Причини та потенційні загрози ухилення від оподаткування

У першому випадку результат досягається шляхом приховування незаконних доходів у масі законних операцій (злиття) реально функціонуючих фірм.

В другому випадку створюється фіктивна компанія, що не здійснює реальної економічної діяльності. Підприємство створює лише видимість здійснення операцій, показуючи у фінансовій звітності як доход легалізовані гроші.

Придбання майна за готівку. Придбання майна (машини, яхти, літаки, акції, предмети розкоші чи нерухомість) за готівку є важливим способом відмивання грошей. Ціль придбань потрійна: підтримувати розкішний стиль життя, переводити підозрілі великі суми готівки в однаково коштовні, але менш підозрілі форми купувати майно, що надалі буде використано у злочинних цілях.

Переклад злочинно отриманих грошей закордон – здійснюється в двох основних формах: за допомогою фізичного вивозу і вивозу через фінансові угоди.

В. Установи нефінансового сектора.

Відповідно до результатів дослідження, проведеного під керівництвом консультанта Науково-дослідної криміналістично-криміналогічної групи федерального відомства по кримінальних справах Німеччини (БКА) Еріха Ребшера і Головного комісара по кримінальних справах Німеччини Вернера Валенкампа, наступні види нефінансових організацій активно використовуються для маскування відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом:

Установи, пов'язані з індустрією розваг: підприємства, що організують дозвілля в цілому барии, кафе-морозиво, дискотеки, спортивні оздоровчі центри, готелі і ресторани, клуби для чоловіків, агентства, що організують проведення концертів і інших культурних программ, масажні салони, піццерії, сауни, секс-магазини, відеотеки.

Установи, зв'язані з автомобільним бізнесом: торгівля автомобільними і покришками, прокат автомобілів, використання автомобілів у комерційних цілях, комісійна торгівля автомобілями, торгівля запасними частинами для автомобілів, ремонт автомобілів, торгівля бензином.

Роздрібна торгівля: антикварні магазини, комісійні магазини, магазини з продажу електронно-обчислювальної техніки, фотомагазини, ювелірні магазини, магазини модних товарів, пункти прокату, взуттєві магазини (особливо з продажу італійського взуття), магазини з продажу старих речей, магазини з продажу зброї, магазини з продажу радіоприймачів і радіодеталей, фірми-постачальники для ресторанів.

Підприємства сфери послуг (за винятком сфери розваг): фірми по установці автоматів, агентства, що здійснюють перевезення автобусами, друкарні, фірми по найманню житла, агентства по організації морських і річкових перевезень, майстерні по виконанню татуювань.

Інші підприємства: будівельні фірми підприємства, що торгують металобрухтом.

Д. Переказ злочинно отриманих грошей закордон.

Розміщення незаконно отриманих доходів за кордоном без використання офіційних установ здійснюється за допомогою фізичного вивозу.

Фізичний вивіз коштів здійснюється різними методами, серед яких найбільш типовими є:

- схований вивіз грошей кур'єрами (контрабанда);

- вивіз грошей у схованках в транспортних засобах чи вантажах;

- поштовими відправленнями;

- підпільні банківські системи.

Розшарування як фаза відмивання доходів, отриманих з нелегальних джерел.

Розшарування (layering) – відрив незаконних доходів від їх джерел шляхом створення складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування сліду цих доходів. Якщо розміщення великих сум грошей пройшло успішно і не було виявлено, то розкрити подальші дії по відмиванню грошей стає набагато важче. Різні фінансові операції нашаровуються одна на іншу з метою ускладнити роботу правоохоронних органів по віднайденню незаконних фондів, що підлягають конфіскації.

Інтеграція як заключна стадія відмивання кримінальних доходів.

Інтеграція (integration) – стадія процесу легалізації, безпосередньо спрямована на надання вигляду законності злочинно отриманим фінансовим фондам. На цій фазі гроші отримують легальне джерело походження й інвестуються в легальну економіку.

Після того, як процес розшарування успішно проведено, особи, які відмивають гроші повинні створити видимість вірогідності при поясненні джерел появи свого багатства. На стадії інтеграції відмиті гроші поміщаються в банківську систему під виглядом законно зароблених доходів. Якщо слід грошей, які відмиваються, не був виявлений на двох попередніх стадіях, то відокремити законні гроші від незаконних дуже складно. Виявлення відмитих грошей на стадії інтеграції стає можливим лише за допомогою агентурної роботи.

