Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Февраля 2013 в 23:12, курсовая работа
Мета та завдання дослідження. Метою курсової роботи є розкриття основних особливостей бухгалтерського обліку і аудиту розрахунків з оплати праці в Україні, визначення проблем і недоліків, пошук шляхів їх усунення та вдосконалення організації обліку та аудиту на базі вітчизняного і закордонного досвіду.
Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання:
- з’ясувати суть розрахунків з оплати праці;
- визначити проблеми обліку розрахунків з оплати праці;
- знайти шляхи усунення проблеми обліку розрахунків з оплати праці;
- визначити завдання та принципи аудиту розрахунків з оплати праці;
- оволодіти правилами здійснення аудиту розрахунків з оплати праці;
- визначити і знайти шляхи усунення проблем проведення аудиту розрахунків з оплати праці.
Початком застосування сучасних технологій вважають 50-ті роки XX ст., коли були створені перші моделі електронної машини для бухгалтерських розрахунків. Поступово застосування комп'ютерів охопило різні сфери економіки.
Комп'ютеризація принципово не змінює елементів методу бухгалтерського обліку. Найбільші зміни відбуваються в технології обробки облікової інформації, що виражається в порядку побудови комп'ютерних форм бухгалтерського обліку. Натомість методика аудиту підприємств, на яких використовуються комп’ютерні інформаційні системи, котрі мають значний вплив на ведення бізнесу та бухгалтерського обліку, зазнає значних суттєвих змін, хоча загальна мета й обсяг аудиту не змінюються. Зберігаються його завдання, діють основні елементи його методології.
Водночас комп'ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.
Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на конкретному економічному об'єкті. Стали розрізняти аудит поза комп'ютерним середовищем, тобто на об'єкті з традиційною технологією ручного ведення обліку, і аудит у комп'ютерному середовищі — на об'єкті де бухгалтерський облік виконують з використанням комп'ютерів. Сам аудит можна також проводити без використання комп'ютерів або за їхньою допомогою.
У цих умовах суттєво змінюється організація і методика проведення аудиту, оскільки здійснення її за методиками, орієнтованими на традиційний облік, не дає бажаного результату.
В умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем зазнають деяких змін основні принципи аудиту. Відповідно, застосування КІСП може вплинути:
• на процедури, яких дотримується аудитор
у процесі одержання
• на аналіз властивого ризику та ризику системи контролю, за допомогою якого аудитор проводить оцінку ризику;
• на розробку і здійснення аудитором тестів контролю та процедур перевірки за суттю, необхідних для досягнення мети аудиту.
Проведення аудиту в умовах використання комп'ютерних систем регламентується Міжнародним стандартом № 401 "Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем". Є також положення про міжнародну аудиторську практику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних комп'ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп'ютерні інформаційні системи. Метою цих нормативів є встановлення стандартів і надання рекомендацій про процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту в умовах комп'ютерних інформаційних систем.
Під час планування стадій аудиторських процедур, на які може вплинути середовище комп’ютерних інформаційних систем суб'єкта, аудитор зобов'язаний розглянути, яким чином комп’ютерні інформаційні системи впливають на аудит, а також скласти собі уявлення про значимість і складність процесів функціонування комп’ютерних інформаційних систем, про доступність даних для використання в аудиті.
Складність комп'ютерної
• обсяг операцій такий, що користувачам важко виявити і виправити помилки, допущені в процесі обробки;
• комп'ютер автоматично генерує суттєві операції або проводки безпосередньо в іншій прикладній програмі;
• комп'ютер виконує складні розрахунки за фінансовою інформацією і (або) автоматично генерує операції чи проводки, які не можна підтвердити або вони не підтверджуються окремо;
• обмін операціями з іншими організаціями здійснюється електронним способом (як у системах електронного обміну інформацією), і при цьому не проводиться фізична перевірка на предмет правдивості або прийнятності.
Організаційна структура діяльності комп’ютерної інформаційної системи клієнта, а також ступінь концентрації або розподілу комп'ютерної обробки в рамках суб'єкта, зокрема те, як вони можуть впливати на розподіл обов'язків.
Первинні документи, деякі комп'ютерні
файли й інший доказовий
Застосування комп'ютерних
Аудитору належить добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах обліку, контролю й аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників, котрі беруть участь у процесі обробки облікової інформації. Для проведення аудиту в комп'ютерному середовищі аудитор зобов'язаний:
• мати додаткові знання в галузі
систем обробки економічної
• мати уявлення про технічний, програмний, математичний та інші види забезпечення комп’ютеризованої системи бухгалтерського обліку;
• володіти термінологією в галузі
комп'ютеризації; чітко уявляти особливості
технології і послідовність процедур
комп'ютерної обробки
• знати організацію роботи бухгалтерії в умовах комп’ютерних інформаційних систем;
• уміти працювати на комп'ютері з основними офісними програмами;
• мати практичний досвід роботи з
різними системами
Усі ці знання йому необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, планування, проведення аудиту справляють умови використання КІСП на економічному об'єкті, що перевіряється.
Зважаючи на різноманітність і складність комп'ютерних технологій, від аудитора не вимагається бути першокласним спеціалістом з комп'ютерного бухгалтерського обліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він зобов'язаний запрошувати експерта в галузі інформаційних технологій.
Основні напрями взаємодії аудитора з експертом щодо систем комп'ютерної обробки даних такі:
• оцінка законності придбання та
ліцензійної чистоти
• оцінка надійності системи комп'ютерної обробки інформації в цілому;
• перевірка правильності та надійності алгоритмів розрахунків;
• формування на комп'ютері необхідних аудитору регістрів аналітичного обліку та звітності.
Але й у цьому разі аудитор зобов'язаний мати достатнє уявлення про комп'ютерну систему клієнта в цілому, щоб правильно планувати, регулювати і контролювати роботу експерта, зберігаючи чільне становище. Слід розуміти, що експерт оцінює систему обробки, а аудитор — вірогідність інформації, яка міститься в звітності, сформованій за допомогою цієї системи.
Під час проведення аудиту в умовах
автоматизованої обробки
Аудит проведений відповідно до Національних Нормативів Аудиту в Україні. Аудит планувався і проводився таким чином, щоб одержати достатню впевненість у тім, що бухгалтерська звітність у частині оплати праці не містить істотних перекручувань. Аудит містив у собі перевірку на вибірковій основі підтверджень числових даних і пояснень, що містяться в бухгалтерській звітності в частині оплати праці.
У результаті перевірки
були випадки незначної розбіжності
записів у розрахунково-
На мою думку, якщо
залишити осторонь будь-які