Аудит розрахунків по заробітній платі

Премії та заохочування, пов’язані  з трудовою діяльністю, визначають на основі положення, яке розробляється  на підприємстві відповідно до типового.

Під час перевірки виплати премій слід встановити:

• чи виконано умови, згідно з якими премія виплачується шляхом перевірки усіх показників за даними бухгалтерського і статистичного обліку;
• чи дотримано порядку зниження розміру або позбавлення премій тощо.

Таким чином, тестування операцій та залишків рахунків виплат працівникам є важливим етапом аудиту оплати праці підприємства. Метою цього етапу аудиторської перевірки є одержання достатнього обсягу свідчень для визначення того, чи відображені об'єктивно кінцеві сальдо в бухгалтерському балансі та інші дані в супутній фінансовій звітності.

2.5 Формулювання  висновків за результатами аудиту  розрахунків з оплати праці

 

На етапі  завершення аудиту аудитор складає  аудиторський звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Аудиторський  звіт про результати аудиторської перевірки — це документальне відображення аудитором виявлених порушень, помилок та відхилень від чинного законодавства та встановлених стандартів здійснення господарської діяльності, ведення обліку та складання звітності, а також проведена аудитором оцінка стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності на певну дату. Інформація, що наводиться в аудиторському звіті, має бути більш детальною, надійною і компетентною, а також незалежною, об’єктивною і правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника, і його зміст не підлягає оприлюдненню.

У законодавстві  України зазначено, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським висновком (ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність»).

Аудиторський  висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить у собі висновки стосовно повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Зміст цього  документа залежить від конкретних обставин та результатів перевірки. В зв’язку з цим форма аудиторського  висновку може бути довільною, але обов’язково  в ньому мають бути такі розділи:

1) заголовок;

2) вступ;

3) масштаб перевірки;

4) висновок аудитора стосовно питання, яке перевіряється;

5) дата аудиторського висновку;

6) адреса аудиторської фірми;

7) підпис під аудиторським висновком.

У заголовку  аудиторського висновку повинно  бути записано, що аудит здійснювався незалежним аудитором, серію та номер  сертифіката аудитора, номер свідоцтва  про включення до Реєстру аудиторів  і аудиторських фірм. Також наводиться інформація, що є підтвердженням того, що під час аудиту не було жодної обставини, яка могла б перешкодити  проведенню незалежної перевірки.

В аудиторському  висновку має бути чітко визначено, кому він адресується — правлінню, раді директорів, засновникам, акціонерам, організаціям, податковій інспекції. Можуть бути вказані також і інші користувачі цієї інформації.

У вступній частині аудиторський висновок має  містити інформацію про склад  фінансової звітності та дату підготовки звітності. У цьому ж розділі  йдеться про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який обґрунтовується результатами проведеної перевірки.

В розділі  «Масштаб перевірки» необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського  висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка  здійснена відповідно до вимог українського законодавства та норм, які регулюють  аудиторську практику та ведення  бухгалтерського обліку, або відповідно до вимог міжнародних стандартів та практики.

У цьому  розділі говориться, що перевірка  була спланована і підготовлена з  достатнім рівнем впевненості у  тому, що фінансова звітність не має суттєвих помилок.

Під час  аудиторської перевірки аудитор  повинен робити оцінку помилок у  системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого  впливу на фінансову звітність. Оцінюючи суттєвість помилок, аудитор повинен  керуватися положеннями Міжнародного стандарту аудиту № 320 «Суттєвість в аудиті». Далі аудитор відмічає, що в ході аудиту ним використовувалися принципи вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки він брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки.

У розділі  «Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність» дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність за всіма суттєвими  аспектами.

У розділі  «Дата аудиторського висновку»  аудитор повинен проставити дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському  висновку проставляється в той самий  день, коли керівництво підприємства підписує акт приймання-передачі аудиторського  висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку або  біля підпису аудитора.

Аудиторський  висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію  сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту. Загальну структуру стандартного аудиторського  висновку можна подати за допомогою  схеми (рис. 8.1).

Рис. 8.1. Загальна схема структури  аудиторського висновку

В аудиторському  висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми  та номер свідоцтва про включення  до Реєстру аудиторів і аудиторських фірм. Ця інформація може розміщатися  як наприкінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і  в матриці бланку аудиторської фірми.

