Оцінка якості вершкового масла

Проводячи кількісну  експертизу упакованих товарів, експерт, повинен мати уявлення про те, що при транспортуванні та зберіганні маса тари може змінюватися.

Оскільки можливі кількісні  зміни маси упаковки, необхідно робити переважування картонної маси , середню  масу якої зазначено в товаросупровідних  документах або на маркуванні – фіксована маса, для підтвердження вказаної маси або для встановлення нової маси упаковки.

Одночасно з кількісною експертизою товарів проводиться  оцінка кількості та якості тари. Особливу увагу слід приділяти товарам  з пошкодженою упаковкою. Виявлені в товарній партії товари з пошкодженою упаковкою відділяють від основної партії та оцінюють їхню якість і кількість окремо. При кількісній експертизі пакувальних одиниць з пошкодженою упаковкою обов'язково визначають масу брутто і тари кожної одиниці. Потім експерт повинен зазначити, як вплинуло пошкодження упаковки на масу нетто і тару, встановити вірогідні причини пошкоджень та їх наслідки. Експертизу за якістю для товарів з пошкодженою упаковкою також проводять окремо.

Причинами, які викликають пошкодження упаковки, є недбале поводження з товаром при вантажно-розвантажувальних роботах, неправильне розташування пакувальних одиниць у складах чи транспортних засобах (наприклад, перевищення висоти завантаження, відсутність кріплення при нестійкому штабелі тощо). Крім того, пошкодження упаковки може статися внаслідок навмисного руйнування з метою розкрадання товарів. Експерт повинен не просто виявляти ці причини пошкодження упаковки, але й визначати реальні прогнозовані зміни товарів. Наприклад, під час зламування ящиків з товаром можливі кількісні втрати внаслідок розтрушування, випадання частини товару, а також якісні втрати із-за деформації або роздавлювання окремих екземплярів.

Крім зазначених раніше нормативних документів, які складають  правову базу кількісної експертизи, експерт керується нормативними документами (НД) своєї експертної організації (правилами, інструкціями, положеннями), затвердженими керівництвом. Ці НД організації конкретно визначають правила проведення кількісної експертизи під час приймання товарів. В узагальненому вигляді ці правила зводяться до низки норм, яких має дотримуватися експерт.

1. Попереднє ознайомлення  з товаросупровідними документами.  При цьому експерт повинен  звернути увагу на правильність  їхнього заповнення. Якщо виявлено  виправлення кількісних та якісних показників, дат відправлення, або приймання, або інших відомостей, то експерт повинен обов'язково це зазначити в акті. приймання або акті експертизи. Фіксується навіть характер позначок: чи зроблені вони олівцем, чи чорнилом іншого кольору, чи пояснені виправлення і як вони оформлені (наявність підписів, печаток, які підтверджують правильність виправлень).

2. Вимірювання кількісних  показників товару за допомогою  засобів вимірювання чи пере  обчислення. Вимірювання може бути  суцільним або вибірковим. Суцільне вимірювання застосовується для не упакованих товарів , а вибіркове для упакованих товарів з однаковою фіксованою масою упаковки. Саме вибіркове вимірювання використовують при кількісній експертизі вершкового масла. При цьому експерт самостійно визначає розмір вибірки, який повинен бути не менше норм, установлених стандартами, ТУ, договорами купівлі-продажу (постачання) або протоколами згод. Експерт має право значно збільшити розмір вибірки порівняно з встановленими нормами у таких випадках:

– при значних розходженнях дійсних значень кількісних показників комплексної пакувальної одиниці  або одиничного екземпляра товару із зазначеними значеннями на маркуванні, в пакувальному листку та/чи товаросупровідних  документах:

– за наявності в партії пакувальних одиниць з пошкодженою тарою;

– при виявленні нестачі  товарів, яка виникла під час  транспортування, зберігання чи реалізації:

– при установленні значних  якісних змін товару (биття. ламання, розчавлення, деформація, мікробіологічне зіпсування, пошкодження гризунами).

Якщо виявлено нестачу, то експерт повинен перевірити наявність  товару в кожній упаковці (перерахунком кількості штук або зважуванням), не покладаючись тільки на дані, зазначені  в маркуванні або в пакувальному листку. При вимірюванні кількості упакованих товарів експерт повинен обов'язково звернути увагу на стан упаковки, який оцінюється за зовнішнім виглядом під час зовнішнього огляду, а за необхідності і за станом внутрішніх стін тари, пакувальних матеріалів після розпакування тари. Крім того, звертають увагу на наявність перев'язувального матеріалу, пломб, печаток, а також на можливість вилучення товару без пошкодження тари.

