Організація обліку та контролю розрахунків по заробітній платі бюджетної організації

Даний нормативний документ регламентує  види виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної (основна заробітна  плата, доплати і надбавки, премії, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо); період, за яким обчислюється середня заробітна плата, суми, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним  соціальним страхуванням визначає правила  обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у разі настання страхового випадку, а також оплати перших пяти днів тимчасової працездатності за рахунок коштів установи.

Інструкція зі статистики заробітної плати регламентує порядок формування фонду оплати праці (основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати), перелік виплат, що не входять до складу фонду оплати праці.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 7.03.2001 р. № 225 зі змінами внесеними Постановою КМУ від 26.04.2003 р. № 605 встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до Законів України справляються страхові внески (збори) до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Пенсійного фонду, в розмірі 2660, а з 1 квітня 2005 року 4100 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу-платника внесків (зборів).

 

 

1.2. Економічна  сутність оплати праці, форми,  системи та види оплати праці

Основним джерелом доходів  найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок однобічного, не комплексного підходу до її визначення у політичній економії соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

У науковій економічній  літературі можна зустріти понад  два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Заробітна плата, як економічна категорія має відповідати кільком  принципам, зокрема: достатності; стабільності; законності джерел виплати; відповідальності економічним законам. Невиконання хоча б одного з цих принципів призводить до збільшення фінансових зобов’язань держави або місцевих органів влади.

Заробітна плата виконує  такі функції: відтворювальну; інвестиційну; вона є найголовнішим джерелом доходів фізичних осіб; на фонд оплати праці нараховуються та відраховуються кошти на обов’язкове державне соціальне страхування; впливає на собівартість продукції та продуктивність праці.

Таким чином, заробітна плата є економічною категорією, що перебуває у взаємозв’язку з іншими економічними категоріями і законами.

Важливим елементом  механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й  системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку, з'єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого - засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів. Організація оплати праці проводиться на основі: законодавчих та інших нормативних документів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, генеральних угод; трудових договорів.

Згідно зі статтею 96 Кодексу  законів про працю України  основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою  яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Як зазначалося вище тарифна система оплати праці  включає:

а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;

б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної  кваліфікації (розряду). Наприклад, працівнику першого розряду за одну годину нараховується  одна гривня, а працівнику шостого розряду - шість гривень.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу  робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від  їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є  основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема  посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого  розряду, яка встановлюється в розмірі, перевищеним законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок.

Відповідно до статті 1 Закону України " Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати  залежить від складності та умов виконаної  роботи, професійно-ділових якостей  працівника, результатів його праці  та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена відрядна оплата праці, повинен бути табель, а також відомість про виробіток та розцінки за виконану роботу.

Додаткова заробітна  плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Статтею 105 КЗпП передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов’язок тимчасово відсутнього працівника, без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Існують такі види додаткової заробітної плати: робота у позаурочний  час; сумісництво професій; робота в  нічний час.

Також існують надбавки, доплати  по тарифним ставкам та посадовим  окладам: кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальній роботі, за високу кваліфіковану майстерність, як правило, встановлюється диференційовані  надбавки до тарифних ставок робочих. Наприклад:

- третій розряд           - до 12%

- четвертий розряд    - до 14%

- п’ятий розряд          - до 18%

Конкретний відсоток надбавки визначається в колективному договорі, який повинен  враховувати що відповідає мінімуму по такій надбавці, визначені в генеральній або галузевій угоді.

Мінімальна заробітна плата - це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). Відповідно до Закону України від 26.12.03 року № 372“Про  встановлення  розміру  мінімальної  заробітної  плати” установлений розмір мінімальної заробітної плати складає -262,00, а з 01.07.05 року -290,00.

До мінімальної заробітної плати  не включаються: доплати; надбавки; заохочувальні і компенсаційні виплати.

        Інші заохочувальні та компенсаційні  виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Залежно від того який показник застосовується для визначення міри праці, всі системи заробітної плати поділяються на дві великі групи, що називаються формами заробітної плати. Якщо за міру праці використовується кількість виготовленої продукції (наданих послуг) йдеться про відрядну форму заробітної плати. При використанні як міри праці кількості відпрацьованого робочого часу має місце почасова форма заробітної плати.

1) Погодинна - нарахування заробітної плати залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Погодинна оплата праці одна з форм оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Інженерно-технічні працівники отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов'язки, оплачується в загальному порядку.

Погодинна заробітна  плата - форма оплати праці, коли обсяг  виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста та погодинно-преміальна. При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин. При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань.   Обов'язковою   умовою   преміювання є

Мал. 1.1 Схема форм оплати праці.

 

Виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання. Премії робочим нараховуються по місячних результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу, їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках. Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників. Впровадження погодинної оплати праці відповідає інтересам певних верств населення, не зайнятого на постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

2) Відрядна - нарахування заробітної плати проводиться за вироблену якісну продукцію по установлених розцінках за оплату одиниці продукції. Тому заробіток залежить від обсягів виконаної роботи і потребує якості роботи.

У відповідності до форм оплати праці  підприємство може встановлювати систему  оплати праці.

Система оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою  винагороди працівників.

а) пряма відрядна. При прямій відрядній  формі оплаті праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю  обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

б) відрядно-преміальна - до прямої заробітної плати нараховується премія за окремі якісні показники роботи.

в) відрядно-прогресивна - об'єм робіт  виконаний поверх норми сплачується по збільшених розцінках.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата  за виконані роботи розподіляється між  членами бригади пропорційно  розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

г) акордна - заробітна плата нараховується  за комплекс виконаних робіт у  встановлений термін по відповідних  розцінках. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в  роботі.

Для обліку виробітки робочого персоналу застосовуються такі документи: -   наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; маршрутні листи та інші. У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується бригадиром.

 Акордний наряд  застосовується в бригадах "кінцевої  продукції". Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції, що прикладена до акордного наряду. Недоліком наряду є те, що неможливо встановити, хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо простежити, на якій операції був зроблений брак. Групуючий розрахунок проводиться у відомості або картці.