Причини та потенційні загрози ухилення від оподаткування

Зменшення масштабів ухилення від оподаткування до допустимого рівня можливе лише в тому випадку, якщо будуть усунуті причини його виникнення та існування.

Виділяють наступні причини податкових правопорушень:

1. організаційно-управлінські;

2. нормативно-правові;

3. соціально-економічні.

До причин організаційно-управлінського характеру відносяться:

- незадовільна організація бухгалтерського обліку та звітності на підприємствах, установах, організаціях;

- некомпетентність органів і посадових осіб‚ що здійснюють організаційно-управлінські функції в сфері економіки‚ на всіх рівнях влади;

- відсутність органу, що здійснює контроль за відповідністю даних звіту фактичному стану фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи;

- незадовільний стан організації перевірок господарської діяльності;

- розрахунки через 3-х осіб або методом взаємозаліку;

- можливість створення фіктивних підприємств через недосконалий порядок реєстрації і перевірки суб'єктів підприємницької діяльності.

До причин нормативно-правового характеру відносять:

- законодавчу неврегульованість багатьох питань здійснення комерційної діяльності (наприклад комерційних банків);

- численні зміни в законодавстві, що становлять труднощі не тільки для контролюючих органів, але, перш за все, для платників податків;

- суттєві зміни в системі і структурі звітності, що ускладнює процедуру сплати та контролю за сплатою податків;

- відсутність законодавчої бази щодо контролю за деякими відрахуваннями до позабюджетних фондів;

- відсутність чіткої визначеності щодо відповідальності за порушення законодавства про оподаткування, зокрема, відповідальності засновників підприємств та посадових осіб органів реєстрації за фальсифікацію даних і реєстрацію фіктивних структур; відповідальності банків, які мають справу з фіктивними підприємствами та за невиконання розпоряджень податкових органів про зупинення операцій по рахунках фіктивних фірм.

До причин соціально-економічного характеру відносять:

- розбалансованість банківської системи і відсутність механізмів належної взаємодії банківських органів з правоохоронними органами;

- розлад господарських зв'язків між підприємствами;

- кризовий стан по розрахунках з заборгованістю по заробітній платні‚ пенсіях та інших виплатах;

- відсутність ефективного механізму ціноутворення;

- втрату історичних традицій, моральних і етичних норм, в основі яких - повага до приватної власності, кодексу підприємницької і робочої честі і т.п.

Відомий спеціаліст в сфері фінансового права П.М. Годме виділяє серед причин податкових правопорушень економічні, політичні, технічні і моральні. Інші спеціалісти доповнюють цей перелік причинами правового та організаційного характеру.

1.Економічні причин податкових правопорушень:

а) погіршення фінансового стану бізнесу та населення. Воно пов'язане з кризовими явищами, які все ще характерні для економіки України.

Фінансовий стан платників податків досить часто є визначальним фактором здійснення податкових правопорушень. Платник податків порівнює вигоду яку він отримає внаслідок ухилення від сплати податків із можливими потенційними негативними наслідками. Якщо з матеріально точки зору ухилення себе оправдує, то платник податків, скоріш за все, платити податків в належному розмірі не буде. Тому зниження податкоспроможності платників податків можна вважати одним із найважливіших економічних причин ухилення від оподаткування.

б) причини економічного характеру, пов’язані з податковою політикою держави та особливостями податкової системи.

Важливим фактором є надмірне податкове навантаження на платників податків. Зростання податкового навантаження обумовлюється багатьма факторами, серед яких нездатність держави забезпечити ефективний контроль над видатками бюджету, практика надання пільг, функціонування зон з пільговим режимом оподаткування.

Таким чином, значимим фактором є неефективність податкової політики, яка направлена перш за все на здійснення фіскальних, а регулюючих функцій. Приховування доходів стає єдиним способом самозахисту тих, хто намагається розвивати свою фінансово-господарську діяльність.

в) відсутність легальних можливостей забезпечення конкурентоспроможності в цілому ряді секторів економіки.