Для партії упакованого  товару необхідно, зазначити ,чи було розпакування тари або перетарування товару. Розпакування тари без експерта перед початком кількісної експертизи може бути іноді підставою для відмови від її проведення.

 

Експертиза  якості вершкового масла

 

Експертиза якості –  це оцінка якісних характеристик  товару експертами для встановлення  відповідності вимогам  нормативним  документам.

Метою цієї експертизи є  визначення якості товарів у товарній партії при здачі-прийманні, або  після довгого зберігання, або  виявленні прихованих технологічних  дефектів під час зберігання, коли звичайні строки пред'явлення претензій постачальнику закінчились. Крім того, експертиза за якістю застосовується при оцінці якості зразків нових товарів перед тим, як їх ставлять на серійне виробництво. Для вершкового масла цей вид якісної експертизи тільки за органолептичними показниками якості називається дегустацією.

Залежно від призначення якісна експертиза поділяється на п'ять  різновидів: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами (рис.1.1).

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1     Класифікація якісної експертизи.

Приймальна експертиза за якістю – це оцінка якості товарів  експертами для підтвердження достовірності  результатів під час приймання.

Підставами для проведення приймальної експертизи за якістю є:

– розбіжність між  постачальником та одержувачем за результатами приймального контролю, проведеного  одержувачем у відсутність постачальника  та неможливості його прибуття на повторне приймання;

– заздалегідь передбачувана  чи виявлена при надходженні невідповідність фактичної якості товару документально зазначеним;

– якщо виявлено пошкодження  упаковки (несправність, деформація, розчалення, биття тощо);

– за наявності значних  якісних втрат під час транспортування  або зберігання.

Правовою базою приймальної експертизи є Цивільний кодекс України, Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю (затверджена 25 квітня 1966 р. № П-7) та Інструкція про порядок та строки приймання імпортних товарів за кількістю та якістю, відповідності та призначення рекламаційних актів (затверджена Держарбітражем 15 жовтня 1990 р.). На відміну від кількісної експертизи при прийманні товарів за якістю використовується нормативна база: стандарти, технічні умови, санітарні та ветеринарні правила та інструкції або кодекси транспортних організацій. Але якщо правова база має узагальнений характер, то нормативна база конкретизована по кожній групі, а іноді і виду товарів.

Перед початком експертизи доцільно ознайомитися з усіма необхідними нормативними документами: стандартами чи ТУ на конкретні види продукції, упаковку, маркування, методи досліджень. Для проведення експертизи слід визначити якість вершкового масла, що приймаються, на відповідність вимогам чинних стандартів, ТУ, договорів. За необхідності товари, які приймаються, можуть оцінюватися зіставленням із зразками-еталонами. Вибір показників якості при приймальній експертизі визначається її метою та умовами проведення. Найчастіше експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників, в основному зовнішнього вигляду, та частини фізико-хімічних показників (маси, кольору, консистенції), використовуючи найпростіші засоби вимірювань. Фізико-хімічні та мікробіологічні показники, для визначення яких потрібні складні методи оцінки якості, під час приймальної експертизи, зазвичай, не застосовуються, оскільки вони потребують тривалого часу. Лише в окремих випадках експерт може рекомендувати визначення таких показників після завершення приймання за якістю.

Для оцінки якості робиться вибірка або об'єднана проба, розмір якої повинен бути не менше встановлених норм. Порядок відбору проб, передбачений стандартами чи ТУ, і повинен беззаперечно дотримуватись експертами. Експертові слід робити відбір зразків (проб) самостійно.

Вибірковий контроль якості, який використовується під  час приймальної експертизи, пов'язаний із великою ймовірністю випадкових огріхів при відборі проб, через  це норми передбачають мінімально допустимі  розміри вибірок або проб. Якщо виявлено неоднорідність товарної партії, що має товари різної градації якості (стандартні, нестандартні, брак, відходи, тощо), то експерт повинен виявити відсотковий вміст кожної фракції.

