Курсова робота на тему

Теоретичні  засади та практика формування обліку фінансових результатів

 

ЗМІСТ

 

Вступ

 

     Актуальність  теми полягає в тому, що ринкові перетворення, характерні для української економіки сьогодні, зумовлюють необхідність глибокого теоретичного осмислення сутності явищ, фактів і процесів, а також виважених практичних дій, особливо, коли об’єктом дослідження та реального впливу є конкретний суб’єкт ринку (фінансовий результат його діяльності).

     З’ясуванню  природи, умовам виникнення, змісту, формі, видам, оцінці, механізму формування і відображення у бухгалтерському  обліку фінансового результату діяльності підприємств приділили значну увагу в своїх працях багато вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів у різні періоди часу. Зокрема вагомий вклад у дослідження цієї категорії, управління її величиною, визначенням сутності як обліково-економічної категорії зробили В.Г. Швець, Н.О. Гура, І.К. Дрозд, М.Т. Білуха, Б.А. Засадний, Т.Г. Мельник, Є. Мних, М.Я. Дем’яненко , П.І. Гайдуцький, П.М. Гарасим, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, М.В. Кужельний, В.М. Пархоменко, П.Т. Саблук, Н.І. Дорош, В. Орлова, С. Панчишин, О.М. Шпичак, М. Білуха, Ф. Бутинець, В. Сопко, Л. Кіндрацька, В. Шевчук, Х. Андерсен, Л. Бернстайн, І. Бланк, С. Голов, І. Готліб, М. Данилюк, Д. Додсон, Т. Ельтон, Д. Колдуелл, Ю.І.Осадчий, М.С. Пушкар, В. Рігер, І. Фаріон, І. Фішер, Е. Хендріксен та інші.

     Необхідність удосконалення наявних підходів до визначення категорії “прибуток” в економічному та обліковому аспектах, концепції формування фінансових результатів діяльності підприємств, методики відображення на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності доходів від реалізації продукції та надання послуг, механізму узгодження фінансових результатів, визначених за правилами бухгалтерського обліку та податкових розрахунків, оцінки реальності отриманих підприємством прибутків, а також оцінки та прогнозування зони безпеки і резервів збільшення прибутку підприємств обумовили актуальність теми даного дослідження.

     Метою курсової роботи є дослідження методичних та організаційних аспектів обліку й аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

     Досягнення  поставленої мети передбачає розв’язання  таких завдань:

1. визначення засад формування фінансових результатів діяльності;
2. проведення економіко-правового аналізу нормативної бази та огляд джерел спеціальної літератури з обліку фінансових результатів;
3. здійснення організаційно-економічної характеристики об’єкта дослідження;
4. характеристика документального оформлення операцій з обліку фінансових результатів;
5. характеристика синтетичного та аналітичного обліку фінансових результатів;
6. внесення пропозицій по удосконаленню обліку фінансових результатів в управлінні підприємством.

     Об’єктом  дослідження є фінансові результати діяльності підприємства.

     Предмет дослідження – методичні та організаційні засади формування обліку фінансових результатів діяльності підприємств.

     Методологічною основою проведеного дослідження є діалектичний метод пізнання, а саме принципи: історизму, застосований для дослідження прибутку як обліково-економічної категорії у ході історичного розвитку суспільства, суперечності – для визначення його сутності, системно-структурний підхід – для розкриття сукупності його видів і функцій. У роботі використано такі загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, аналогія, систематизація, порівняння; економіко-статистичні.

     Курсова робота складається із вступу, шести розділів, висновків, бібліографічного списку літератури із 47 найменувань, 7 додатків на 16 сторінках. Робота містить 14 рисунків та 9 таблиць. Основний зміст роботи викладено на 57 сторінках.

 

2. Теоретичні  засади формування фінансових результатів діяльності

 

     Фінансова інформація про діяльність підприємства та її фінансові результати, що є  предметом зацікавленості різних споживачів, продукується як результат певної сукупності подій, котрі відбулись на підприємстві в результаті прийнятих управлінських рішень для стратегії його розвитку. Отже, фінансовий результат діяльності підприємства значною мірою визначається елементами облікової політики підприємства, яку воно самостійно обирає.

     Визначення  фінансових результатів діяльності будь-якого підприємства залежить від методології їх в обліку. Існуючі недоліки методології бухгалтерського обліку доходів і витрат зумовлюють те, що фактично ні в фінансовій, ні в податковій звітності не відображається реальна сума прибутку чи збитку. Адже нормативні документи щодо їх визначення розробляються різними державними структурами: нормативні документи, що регулюють фінансовий облік, розробляє Міністерство фінансів України, а рекомендації та інструкції з організації податкового обліку – державна податкова адміністрація. У зв’язку з неузгодженістю їх методичних підходів до організації обліку існують методичні розбіжності щодо відображення операцій з формування фінансових результатів, які зумовлюють різні значення цих показників на одному і тому ж підприємстві для різних користувачів фінансової звітності.

