Отчет по преддипломной практике в ПАТ "Промінвестбанк"

З метою мінімізації ризиків, пов’язаних з втратою, пошкодженням майна ─ предмету залогу доцільно здійснювати його страхування.

Страхування повинно здійснюватись  в страховій компанії, з якою банк заключив Генеральний договір про  надання страхових послуг, від  ризиків, що найбільш ймовірно можуть призвести до зниження чи втрати ліквідності  предмету залогу.

Для виявлення джерел кредитного ризику й оперативного впровадження заходів, спрямованих на недопущення  можливих втрат банку, на протязі  всього терміну кредитування до повного  виконання позичальником зобов’язань  за кредитним договором. Працівники банку повинні контролювати виконання  позичальником вимог та умов кредитного договору.

Щоб запобігти можливих труднощів  при погашенні кредиту, відсотків  та інших зобов’язань позичальника за кредитним договором, працівник  кредитного відділу повинен відсліджувати  та фіксувати зміни фінансового  стану позичальника шляхом:

1) Проведення щоквартального  аналізу бухгалтерської та фінансової  звітності;

2) Відстежування грошових  потоків по рахункам позичальника (аналіз притоку та відтоку  грошових коштів, вивчення динаміки  надходжень та перерахувань по  банківським рахункам). Зі сторони  банку повинен бути постійний  контроль за грошовими потоками  позичальника, оскільки кредитним  договором передбачається право  банку контролювати ці потоки  у відповідності з запланованими  самим позичальником напрямами  й узятими зобов’язаннями з  підвищення концентрації власних  та кредитних коштів в системі  банку. У випадку виявлення  тих чи інших відхилень необхідно  вимагати від позичальника відповідних коректировок в запланованих показниках;

3) Контролю за нарахуванням  відсотків та їх сплатою позичальником,  виконанням інших зобов’язань  за кредитним договором.

Кредитний працівник повинен  відсліджувати виникнення негативних сигналів можливості погашення кредитів, а саме:

а) порушення графіка погашення  кредиту;

б) несвоєчасної оплати відсотків;

в) погіршення фінансових розрахункових  коефіцієнтів, стан розрахунків з  контрагентами, зменшення питомої  ваги власних оборотних коштів;

г) рівня концентрації власних  та кредитних коштів позичальника або  його структурних підрозділів на власних рахунках й рахунках його партнерів в банку;

д) зростання питомої ваги бартерних розрахунків (порівнюються обсяги реалізації з обсягами грошових коштів, що надходять на поточні  рахунки, а також з врахуванням  інформації, отриманої від позичальника);

е) надання невірної інформації або несвоєчасного надання інформації про фінансовий стан;

ж) отримання негативної інформації від служби банківської  безпеки (від третьої особи) відносно стану справ у клієнта.

Якщо були виявлені вищезазначені  ознаки, кредитний працівник повинен  проінформувати керівництво банку  й визначити можливі дії для  своєчасного погашення кредиту  й відсотків.

У випадку необхідності на основі отриманої інформації кредитний  комітет банку затверджує заходи, спрямовані на підвищення ефективності кредитування, мінімізації ризиків, шляхів втискання боргів за зобов’язаннями позичальника перед банком й встановлює контроль за їх виконанням.

Вдосконалення процесу кредитування в багатьох випадках визначає успішну  діяльність банку в цілому.

Оскільки кредитні ресурси  в основному формуються з залучених  коштів, важливе значення має керування  кредитним ризиком й організація  кредитного процесу в банку.

При безуспішно проведеній кредитній політиці банк не лише ризикує  не повернути надані позичальникам  кошти та відсотки, не отримавши  при цьому дохід, але й несе велику відповідальність перед вкладниками, що не може не відобразитись на рейтингу банку.

Проведення маркетингових  досліджень банком, вивчення потенціалу клієнтів, оцінка перспектив розвитку галузей та підприємств, ефективне  керування процесом кредитування є  основними рушіями успішного  ведення кредитної політики банку  та його діяльності в цілому.

В епоху сучасного розвитку науки та техніки, появи нових  технологій, важливе значення в удосконаленні  банківських технологій мають: подальша комп’ютеризація роботи банку, використання нових видів електронного зв’язку, розширення мережі банкоматів та терміналів, удосконалення пластикових технологій.

Велике значення повинне  відводитись й кадровому забезпеченню діяльності банку. В нових умовах й з новими технологіями необхідно  залучення висококваліфікованих кадрів – спеціалістів банківської справи: фінансистів, бухгалтерів, юристів, програмістів.

