшу частку в загальному об’ємі закупок.

В свою чергу в результаті підвищення націнки на товари цінової групи  Р і D (поточні та доповнюючи товари) дозволить компенсувати знижені ціни на товари індикатори та базові товари, і не призведе до зменшення загального об’єму закупок, оскільки ці товари займають меншу частку в загальному об’ємі закупок.

Таким чином наданні рекомендації зі змінення рівня цін на продукцію  різних цінових груп посприяють збільшенню обсягів збуту та розширенню бази клієнтів підприємства ВАТ «Сандора».

 

4 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Термін охорона праці - це система  правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих  на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до колективного договору, укладеного на загальних зборах робочі підприємства 1 раз у рік, затверджуються пункти про охорону праці. Вони полягають  у соціальних пільгах і гарантіях, забезпеченні спецодягом працівників (вантажники, комірники). Згідно КЗОТ робітником надаються 1 раз у рік оплата відпусток, оплата лікарняних аркушів, допомога з вагітності й родів, додаткові відпустки за ненормований робочий день. Надається матеріальна допомога 1 раз у рік на оздоровлення. Також забезпечується наявність медикаментів у кожному структурному підрозділі ( на складах й в офісах) і щоденне живлення для працівників.

В умовах сучасного виробництва  окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизації є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі керування виробництвом, підсистему керування безпекою праці. Таким чином, керування охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації вирішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Об'єкт керування - це безпека праці  на робочому місці, ділянці, цеху, у всій системі людина - виробництво, характеризується взаємодією людей із предметами і знаряддями праці і виробничого середовища.

4.1 Система управління охороною  праці на підприємстві на прикладі  ВАТ «Сандора»

Заходи, що проводяться на ВАТ«Сандора» для попередження травматизму та забезпечення нормальних умов життєдіяльності.

На підприємстві ВАТ«Сандора» в  повному обсязі дотримуються всіх необхідних заходів для попередження травматизму  та нещасних випадків на підприємстві, а саме виконується вся нормативна, розпорядна, звітна й облікова документація з питань охорони праці, яка включає в себе.

Нормативна документація: закони, норми, правила, типові положення , знаки, бланки.

Розпорядна документація: накази, розпорядження, положення, інструкції.

Звітна документація: форми офіційної статистичної звітності.

Облікова документація відбиває всю  діяльність по охороні праці на підприємстві, вона включає: журнали, переліки, графіки, протоколи, плани, схеми.

Уся ця документація зберігається в  службі охорони праці підприємства в належному стані, зручному для використання при необхідності або у випадку контролю підприємства органами державного нагляду.

Також в повному обсязі виконується  головний нормативний документ з  охорони праці - Закон України  «Про охорону праці». Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні [25].