2. Політичні причини ухилення від оподаткування пов'язані з регулюючою функцією податків: з їх допомогою держава проводить ту чи іншу соціальну та економічну політику. Особи, на яких направлена така політика, шляхом невиконання положень податкового законодавства здійснюють певну протидію пануючій групі.

Рівень податкової дисципліни залежить від загальної політичної ситуації в країні. В періоди різкого загострення кризи державної влади відмічається різке зниження збирання податків через масове невиконання платниками податків свої обов’язків.

3. Правові причини. Важливим фактором в цій групі є нестабільність та недосконалість податкового законодавства. В даний час нормативно-правова база з питань оподаткування включає в себе велику кількість законів, указів, постанов, інструкцій та роз'яснень. Окремі положення законодавства нечітко сформульовані, що допускає їх подвійне трактування. Додаткові труднощі створюють постійні зміни до діючого законодавства. Постійне очікування підвищення рівня оподаткування спонукає платників податків заздалегідь занижувати об'єм своїх податкових зобов’язань.

До правових причин необхідно також віднести недосконалість норм стосовно окремих податків. Найбільш уразливим являється механізм нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість. Саме стосовно цих податків спостерігається найбільша кількість правопорушень, які можна пояснити великою кількість виключень та вилучень з об’єкта оподаткування, а також наявністю великої кількості пільг по їх сплаті, які використовуються досить часто незаконно.

В найменшій мірі відбуваються правопорушення стосовно майнових податків, оскільки приховування їх об’єктів оподаткування дуже затруднено.

4. Організаційні причини. До їх числа відносяться недоліки у взаємодії між органами податкового контролю, органами податкової міліції, іншими контролюючими і правоохоронними органами.

До причин організаційного характеру, які обумовлені недоліками процесуального законодавства, відноситься неузгодженість в діях органів попереднього слідства і арбітражних судів.

В більшості випадків процес розслідування кримінальних справ про податкові злочини супроводжується позовом, який ініціюється платником податків. Звернення платника після порушення кримінальної справи в арбітражний суд з позовом про визнання рішення перевірки недійсним ускладнює розслідування. Порушення податкового законодавства, як правило, являються предметом розгляду в засіданні арбітражного суду до вирішення податковим органом питань, які відносяться до їх компетенції. У випадку задоволення позову платника податків перспектива направлення справи в суд при доведеності ухилення від сплати податків стає проблематичною. Нажаль, в більшості випадків арбітражні суди ігнорують факт розслідування порушення податкового законодавства в порядку кримінального судочинства і приймають рішення без врахування його результатів.

Недостатній розвиток міжнародного співробітництва у сфері боротьби з податковими злочинами і правопорушеннями. Останнім часом порушення податкового законодавства все частіше виявляються зв'язаними з зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання. Відсутність угод про взаємодію з фіскальними апаратами більшості держав перешкоджає проведенню розслідуванню фактів ухиленні від сплати податків, які мають міжнародний характер.

5. Технічні причини. До їх числа відносяться недосконалість форм та методів податкового контролю, так, типовими являються факти накладення надмірних штрафів, незаконне притягнення до адміністративної відповідальності, порушення порядку адміністративного провадження, безкарність порушників податкового законодавства.

Важливим фактором, який впливає на зростання злочинів в податковій сфері є загальна криміногенна ситуація в країні. Криміналі угрупування фактично підміняють податкові органи, виводячи з під оподаткування значні суми, які в подальшому використовуються в тіньовій економіці і злочинній діяльності, для потреб членів злочинних формувань, розширення масштабів і відтворення кримінальної і податкової злочинності.

6. Морально-психологічні причини. Цей причинний комплекс податкової злочинності представлений трьома аспектами:

а) негативним відношенням до існуючої податкової системи (жорстка податкова система багато в чому не стимулює працю виробника, а навпаки – підштовхує його до приховування прибутку і несплати податків);

б) низьким рівнем правової культури;

в) корисною мотивацією.

Корисна мотивація має визначальне місце. Серед великих платників податків немало колишніх тіньових ділків, посадових та загально кримінальних злочинців.

