Аудит розрахунків по заробітній платі

Таблиця 2.3

Матриця попередньої оцінки загального властивого ризику

Розмір ризику за першою групою факторів	Розмір ризику за другою групою факторів
	Високий	Низький
1	2	3
Високий	Високий	Високий
Низький	Середній	Низький

 

Наступним компонентом моделі аудиторського  ризику є ризик контролю. З точки  зору незалежного аудитора, оцінка ризику контролю, як і властивого ризику, як і властивого ризику, здійснюється в декілька етапів:

1 етап  – ознайомлення із системою  внутрішнього контролю і бухгалтерського  обліку;

2 етап  – попередня оцінка ризику  контролю;

3 етап  – визначення необхідності щодо  проведення тестів контрольних  моментів (тестів на відповідність);

4 етап  – тестування система контролю, якщо така необхідність існує;

5 етап  – уточнення розміру ризику  контролю відповідно до результатів  тестування;

6 етап  – використання цих результатів  для вибору одного з двох  варіантів: проведення додаткового  тестування контролю або планування (розширення) тестів по суті [57, с.83-84].

За результатами виконаних процедур визначається попередня  оцінка ризику контролю за допомогою  матриці (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Матриця попередньої оцінки ризику контролю

Система контролю	Система бухгалтерського обліку
	Задовільна	Незадовільна
1	2	3
Ефективна	Низький	Середній
Неефективна	Високий	Високий

 

Тестування  аудитором процедур контролю проводиться  за допомогою опитування, спостереження, перевірки документів і (або) повторного виконання.

Вибір аудиторських процедур для отримання доказів  залежить від процедур контролю, яка  перевіряється. У табл. 2.5 наведено вибір процедур аудиту при тестуванні процедур контролю. Формулюючи обсяг тестів, аудитор використовує якісне вибіркове дослідження.

 

Таблиця 2.5

Взаємозв’язок між аудиторськими  процедурами і процедурами контролю

Процедури контролю	Аудиторські процедури
	Опитування	Спостереження	Перевірка документів	Повторне виконання
1	2	3	4	5
Інвентаризація	Х	Х	Х	Х1
Обмеження фізичного доступу	Х	Х	-	Х2
Ротація персоналу	Х	-	Х	-
Розподіл обов’язків	Х	Х	Х	-
Звірка	Х	-	-	Х
Перевірка	-	-	Х	Х
Пояснення: Х – ефективне використання Х1 – допускається лише у випадках невеликого обсягу суттєвих за вартістю об’єктів. Х2 – провести спробу несанкціонованого  доступу до інформації (використовується при автоматизованій системі  обліку й контролю).

 

Оцінка  ризику невиявлення впливає на всі наступні дії аудитора, зокрема, на його рішення щодо розміру й способу отримання вибірки, співвідношення аналітичних процедур і детальних тестів, критеріїв оцінки аудиторських доказів [57, с.87].

Для оцінки ризику невиявлення можна використовувати матрицю оцінки, представлену в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Матриця оцінки ризику не виявлення  залежно від розміру властивого ризику й ризику контролю

Оцінка властивого ризику	Оцінка ризику контролю
	Високий	Середній	Низький
1	2	3	4
Високий	Низький	Низький	Низький
Середній	Низький	Середній	Середній
Низький	Низький	Середній	Високий

 

Таким чином, для розрахунку оцінки якісного виміру кожного елемента аудиторського  ризику доцільно перевести його в  процентне значення  (табл. 2.7).

 

Таблиця 2.7

Переведення якісних характеристик  властивого ризику, ризику контролю і  ризику невиявлення  в кількісні

Вид ризику	Якісна характеристика	Кількісна характеристика
		%	коефіцієнт
1	2	3	4
Властивий ризик	Високий	50-100	0,5-1
	Середній	20-50	0,2-0,5
	Низький	10-20	0,1-0,2
Ризик контролю	Високий	60-100	0,6-1
	Середній	30-60	0,3-0,6
	Низький	5-30	0,05-0,3
Ризик невиявлення	Високий	15-30	0,15-0,3
	Середній	8-14	0,08-0,14
	Низький	2-7	0,02-0,07

 

На базі наведених вище даних, ми визначили, що властивий ризик клієнта становить 50%, ризик системи контролю — 70% і  ризик помилок —10%. Отже розрахунковий  ризик аудиту становить:

РА = 0,5 • 0,7 • 0,1 = 0,035 (або 3,5 %).

Якщо  рівень прийнятного для аудиторської фірми ризику становить 5%, то для  цієї конкретної перевірки такий  рівень аудиторського ризику може вважатися  цілком задовільним.

Інформація  вважається суттєвою, якщо її відсутність  або перекручення може впливати на економічні рішення користувачів, які  приймаються на підставі даних фінансової звітності підприємств. Суттєвість залежить від розміру статті або  помилки, яка оцінена за певних обставин, відсутності або перекручення змісту інформації.

В Україні  не існує єдиних правил та прийомів визначення рівня суттєвості, тому рівень суттєвості визначається аудитором  самостійно на підставі професійного судження. Під час розробки плану  перевірки аудитор приблизно  визначає суттєвість за операціями з  метою кількісного визначення суттєвих перекручень і помилок. Однак  необхідно аналізувати як кількісні, так і якісні показники помилок. Прикладом якісних помилок є  неадекватний або неправильний опис облікової політики, коли цілком можливо, що користувач фінансової звітності  підприємства буде введений в оману  цим описом або існує помилка  при розкритті порушень вимог  українського законодавства, коли цілком можливо, що наступні після можливої перевірки податкової адміністрації  платежі до бюджету у вигляді  штрафних санкцій і відповідно до цього зміни звітності послаблять господарську та фінансову стабільність клієнта.

