Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2013 в 23:12, дипломная работа
Незважаючи на значну кількість спеціальної і методичної літератури, що висвітлює багато аспектів розвитку основних рухових здібностей учнів старшого шкільного віку, розглянута проблема ще далека від свого вирішення, а рівень фізичної підготовленості цієї групи молоді залишає бажати кращого. Існує факт значного погіршення стану здоров’я молоді призовного віку, що являється результатом мало ефективного фізичного виховання, перш за все в загальноосвітніх закладах. При цьому фахівці вказують, що юнацький вік є надзвичайно сприятливим періодом для спрямованого впливу на функціональний розвиток, фізичну підготовленість і фізичну працездатність дітей.
ВСТУП ………..……………..……………….………
4
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СИЛОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ АТЛЕТИЧНОЇ ГІМНАСТИКИ .............
7
1.1.
Атлетична гімнастика в системі фізичного виховання учнів старших класів ……………………………………..
7
1.2.
Вплив занять з обтяженнями на морфо-функціональний стан старших школярів ………………………………….
9
1.3.
Методика розвитку сили у старших школярів .……….……
14
1.4.
Характер і темп виконання вправ ………………………..
17
РОЗДІЛ ІІ
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ……
20
2.1.
Методи дослідження ………………....………………..…
20
2.2.
Організація дослідження ………..………………………
24
РОЗДІЛ ІІІ
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЗАНЯТЬ АТЛЕТИЧНОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ЮНАКІВ 15-17 РОКІВ ………………………………………………
25
3.1.
Показники фізичного розвитку та фізичної підготовленості старшокласників до експерименту ……
25
3.2.
Характеристика експериментальної програми занять з атлетичної гімнастики ………………………………..
34
3.3.
Вплив засобів атлетичної гімнастики на підвищення силової підготовленості юнаків старшого шкільного віку ………………………………………………………..
42
ВИСНОВКИ ………………………………………….
46
ЛІТЕРАТУРА ………………………………………….
47
ДОДАТКИ ………………………………………….
50
Для визначення впливу засобів атлетичної на фізичний розвиток старших школярів ми використовували тести, показники яких на думку А. Н. Воробйова і Ю.М. Сорокіна (1987) є найбільш простими і достовірними: показник Ерісмана, показник міцності статури, силовий індекс [15].
Відомо, що показник Ерісмана характеризує рівень фізичного стану і служить в якості методу оцінки розвитку грудної клітки. Щоб визначити рівень розвитку грудної клітки у досліджуваних учнів, за даним методом, потрібно було виміряти ріст і окружність грудної клітки у см. Потім від окружності грудної клітки в спокої відрахувати половину зросту стоячи. При нормальному розвитку, окружність грудної клітки має бути більше половини росту тіла. Якщо показник менший це вказує на слабкий розвиток грудної клітки.
При оцінці розвитку грудної клітки випробуваних КГ і ЕГ на початку експерименту були отримані результати які представлені у табл. 3.1 і 3.2.
Таблиця 3.1
Рівень розвитку грудної клітки старшокласників (КГ) за індексом Ерісмана на початку експерименту
№ п/п |
Прізвище |
Ріст, см |
1/2 росту, см |
ОГК, см |
Індекс Ерісмана |
1 |
Грищук Тарас |
167 |
83,5 |
82,5 |
- 1 |
2 |
Кунаков Євген |
169 |
84,5 |
85 |
- 0,5 |
3 |
Тишко Кирил |
168 |
84 |
86 |
2 |
4 |
Семенов Іван |
167 |
83,5 |
85 |
1,5 |
5 |
Зотов Роман |
169 |
84,5 |
84 |
- 0,5 |
6 |
Миронюк Сергій |
168 |
84 |
85 |
1 |
7 |
Швай Тарас |
167 |
83,5 |
83 |
-0,5 |
8 |
Коваль Григорій |
172 |
86 |
84 |
- 2 |
9 |
Петров Сергій |
170 |
85 |
86 |
1 |
10 |
Тимощук Іван |
171 |
85,5 |
87 |
1,5 |
11 |
Тєрьохін Василь |
169 |
84,5 |
83 |
- 1,5 |
12 |
Чупрун Роман |
172 |
86 |
85 |
- 1 |
Середнє значення: |
169,1 |
84,5 |
84,6 |
||
Макс. |
167 |
83,5 |
82,5 |
||
Мин. |
172 |
86 |
87 |
||
Стандвідх. |
1,8 |
0,9 |
1,4 |
Аналіз отриманих даних показав (табл. 3.3), що з числа обстежених старшокласників КГ, які займались в секції ЗФП, на початку експерименту, 58,3% мали слабкий (негативний показник) розвиток грудної клітини, а 41,6% − нормальний (позитивний показник) розвиток.