Проникнення в сферу економіки і встановлення контролю над нею організованою злочинності. З дією цього фактора пов’язане зростання приховування доходів у великих та дуже великих розмірах.

Таким чином, бачимо, що масштаби ухилення від оподаткування залежать від цілого комплексу факторів. Але наведені класифікації не є вичерпними, оскільки можна виділити ще деякі фактори, які впливають на обсяги ухилення від оподаткування.

Намагання платників не платити податки чи платити їх в меншому розмірі існувало, існує і буде існувати до тих пір, доки буде держава, і податки являються основним джерелом доходної частини бюджету. Дане явище об'єктивне і не залежить від державного ладу, форми правління, "якості" податкових законів і суспільної моралі. Воно обумовлене основною функцією податків – фіскальною, а також соціально-правовим змістом податку – легальне (на основі закону), примусове і обов’язкове вилучення частини власності громадян та їх об'єднань для державних (публічних) потреб.

Намагання уникнути податків є своєрідною реакцією на фіскальні заходи держави. Однак певною мірою ця реакція є природною, оскільки обумовлена спробою власника так чи інакше захистити своє майно, капітал та доходи від будь-яких посягань, навіть від тих, які ґрунтуються на законі. Захист свого майна, в тому числі і від держави, являється дуже сильною мотивацією в діяльності людини. Причому, дана мотивація практично не залежить від ступеня її законослухняності: негативні емоції виникають незалежно від волі і бажання людини. Припускати інше означає недооцінювати і заперечувати існуючу реальність.

Поки є держава, поки є приватна власність, державі необхідне фінансування за рахунок цієї власності в вигляді податків (оскільки інші джерела можуть використовуватись тільки протягом обмеженого періоду часу), а платники податків будуть робити все від них залежне, щоб зменшити своє податкове навантаження.

Проаналізувавши стан системи оподаткування в нашій державі від її становлення і до сучасного стану можна виділити ще деякі фактори, які вплинули на значні розміри податкових правопорушень.

По-перше, це характер самого податкового закону. Загальність закону для всіх передбачає ситуацію, коли норма закону має виконуватись всіма без винятку. Але податкове законодавство не є загальним, оскільки надає певним категоріям платників податкові пільги. Це призводить до того, що різні групи платників опиняються в нерівних умовах, тобто одні виявляються в більш вигідному положенні по відношенню до інших. Ця обставина викликає відчуття несправедливості у тих платників які не отримали пільг і породжує намагання урівняти себе з пільговиками.

По-друге, це непостійність податкового законодавства, тобто практика частого внесення змін в закони що стосуються системи оподаткування. Досить згадати хоча б Закон "Про податок на додану вартість", який у 1997 році був кардинально змінений, а на сьогоднішній день у нього внесено більше 50 змін та доповнень. Така ж ситуація і з податком на прибуток підприємств.

По-третє, при стабільному фінансовому стані платники податків значно меншою мірою схильні до податкових правопорушень (щоб не підірвати свій авторитет і репутацію свого бізнесу), ніж при поганому фінансовому стані чи при загрозі банкрутства, коли платнику вже немає що втрачати.

По-четверте, в періоди економічних криз, коли зростає регулювання діяльності з боку держави, ухилення від оподаткування значно зростає. Це пов’язано з тим, що поряд з легальним ринком значно зростає "тіньовий" ринок, який існує по своїх неписаних законах. Угоди, які укладаються на цьому ринку оподаткуванню не підлягають, так як не можуть бути проконтрольовані з боку держави. В періоди економічного зростання, розширення міжнародних зв’язків також має місце значне зростання податкових правопорушень. Це пов’язано з неможливістю держави повною мірою здійснювати податковий контроль на території інших держав, внаслідок чого підприємці мають змогу завдяки вільному руху капіталу переводити свої доходи за кордон.

У зв’язку з тісним взаємозв’язком між ухиленням від сплати податків та відмиванням грошей необхідно виділити економічні особливості країни, які сприяють відмиванню грошей. До них можна віднести: