Причини та потенційні загрози ухилення від оподаткування

Частина друга ст. 44 КК (правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності) визначає, що звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Застосування та стягнення сум штрафних та фінансових санкцій за порушення податкового законодавства органами державної податкової служби проводиться відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством, накладаються на платника податків у таких розмірах:

У разі неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до законодавства, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отримані протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Якщо платник податків не подає у встановлені терміни податкову декларацію і контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, у тому числі за даними документальних перевірок, то додатково за кожний звітний податковий період, в якому виникає податкове зобов'язання, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання, і самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за умови, коли згідно із законодавством з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган, штрафні санкції не застосовуються.

У разі, якщо платник податків декларує переоцінені (завищені) або недооцінені (занижені) об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) у великих розмірах, до такого платника застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах уважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

У разі, коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, видається нове податкове повідомлення, в якому сума штрафних санкцій визначається у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з врахуванням раніше застосованих і сплачених сум штрафних санкцій.

У разі коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі десяти відсотків такої суми;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі двадцяти відсотків такої суми;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, – у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, чи ні.

У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

У разі прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) податкового зобов'язання платника та, якщо договір про розстрочення (відстрочення) укладається пізніше дня прийняття відповідного рішення, то таке рішення на відповідну суму є підставою для скасування штрафу, визначеного цим підпунктом, за період з початку дії розстрочки (відстрочки) до дати підписання договору.

У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків додатково сплачує штраф у розмірі ста відсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави.

У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). При цьому, сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

До банків або юридичних осіб, фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, застосовуються штрафні санкції у вигляді двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків суми такої недоплати, штрафи не застосовуються.

Таким чином, бачимо що як в Україні так і у країнах Заходу передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність за податкові правопорушення. При значних обсягах ухилення від сплати податків покарання є дуже суворим, оскільки передбачає навіть до 10 років ув’язнення та значні суми штрафів. Можна відмітити, що законодавство України у цій сфері дуже подібне до Німецького, яке є більш суворим в порівнянні з Американським та Англійським.

ВИСНОВКИ

Існування тіньової економіки, проблеми ухилення від оподаткування та легалізації незаконно отриманих доходів вже є загальновизнаною в Україні. Ці явища обумовлені низкою політичних, економічних і соціальних причин, які витікають з неналежного методологічного, законодавчого та нормативного забезпечення економічної трансформації суспільства, що створило сприятливі умови для отримання окремими групами населення надприбутків, завдання значних економічних збитків державі, призвело до послаблення державних функцій контролю та регулювання у багатьох галузях фінансово-господарської діяльності.

Ухиленні від оподаткування, являючись ресурсним забезпеченням корупції, веде до зростання її масштабів, а значить підриває зусилля держави в сфері розвитку, знижує готовність населення йти на жертви, пов’язані з реформами, наносить шкоду прийняттю раціональних державних рішень.

Прихована економічна діяльність та ухилення від оподаткування ведуть до:

- скорочення податкової бази, яке призводить до зростання податкового тиску на легально працюючі підприємства і підштовхує їх до переведення своєї діяльності в "тінь";

- зростання дисбалансу в розвитку різних секторів економіки, що може призвести до монополізації окремих галузей.

Діяльність органів державної влади у цій сфері, і особливо податкової служби, характеризується деякими позитивними тенденціями, а саме: зростає відсоток платників податків, які добровільно сплачують податки, збори, інші обов'язкові платежі; прийнято Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом"; зростає кількість осіб, які притягуються до відповідальності за ухилення від оподаткування та відмивання незаконних доходів; з тіньового обороту вилучаються до бюджету значні суми грошей та матеріальних цінностей.

Але ефективність боротьби з цими негативними явищами в майбутньому значною мірою буде залежати від розробки та втілення в життя програми детінізації економіки держави, яка має включати побудову системи протидії та попередження ухиленню від сплати податків та легалізації оборотів.

В Україні передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність за податкові правопорушення. При значних обсягах ухилення від сплати податків покарання є дуже суворим, оскільки передбачає навіть до 10 років ув’язнення та значні суми штрафів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                  Кримінальний кодекс України вiд 5 квітня 2001 року № 2341-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР) – 2001. – № 25-26. – 131 с.

2.                  Податковий кодекс України вiд 2 грудня 2010 року  № 2755-VІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР) –  2011. – №13-14, №15-16, №17 – ст.112

3.                  Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" вiд 28.11.2002  № 249-IV – ВР, зі змінами і доповненнями.

4.                  Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вiд 21 грудня 2000 року   № 2181-III – ВР, зі змінами і доповненнями.

5.                  Закон України "Про підприємництво" вiд 07.02.1991  № 698-XII – ВР, зі змінами і доповненнями.

6.                  Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" вiд 01.06.2000  № 1775-III – ВР, зі змінами і доповненнями.

7.                  Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" вiд 28.12.1994  № 334/94 – ВР, зі змінами і доповненнями.

8.                  Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку" вiд 31.03.1999  № 87, зі змінами і доповненнями.

9.                  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4  "Звіт про рух грошових коштів" вiд 31.03.1999  № 87, зі змінами і доповненнями.

10.             Конвенція Ради Європи "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування терроризму" вiд 16.05.2005 (Конвенцію ратифіковано з заявами і застереженнями Законом № 2698-VI ( 2698-17 ) від 17.11.2010).

11.             Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Комп’ютер прес, 2004. – 300 с.

12.             Вишневський В., Вєткін А. Ухилення від  сплати податків: теорія і практика. – Донецьк: Монографія ІНАН України, Інститут економіки промисловості, 2003.

13.             Кучерявенко М. П.  Податкове право України: Академічний курс: Підручник. – К.:Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. – 701с.