Аудитору  необхідно передбачити можливість існування помилок у пов’язаних між собою сумах, які разом  можуть істотно впливати на фінансову  звітність підприємства. Наприклад, помилки в операціях на кінець місяця вказують на потенційну суттєву  помилку, якщо помилка повторюється кожного місяця.

Для розрахунку загального рівня суттєвості в умовах вітчизняної економіки рекомендується обирати такі критерії:

• Валюта балансу – 1 – 5 %;
• Виручка від реалізації – 2 – 6 %;
• Валовий прибуток – 4 – 8 %;
• Прибуток до оподаткування – 6 – 10 %;
• Власний капітал – 3 – 7 %.

Розрахуємо  загальний рівень суттєвості для  ПАТ «Київський ювелірний завод».

Таблиця

Показники діяльності «Київський ювелірний  завод»

 

Показники	Сума, тис.грн	Рівень суттєвості, %	Розмір суттєвості, тис.грн
Валюта балансу	724244	4	28970
Виручка від реалізації	379956	4	15198
Валовий прибуток (збиток)	108943	5	5447
Прибуток до оподаткування	16517	8	1321
Власний капітал	179600	5	8980
Разом	x	x	59917

 

Розрахуємо  середнє арифметичне значення по всіх показниках:

59917/ 5 = 11983 (тис.грн.)

Отриману  суттєвість слід поділити між активом  і пасивом:

11983 / 2 = 5991,5 тис.грн.

Після цього  отриманий рівень суттєвості розподіляється між значущими статтями активу і  пасиву балансу у відповідності  з їх питомою вагою у підсумку.

До значущих відносять статті із залишком не менше 1 % валюти балансу.

Таблиця

Визначення рівня суттєвості значущих статей балансу

№ п/п	Стаття звітності	Сума, тис.грн	Доля статі у валюті балансу, %	Рівень суттєвості, тис.грн
	Статті активу
1	Незавершене будівництво	131057	18,10	1084,2
2	Основні засоби	86425	11,93	715,0
3	Фінансові інвестиції	75557	10,43	625,1
4	Виробничі запаси	39895	5,51	330,0
5	Незавершене виробництво	108467	14,98	897,3
6	Готова продукція	196465	27,13	1625,3
1	2	3	4	5
7	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.	25399	3,51	210,1
8	Інша поточна дебіторська заборгованість	38446	5,31	318,1
9	Грошові кошти та їх еквіваленти в  національній валюті	11584	1,60	95,8
10	Витрати майбутніх періодів	9662	1,33	79,9
	Баланс	724244	100,00	5991,5
	Статті пасиву
11	Інший додатковий капітал	39424	5,44	326,1
12	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	147497	20,37	1220,2
13	Довгострокові кредити банків	191635	26,46	1585,4
14	Векселі видані	10662	1,47	88,2
15	Поточні зобов’язання за розрахунками: з бюджетом	7614	1,05	63,0
16	Поточні зобов’язання за розрахунками: з оплати праці	1736	0,24	14,4
17	Інші поточні зобов'язання	321272	44,36	2657,8
	Баланс	724244	100,00	5991,5

 

Програма аудиту – це документ, що містить завдання аудиту для конкретного  об’єкту, процедури необхідні для  виконання поставлених завдань, обсяг і термін їх виконання. Програму, як правило розробляють досить детально. (додаток)

У програмі аудиту види, зміст та час  проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися із загальним  планом проведення аудиту. Аудиторська  програма допомагає керувати виконавцями  аудиту та контролювати їх роботу. До аудиторської програми включається також перелік  об’єктів аудиту за його напрямками, а  також час, що його необхідно витратити  на кожен напрямок аудиту або аудиторську  процедуру.

У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає терміни проведення аудиторських тестів і незалежних процедур — координує роботу всіх можливих помічників з числа співробітників підприємства, реєструє присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.

Записи і висновки аудитора по кожному  розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є  тим фактичним матеріалом, який використовується аудитором у процесі підготовки і обґрунтування аудиторського  звіту керівництву клієнта.

Протягом усієї тривалості аудиту загальний план аудиту і програма переглядаються та уточнюються аудитором, тому що існує ймовірність зміни  умов і напрямків аудиту, а також  можливість отримання інших результатів  після проведення аудиторських процедур, ніж ті, на які раніше очікував аудитор. Події або мотиви, що примусили  аудитора внести значні зміни до аудиторської програми, оформляються ним документально.

2.3 Оцінка  системи внутрішнього контролю  розрахунків з оплати праці

 

До перевірки  конкретних ділянок обліку аудитор  повинен оцінити стан середовища контролю, ефективність побудови облікової  системи, а також надійність системи  внутрішнього контролю організації. Це необхідно для визначення ймовірності  виникнення спотворень в обліку клієнта  та побудови подальшої роботи аудитора.

Середовище контролю - це обставини і чинники, що безпосередньо не пов'язані з обліком, але мають значний вплив на його ефективність.

Правильна організація внутрішнього контролю або аудиту на підприємстві забезпечить  керівництво та власників достовірною  інформацією про стан справ і  на основі цього визначить перспективи  його подальшої діяльності.