Висновок  може бути позитивним (безумовно —  позитивний, позитивний висновок, що містить  пояснювальний параграф), умовно-позитивним, негативним, або дається відмова  від надання висновку про фінансову  звітність підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може наводитися короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора видати такий  висновок, який відрізняється від  позитивного. За необхідності більш  докладного опису цих аргументів аудиторський висновок може містити  посилання на інформацію, що наводиться в додатку до висновку.

Основні підходи до вибору аудиторського  висновку можна подати у вигляді  алгоритму на рис. 8.2.

Рис. 8.2. Алгоритм вибору аудиторського  висновку

Позитивний  висновок представляється клієнту  у випадках, коли, на думку аудитора, виконано такі умови:

• аудитор отримав усю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;
• надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;
• є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;
• фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам українського законодавства;
• фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними й не містить суттєвих протиріч;
• фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Враховується  також стан обліку та фінансової звітності  підприємства.

У позитивному  висновку наводяться стверджувальні слова  — такі, як «задовольняє вимогам», «належним  чином становить», «дає достовірне й дійсне уявлення», «достовірно  відображає», «знаходиться у відповідності  з …», «відповідає».

У безумовно  позитивному висновку аудитор не робить певних застережень, і такий  висновок не містить пояснювального абзацу. Причому завданням формулювання пояснювального абзацу є необхідність конкретного інформування користувачів фінансової звітності про наявність  певних обставин та інформації, яка  відображена в звітності, але  її можна пропустити при не досить глибокому аналізі фінансової звітності

Є випадки, коли аудитор не може видати безумовно-позитивний висновок без застережень при існуванні фундаментальної невпевненості і незгоди. Існують основні причини фундаментальної невпевненості: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може призвести до значних негативних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому).

Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових  операцій; розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум  у фінансовій звітності даним  обліку; фундаментальна незгода з  повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність  чинному законодавству та встановленим нормам порядку оформлення або здійснення операцій.

Будь-яка  фундаментальна невпевненість або  незгода є підставою для відмови  від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або  незгоди.

Якщо  аудитор має намір представити  клієнтові позитивний висновок, у  якому наявна фундаментальна невпевненість  з окремих питань, і наводить свої зауваження, пов’язані з наявністю фундаментальної невпевненості, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі самі висловлювання, що й для безумовно-позитивного висновку.

Якщо  заперечення в аудиторському  висновку пов’язані з наявністю  нефундаментальної незгоди, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку або у додатку до висновку, який є невід’ємною його частиною, і дає позитивний висновок стосовно фінансової звітності підприємства.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести  до представлення клієнту негативного  аудиторського висновку. Наявність  фундаментальної невпевненості  може стати підставою для відмови  від видання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненостіі незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.

Аудиторський висновок наведено в  дод. В.В.

Аудиторська фірма ТОВ "АФ "КОМПАНІЯ ПРОФІНФОРМАУДИТ", провівши аудиторську  перевірку фінансового стану  ВАТ «Бобровицький молокозавод»,  надала умовно позитивний висновок. За даними аудиторського висновку в цілому фінансові звіти відображають достовірно в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан Товариства станом на 30 вересня 2009 року, а також результати його господарської діяльності за 9 місяців 2009 року.

На підставі аналізу показників фінансового стану ВАТ «Бобровицький молокозавод» станом на 30 вересня 2009 року можна зробити висновок про те, що Товариство характеризується позитивною динамікою показників платоспроможності, однак має недостатню фінансову стійкість і є збитковим.

Отже, завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, який повинен містити чітко сформульовану думку (викладену письмово) щодо фінансових звітів у цілому. На підставі аналізу показників фінансового стану ВАТ «Бобровицький молокозавод» станом на 30 вересня 2009 року було зроблено висновок щодо позитивної динаміки показників платоспроможності Товариства, однак його недостатню фінансову стійкість і збитковість.

 

 

Розділ 3. Методика аудиту розрахунків з  оплати праці ПАТ «Київський Ювелірний  Завод» в умовах застосування комп’ютерних інформаційних систем

 

Інтенсивний розвиток комп'ютерної  техніки дав відповідний поштовх  започаткуванню, а відтак і удосконаленню  методів аудиту в комп'ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп'ютери.