Аудит розрахунків по заробітній платі

Основне завдання аудита оплати праці - перевірка  дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з її і правильності ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці.

Завдання  аудитора:

1. Перевіряючи  правильність оплати праці, аудитор  повинен перевірити:

- наявність  і відповідність законодавству  первинних документів по обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;

- відповідність  показників аналітичного обліку  із записами в Головній книзі і бухгалтерському балансі на одну і ту ж саму  дату.

2. При  перевірці використання фонду  оплати праці, аудитор повинен перевірити :

- дотримання  встановлених штатним розкладом  посадових окладів працівників  підприємства;

- своєчасність  їхньої індексації з урахуванням росту цін в умовах інфляції;

- чи затверджений  штатний розклад на раді правління  зборів акціонерів, засновників;

- правильність  оплати по відрядним відпусткам  робітників, чи були випадки приписки невиконаних робіт;

- правильність  виплати премій працівникам підприємства (на підставі затвердженого  положення довільно-вольовим діям керівника).

         До найважливіших завдань аудиту  розрахунків з працівниками з  оплати праці відносяться:

- перевірка правильності  нарахування основної, додаткової  заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат;

- перевірка  обґрунтованості віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції або на витрати операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізованої продукції;

- вивчення  правильності розподілу витрат  на оплату праці між видами готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та по звітних періодах;

- перевірка  своєчасності розрахунків з працівниками  з оплати праці;

- перевірка  правильності нарахувань на фонд  оплати праці та утримань із заробітної плати та своєчасності їх сплати відповідним органам;

- перевірка стану обліку розрахунків  з працівниками з оплати праці

В ході проведення аудиторської перевірки, в тому числі і перевірки з  оплати праці, аудитор використовує план перевірки. План перевірки аудитор  формує самостійно або він може мати рекомендований вигляд, сформований  аудиторською компанією.

Виходячи із цілей, яких необхідно  досягнути аудитору при дослідженні  операцій із запасами, формуються об’єкти  аудиту.

Джерелами інформації для проведення аудиту запасів є:

• наказ про облікову політику підприємства;
• записи на рахунках бухгалтерського обліку;
• первинні документи (штатний розклад, наряди, рапорти, колективний договір, лікарняні листки, виконавчі листки);
• реєстри аналітичного обліку (табель обліку робочого часу, особові рахунки, розрахунково-платіжні відомості, видаткові касові ордери, відомість аналітичного обліку по рахунку 66);
• реєстри синтетичного обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку 66, зведена відомість по заробітній платі);
• головна книга;
• звітність (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів)

Ефективне проведення аудиту можливе лише за умови правильної організації процесу  планування. Планування ґрунтується  на попередньому вивченні особливостей бізнесу клієнта.

При проведенні аудиту з оплати праці  ПАТ «Київський Ювелірний Завод» використовуємо план аудиторської перевірки з оплати праці. Таким планом визначаються основні етапи аудиту з зазначенням терміну проведення кожного з них, який необхідний для повного та точного здійснення всіх поставлених завдань (табл. 4).

Таблиця 3.2.

План аудиторської перевірки розрахунків  з оплати праці

№ пор	Види робіт	Термін проведення, год.
1	Перевірка обліку чисельності  працівників та їх руху	8
2	Перевірка використання робочого часу	12
3	Перевірка тарифних ставок та посадових окладів	10
4	Перевірка розрахунків  з оплати праці	16
5	Перевірка джерел фінансування оплати праці	24
	Всього	70

Виходячи з наявного плану перевірки, в процесі аудиту розрахунків  з оплати праці ПП«Еководтехніка» виконуємо п’ять блоків завдань. Важливе дотримання терміну проведення, що визначається виходячи з обсягів роботи.

Використання плану аудиту дає  змогу організувати, систематизувати  та полегшити роботу перевіряючого.

Загальний план аудиту розрахунків з оплати праці  наведено в додатку.

Згідно  МСА 400 «Оцінка ризиків та внутрішній конроль» ризик аудиту або загальний ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку, якщо в документах бухгалтерської звітності є викривлення [16, МСА 400]. Інакше кажучи, за неправильною звітністю буде подано хибний аудиторський висновок.

Ризик аудиту має три складові частини:

• властивий ризик;
• ризик, пов'язаний із невідповідністю внутрішнього контролю;
• ризик невиявлення помилок та викривлень [37, с.47].

Пiд час проведення перевiрки аудитор несе вiдповiдальнiсть за свою думку про фiнансову звiтнiсть клiента. Висновок про звiтнiсть складаеться на основі професiйного судження аудитора щодо отриманих у ходi перевiрки доказiв. Тому при збираннi доказiв аудитор повинен бути ретельним (тобто аудитор повинен спланувати свою роботу так, щоб yci cyттєвi аспекти, якi можуть вплинути на рiшення користувачiв фiнансової звiтностi, були перевiренi), а при оцiнцi доказiв - об'ективним. Ризик того, що у аудитора сформуеться неправильна думка про фiнансову звiтнiсть у тих випадках, коли вона мicтить cyттeвi викривлення, якi можуть вплинути на рiшення користувачiв фiнансової звiтностi, називається аудиторським рuзuком.

Оцiнка ризику аудитора є однiєю з основоположних умов ефективної роботи. На її основі визначають час, характер та обсяг аудиторських процедур.

3 огляду на те, що оцiнка ризику проводиться як мінімум двiчi, існує два поняття оцiнки: попередня й кінцева. Попередня оцiнка ризику проводиться при розумiннi дiяльностi економiчного суб'екта та його середовища. Далi, пiд час проведення аудиту, розмiр ризику уточнюється.