Таблиця 3.2
Рівень розвитку грудної клітки старшокласників (ЕГ) за індексом Ерісмана на початку експерименту
№ п/п |
Прізвище |
Ріст, см |
1/2 росту, см |
ОГК, см |
Індекс Ерісмана |
Батрак Тарас |
170 |
85 |
87 |
2 | |
Ягода Дмитро |
171 |
85,5 |
85 |
- 0,5 | |
Яремко Артем |
171 |
85,5 |
83 |
- 2,5 | |
Затирко М. |
170 |
85,5 |
84 |
-1,5 | |
Миронюк Р. |
168 |
84 |
85 |
1 | |
Шумаков І. |
173 |
86,5 |
83 |
-3,5 | |
Кузина П. |
169 |
84,5 |
84 |
- 0,5 | |
Пангелов Т. |
168 |
84 |
86 |
2 | |
Чемерис В. |
173 |
86,5 |
87 |
0,5 | |
Крот В. |
170 |
85,5 |
87 |
0,5 | |
Мороз Т. |
170 |
85,5 |
86 |
-0,5 | |
Середнє значення: |
170,27 |
85,27 |
85,18 |
||
Макс. |
168 |
84 |
83 |
||
Мин. |
173 |
86,5 |
87 |
||
Стандвідх. |
1,77 |
0,89 |
1,56 |
В ЕГ випробуваних 54,5% юнаків мали негативний показник індексу Ерістмана, 45,5% − позитивний.
Таким чином, результати дослідження показника Ерісмана у школярів старших класів свідчать про низький рівень їх фізичного розвитку.
Таблиця 3.3.
Рівень розвитку грудної клітки в учнів 10-11 класів за індексом Ерістмана
Кількість випробуваних |
Показатель Ерісмана (у %) | |
негативний |
позитивний | |
КГ |
58,4 |
41,6 |
ЕГ |
54,5 |
45,5 |
На початку експерименту у юнаків старших класів визначали міцність статури. Показник міцності статури, як метод оцінки фізичного розвитку є інтегральним показником фізичного стану людини.
Методика його проведення полягає у наступному: від росту досліджуваного стоячи віднімається сума ваги тіла і окружності грудної клітки в спокої. Кращу оцінку отримують ті, у кого менший показник: 10-15-міцна статура; 16-20-добра; 21-25-середня; 26-30 - слабка, 31 і більше − дуже слабка. Результати проведеного дослідження представлені у таблиці 3.4 і 3.5.
Таблиця 3.4
Показники міцності статури старшокласників (КГ) на початку експерименту
№ п/п |
Прізвище |
Ріст, см |
Вага тіла, кг |
ОГК, см |
ПМС |
Оцінка |
Грищук Т. |
167 |
60 |
82,5 |
24,5 |
середня | |
Кунаков Є. |
169 |
59 |
85 |
25 |
середня | |
Тишко К. |
168 |
57 |
86 |
25 |
середня | |
Семенов І. |
167 |
58 |
85 |
24 |
середня | |
Зотов Р. |
169 |
57 |
84 |
28 |
слабка | |
Миронюк С. |
168 |
58 |
85 |
25 |
середня | |
Швай Т. |
167 |
58 |
83 |
26 |
слабка | |
Коваль Г. |
172 |
64 |
84 |
24 |
середня | |
Петров С. |
170 |
59 |
86 |
25 |
середня | |
Тимощук І. |
171 |
63 |
87 |
21 |
середня | |
Тєрьохін В. |
169 |
60 |
83 |
26 |
слабка | |
Чупрун Р. |
172 |
57 |
85 |
30 |
слабка |
Примітка: ПМС − показник міцності статури; показник: 10-15-міцна статура; 16-20-добра; 21-25-середня; 26-30 - слабка, 31 і більше - дуже слабка.