Нижче приведено огляд найбільш відомих методів, які використовуються у процесі інтеграції.

Продаж нерухомості. Існує багато способів продажу нерухомості, що дозволяють повернути відмиті гроші назад в економіку. Наприклад, нерухомість може бути куплена підставною корпорацією, що використовує незаконні гроші. Виторг від наступного продажу цієї нерухомості уже вважається законно заробленим доходом. Може бути також куплений бізнес, який знаходиться в занепаді, щоб створити видимість того, що його доход є результатом активної роботи цього бізнесу.

Перекручування цін зовнішньоторговельних операцій. Цей метод ефективний для інтеграції незаконних доходів назад у вітчизняну економіку. Існує, як мінімум, два різновиди подібних схем.

Перша категорія пов'язана з завищенням у документах ввезених у країну грошових сум з метою виправдання вкладень відповідних грошей у банки.

Друга категорія пов'язана із завищенням обсягу експорту. Ціль – обґрунтувати одержання відповідних сум з-за кордону.

Угоди з заниженням ціни. Як приклад можна привести операції з нерухомістю. Купується  будинок за заниженою ціною. Різниця доплачується  брудними грошима. Після цього імітується ремонт, і об'єкт продається по більш високій ціні. У результаті формується зовні легальний доход. Подібні операції проводяться і з акціями за умовами ринкових цін.

Угоди з завищенням ціни. Поширені в біржовому обороті, в операціях із творами мистецтва, на аукціонах. Речі, вартість яких можна визначити лише умовно, оціночно, продаються по дуже високій ціні. У результаті утворюється високий реальний доход.

Трансферпрайсінг. Розповсюджений в експортно-імпортних операціях. Складаються два договори – реальний і фіктивний (із завищеною сумою угоди). За фіктивним договором гроші переводяться фірмі-посереднику, як правило, зареєстрованій в офшорній зоні. Різниця між реальною і фіктивною ціною залишається на рахунку цієї фірми як доход.

Використання банківських рахунків іноземної чи спільної фірми. Основна мета – маніпулювання грошима у вигляді надання позичок, оплати акредитивів, виплати гонорару за консультації, читання лекцій, здійснення платежів по фальшивих договорах чи за фіктивні послуги, виплата зарплати чи комісійних окремим особам чи компаніям.

Депонування готівки на банківський рахунок фірми. Ціль – надання грошам видимості доходів від продажу.

Підставні компанії і помилкові кредити. Фонди коштів, що мають злочинне походження, можуть бути представлені як законно отримані шляхом надання їм видимості позикових засобів. Кредитором виступає формально незалежна, але фактично контрольована злочинцем компанія. Вона може бути реально існуючою чи фіктивною. Такі компанії звичайно утворяться в тих країнах, де закони охороняють інтереси корпорацій. Побічним результатом такої схеми є зменшення оподатковуваної бази за рахунок віднесення суми відсотків на витрати.

РОЗДІЛ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ ТА ЗАКОРДОНОМ

Що ж відбувається після того як встановлено факт правопорушення? Необхідно дослідити, а які ж санкції застосовуються до порушників податкового законодавства як в Україні, так і у інших державах. Саме через порівняння можна встановити рівень суворості покарання в нашій державі за податкові правопорушення.

3.1. Відповідальність за порушення податкового законодавства у країнах Заходу (на прикладі 4 країн)

Спочатку проаналізуємо, що вважається податковими правопорушеннями у країнах Заходу і яка відповідальність настає за їх здійснення.

Федеративна республіка Німеччина (далі ФРН).

Найважливішим законодавчим актом, що визначає відповідальність за податкові злочини і провини у ФРН, є Положення про податки. Кримінальний кодекс ФРН не містить норм про відповідальність за податкові (у тому числі і митні) злочини, за винятком норм, що встановлюють покарання за підробку знаків платежу (у тому числі і митних зборів) і розголошення податкової таємниці.

Податкові злочини. Основними видами податкових злочинів у ФРН є ухилення від сплати податків, порушення митних правил, підробка знаків сплати мита, а також приховування осіб, що вчинили один з названих злочинів.