     До 2000 року прибуток від реалізації товарів, робіт, послуг обчислювався як різниця між виручкою від реалізації і повною собівартістю продукції. В основі такого підходу до фінансового результату була теорія додаткової вартості К.Маркса. При цьому і трактування предмета бухгалтерського обліку пов'язувалося із процесами господарської діяльності як складовими процесу розширеного відтворення. На думку О.В. Боднар, таке розуміння фінансового результату, а також предмета бухгалтерського обліку забезпечувало розроблення досить жорсткої системи контролю за використанням і збереженням державної власності, яка, зауважимо, добре виконувала свої функції.

     У зарубіжних системах обліку вихідним моментом і метою є визначення фінансового результату, що віддзеркалює ефективність використання вкладеного власником капіталу. При цьому прибуток трактується як складова власного капіталу, тобто його приріст протягом певного часу; виробничі ресурси розглядаються не за їх місцем у процесі розширеного відтворення, а за строком повернення вкладених у них коштів; сама діяльність — не сукупність процесів розширеного відтворення, а як витрачання вкладеного капіталу (власного й залученого) з метою його збільшення.

     Ефективність  використання факторів виробництва, зрештою, виявляється у фінансових результатах  діяльності суб'єктів господарювання.

     Одержання високих фінансових результатів є основною метою діяльності кожного господарюючого суб’єкта. У фінансових результатах знаходять пряме відображення всі сторони діяльності підприємства: рівень його технології та організації виробництва, ефективність системи управління, контролю за рівнем витрат та рівнем реалізаційних цін, особливості господарського механізму та державне регулювання розвитку певної галузі, виходячи з її значення для розвитку економіки країни.

     Фінансовий  результат – це економічний підсумок виробничої діяльності суб'єктів господарювання, що виражається у вартісній (грошовій) формі.

     Фінансові результати - це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.

     Г.В. Савицька стверджує, що фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу, основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин.

     Фінансовий результат, за умови його позитивного значення, є джерелом платежів до бюджету, а також розширеного відтворення виробництва. З його допомогою створюється стимул для підвищення ефективності діяльності підприємства.

     За ринкових умов суттєво зростає роль і значення фінансових результатів в розвитку підприємства, докорінно змінюється як порядок, так і обґрунтованість їх визначення як в системі фінансового, так і в системі внутрішньогосподарського обліку. Визначення показників фінансових результатів діяльності підприємств у різних джерелах (законодавстві, нормативних документах директивних органів, економічній літературі) ґрунтується на різних економічних чинниках, які мають місце в господарській діяльності і впливають на величину фінансового результату. В наукових виданнях фінансові результати характеризуються як економічна категорія та визначається порядок відображення основних джерел їх формування.

     В той же час, в нормативно-правових актах головну увагу приділено методиці визначення результатів діяльності як різниці між доходами і витратами. При цьому, склад доходів і витрат регламентується чинними положеннями і передбачається їх відображення за видами діяльності.

     Деякі автори обґрунтовують виникнення фінансового результату як поєднання основних чинників одержання доходу (землі, праці, капіталу) в процесі господарської діяльності.

     Н.М. Ткаченко зазначає, що фінансові результати утворюються з доходів діяльності підприємства за вирахуванням витрат діяльності.

     В узагальненому вигляді показники фінансової діяльності підприємств мають такі визначення.

     Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання власного капіталу за рахунок внесків власників). При їх формуванні виокремлюють такі складові доходу, як виручка від реалізації продукції, вартість відвантаженої продукції, одержані аванси від покупців, позареалізаційні доходи.

     Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Методологічно до складових утворення витрат належать: собівартість реалізованої продукції, позареалізаційні витрати, витрати, що безпосередньо не відносяться до процесу виробництва та реалізації і не відносяться на собівартість продукції, аванси, сплачені постачальникам.

     Збиток – це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

     Отже, дві методики визначення результатів фінансової діяльності підприємств, для фінансової і податкової звітності, що діють в Україні, принципово мають аналогічне визначення показників (доходи, витрати), які можуть мати різну структуру.

     Чистий  дохід (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків (ПДВ чи акцизний збір), зборів, знижок.

     Собівартість  реалізованої продукції визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду плюс витрати на виробництво звітного періоду мінус залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду).

     Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) .

     Чистий  прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

     Послідовність процесу визначення фінансових результатів підприємства від звичайної діяльності можлива за методикою запропонованою деяким авторами, зокрема Н.М. Ткаченко і А.В. Шегда, що подана на рис. 1.1.

     Послідовність процесу визначення фінансових результатів підприємства можлива за такою методикою через виконання наступних дій:

     1. Визначення чистого доходу від  реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг) (ЧД):

     ЧД = Д - (ПДВ + АЗ + ІЗ + ІВ),    (1.1)

     де  Д - дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

     ПДВ - податок на додану вартість;

     АЗ  - акцизний збір;

     ІЗ  - інші збори або податки з обороту;

     ІВ - інші витрати.