Таблиця 3.5
Показники міцності статури старшокласників (ЕГ) на початку експерименту
№ п/п |
Прізвище |
Ріст, см |
Вага тіла, кг |
ОГК, см |
ПМС |
Оцінка |
Батрак Т. |
170 |
61 |
87 |
22 |
середня | |
Ягода Д. |
171 |
60 |
85 |
26 |
слабка | |
Яремко А. |
171 |
60 |
83 |
28 |
слабка | |
Затирко М. |
170 |
57 |
84 |
29 |
слабка | |
Миронюк Р. |
168 |
58 |
85 |
25 |
середня | |
Шумаков І. |
173 |
70 |
83 |
20 |
добра | |
Кузина П. |
169 |
57 |
84 |
28 |
слабка | |
Пангелов Т. |
168 |
61 |
86 |
21 |
середня | |
Чемерис В. |
173 |
70 |
87 |
16 |
добра | |
Крот В. |
170 |
59 |
87 |
24 |
середня | |
Мороз Т. |
170 |
66 |
86 |
18 |
добра |
Аналіз результатів проведеного дослідження показав (рис 3.1.) що на початку експерименту і в першій і в другій групі випробуваних не було жодного учня з міцною статурою. Як видно з Рис. 3.1. в ЕГ − 27,2% юнаків мали добру статуру, 36,4% − середню і 34,4% слабку. В КГ на початку експерименту 66,6% юнаків мали середню міцність статури і 33,4% слабку.
Рис. 3.1. Розподіл учнів 10-11 класів на початку експерименту за міцністю статури
На початку експерименту визначався початковий рівень силової підготовленості юнаків експериментальних груп. Для цього в нашому дослідженні використовувались силові індекси. Силові індекси визначають рівень розвитку сили окремих груп м'язів щодо ваги тіла (А. Г. Дембо, 1976). Силовий індекс м’язів спини проводився наступним чином: показник станової динамометрії ділиться на вагу тіла випробуваного і множиться на 100%. Силовий індекс м’язів кисті розраховувався аналогічно, але при цьому вимірювалась динамометрія кисті.
Середніми величинами сили кисті вважаються 70-75%, для станової - 200-220%.
Результати дослідження силової підготовленості учнів на початку експерименту наведені в таблицях 3.6 – 3.9.
Таблиця 3.6
Показники силового індексу м’язів спини старшокласників (КГ) на початку експерименту
№ п/п |
Прізвище |
Вага тіла |
Станова сила |
СІМС |
Оцінка |
Грищук Т. |
60 |
112 |
186,7 |
низький | |
Кунаков Є. |
59 |
111 |
188,1 |
низький | |
Тишко К. |
57 |
117 |
205,2 |
середній | |
Семенов І. |
58 |
107 |
184,4 |
низький | |
Зотов Р. |
57 |
111 |
194,7 |
низький | |
Миронюк С. |
58 |
109 |
187,9 |
низький | |
Швай Т. |
58 |
117 |
201,7 |
середній | |
Коваль Г. |
64 |
118 |
184,3 |
низький | |
Петров С. |
59 |
99 |
167,7 |
низький | |
Тимощук І. |
63 |
101 |
160,3 |
низький | |
Тєрьохін В. |
60 |
112 |
186,6 |
низький | |
Чупрун Р. |
57 |
116 |
203,5 |
середній |