Аудиторський ризик розраховується як добуток властивого ризику, ризику контролю та ризику невиявлення.

Властивuй рuзuк залежить як вiд внутрiшнiх, так i вiд зовнiшнiх факторiв. Тому при оцiнцi властивого ризику аудитор аналiзуе зовнiшнiй ризик. Зовнiшнiй ризик - це ризик, зумовлений дiею зовнiшнiх щодо клiента факторiв, якi можуть вплинути на дiяльнiсть клieнта. До основ них факторiв, що з6iльшують зовнiшнiй ризик вiдносять несприятливi економiчнi умови в галузi дiяльностi клiента, змiни в законодавствi, конкуренцiю тощо. Цей ризик опосередковано впливае на розмiр властивого ризику.

Рuзuк контролю визначаеться впливом двох складових: ризику системи внутрiшнього контролю й ризику системи 6ухгалтерського 06лiку. Ризик контролю 06умовлюеться такими факторами, як: дiяльнiсть керiвництва; компетентнiсть персоналу й керiвництва; фiлософiя й стиль р060ТИ керiвництва; органiзацiйна структура пiдприемства; розподiл повноважень, 060В' язкiв i вiдповiдальностi; кадрова полiтика тощо. Широкий перелiк цих факторiв представлений у МСА 315 "Розумiння су6' єкта господарювання та його середовища та оцiнка ризикiв суттєвих викривлень".

На ризик системи 6ухгалтерського облiку впливають фактори, якi залежать вiд ос06ливостей по6удови 6ухгалтерського облiку на пiдприємствi: рiвень автоматизацiї, ефективний графiк обiгу документів, компетенцiя бухгалтерського персоналу та iн.

Рuзик невuявлення залежить вiд характеру й ефективноcтi аудиторських процедур, проведених пiд час перевiрки, а також вiд характеристики надано! аудитору iнформацii": достовiрнiсть даних, кiлькiсть i вартiсть об'€ктiв перевiрки, рiвень деталiзацii" даних, стан облiку. Ризик аудиторських процедур залежить Biд розмiру сукупностi вiдiбраних для перевiрки об'€ктiв i ризику вибiрки. Ризик, не пов'язаний з вибiркою, залежить вiд неправильного вибору об'єктів для тестування, неправильної iнтерпретацiї отриманих результатiв, людського фактору.

Оскiльки розмiр ризику невиявлення визначає обсяг доказiв (у зворотнiй залежностi), якi аудитор плану€ зiбрати для висловлення думки про фiнансову звiтнiсть клiєнта, то при заниженiй оцiнцi ризику контролю i властивого ризику, ризик невиявлення буде завищений, а обсяг доказiв - недостатнiй.

Припустuмuй аудиторський ризик - це ризик, який аудитор вважає для себе прийнятним за даними обставинами.

У процесi перевiрки аудиторський ризик коригується.

Аудиторський ризик замеА може бути зменшений двома способами:

1. Зниження ризику контролю - шляхом збiльшення тестів контролю.
2. Зниження ризику невиявлення - шляхом зростання обсягу тестів по cyтi.

В умовах вiтчизняного ринку аудиторських послуг можливий такий варіант оцiнки аудиторського ризику, який складається з трьох кроків:

• визначення аудиторського ризику вiдповiдно до процедур оцiнки ризикiв на етапi планування й оцiнки рівня властивого ризику;
• установления прийнятного аудиторського ризику на рівні 5% або 10%;
• зменшения аудиторського ризику до значення прийнятного аудиторського ризику за допомогою манiпулювания розмiром ризику контролю  i ризику не виявлення.

 Оцінка властивого ризику здiйснюсться на етапi планування. Послiдовнiсть дiй для оцiнки властивого ризику:

1 крок. Отримання  знання про бізнес клієнта  й галузь його діяльності.

2 крок. Оцінка  структури підприємства.

3 крок. Аналіз  останньої фінансової інформації.

4 крок. Ознайомлення  з установчими документами.

5 крок. Аналіз  основних партнерів.

6 крок. Підсумкова  попередня оцінка властивого  ризику [57, с.81-82].

Усі чинники перемножуються, якщо вони виражені в процентному значенні. При якісній характеристиці чинників доцільно використовувати матрицю оцінки ризику. для цього наведені вище чинники розподіляються на дві групи на основі взаємозв'язку між ними: до першої групи належать зовнішні чинники, до другої - внутрішні (табл. 2.2. і 2.3).

Таблиця 2.2

Оцінка властивого ризику за першою групою факторів

Попередньо оцінений властивий ризик  за кожним чинником			Узагальнений рівень властивого ризику
Оцінка галузі	Правове поле	Тенденції бізнесу
1	2	3	4
Високий	Високий	Високий	Високий
Високий	Високий	Низький	Високий
Високий	Низький	Низький	Середній
Низький	Низький	Низький	Низький
Низький	Низький	Високий	Середній
Низький	Високий	Низький	Середній
Низький	Високий	Високий	Високий

Наведені у табл. 2.2 та 2.3 чинники  мають різну значимість, тому спочатку аналізується ризик по групах чинників, а потім складається матриця.

Таблиця 2.2

Оцінка властивого ризику за другою групою факторів

Попередньо оцінений властивий ризик  за кожним чинником		Узагальнений рівень властивого ризику
Структура підприємства	Кадри
1	2	3
Високий	Високий	Високий
Високий	Низький	Середній
Низький	Високий	Високий
Низький	Низький	Низький