Виявивши дефектні товари, експерт повинен відібрати зразки товарів із найбільш характерними дефектами та встановити причини їх виникнення. Він також може за необхідності чи на прохання замовника дати рекомендації щодо використання чи знищення дефектної продукції. У акті експертизи слід показати відсотковий зміст продукції з різноманітними чи найбільш характерними дефектами.

Особливо важливо правильно  зазначити результати приймальної  експертизи за якістю, якщо спірні питання, що виникли між постачальником і  одержувачем, вирішуються в Державному арбітражі. Неправильно проведена  оцінка або неправильно оформлений акт експертизи можуть бути підставою для відмови у пред'явленому позові.

Підставою для відхилення акта приймальної експертизи може бути необґрунтованість висновків. Наприклад, якщо для товару передбачено приймальні та бракувальні числа, то забракування всієї партії при бракувальному числі, меншому за встановлену норму, є неправильне. При цьому результати експертизи будуть визнані недостовірними, а акт експертизи відхилено. Експерт не повинен проводити приймальну експертизу, якщо порушено цілісність товарної партії (наприклад, частину товару реалізовано) або пред'являються знеособлені товари, а також розпаковані або без товаросупровідних документів.

Отже , враховуючи все  вищесказане ,можна зробити висновок , що через велику кількість різноманітного нового асортименту ( з використанням харчових добавок , у нетрадиційному оформленні ), необхідно при прийомі проводити експертизу його кількості та якості ,для визначення кількості та якості товару в товарній партії.

 

1.3 Основні  положення проведення експертизи вершкового масла

яке експортуються  та імпортуються

 

Експертна справа в Україні, як і в усьому світі, посідає надзвичайно  важливе місце в суспільній практиці. Необхідність проведення експертизи виникає  у науковій, виробничій, архітектурно-будівельній, економічній, торговельній, соціальній, медичній, правоохоронній та інших сферах людської діяльності, пов'язаної з впровадженням у практику результатів наукових досліджень та проектно-конструкторських робіт, нових технологій чи технологічних процесів, створенням нової або експлуатації існуючої техніки, зведенням будівельних об'єктів і забудовою населених пунктів, вкладенням бюджетних коштів та інвестицій в різні проекти, перевіркою якості товарів і послуг, забезпеченням охорони здоров'я, визначенням стану здоров'я людини, охороною довкілля, встановленням фактів, що мають юридичне значення, тощо. Законодавством передбачено випадки, коли проведення експертизи є обов'язковою дією, в інших  експертиза може призначатися за ініціативним запитом або вимогою підприємства, установи, організації, громадського формування, окремою фізичної особи.

Кожен вид або різновид експертизи мас свої мету і завдання, форми, об’єкти експертного дослідження, методи і методики його проведення, які визначаються нормативно-правовими актами, присвяченими певній експертизі.

Національне  законодавство  України досить докладно регламентує  питання  організації та проведення різних видів і різновидів експертиз. Кількість та обсяг нормативно-правових актів, якими регулюється експертна  справа в Україні, доволі великі. 

Технічні бар’єри, утворені національним законодавством, створюють найскладнішу  перешкоду на шляху імпорту товарів на український ринок. До них належать : українські стандарти, вимоги до якості товарів, вимоги до пакування та маркування, санітарно-гігієнічні  вимоги, вимоги щодо охорони фітосередовища, ветеринарний контроль, вимоги охорони навколишнього середовища, державні адміністративні заходи, спрямовані на ускладнення процедури митного оформлення, державно закріплена кількість документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення.

Головним вітчизняним  документом, що став основою Української  системи сертифікації є Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію», яким визначено Держстандарт національним органом з сертифікації. Дія Декрету поширюється на підприємства, установи і організації  незалежно під форм  власності та видів діяльності .

Контроль за дотримання порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів на митну територію України статтею 17 Закону покладено на Державну митну службу України, митні органи якої мають право здійснювати митне оформлення імпортованої продукції для вільного використання лише за наявності:

сертифіката відповідності  або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого уповноваженим органом Держстандарту;

ветеринарного дозволу  на харчові продукти та сировину рослинного походження;

карантинного дозволу  па харчові продукти то сировину рослинного походження;

маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно з законодавством України.

Таким чином, розглянуте дозволяє зробити висновок, що законодавчі  вимоги України стосовно якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів носять комплексний характер. Такий комплексний метод визначає єдиний підхід цілої низки незалежних державних структур до визначення показників якості та безпеки імпортованих та експортованих товарів.

 

Висновки з  огляду літератури