В умовах жорсткої конкуренції  між банками на ринку банківських  послуг реклама в засобах масової  інформації є потужним рушієм для  підвищення якості кредитування.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

В теперішній час в діяльності банків України помітні серйозні проблеми. Насамперед, це невиконання  економічних нормативів, проведення занадто ризикової кредитної  політики, що призводить до збитків  та банкрутства банків. Таке становище  визвано причинами фінансового  неблагополуччя в банківській системі, яке залежить від загального стану  економіки держави. Однак, внутрішні  чинники, пов’язані з організацією роботи банку в не меншому ступені  впливають на результати діяльності банків другого рівня. Існуючі проблеми та відсутність достатнього досвіду  в сфері управління кредитними операціями зумовлює об’єктивну необхідність вдосконалення  цих процесів, що так необхідні  для нормальної діяльності банку.

Виходячи з проведеного  в роботі дослідження, можна зробити  висновок, що аналіз фінансової стійкості  банку в розрізі аналізу доходності кредитних операцій має для українських  банкірів важливе значення в умовах загальної економічної, політичної та соціальної нестабільності.

В загалі, поняття «дохідність  кредитних операцій» є відносним  та базується на ствердженні, що вкладники  не стануть знімати кошти зі своїх  рахунків одночасно. Однак ситуація в країні може статися такою, що ймовірність  виконання водночас значної кількості  вимог стане реальною, банки в  такому випадку просто розоряться. А так як розорені банки пов’язані  з багатьма іншими через міжбанківський ринок, то це спричинить мережу банкротств, результатом яких може бути порушення  грошового обігу з ризиком  переходу до кризисної ситуації всієї  грошово-кредитної системи країни, а потім й економіки країни, а потім й економіки в цілому.

Таким чином, високий рівень ефективності кредитної політики є  одночасно й умовою, й в якійсь мірі слідством високого рівня розвитку економіки країни.

Національний банк України  регулює рівень кредитної політики банків через систему нормативів, виконання яких є обов’язковим. Однак порушення, які регулярно  фіксуються в даній сфері, введення режимів оздоровлення й навіть відзив ліцензій на здійснення банківської  діяльності свідчить про неблагополуччя кредитної системи.

Методологія розрахунку коефіцієнтів якості кредитного портфелю, що використовувалась  в радянській банківській практиці, потребує серйозного доопрацювання. Викликає сумніви введення постійних нормативів кредитної політики банку. Для оперативного регулювання рівня ефективності кредитної діяльності банків необхідно періодично переглядати встановлені нормативи в залежності від стану економіки в цілому, сезонних та кон’юнктурних коливань.

Для збереження дохідності кредитних операцій на потрібному рівні  банк повинен спрямовуватись до максимального  зниження ризику неповернення кредиту  й регулювання відсоткової ставки, що є невід’ємною умовою підтримки  стійкості його фінансового стану. Банкам, орієнтованим на комерційний  успіх, потрібний постійний пошук  нових форм роботи на ринку капіталів, нових форм обслуговування підприємств  та населення, що потребує створення  стійкої й в той самий час  гнучкої банківської системи.

Концепція системи регулювання  кредитної політики банку розроблена на основі дотримання принципів строковості, платності, забезпеченості, поверненості та цільового спрямування. Її реалізація дозволить покращити стійкість  на основі удосконалення методів  регулювання якості кредитного портфелю банку. Досягнення цієї мети потребує вирішення наступних задач:

─ вдосконалення системи  економічних нормативів оцінки кредитного портфелю банку;

─ детальний аналіз методів  регулювання якості кредитного портфелю банку;

─ розробка додаткових методів  регулювання дохідності кредитних  операцій банку.

Аналіз кредитних вкладень Краматорського без балансового  відділення «Центрально-міського відділення ПАТ Промінвестбанк» у місті  Горлівка Донецької області показав, що кількість кредитуємих підприємств  за період 2009-2011рр. зросла на 40%, що пояснюється  появою нових суб’єктів господарської  діяльності на ринку, а також успішним веденням кредитної політики по відношенню до постійних клієнтів.

Зростання споживчого попиту залежить від нестачі у підприємств  власних коштів для підтримки  рентабельного рівня виробництва (підвищення цін на сировину, матеріали, комплектуючі, енергоносії), чи від  зростання попиту на продукцію й  виходу підприємств на нові масштаби виробництва.

