Організація обліку та контролю розрахунків по заробітній платі бюджетної організації

Зміст

Вступ               4

Розділ 1 Сутність, значення та історичні аспект обліку оплати праці    7

1.1. Нормативне забезпечення обліку оплати праці        7

1.2. Економічна сутність оплати  праці, форми, системи та види  оплати праці 11

1.3. Основи постановки бухгалтерського обліку по заробітній платі    22

1.4. Основні задачі та мета  контролю по оплаті праці      33

1.5. Історичний аспект розвитку бухгалтерського обліку      39 

Розділ 2 Кіровоградський  обласний центр зайнятості, як робочий 

орган Фонду загальнообоов”язкового державного соціального

страхування України на випадок безробіття       41 

2.1. Організаційно - економічна  характеристика обласного центру  зайнятості 41

2. Організаційна структура підприємства        58
3. Облікова політика на підприємстві         60

Розділ 3 Організація  обліку та контролю розрахунків по заробітній платі    бюджетної організації на прикладі обласного центру зайнятості                68

3.1. Оплата праці в  обласному центрі зайнятості  та її складові частини            68

3.2. Облік нарахувань та утримань внесків до соціальних фондів із  

заробітної     плати                                                                                                    88

3.3. Рівень автоматизації  обліку заробітної плати на  Кіровоградському

обласному центрі зайнятості          96 

3.4. Контроль розрахунків  по заробітній платі з працівниками  установи          101

Розділ 4 Проблеми та шляхи їх вирішення в бухгалтерському     

обліку розрахунків  по заробітній платі в бюджетних  установах                107

Висновки           110

Список використаної літератури          114     

Додатки                    118 

 

 

 

 

Вступ

Праця працюючих є  необхідною складовою частиною процесу  виробництва, споживання та розподілу  створеного продукту.

Заробітна плата є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу нашої  економіки на ринковий механізм функціонування найважливішими задачами є прискорення  науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація  трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи  оплати праці, преміювання.   Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Урахування праці і  заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємств, установ.

Трудові прибутки робітника  визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства чи фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Необхідно створювати економічно достовірну та обгрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, а також спостерігати за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та з заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювати працю на підприємстві.

На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадженням прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

На підприємстві облік  чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення трудового договору на підприємстві у відповідності з Законами України де конкретизуються права та обов'язки робітників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку.

Потребу подальшого реформування заробітної плати з метою підвищення її рівня і відновлення основних функцій розуміють урядові структури  усіх рівнів, які займаються питанням оплати праці. Саме для визначення напрямів і механізмів реформування оплати праці Указом Президента України від 25.12.2000 року №1375/2000 схвалено концепцію дальшого реформування оплати праці.

Найвагомішим показником економічної стабільності з соціальної точки зору є рівень заробітної плати. Нині через низьку заробітну плату працівників різних галузей економіки вона неспроможна виконувати навіть відтворювальну функцію, що приводить до зменшення внутрішнього сукупного попиту, тобто це є поглиблення соціально-економічної кризи. Тому високі темпи зростання заробітної плати не самоціль, а об’єктивна вимога часу, одна з передумов економічного зростання.

Особливо актуальним є облік праці та її оплати в бюджетних установах, оскільки витрати на оплату праці складають значну частину витрат установи (організації). Крім того, існують певні відмінності у формуванні фонду оплати праці в цих установах.

Метою написання дипломної роботи є дослідження проблемних питань обліку праці та її оплати. Для досягнення мети передбачено виконати наступні завдання:

• проаналізувати нормативно-методичні засади ведення обліку праці і заробітної плати;
• ознайомитися з отанніми публікаціями в засобах масової інформації провідних фахівцівз бухгалтерського обліку і аудиту, що стосується теми дослідження;
• надати організаційно-економічну характеристику установи, включаючи описання облікової політики;
• проаналізувати порядок ведення обліку праці і заробітної плати в дослідженій установі;
• зіставити ступінь відповідності обліку з даної теми в установі засадам його ведення згідно чинного законодавства;

• надати напрямки покращення обліку розрахунків з оплати праці.

Предметом дослідження є облік праці і розрахунків з персоналом.

Об’єктом дослідження виступає Кіровоградський обласний центр  зайнятості.

Особливої уваги потребує контроль за оплатою праці, в тому числі внутрішній. Тому вивчення всіх ланок внутрішнього контролю  покаже його недоліки та переваги.

Внутрішній контроль - це система заходів, організованих  керівником установи, які проводяться з метою найбільш ефективного виконання працівниками своїх обов'язків при здійснені певних операцій. Внутрішній контроль за оплатою праці призваний визначити законність та точність розрахунків працівників з заробітної плати, а також розрахунки з  соціальними фондами.

При написанні дипломної  роботи джерелами інформації є нормативні і законодавчі документи, що регламентують  облік розрахунків з оплати праці, статті періодичних видань, що висвітлюють  питання даної теми, документи  установи, включаючи первинні документи, регістри обліку, звітні форми.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Сутність, значення та історичний аспект  обліку оплати праці.

 

1. Нормативне забезпечення обліку оплати праці

Серед основних нормативних  документів, які регламентують ведення  обліку праці та її оплати в бюджетних установах, слід зазначити наступні:

1. Кодекс законів України про працю від 10.12.1971 р.
2. Закон України “Про оплату праці” від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
3. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV-ВР.
4. Закон України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
5. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.
6. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.
7. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 11.01.2001 р.
8. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 р.
9. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 17.01.2002 р. № 2980-ІІІ.
10. Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 р. № 323.
11. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання, затверджена наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 р. № 68.
12. Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, орагнізаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 р. № 16-6.
13. Порядок обчсилення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Мінстрів України від 26.09.2001 р. № 1266.
14. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 р. № 100.
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 571 “Про обрахування розміру допомоги з тимчасової непрацездатності”.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 7.03.2001 р. № 225 “Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів.
17. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889.
18. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного правління Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 10.12.1999 р. № 114.
19. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.
20. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку основних господарських операцій бюджетних установ, затверджений наказом Державного казначейства України № 67 від 10.07.2000 р.

Дані нормативні документи  слід застосовувати з врахуванням  змін і доповнень, які вносилися протягом наступних періодів.

Охарактеризуємо основні  документи з нормативної бази обліку праці  та її оплати.

Закон України “Про оплату праці” визначає економічні, правові  та організаційні принципи оплати праці  працівників, що перебувають в трудових відносинах з установами; надає визначення заробітної плати, сутність мінімальної заробітної плати, структуру заробітної плати, порядок фінансування працівників установ і організацій, що фінансуються із бюджету.

Закон України “Про відпустки” встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість, види і порядок надання їх працівникам.

Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні” визначає правові основи регулювання, організації, ведення  бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах всіх форм власності.

Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” визначає порядок справляння та використання збору на обов’язкове  державне пенсійне страхування. В Законі зазначено перелік платників даного збору, порядок визначення об’єкту оподаткування, ставки збору.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне  страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” визначено, яким чином здійснюється утримання та нарахування на фонд оплати праці збору до даного фонду: хто є платниками, які витрати на оплату праці включаються до об’єкту оподаткування, в яких розмірах обраховуються суми збору і як сплачуються.

В Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” зазначається, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообовязкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності. Законом виділено 20 класів ризику виробництва і професійного захворювання підприємств (установ, організацій) і встановлено розміри нарахувань на фонд оплати праці працівників від 0,86 % до 13,8 %. Для бюджетних установ ця ставка складає 0,86 %.

Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: надання працівникам відпусток; виплати вихідної допомоги; службових відряджень; інших випадках, коли згідно з чинним законодавстом виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.