Ухилення від сплати податків може здійснюватися в різних формах. Відповідно до законодавства винний у цьому злочині той, хто незаконно домагається скорочення розмірів податкових виплат чи надання невиправданих податкових пільг для себе чи іншого. Кримінальна відповідальність настає, якщо особа повідомляє фінансовим органам чи іншим органам влади невірні чи неповні дані, істотні для оподатковування, або всупереч своєму обов'язку не повідомляє їм такого роду дані, що дозволяє йому чи іншій особі зменшити свої податкові платежі або незаконно скористатися податковими пільгами. Цей злочин карається позбавленням волі на термін до п'яти років чи штрафом.

У ряді випадків ухилення від сплати податків підлягає більш суворому покаранню, а саме позбавленню волі на термін від шести місяців до десяти років. Зокрема, таке покарання загрожує тому, хто "із грубої своєкорисливості" домагається значного по своїх розмірах скорочення податків чи значного обсягу наданих податкових пільг. Таке ж покарання загрожує тому, хто зловживає повноваженнями посадової особи або використовує сприяння такої особи. Крім того, цьому ж покаранню підлягають за використання підроблених чи фальсифікованих документів.

Податкові закони ФРН надають достатні можливості особі, що намагається ухилитися від сплати податку, для того, щоб вчасно одуматися й уникнути кримінальної відповідальності. Особа звільняється від покарання, якщо виправить чи доповнить повідомлені ним у фінансові органи невірні чи неповні дані або ж повідомить раніше приховані ним дані. Однак таке звільнення від покарання не наступить, якщо винний звернеться у фінансові органи після того, як до нього з'явиться службовець фінансових органів з метою перевірити правильність сплати ним податків чи з метою розслідування податкового злочину чи адміністративного порушення.

У ситуації, коли винний уже домігся незаконного скорочення податків чи невиправданого поширення на нього податкових пільг, він може бути звільнений від покарання лише в тому випадку, якщо сплатить раніше приховану ним суму податку до закінчення визначеного терміну.

У розділі, де регулюються питання про податкові декларації, передбачено, що платник податків, що знайшов неточності в представленій ним чи від його імені декларації, у результаті чого сума податку, який підлягає сплаті виявляється неправомірно заниженою, зобов'язаний негайно повідомити про це у фінансові органи. Ця вимога поширюється і на правонаступників платника податків.

Поряд з ухиленням від сплати податків німецьке законодавство розглядає як самостійний вид податкових злочинів порушення митних правил. Порушення митних правил має місце, якщо особа всупереч забороні ввозить, вивозить чи провозить через територію ФРН будь-які предмети, не заявивши про це у встановленому порядку компетентним митним органам. Ця заборона відносяться, зокрема, до предметів, на виготовлення і поширення яких встановлена державна монополія. Покарання за порушення митних правил – позбавлення волі на термін до п'яти років чи штраф.

Ще один злочин, що відноситься до податкових, полягає в підробці знаків сплати мита. Карається той, хто підробляє офіційні знаки сплати, щоб пустити їх в оборот у якості дійсних, або фальсифікує ці знаки таким чином, щоб додати їм видимість знаків, що мають велику вартість. Також підлягає покаранню особа, що здобуває чи використовує з такими ж цілями підроблені офіційні знаки сплати або повторно використовує погашені знаки. Цей злочин карається штрафом чи позбавленням волі на термін до п'яти років, а при пом'якшувальних обставинах – до одного року.

У Кримінальному Кодексі ФРН докладно описані дії, що полягають в приготуванні до фальшивомонетництва чи до підробки офіційних знаків сплати (виготовлення друкованих форм, негативів, матриць, паперу, передача, придбання чи збереження цих предметів). Ці підготовчі дії, якщо мова йде про офіційні знаки сплати, караються позбавленням волі на термін до двох років чи штрафом.

Як самостійний вид податкових злочинів німецьке законодавство називає "приховування особи, що вчинила один з розглянутих вище злочинів і приховування викраденого". Покаранню підлягає особа, що заради власної вигоди чи на користь третьої особи купує чи допомагає збуту товарів, прихованих від податку на споживчі товари чи митних зборів. Цей злочин карається так само, як ухилення від сплати податків, причому покарання посилюється, якщо винний займається приховуванням у вигляді промислу.