Зменшення споживчого попиту на кредитні ресурси пояснюється  відсутністю в підприємств необхідності залучення позикових коштів:

а) підприємство в результаті ефективного ведення господарської  діяльності отримало достатній обсяг  прибутку для здійснення подальшої  господарської діяльності без залучення  позикових коштів;

б) спад виробництва за причини  зменшення попиту на продукцію;

в) підвищення банком відсоткової  ставки за кредитами.

Підбиваючи підсумки, необхідно  зробити наступні висновки:

1. Керуючись нормативними актам НБУ, Промінвестбанк розробляє власну політику своєї кредитної діяльності;
2. Активні кредитні операції є основним видом діяльності Промінвестбанку;
3. Від того, на скільки ефективна кредитна діяльність банку залежить його фінансовий стан;
4. Кредитні відносини між банком та позичальником будуються на договірній основі, зі складанням кредитного договору;
5. Надання кредитів суб’єктам господарювання здійснюється в безготівковій формі як в національній, так і в іноземній валюті, як правило, шляхом оплати платіжних документів з розрахункового рахунку;
6. Кредити надаються при дотриманні принципів строковості, платності, поверненості, цільового характеру використання, а також належного забезпечення.

Проаналізувавши склад кредитного портфелю Краматорського безбалансового відділення «Центрально-міського відділення ПАТ Промінвестбанк» у місті Горлівка Донецької області можна зробити висновок, що більшу частину в ньому займають короткострокові кредити, так як банк веде обережну кредитну політику. У відповідності з класифікацією портфеля за галузями виходить, що банк кредитує практично всі галузі народного господарства й досить успішно. Розглянувши рух кредитів за період 2009-2011 рр. можна зробити висновок, що кредитні вкладення зросли на 23,8%.

 

 

 

 

 

         СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз банківської діяльності. Підручник/ А. М. Герасимович, М. Д. Алексієнко, І. М. Парасій-Вергуленко; за ред.. А. М. Герасимовича. ─ К.: КНЕУ,2006. ─ 600с.
2. Любунь О.С., Грушко В.І. Фінансовий менеджмент у банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничій дім «Слово», 2008 – 296 с.
3. Положение Правления Проминвестбанка «О филиале «Отделение Проминвестбанка в г. Краматорск Донецкой области» от 22.01.2004. протокол №28/2.
4. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: новые подходы – К.: Эльга: Инна-Центр, 2007.-216 с.
5. Положение «О порядке кредитования в филиалах Проминвестбанка». Утверждено решением Правления Проминвестбанка. Протокол №25 от 24.01.2007.
6. Протокол заседания Правления Проминвестбанка «Об утверждении мероприятий по активизации кредитования» №584 от 17.07.2008.
7. Банківські операції: Підручник. – 2ге вид., випр і доп. /А.М.Мороз, М.І.Савлук М.Ф. Пуховкіна та ін.; за ред д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. –К.:.КНЕУ,2002.-476с.
8. Положение о порядке формирования и использования резерва для возмещения возможных убытков по кредитным операциям № 279 от 06.07.2000 // Законодательные и нормативные акты по банковской деятельности.- 2004г. – №9.-С. 10-65.
9. 1нструція про порядок регулювання діяльності  банків в Україні/ Постанова Правління Національного банку України 28.08.2008. №368.
10. Петрук О.М. Банковское дело: Учеб.. пособие. / Под ред. Ф.Ф. Бутинца. – К.: КОНДОР, 2004.- 461 с.
11. Закон Украины «О банках и банковской деятельности» Ведомости Верховной Рады №39, 2006 г.
12. «Інструкція №1 з організації еміссійно-касової роботи у закладах банків України» затверджена постановою Правління НБУ від 07.08.1994р. №129
13. Інструкція НБУ №10 від 14.04.1998 « Про порядок регулювання та аналізу діяльності комерційних банків»
14. Інструкція НБУ №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та зарубіжній валюті» від 27.05.2996р.
15. П.В.Матвієнко «Розвиток грошово-кредитних відносин у трансформаційній економіці України» Київ 2004р.
16. Примостка Л.О. „Фінансовий менеджментбанку: Навч. Посібник” – Київ, КНЕУ, 1999р.
17. Козлова О.И., Сморчкова М.С., Голубович А.Д. «Оценка крдитоспособности предприятий: пособие для банковского работника» Москва 1993г.
18. В.Я.Вовк, О.В.Хмеленко «Кредитування і контроль» Навч. Посібник. Київ «Знання» 2008р.